Повернутися на сторінку

Коментарів: 7

  1. Бла-бла-бла-бла!

    У мене все. hmmm

  2. Йой! Абзаци в студію. Пожалійте читачів. shock

  3. А шо це було, взагалі? gulp

  4. 2019-05-16 в 20:42:49 | Олесь М.Гоцак

    на мій погляд автор довів ситуацію до абсурду, використавши його як метод. Гіперболізація, шалені цифри, хронотоп розтягнутий до неможливості... Власне чом би й ні? Можна, якщо скажімо, це гумор, чи сюр чи панк якись, а тут такого ніби не помітно. ось дивіться - стільки подорожують, і що раніше не було суїцидів чи деменцій? Отже, все ж варто було зменшити сюжет до якоїсь конкретної подорожі (не такої тривалої). Ну і згадка про Ніцше... гадаю через такий термін про нього не згадають. Атож, це авторський текст, що вибивається із іншого потоку слів. Ще - психологи діагнози не ставлять) Хоча якщо це була б антиутопія -можливо. Ну ось такі враження - успіхів...

  5. 2019-05-19 в 20:08:13 | карась

    Гігантоманське оповідання. Щось у цьому навіть є... ну таке, знаєте, гіпнотичне. У цій [підставити потрібне]льярдрічній експансії. Не можу сказати, що читати було саме цікаво, але атмосфера не залишила мене байдужою - у першій частині. Справляє певне враження, хоч затягнуте й без абзаців.

    (Які вже тут, справді, питання до реалістичності, тут світи підкорюють за дві години, а хроніст, здається, так само вічний, як імператор. Чи те, що вони вічні - метафора? Чи що відбувається?.. Ну ок, нехай, справді вічні, таке припущення. Нехай можна зробити вуглецеву форму життя вічною у цьому світі у якийсь спосіб, не будемо на цьому зупинятися.)

    Але потім уся ця циклопічна історія дрібнішає, дрібнішає - рахунок іде на роки, а далі навіть дні - і цікавість втрачено. Жанр перелицьовується в космічний трилер. Я не те щоб проти, але це було раптово.

    (Ніцше мені теж не сподобався, хто б там того Ніцше пам'ятав через [підставити потрібне]льярд років.)

    Ну, і припущення, що вони покинули ноосферу, тому така біда з екстрасенсами і здоровим глуздом, теж якесь е-е. Чи не можна сказати, що, будучи розумними формами життя, герої пруть свою ноосферу із собою [підставити потрібне]льярд років?

    Останній гіперстрибок викликає питання на кшталт "а шо, так можна було?", а революційний заклик у фіналі видається якимось приклеєним. І це якось сумно, бо гігантоманія на початку мені (сама не чекала) зайшла - і окремо атмосфера космотрилеру теж перспективна. Але разом - нє. Занадто затягнутиа перша частина, замало абзаців, що ускладнює сприйняття, зарізка зміна перспективи, заштучний щодо розвитку подій фінал.

  6. Масштабно, ідея крута і читати було дійсно цікаво! Хіба це не головне?) так, можна придертися до деяких деталей, але то пусте. Смаки читачів настільки різні, я вже не вперше помічаю, як дійсно цікаві твори просто змішують з багнюкою, а щось посереднє сприймається більшістю "на ура".

  7. Велика

    Текстова

    Стіна.

    Напевно, її з космосу видно. Не кожному конкурсанту судилося подолати таку перешкоду. Як казав один правитель початку 21 сторіччя, біл е вол, мейк Зоряна Фортеця грейт егєн! Але наш герой подивився уважно, та лізти не став. І се мудрість конкурсна. Амінь.

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Вхід/реєстрація (войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, вкажіть пароль і свій актуальний email.

(обов’язково)