Почну з ідеї. Не нова, пригадайте бодай фільм "Дзеркала" (їх щоправда 2 з такою назвою, тож маю на увазі саме той, де із дзеркала виходив двійник). Так, обіграна ситуація непогано. Як на мене, можна було б обіграти дещо інакше. Додати мешканців у хостел, аби ГГ з ними поспілкувався про дзеркала, про сни, реінкарнації, все інше. І щоб дедалі більше переконувався у тому, що дах їде все далі. І десь на грані відчаю він почав різати картини й розбив скло. І вже з іншого боку дзеркала вів діалог з двійником...Але це так, моє бачення історії.
У оповідці присутня дівчина ГГ, але я так і не зрозумів, яка її роль? Навіщо вона тут? Якщо ж вона є, то має зіграти певну роль, якої я, нажаль не дочекався (а може, не зрозумів).
І ще одне. Коли Данко мешкає в хостелі один, то тут підсвідому очікуєш якогось жаху, психологічного тиску на читача. Можливо додати трохи хорору?
Знов дуже затаскана ідея, але сподобалася несподіванка в кінцці. Трохи замало цього, як і замало містичності і хорору - погоджуся з Фантомом. Не погоджуся, що дівчина зайва, вона заманила в пастку.
Спочатку про хороше - незважаючи на всі огріхи, оповідання читати цікаво. Сюжет затягує, атмосфера інтригує. Образи чіткі і реальні. Але мова!
Довгий-довгий коридор зі безліччю дверей ніби вигулькнув звідкись чи то з неодноразово баченого нудного сну, чи з кадрів старезного і справедливо забутого фільму, які, нестерті, дивом завалялися у підсвідомості
. - Речення-мутант. Таке варто розбивати на кілька дрібніших.
Данкові руки без вагань лягли на її тонку, тоншу, ніж у будь-якої дівчини, що він зустрічав досі, талію
- на чорта тут стільки уточнень? Він що, згадав усіх дівчат, яких зустрічав і почав порівнювати талії?
Я хотів було спочатку скопіювати усі такі проблеми - але простіше просто дати лінк на оповідання. Стиль кострубатий, часом автор ніяк не може визначитися, від третьої чи від першої особи він пише, іноді - у якому часі. Речення важкі, надмірні, занадто ускладнені і деталізовані. Але, зрештою, усі ці проблеми може виправити жорстока хардкорна вичитка. І тоді оповідання заграє, як віднайдений діамант. А поки що, на жаль, можу лишень задекларувати фальстарт. Шкода :(
І чим завойовують зоряну фортецю? Тут таран треба застосовувати і бажано високотехнологічний, а ви стару ідейку взяли, не додавши від себе нічого цікавого. І не дотисли навіть в плані промальовування психології ГГ, нагнітання атмосфери. Ну хоч би мова хороша, як в "Сокирі душ".
а/ хостел на Полярному Колі, де не було доти й не буває постояльців ? Чи всі як один якісь нездогадливі й підсліпуваті?
б/ дзеркало сотні років пролежало запаковане десь, а потім його не дивлячись розпакували й помістили в кімнаті? Чи й власники нездогадливі й підсліпуваті?
в/ яка ідея твору? Мені щось нічого крім "мета виправдовує засоби" в голову не лізе . Тобто: задля кохання годиться будь-яка підлість... Утрирую, звісно, але ваш фінал мене вбив саме цинізмом. Так міг би вчинити ув'язнений у дзеркалі чаклун, але не шляхетний закоханий, що пожертвував задля коханої життям.
А написано цікаво. Та й мова не така вже погана, щоправда, твір не вичитаний доладу, може, в цьому вся річ.
І, Фантом має рацію, хорору б тут не зашкодило. На лихий кінець, трохи демонізму не завадило б закоханій парочці - такі собі Чикатило й Мессаліна ... Жартую, жартую... Хоча... в такому випадку їхня поведінка отримала б хоч якусь мотивацію.
Так, ідея не нова: про "живі" портрети уже писали і Вайльд, і Едгар По, і Гоголь, і ще багато хто; не бракує й подібних оповідей та фільмів про дзеркала (два з них ви назвали). А мені хотілося поєднати ці "дзеркало" і "портрет" в одному оповіданні і подивитися, що з цього вийде.
Щодо Марти, дівчини ГГ - на розвиток сюжету вона не впливає, але її присутність у тексті допомагає розкрити характер Данка краще, ніж авторська характеристика.
Чому бракує хорору? Мета двійника із дзеркала була не налякати Данка, а заманити його у пастку. Змусити знайти портрет і розбити дзеркало. Якщо б від початку щось у хостелі злякало хлопця, він би просто забрався геть і задум двійника б не вдався.
Ідея дійсно зовсім не нова. Щодо того, чому мало хорору - пояснено у коментарі до Фантома. А містичності, можливо, і справді варто додати. Подумаю над цим.
а/Постояльці у хостелі могли і бути, просто Данко їх не помічав.
б/ Дзеркало могло спокійно провисіти на стіні десятки, а то й сотні років, нікого не чіпаючи і не виявляючи своїх магічних властивостей. Доки двійник із дзеркала не обрав найбільш підходящий "об'єкт" для здійснення плану.
в/Щодо ідеї. Насправді оповідання про егоїзм, самозакоханість і зацикленість на собі (Нарцис у тексті згадується не просто так). Про те, що не можна жити, переймаючись лише собою. Данко на усіх, крім себе, не зважає, людей не помічає, не бачить(його ставлення до Марти є дуже показовим у цьому плані, він її запросто викинув зі свого життя). Порожній хостел - відображення внутрішнього світу героя, де нікого, крім, нього, немає, так, з'являються якісь постаті на периферії і зникають.
І ще оповідання про те, що біблійна заповідь "Не пожадай" може стосуватися і того, що не варто жадати чужого, хай красивішого і цікавішого життя. Варто жити своїм власним.
Чому бракує хорору - персонажі з портрета і дзеркала не хотіли налякати Данка завчасу.
технічне. мову - чистити від повторів. Частіше вживати синоніми. данко-данко-данко. Хлопець, юнак, "наш герой" Данька, пан Данило ецетера. Підсвітіть вживання - 52 рази як на такий текст - забагато. Те саме стосується усталених словосполучень - руйнувати.
фрази на кшалт "У неї був приємний голос." варто поправити на "напівжартома мовила дівчина. В її приємному голосі вчувався передзвін кришталевих дзвоників та чомусь запах гірського криштаю. "Який, в біса, запах кришталю?" - подумав Данко.
Тобто - не констатуйте а описуйте.
рекомендував би проіменувати Двійника. Хоч би й так.
---
тепер по суті - ідея не нова, виконання... гм. Бракує пишноти та ізюминки. Драми, чи що... Ну не співпереживаєш ні Данку, ні двійнику, ні принцесі.
а фраза "нічого особистого" з вуст юнака фентезійного світу звучить по дурному - надто проштампована Голівудом.
О! до речі, бракує "Собачки" Напишіть про те як в останній момент Марта вирішила помиритись, прибігла, але Двійник її не впізнав а Данко дивився з того боку дзеркала і кусав губи... щось таке.
З технічними зауваженнями погоджуюсь, єдине, що "приємний" голос - це дуже
суб'єктивне визначення, яке у кожного викликатиме власні асоціації. (У мене, наприклад, такий голос асоціюється з чим завгодно, лише не з дзвониками і не з кришталем). Тому, нмсд, краще, якщо читачі тексту самі "додумаються", яким був голос
у дівчини, відповідно до власних уявлень про те, який голос є приємним.
Щодо "Собачки". Марті проблематично було б зненацька опинитися у хостелі, оскільки вона залишилася в іншому місті, і, ймовірно,
навіть не знає точної адреси хостелу, де оселився її хлопець.
Непогано, мені сподобалося. Хоч ідея й не нова, її експлуатуватимуть, певно, вічно ;) Про складні речення і повтори уже сказали, тож не буду повторюватись (упс... ) Мені здалося, що трохи зміщується точка фокусування (спочатку оповідання - на Данку, потім - на закоханих), можливо, через те й не склалося у мене того співчуття комусь одному - згідна з Чернідаром. Якщо увагу загострити на комусь особливо, то сприйматиметься краще, на мою суб'єктивну думку.
Зазвичай ми проводимо три конкурси на рік. Правила кожного нового конкурсу можуть містити певні технічні відмінності. Ми дуже просимо всіх учасників уважно з ними ознайомитися.
Що робити? Куди бігти? Куди надсилати файл, в якому форматі? Які строки голосування? Що отримує переможець? Чому така тема?
Наші патрони: Carsten Schmitt Щиро дякуємо всім за підтримку!
Про нас
Проєкт «Зоряна Фортеця» існує з 2008 року. Ми прагнемо формувати творчу спільноту авторів, читачів та експертів в українській фантастиці. Більше про нас: ТИЦЬ
Коментарів: 18 RSS
1Фантом18-02-2012 19:08
Почну з ідеї. Не нова, пригадайте бодай фільм "Дзеркала" (їх щоправда 2 з такою назвою, тож маю на увазі саме той, де із дзеркала виходив двійник). Так, обіграна ситуація непогано. Як на мене, можна було б обіграти дещо інакше. Додати мешканців у хостел, аби ГГ з ними поспілкувався про дзеркала, про сни, реінкарнації, все інше. І щоб дедалі більше переконувався у тому, що дах їде все далі. І десь на грані відчаю він почав різати картини й розбив скло. І вже з іншого боку дзеркала вів діалог з двійником...Але це так, моє бачення історії.
У оповідці присутня дівчина ГГ, але я так і не зрозумів, яка її роль? Навіщо вона тут? Якщо ж вона є, то має зіграти певну роль, якої я, нажаль не дочекався (а може, не зрозумів).
І ще одне. Коли Данко мешкає в хостелі один, то тут підсвідому очікуєш якогось жаху, психологічного тиску на читача. Можливо додати трохи хорору?
Взагалі непогано. Успіхів, авторе.
2Аноним19-02-2012 16:30
Знов дуже затаскана ідея, але сподобалася несподіванка в кінцці. Трохи замало цього, як і замало містичності і хорору - погоджуся з Фантомом. Не погоджуся, що дівчина зайва, вона заманила в пастку.
3Фантом19-02-2012 21:58
4Ал20-02-2012 13:38
Спочатку про хороше - незважаючи на всі огріхи, оповідання читати цікаво. Сюжет затягує, атмосфера інтригує. Образи чіткі і реальні. Але мова!
. - Речення-мутант. Таке варто розбивати на кілька дрібніших. - на чорта тут стільки уточнень? Він що, згадав усіх дівчат, яких зустрічав і почав порівнювати талії?Я хотів було спочатку скопіювати усі такі проблеми - але простіше просто дати лінк на оповідання. Стиль кострубатий, часом автор ніяк не може визначитися, від третьої чи від першої особи він пише, іноді - у якому часі. Речення важкі, надмірні, занадто ускладнені і деталізовані. Але, зрештою, усі ці проблеми може виправити жорстока хардкорна вичитка. І тоді оповідання заграє, як віднайдений діамант. А поки що, на жаль, можу лишень задекларувати фальстарт. Шкода :(
5HarleyDavidson21-02-2012 11:56
І чим завойовують зоряну фортецю? Тут таран треба застосовувати і бажано високотехнологічний, а ви стару ідейку взяли, не додавши від себе нічого цікавого. І не дотисли навіть в плані промальовування психології ГГ, нагнітання атмосфери. Ну хоч би мова хороша, як в "Сокирі душ".
6Зіркохід21-02-2012 20:38
а/ хостел на Полярному Колі, де не було доти й не буває постояльців
? Чи всі як один якісь нездогадливі й підсліпуваті?
б/ дзеркало сотні років пролежало запаковане десь, а потім його не дивлячись розпакували й помістили в кімнаті? Чи й власники нездогадливі й підсліпуваті?
в/ яка ідея твору? Мені щось нічого крім "мета виправдовує засоби" в голову не лізе
. Тобто: задля кохання годиться будь-яка підлість... Утрирую, звісно, але ваш фінал мене вбив саме цинізмом. Так міг би вчинити ув'язнений у дзеркалі чаклун, але не шляхетний закоханий, що пожертвував задля коханої життям.
А написано цікаво. Та й мова не така вже погана, щоправда, твір не вичитаний доладу, може, в цьому вся річ.
І, Фантом має рацію, хорору б тут не зашкодило. На лихий кінець, трохи демонізму не завадило б закоханій парочці - такі собі Чикатило й Мессаліна
... Жартую, жартую... Хоча... в такому випадку їхня поведінка отримала б хоч якусь мотивацію.
7автор22-02-2012 17:10
Фантом
Так, ідея не нова: про "живі" портрети уже писали і Вайльд, і Едгар По, і Гоголь, і ще багато хто; не бракує й подібних оповідей та фільмів про дзеркала (два з них ви назвали). А мені хотілося поєднати ці "дзеркало" і "портрет" в одному оповіданні і подивитися, що з цього вийде.
Щодо Марти, дівчини ГГ - на розвиток сюжету вона не впливає, але її присутність у тексті допомагає розкрити характер Данка краще, ніж авторська характеристика.
Чому бракує хорору? Мета двійника із дзеркала була не налякати Данка, а заманити його у пастку. Змусити знайти портрет і розбити дзеркало. Якщо б від початку щось у хостелі злякало хлопця, він би просто забрався геть і задум двійника б не вдався.
8автор22-02-2012 17:13
Анонім
Ідея дійсно зовсім не нова. Щодо того, чому мало хорору - пояснено у коментарі до Фантома. А містичності, можливо, і справді варто додати. Подумаю над цим.
9автор22-02-2012 17:17
Ал
Дякую за зауваги. Довгі речення і повтори - проблема, з якою постійно борюся, у кожному творі. Стосовно цього тексту, то буду ще його вичитувати.
10автор22-02-2012 18:11
Зіркохід
а/Постояльці у хостелі могли і бути, просто Данко їх не помічав.
б/ Дзеркало могло спокійно провисіти на стіні десятки, а то й сотні років, нікого не чіпаючи і не виявляючи своїх магічних властивостей. Доки двійник із дзеркала не обрав найбільш підходящий "об'єкт" для здійснення плану.
в/Щодо ідеї. Насправді оповідання про егоїзм, самозакоханість і зацикленість на собі (Нарцис у тексті згадується не просто так). Про те, що не можна жити, переймаючись лише собою. Данко на усіх, крім себе, не зважає, людей не помічає, не бачить(його ставлення до Марти є дуже показовим у цьому плані, він її запросто викинув зі свого життя). Порожній хостел - відображення внутрішнього світу героя, де нікого, крім, нього, немає, так, з'являються якісь постаті на периферії і зникають.
І ще оповідання про те, що біблійна заповідь "Не пожадай" може стосуватися і того, що не варто жадати чужого, хай красивішого і цікавішого життя. Варто жити своїм власним.
Чому бракує хорору - персонажі з портрета і дзеркала не хотіли налякати Данка завчасу.
11George23-02-2012 00:58
непогана замальовка....
кінцівка загалом вдала...
непогано !
12Chernidar28-02-2012 12:39
технічне. мову - чистити від повторів. Частіше вживати синоніми. данко-данко-данко. Хлопець, юнак, "наш герой" Данька, пан Данило ецетера. Підсвітіть вживання - 52 рази як на такий текст - забагато. Те саме стосується усталених словосполучень - руйнувати.
фрази на кшалт "У неї був приємний голос." варто поправити на "напівжартома мовила дівчина. В її приємному голосі вчувався передзвін кришталевих дзвоників та чомусь запах гірського криштаю. "Який, в біса, запах кришталю?" - подумав Данко.
Тобто - не констатуйте а описуйте.
рекомендував би проіменувати Двійника. Хоч би й так.
---
тепер по суті - ідея не нова, виконання... гм. Бракує пишноти та ізюминки. Драми, чи що... Ну не співпереживаєш ні Данку, ні двійнику, ні принцесі.
а фраза "нічого особистого" з вуст юнака фентезійного світу звучить по дурному - надто проштампована Голівудом.
13Chernidar28-02-2012 12:41
О! до речі, бракує "Собачки" Напишіть про те як в останній момент Марта вирішила помиритись, прибігла, але Двійник її не впізнав а Данко дивився з того боку дзеркала і кусав губи... щось таке.
14автор01-03-2012 18:04
Chernidar
З технічними зауваженнями погоджуюсь, єдине, що "приємний" голос - це дуже
суб'єктивне визначення, яке у кожного викликатиме власні асоціації. (У мене, наприклад, такий голос асоціюється з чим завгодно, лише не з дзвониками і не з кришталем). Тому, нмсд, краще, якщо читачі тексту самі "додумаються", яким був голос
у дівчини, відповідно до власних уявлень про те, який голос є приємним.
Щодо "Собачки". Марті проблематично було б зненацька опинитися у хостелі, оскільки вона залишилася в іншому місті, і, ймовірно,
навіть не знає точної адреси хостелу, де оселився її хлопець.
15Лариса Іллюк07-03-2012 18:47
Непогано, мені сподобалося. Хоч ідея й не нова, її експлуатуватимуть, певно, вічно ;) Про складні речення і повтори уже сказали, тож не буду повторюватись (упс...
) Мені здалося, що трохи зміщується точка фокусування (спочатку оповідання - на Данку, потім - на закоханих), можливо, через те й не склалося у мене того співчуття комусь одному - згідна з Чернідаром. Якщо увагу загострити на комусь особливо, то сприйматиметься краще, на мою суб'єктивну думку. 
Автору удачі!
16Олена23-03-2012 22:54
Автору не варто ображатись, що всі вимагають хорору та містики. Саме така заявка була на початку оповідання.
А фальстарт був, на жаль. Треба було краще вичитати, час був. Бо ж усі шанси були претендувати на дещо більше.
Автору успіхів!
17автор26-03-2012 16:19
Автор і не думає ображатися на коментарі. Моєю метою було отримати відгуки на оповідання, подивитися, яку реакцію воно викликає у читачів.
Зауваження з приводу того, що оповідання невичитане - це ще не найгірше. Гірше було
б, якби усі коментатори написали, що тут і вичитувати нема чого.
18Олена26-03-2012 21:31
Та ні вичитувати є що, то ж наразі доведеться вам трохи ще попрацювати. Не сподівайтесь так швиденько оце оповідання у шухляду кинути)