Повернутися на сторінку

Коментарів: 7

  1. 2019-05-13 в 21:03:46 | Лісовик

    Ще одне оповідання без динаміки. Цікава спроба, але зробивши вибір на користь безпросвітної всепропали, автор лишив читача голодним і минув без уваги купу рушниць, що могли б вистрілити. Перше - сама бібліотека. Локація, що могла б врятувати головну героїню. Автор сам же залишає там портали у інші реальності і описує як реальність там видозмінюється. Нащо такими крутими описами стріляти в холосту? Друга рушниця - цифрова свідомість головної героїні. Втеча у мережу, атака хакерів, звичайне падіння серверів у крайньому разі. Третя рушниця - фанатична одержимівсть головної героїні. Так. Це створює атмосферу. Так. Це чітко окреслює головну думку твору. Але я наприклад можу пояснити, чому Кобзон не вмів співати. Чому Емінем ніякий не репер. Чому "Сутінки" - це посміховисько. І чому всі культи і кумири - це просто мода, яка не лишить у часі жодного сліду.

    Оповідання було б значно сильнішим, якби персонажі були чітко промальовані, а не накидані кількома умовними штрихами. З чіткою фабулою. З сюжетом, а не схемою "прийшли, підняли лапки, всім добре".

    Любімо українське і готуємося до справжньої битви кумирів!

    Наснаги.

  2. Це оповідання написано трьома словами: Бібліотека, Кумир, мрія. Одна величезна тавтологія. Два абзаци - шість речень - у кожному є слово Кумир. Ну є ж займенники! Загальне враження - нудно. long face

  3. Оповідання сподобалося. Автор гарно проводить головну ідею, не відволікаючись на зайві деталі. Опісля навіть складається враження, що прочитала справжню історію цієї дівчинки, яка намагається застерегти інших від подібних помилок, попри тотальний контроль та заборони з боку кумирів. Особливо гостро відчувається втрата індивідуальності головною героїнею (нам навіть імені її не розкривають), в якій лишилися тільки відданість кумирам та своїй справі, яка, на жаль, теж зводиться до служіння їм.

  4. Мене щось зачепило в цьому оповіданні. Звісно, щоб довести його до ладу, треба добряче попрацювати. Основна проблема тут що це просто переказ самої історії, а не власне історія. Нам розказують що було так і так, а не показують як саме це відбувалося. Любов до Кумира, бажання працювати в Бібліотеці, втрату влади над тілом, це все треба показувати читачу, розбавити діалогами, влучними описами, щоб ми це відчули на власній шкурі.

    Бібліотеки – це прекрасно, хоча писати про магічні бібліотеки після Борхеса страшнувато grin Якщо так багато уваги приділяти саме Бібліотеці, то треба ж це якось обіграти, не дарма ж вона така бажана для героїні. Мені особисто здається, що по закону жанру героїня мала б підняти повстання, так як її надії розбиті, вона помилялася зі своїми політичними поглядами, з коханням теж не склалося. Тому тут можна продовжувати. Пишіть далі excaim

  5. 2019-05-18 в 20:22:24 | Олесь М.Гоцак

    ну загалом, так, бракує дій, конкретних ситуацій і дуже багато лірично-романтичного захоплення ГГ чи то Бібліотекою, чи то Кумиром, чи то Майбутнім. Повтори на емоційному рівні, ніби ходимо по колу в описах по трьох рівнях - перший смисловий рівень споруди - Бібліотека, другий - Кумири, третій - Майбутнє. Але кожен наступний рівень, як перший, в цьому сенсі трохи нецікаво. І бракує індивідуальності в отих Кумирах, описана по факту роль. Якось так

  6. 2019-05-18 в 22:13:41 | карась

    Ем, ну.

    Якщо вона повністю поділяла всі переконання Кумира, чому взагалі настав момент, коли їй спало на думку не виконати наказ/прохання? Ключовий момент якийсь зовсім непереконливий.

    Якщо загалом, то ідея "у чужому дворі трава зеленіша", помножена на агресивну культурну експансію, перегукується із дійсністю не так грубо, як у більшості текстів, які обігрують сучасну воєнно-політичну проблематику. Це мені сподобалося. Також сподобалася вичитаність тексту і витриманість стилю. Сам стиль не сподобався, не мій сорх коксохіму, але витриманість - так.

    Але назагал твір занадто занадто алегорія, щоб зачіпати емоційно.

  7. Цікавий факт: якщо замінити всюди "Бібліотека" на "Церква Саєнтології", оповідання стане на 0.01% цікавішим. Тобто загалом буде 0.01%.

    Є така думка, що це просто вправа. Вправа на те, щоб написати історію без драматизму як такого. Що ж, вдало!

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Вхід/реєстрація (войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, вкажіть пароль і свій актуальний email.

(обов’язково)