Повернутися на сторінку

Коментарів: 20

  1. 2020-03-29 в 19:29:41 | Людоїдоїд

    Чого не відняти в оповідання - оригінальна подорож у часі. І - о диво, тут прибулець не з майбутнього. Можна переробити в сюжет для короткометражки, серйозно.

    З недоліків, на мій, людоїдоїда, розум, відзначу задовгий вступ. До розповіді старого можна переходити вдвічі раніше, скоротивши розмірковування про те що робити і як погано, що герої застрягли в ліфті. Фінал також хотілося б чіткіший. То він змінив свою долю чи ні? Ви, пане Марк, все ж зробіть вибір, будьте ласкаві, не довіряйте його читачеві.

    Дуже позитивне враження в результаті, не зупиняйтесь!

  2. 2020-03-29 в 20:31:16 | Мандрівник

    А мені якраз саме те й сподобалось, що вибір залишився на розсуд читача. І у кожного фінал буде свій, адже скільки людей, стільки й думок.

    Чудове оповідання. Зачепило. Удачі!

  3. 2020-03-29 в 23:41:52 | Лісовик

    Оповідання без чіткої продуманої основної думки для мане рідко дозволяють відчути співчуття до героїв. Для мене так і лишилося загадкою, чому б мав би герой вибирати долю про яку він нічого не знає і підставляти дружину з дитиною. Тому закручення хроноспіралі надумане.

    Але загалом більш-менш читабельно.

    Наснаги авторові.

  4. Як на мене, дуже й дуже сильне оповідання

    Згодна з Людоїдоїдом: початок можна й варто скоротити. Проте, якщо розглядати цей твір поза конкурсом, і заздалегідь не знати, що він про "час", то, гадаю, задовгий початок може мати право на життя. Щоб сфокусувати дію на ліфті і тих, хто у ньому застряг. Гадати, що має бути далі. І плавно (читай - "майже несподівано") перейти до теми часу.

    "оригінальна подорож у часі" - теж правда.

    І абсолютно не згодна з Лісовиком. Перечитала кінець, аби зрозуміти сторону Лісовика, і не зрозуміла.

    Не знайшла нічого не продуманого в основній думці. Навпаки - усе там добре. А головний герой й не мав нічого вибирати. Він просто задумався про це. І наче як не мав наміру підставляти дружину і дитину, а навпаки. Адже одразу отак от взяти і повірити незнайомцеві важко. І чому він узагалі мав вірити тому старому? Але коли побачив, що слова старого справджуються, то задумався, що варто було б пригальмувати і перечекати. З думкою: а що, як старий казав правду, і я можу втрапити у якесь минуле? Тобто він не хотів вибирати долю, про яку нічого не знав, тому й задумався.

    Якби до мене у ліфт підсів такий персонаж і виявився б таким проникливим щодо мене, наговорив усього і пішов, то я ще довго думала б про нього, і брала до уваги його слова. Але зразу сліпо слідувати словам незнайомця? Навряд чи.

    Загалом, величезне дякую і успіхів!

  5. 2020-03-31 в 23:51:46 | Краснопірка

    І я вважаю, що відкритий фінал - це найкращий момент тексту, бо саме ж у цьому сіль: весь текст - про проблему вибору, і герой-старий просто перекладає цей вибір на себе-молодого. Люди обожнюють це робити, бо свобода вибору - це часом непосильний тягар. А молодий вагається, бо це теж людська натура: навіть якщо логіка й знання говорить про те, що бути такого не може, якась частина тебе все одно почне вагатися.

    Ще сподобалася знахідка про опір світу, який виштовхує чужорідне тіло: класна фішка про те, що навіть повітря чинить перепони, про роботодавців, які звільняють. Мені забракло саме отаких конкретних прикладів: що ще було погано? Постійне невезіння у дрібницях - яких саме? Які стосунки з людьми? Як вдалося налагодити бодай якесь життя? Як зустрів дружину, якщо світ (і люди) його цуралися?

    Оцієї конкретики, як на мене, історії бракує, вона б її зробила об'ємнішою.

    Плюсую до того, що і початок, і розповідь старого варто було б скоротити. У зав'язці дуже багато криків "на повторі", а від просто переказу подій в основній частині дещо втомлюєшся.

    Але фінал гуд)) Ну от справді! Дякую!

  6. З плюсів оповідання – що воно міцно тримає увагу, навіть попри кострубатий початок, затяжний монолог, і дикуватість молодого.

    Суттєвий мінус – незавершеність оповідання.

    Старий і так вже ніби просив про смерть. Хотів би й далі жити у киселі – просто б мовчав.

    Перед молодим питання навіть і стоїть.

    Або загальмувати на хвилину і врятувати себе, дружину, і водія вантажівки від пекла, або... роздати всім того пекла?

    Сумно.

    Сумно, що українські автори, які вміють писати захопливо, дозволяють собі такі ігри з читачами. Навіть якщо деякі читачі – вроджені мазохісти...

    І не можу уявити умовного Саймака, який би так зробив наприкінці такого оповідання...

    Мабуть, саме тому і відрізняється життя Західного Світу, й нашого.

  7. Може то я переїла якогось маскіно про подорожі в часі, але мені от ця подорож в часі взагалі не оригінальна. А ще більш неоригінально як чоловік спішить до дружини, в якої відійшли води і потрапляє в аварію.

    Про ліфт теж кліше-кліше, чи то може мені так. У всіляких вправах з письма, там де кажуть "помістіть людей в закритий простір і поспостерігайте" додають "тільки будь ласка не в ліфт, бо вже було". Може тому коли ліфт зупинився і там був дідок, ще до того як ГГ "подивився на дідка і той здався йому знайомим" було все ясно. А в такому сюжеті, мені здається, бажано було б якось інтригу потягнути. Хоча в такій ситуації це справді важко.

    Монолог дідуся мене не зачепив, але то таке. Мені не вистачало от аме асоціації що говорить стара людина. Мімки, рухів. Після кількох хвилин молодий ГГ так кардинально випав з тексту, що ми втратили можливість дізнатися про його характер більше. Може якби він хоч якось при монолозі комунікував з дідком я б більше перейнялася його дилемою вкінці.

    Ну й важкість вибору наприкінці для мене сумнівна. 30 секунд поки проїде вантажівка не дуже щось вирішують в такій ситуації. А якщо що то дружині потім самій ту дитину ростити. Навіть якщо не віриш дідку, береженого беружуть smile Але то вже моє враження і мій хід думок.

  8. 2020-04-02 в 00:06:43 | Джміль

    Цілковито підтримую Міль!

  9. Дякую кожному за його думку!

  10. Єдине, що прошу: не топіть інших авторів. Переглядаю коменти, і бачу, як коментатори подеколи вгризаються не в оповідання, а саме у автора. Письменник письменнику - не ворог. Сподіваюся на це. Вказуйте на помилки, невідповідності, абсурд - направляйте, а не топіть.

    Гадаю, почнеться безладдя під цим дописом, тму усім наперед бажаю натхнення та якомога менше люті

  11. Гадаю, почнеться безладдя під цим дописом, тму усім наперед бажаю натхнення та якомога менше люті

    Все буде добре)

  12. Дуже круто, що не уточнюється в кінці, що саме вирішив герой оповідання! Інакше було б прісно.

    Саме фінал "зробив" весь сюжет!

    Бажаю удачі!

  13. 2020-04-02 в 20:26:13 | Спостерігач

    Вцілому сподобалась ідея.

    Але надто нудний і розятгнутий старт. Невиразний конфлікт в середині і фінал... Не знаю де інші побачили відкритий фінал. Для мене тут все чітко прозоро і лінійно. Ніякої інтриги.

    Життєва драма з магічним реалізмом з цього вийшла б гарна. Фантатсики тут нема і граму.

  14. По-перше, майже відразу зрозуміло, хто цей дідуган.

    По-друге, весь сюжет через довгу оповідь... Нудно, плюс розповідь така, як живі люди не говорять.

    По-третє, скоротити би це рази в три, і було би, мабуть, норм.

    Тому що мені сподобалася історія, нехай вона неефективно викладена. Дякую.

  15. Любий авторе, почитала ваші побоювання щодо хаосу і ненависті в коментарях і то мені так знайомо. Основною проблемою спілкування в інтернеті є те, що ти ніколи не знаєш з якими емоціями люди насправді все пишуть. Можна звісно смайлів наліпити, але і воно не завжди переконує. Я по замовчуванню читаю критику у свій бік голосом страшного мужика, який на мене волає. Практика показує, що коментатори насправді пухнасті і милі в звичайному житті, а не пекельні створіння покликати принизити молодих українських авторів. Не знаю чи це допоможе, але розкажу одну ситуацію з одного самосудного конкурсу. Це була не Зоряна фортеця, а конкурс, де зашквари на шталт тих що тут, це були лагідні погладжування. Там спеціально обсирали твори один одного, бо коментарі впливають на вибір теж, не лише самі оповідання. Так от, моє геніальне творіння і мене обізвали наркоманкою, мою професію, яку я дуже любила, фігньою і як би я не думала що я така вся високоінтелектуальна наводжу афігенні аргументи і взагалі маладєц, на ситуацію це не дуже впливало. Ага, в інтернеті хтось неправий. Мене від того коментатора трусило два дні і заспокоїлася я лише тоді коли застокала його в соц мережах і дізналася що він рятує котиків на дозвіллі. Вирішила великодушно йому пробачити.

    Отож, після конкурсу так п'ятого з критикою стає трохи легше (з власного досвіду). ЗФ самий гуманний самосудний конкурс в якому я була. Можна не коментувати зовсім, але кому від того краще? Мені колись знайома блогерка сказала "ну не пиши якщо не вмієш відгавкуватися". От я у фейсбуці і досі нічого не пишу, бо не вмію. На конкурси в якості коментатора вилізла вдруге. Постійно боюся когось образити, тому вибачайте якщо щось не так. Я з благіми намірами, але про благі наміри і куди вони ведуть ви всі знаєте.

    А про нападки на авторів, я б теж щигля давала, бо твір і автор – різні тварюки. Ніхто не заважає виховательці садочка на дозвіллі писати хентай. І журити її за це теж не варто. Любові і весни всім ≤3

  16. Авторе, а ще досвід показує, що найбільше критики отримують найсильніші оповідання.

    Так що все окейsmile

  17. 2020-04-03 в 15:27:03 | Брунатнобурий бобер

    Добра задумка. Тільки дивує закінчення. Чому це молодий Марк не живе своїм життям, а думає про якогось діда, якому б він навряд чи повірив би? Це якось неприродно. Але інтрига подобається. Відкриті фінали теж іноді потрібні читачам. Теж таке люблю!

    Дякую!

  18. Люба Міль, вітаю! Як ся маєте?

    Ніякого побоювання, скоріше, передбачення, яке поки що не збулося grin

    Просто інколи шкода інших авторів, які щиро вірять у свої оповідання і мужньо заступаються навіть не за них, а за себе. Я на собі знаю, що це таке - зневірятися у власних силах, коли тобі кажуть, що твоє творіння - перегній. Та я завжди намагався бути об'єктивним, і щодо себе, і щодо інших. Бо це погано, коли автор самообманюється, і вважає свій об'єктивно поганий текст - шедевром. Йому птрібно вказати на помилки та інше. Не казати, що усе чудово, і він великий маладєц, а обов'язково вказати. Та не обтяти крила. Гадаю, несформовані автори, що передчасно беруть участь у таких конкурсах, можуть не витримати подеколи жорсткої критики, і поступово перетворюватимуться на псів, котрі пізніше так само гавкатимуть один на одного.

    Письменник письменникові - не ворог. Сподіваюся на це.

    А ще я знаю людину, любу мені людину, яка плакала, коли її текст, а разом з ним і її саму псячили за те, що вона пише. Це було півтора роки тому. І це не є добре. Може, так воно і мало бути, але мені було шкода її. Уявляю, що деякі з авторів даного конкурсу можуть так само засмутитися, і мені шкода і їх. Тому, підтримуючи ваші заяви і використовуючи ваш досвід, пані Міль, скажу усім: не переймайтеся, якщо вас сварять, будь за що, воно тільки на краще!

    А ще хочу подякувати усім, хто поділився своєю думкою щодо мого Попутника. Думки розійшлися, і це круто.

    Миру усім і добра

  19. 2020-04-04 в 03:38:57 | Дмитро

    Головним героєм оповідання для мене став той чоловік, якого втопив у річці божевільний... Адже він, принаймні, навряд чи здогадувався, що принесений в жертву задля дружини, в якої у майбутньому відбуваються пологи...

  20. 2020-04-05 в 00:57:46 | Сторонній

    Це дуже банальний і передбачуваний сюжет, хоч і з деякими класними деталями. Про опір простору існуванню діда і про деталі з самого життя діда читати було цікаво, а все інше дуже швидко вгадалось, бо вже бачилось. Тому хист у автора є, треба тільки придумати ліпший сюжет. Успіхів!

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, вкажіть пароль і свій актуальний email.

(обов’язково)