Повернутися на сторінку

Коментарів: 10

  1. 2019-05-15 в 23:36:21 | Лісовик

    Сильно. Не додати, не відняти. Пишіть ще.

  2. Якісна робота. Все на своїх місцях. Гарна ідея і фінал, хоч, як на мене, аж занадто оптимістичний.

    Автору успіху на конкурсі, а я піду новачків лякати.wink

  3. Трохи наївно, але красиво. І сама ідея про атаку вірусом самогубці теж непогана. Якщо пошліфувати деякі діалоги і пояснення, а ще замість містичного розповсюдження сигналу в кінці знайти якесь технічне рішення (в рамках жанру), може вийти справді хороший твір.

  4. 2019-05-16 в 13:36:33 | Сторонній

    А це хороше оповідання. Його би, звісно, почистити від русизмів, від надто різких переходів між дієсловами в минулому та теперішньому часах, і ще раз від русизмів. Але назагал це якісно і, сподіваюсь, опиниться у фіналі.

    Окремий плюс за обрану тему. Актуально і сильно. Успіхів на конкурсі smile

  5. А мене чомусь не переконало. Цей "м'який теплий вітер", що врятував ГГ, надто абстрактний. Нібито отут перед стрибком було дуже погано, настільки що вірус з цих емоцій зносить всю планету, а тут раптом раз, " і стало якось так добре". Просто і без логічних пояснень. Якщо з суміші ось цих двох кардинальних емоцій ліпили вірус, то чому вмерло так багато? Частина ж вижила, бо відчула у вірусі не тільки погане, а й надію, яка непомітно туди прокралася.

    З кінцівкою я спочатку подумала що смерть Софі ліквідувала вірус, бо вмерла першопричина так би мовити, і тоді пронісся цей вітер, але потім перечитала і здається воно само якось. Типу вітер як всюдисуще добре божество, яке так зручно прийшло коли всіх майже винищили.

    З граматичного: перші три речення мене дуже відштовхнули. Не могла зрозуміти в чому справа, потім подумала і побачила що вони майже ідентичні за структурою і тому звучать подібно, особливо по два прикметника на іменник наприкінці. Мені було трохи штучно. Про стрибки з теперішнього в минулий і надаз вже писали, дуже збиває при читанні.

    Ще мене трохи дратував персонаж Софі, особливо пусті діалоги, в яких вона переважно або щось кричить, або волає, або лається. З загальної картини вона досить позитивний персонаж і глибоко присохологічний, хотілись би бачити її такою й на словах. Хоч іноді, бо вона має потенціал.

    Дякую за оповідання.

    Удачі на конкурсі smile

  6. Сильно.

    Але що далі, то нелогічніше... Бо генерал-завойник надто вже карикатурно зображений. А прикінцеве поширення хвиль – і зовсім казкове та безпідставне. Це псує враження...

  7. 2019-05-16 в 19:36:45 | карась

    Мені теж здалося, що текст дещо наївний. Перший фрагмент прочитався в дусі підліткового "мене ніхто не розуміє, от помру, ви ще пошкодуєте". Ні, я бачу, там нічого такого не написано, у героїні є об'єктивні причини бути нещасно - але якось так прочиталося через стильову подачу.

    З того, як розвиваються події в основній частині, також не можу не зауважити карикатурну поведінку земного генерала, який починає на рівному місці чморити героїню (яка, я так розумію, навіть із ним особисто не знайома, що посилює дикість ситуації), давити їй на больові точки, принижувати... ну чисто якийсь опєрєточний злодєй. Мене це найбільше збентежило в плані образів героїв.

    А сюжетно теж лишилися питання. Ну добре, земляни остаточно розгубили рештки совісті і влаштували ксеноцид, приймімо це. То нащо було городити таку складну оборудку з розвідувально-дослідницькою експедицією, у якій є лише один військовий агент? Не можна було взяти Софі, якщо вона так потрібна, до складу експедиції, де все в курсі справи, крім неї?..

    Ну, і так, легенький вітерець, від якого раптом якось так стало добре, мене геть не переконав. Ну, може, воно якось позитивно подіяло на Софі в найкритичніший момент її життя, дало малесеньку надію, врятувало, але, коли про цей легіт тричі повторилося і всі стали страшенно хорошими й добрими, то ефект для читача не той. Казка казкою, а було ж ніби із заявкою на пригодницьку фантастику, де автор не полінувався вигадати всілякі реалії, не побоявся підкинути натуралізму тощо.

    Словом, якісь неоднозначні враження.

  8. 2019-05-21 в 10:46:47 | Крейда

    Ідея, як тут люблять писати, не нова, але описана душевно, загалом сподобалось.

  9. пишу цей коментар для того, щоб дати авторові корисну інформацію, яка допоможе під час написання наступного твору. інакше кажучи, автору слід приготуватися до добрячої прочуханки.

    якщо твір достатньо оригінальний, то можна пробачити низьку якість технічного виконання (русизми, недоладні описи і так далі). якщо ж твір дуже гарно написаний, то можна пробачити заїжджені ідеї, персонажів-кліше та навіть діри в сюжеті (до певного розміру). а цей твір і переповнений кліше, і написаний недоладно. таке враження, що хтось просто хотів написати щось із жанру техно-фантастики, а подробицями не переймався. вийшло дуже невиразно, розмито.

    на основі проблем, які знайшов у цьому творі, пропоную кілька додаткових порад:

    1) ніколи, НІКОЛИ не пишіть закоханих героїнь, які весь час шкопиртаються і непритомніють, якщо на це нема *цікавих* причин, що грають роль у сюжеті.

    2) слідкуйте за послідовністю подій. не робіть надто очевидних натяків на те, що буде у розв'язці.

    3) якщо хочете, щоб у творі було багато незвичних слів для колориту, то треба вводити їх до вжитку поступово, а не бомбардувати читача, щоб він тільки чухав потилицю на це незрозуміле розмаїття.

    4) в жодному разі непотрібно замінювати цілком наявні в українській мові слова на новотвори та англіцизми (добре, що я знаю англійську, а то дратувався б ще більше).

    5) ставтеся з увагою щодо того, *як* конкретні персонажі говорять і діють в конкретних ситуаціях — наприклад, капітан корабля чи інший спеціаліст не має розмовляти як хлопець із ґетто (і навпаки).

    загалом твір кепський. але це нормально! якщо вам було приємно писати, то продовжуйте це робити, сприймайте критику, вдосконалюйтеся. щось та й буде.

    ____________________________________

    від коментарів, які цей твір хвалять, мені відверто сумно. люди, це ви так від конкуренції позбуваєтеся? чи просто не розумієте, що коїте? ви закріплюєте погану якість. так, може й не хочеться жорстокими словами віднадити людину від писання, але якщо ця людина повірить похвалі, то вирішить, що їй не треба нічого змінювати. це — творча смерть.

  10. Мені, чесно кажучи, не сподобалось. Щось жіноче та істеричне, і не до кінця відточене. Тому 12 з 20

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Вхід/реєстрація (войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, вкажіть пароль і свій актуальний email.

(обов’язково)