Повернутися на сторінку

Коментарів: 10

  1. Середньо. Сюжет слабенький. Ну, атмосферність наявна.

  2. 2019-05-10 в 18:15:46 | Спостерігач

    "To be" in case "was" - як це не парадоксально але в нащій мові та нашому сприйняті сінує дієслово "бути". ТОму слово "був" це маркер що вказує на минуле. "Вольдерс був постійним відвідувачем закладу" - себто він таким був в минулому, а зараз?

    ТАк і незрозумів нашо перші дві третини тексту. А вцілому так і не зрозумів що я читав та навіщо.

  3. Ну картинка загалом сподобалась. Втілення могло бути і кращим, та нехай це залишиться на совісті автора. Шкода, що усі померли. Ще й так безглуздо. Якби задля якоїсь високої мети, тих же дітей рятуючи, наприклад, то було б краще.

    Успіху на конкурсі!

  4. 2019-05-16 в 21:34:03 | Лісовик

    Трохи сирувато. Є ще над чим працювати, але автор вирішив наспіх вислати у перший день. Одна з проблем, що діти себе ніяк не проявляють. А відтак нема впевненості, що щось круте й умовне переможе всі війни і настане той самий мир. Тим не менш описаний у оповіданні мир не факт, що підійде усім. І що у світі не знайдеться жодного, хто захотів би пересвідчитися, що "робот справді плутає замовлення".

    Натхнення.

  5. А мені норм що усі померли і що діти себе ніяк не проявили. Гармонійно воно якось вписується, ніби історія не про них, а лише епізод з життя звичайнісіньких людей у війну. Заглянули одним оком і досить.

    Діти, як символ. Його й не треба дуже розкривати. Були і загули. Чи вони припинили війну – невідомо. Це загадка, до якої не обов'язково знати відгадку.

    Для мене головне в цьому оповіданні, – це люди, які завжди готові прихистити беззахисних, чого б це їм не коштувало. Як ті, що ховали євреїв. Діти – зброя, діти – супертелепати. Ні, для них вони просто діти. Це їхній обов'язок сховати цю надію, нагодувати і передати далі. Саме тому тут і одностатева пара, і священниця-повія, і робот здатний любити. Їх не приймали ні там ні там, тому вони й живуть на межі. Ресторанчик же як пам'ятник людяності, що залишився навіть після їх смерті.

  6. Є колоритні персонажі.

    Є конфлікт на рівні світу.

    Є атмосфера, врешті-решт.

    Чого немає, так це історії. Тут ду-уже довга експозиція, а потім лише одна подія: власне, коли дітей привезли. Екшон - її наслідок. І все. Незрозуміло, чому саме припинилася війна, а якщо герої дійсно цьому сприяли, на їхню долю це ніяк не вплинуло. Вони майже всі загинули, і все, незалежно від своїх дій.

    Між тим локація просто шикарна. Тут можна таке закрутити, але ж ні, просто замальовка, до речі, із чужерідними мемасіками про Супрун і стадіон, які шкодять атмосфері. Тому тут навіть обговорювати щось складно, окрім того, что написано дуже навіть добре. Шкода, що до цього не доклалася хоч якась ідея та сюжет.

  7. 2019-05-18 в 15:48:49 | карась

    Плюсую до попередньої думки. У ретельно розставлених декораціях із хорошими дійовими особами - не відбулося нічого особливо цікавого( А який був сетинг прикольний і персонажі.

  8. 2019-05-18 в 21:36:26 | Олесь М.Гоцак

    твір бере своєю атмосферністю, кажете нічого не відбувається? А ні. Тут відбулося життя. Хороший твір

  9. на жаль запізно знайшов цей конкурс. Однак, спробує прокоментувати.

    1. Уявимо - що нам треба обрати оповідання для книги, яку потім продати.

    цей твір до збірки не проходить - ні ідеї, ні стилю, НІЧОГО.

    коротка рецензія:

    Початок надихнув:

    Якщо раптом вам потрапить до рук будь який ресторанний путівник п’ятдесятирічної давності, там обов’язково будуть слова: “НІЗАЩО НЕ ВІДВІДУЙТЕ РЕСТОРАНЧИК

    нагадало симбіоз "Чому я пішов з «Круглодобових гамбургерів Гаррі»" Уот-Еван Лоуренс та "Ресторан на краю Всесвіту" Дугласа Адамса

    та на жаль далі все було не так обнадійливо.

    що в них могла співати ще Мерилін Монро
    яка така Монро - історя почалася з Катьки Пері чи леді Гаги

    автор не бачит,ь що вже навіть у нас вже гомо (скажем толерантно ...ха, габіліси) і пише:

    У обох наддержавах до гомосексуальності ставились не дуже схвально,

    Це мимо каси, бо з точки зору сарказму та сучасного розвитку подій - фермери мали б зватися Мері та Джон,

    а гомо замнити на гетеро

    що в контесті спященниці церкви Великих Стволів - є ЄДИНИМ логічним варіантом.

    Потім була панянка Аліса:

    ...яка служила у збройних силах Конфедерації, але не витримала атмосфери тотального сексизму...
    <p>

    інкарнація Супрун - зайвий жарт про пустке місце, який вже за рік-півтора буде незрозумілий НІКОМУ

    П’ятеро хлопчиків і п’ятеро дівчат у брудних майках повільно увійшли до ресторану.
    Вольдерс нахилився до Аліси й прошепотів:
    — Бачиш, хоч десь є гендерна рівність

    ЯКА стать - коли замість церкви вже бутафорія!!!

    Авторе включіть фантазію !!!

    Кумедно читати, шо робот майстер із рукопашного бою боїться людини і хоче якоїсь дурні

    Ампер задумався над тим, щоб покласти руку на плече Аліси, але згадав, що минулого разу йому довелось витратити місяць не ремонт руки

    а далі стім-панк....зацініть:

    У тиші, яка на мить запанувала в ресторані, можна було розчути, як працюють механізми в тілі Ампера.

    він що на паровій тязі!!!

    Сліпий Майк підірвався на міні

    Лікар Ніл Андрос через кілька днів підірвався на міні

    і кінцівка цього оповідання також підірвалася на міні.....

  10. Бачить бог, якого немає, я не відповідав на інші коменти, бо назагал з ними згоден. А от щодо останнього – це вкрай суб'єктивно. У вас склалось враження, що у фантастиці можна описати тільки один варіант майбутнього – найреаоістичніший. Якби це було так, то фантастичні історії можна було б і не писати wink

    Тому в цьому майбутньому досі є церква, гомофобія, диктатура і ну,ні механізми.

Повернутися на сторінку