Повернутися на сторінку

Коментарів: 8

  1. 2020-03-30 в 12:12:01 | Віктор Полянко

    Після читання оповідання виникло враження, що воно передбачає у читача знання про ще якісь твори з цього дискурсу. Без нього воно стає не дуже зрозумілим і наче складеним з кількох непов'язаних частинок.

    Разом з тим сподобалася мова, ефект з правописами (спершу зі словами на кшталт "инший" чи "матеріял", а далі звичний) і приємний стиль.

  2. - Таким чином, шановні колеги, ми вважаємо наші розрахунки, які ґрунтуються на тривалій і кропіткій дворічній праці нашого колективу з дослідження згаданого феномену та є підкріплені численними лабораторними експериментами, правильними та сподіваємося на вашу підтримку та схвалення, – підсумував свою тригодинну промову доктор Томас Хантер. Широкий презентаційний екран позаду нього ряснів цифрами й багатоповерховими формулами, а його очі на темношкірому етиопському обличчі сяяли твердим вогнем переконання.

    Це дуже, дуже кепський початок для оповідання. Стінка тексту та міцний канцелярит. Я застрягнув на другому рядку й не схотів читати далі... Ніби у мене є вибір.

    Далі все навіть гірше: стінка за стінкою якихось викладок та екскурсів, які мають зацікавити читача невідомо чим. Перший контакт, про який тут йдеться, не розкритий. Ну Колумб, ок. Ну фізика, ок. Хочеться спитати: і що?

    Та нє, нічо.

  3. 2020-03-31 в 12:06:21 | Краснопірка

    От і в мене подібне до попереднього коментатора враження: я не зрозуміла, до чого це все було, і початок страшенно невдалий.

    Якщо я хоч щось вловила, то меседж такий: іноді переконаність людини в тому, що вона має рацію, призводить до потужних відкриттів, навіть якщо переконання це хибне. Колумб відкрив Америку - круто! Але хотів - трохи взагалі не те. Доктор Хантер відкрив стабільну кротовину, хоч взагалі не туди, куди треба.

    З погляду нерозвинених тубільців (індіанців, чи мешканців Півночі, чи якихось там інопланетян) воно все один фіг - летючі кораблі із зверхніми мандрівниками.

    Я правильно вловлюю? Чи ні? Якщо так, то все одно незрозуміло - і-і?.. Ніби є історія, але вона якась без кульмінаційного моменту, викладена занадто специфічно - тому і не затягує, і розв'язка не вражає.

    А якщо ні - то тоді у чому сіль? Заздалегідь дякую за відповідь.

  4. Найбільше в цьому оповіданні мені не вистачило саме сюжету. Немає якихось значних подій. Ми бачимо ГГ і в принципі він думає про ту кротовину і ми підозрюємо що там має щось бути. Замість сюжету багато роздумів, які не завжди дотичні до теми. Для жанрового оповідання такий підхід дуже рідко буває успішним. Суті оповідання теж не зрозуміла, вибачте.

  5. повільно, місцями незрозуміло, багацько знаків питань, і водночас гарна мова, ну окрім початку, стилістично важко.

    але читати було цікаво

  6. 2020-04-04 в 22:02:20 | Спостерігач

    Вдруге на зміг я продертися крізь беземоційну невиразну стіну тексту. Зламався на третьому абзаці... ((

  7. 2020-04-05 в 16:20:43 | Сторонній

    Мені сподобалося активне використання нового правопису й навіть того, до чого новий правопис ще не дійшов. Так само сподобалось посилання на явища, які вимагали певної ерудованості. Одразу подумалося про одного українця, єслі ви понімаєтє, о чьом я.

    Але подача сюжету складно читається, а сам сюжет не дуже новий, тому розчарувало :(

  8. 2020-04-06 в 02:01:09 | Дмитро

    Пане Вікторе, гру з правописами влаштувала мені програма! Жорсткий диск днями довелося поміняти, а відтак й усе програмування наново інсталювати. Попередня була вже мною словарно збагачена - шляхом додавання до словника, а ця виправляла ото, а позаяк я спішив, місцями за нею не догледів. Насправді користуюсь "скрипниківкою" вже років із 10-ять. Тепер, ось, навіть офіційно!

    Переважна більшість критики стосувалася тут відсутности сюжету та "стінок" (почерпав оце й собі слівце нове!) Так от, особливо дивно чути це від людей, які нібито фантастикою захоплюються - різними речима нестандартними. Адже переймаєтесь нелінійністю часу й безкінечністю Всесвіту, але впираєтесь при цьому у зі школи визначений учителькою стандарт для написання шкільного твору: вступ-зав'язка сюжету-розвиток-кульмінація-епілог... Література жива. І є чимало літератури різної - від дзенських коанів й до Оксани Забужко та Тараса Прохаська. У чорнетці, доречі, текст у мене було розбито на частини - кротовини окремо, вікінги зі скрелінгами окремо. Але в останній момент вирішив усе з'єднати - мені цей прийом стилістичний сподобався у "Европеаді" Патріка Оуржедніка.

    Ну й щодо змісту - першим реченням у творі, насправді, є не промова доктора Хантера, але слова про взавтра, яке вже було учора... Зокрема, людство так захоплюється ідеєю контакту з позаземною формою життя, з иншим розумом, але ж забуває при цьому, що ми тут, у межах нашої планети мали таких вже не один протягом історії. Що були такі часи, коли окремі континенти й острови століттями й тисячоліттями залишалися "планетами", і люди, які на них мешкали (витворюючи окремішні, оригінальні культури) навіть не знали про існування одне одного. Я навів лишень один приклад, зі скандинавами й інуїтами (індіянами). Можливо, якби мав більше часу, додав би більше. Врешті-решт, були на Землі й такі часи, коли на планеті й самих видів людини замешкувало не один. І наші предки, які прийшли з Африки, зустрілися, а потім кілька тисячоліть спільно замешкували Европу...

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, вкажіть пароль і свій актуальний email.

(обов’язково)