Повернутися на сторінку

Коментарів: 10

  1. 2020-03-29 в 19:49:44 | Людоїдоїд

    Читається дуже легко і приємно. Авторові вдалося чудово передати побут і відчуття часу, погоди, стосунків, серед яких відбувається дія в минулому.

    За що хочеться дати щигля - вдруге на конкурсі "заборонений прийом" зі сном. Але це оповідання витягує те, що в реальність подорожі в часі більше віриться. Навіть якщо її не було, в неї хочеться вірти.

    Чудовий твір, просто оазис на цьому конкурсі.

  2. 2020-03-29 в 22:06:06 | Мандрівник

    Не можу високо оцінити для себе це оповідання. Мені не сподобався стиль написання. У тій частині, де герой у дитинстві, речення уривчасті та сухі. Так найчастіше описують спогади, а не реальність. Це заважає, тому відчуття дійсно подорожі в часі не з'являється.

    Також не зрозуміло, чому у героя спочатку поведінка малої дитини, а потім він раптом "як дорослий" вирішує, що йому понад усе потрібна гілка для дружини.

  3. Такий спокійний, ностальгічний текст на злободенну тему. Миру і спокою всередині і зовні!

  4. 2020-03-31 в 22:56:42 | Краснопірка

    Текст дійсно пробуджує тугу за дитинством, яке, вочевидь, у нас із автором було схожим: дача, город, родинні посиденьки) Візуальна частина, запахи, звуки - вийшли дуже об'ємними. Приємно читати, щемливо так. Серця.

    А сюжет же не зайшов, бо він занадто камерний - фактично, двоепізодна замальовка. Сон сприймається як читерство. І суто суб'єктивне: розмисли на тему актуальної ситуації теж якось поки викликають відторгнення. Хоч ясно, тут у кожного своя позиція і свої способи внутрішньої боротьби із зовнішніми обмеженнями й страхами.

    За мандрівку в дитинство дякую!

  5. Мені сподобалася ідея спогадів як таких собі мандрівок у часі, бо це справді те, як ми, звичайні смертні можемо перенестися в минуле. Про сон банально, про гілочку теж, але принаймні гарно.

    Перша частина про Надію хоч і десь резонує з моїми відчуттями, не зайшла. Не впевнена чи такий поверхневий опис депресії спрацював би в інший час.

    На мою суб'єктивну думку, оповідання краще б працювало як психологічне а не фантастичне. Більше показати переживання чоловіка, адже йому теж важко в цій ситуації. Його втечу в спогади. Безсилля. Хай би він огірки на балконі посадив чи що. Теж було би круто якось протиставити паралель дружина-дід і як вони наприклад переживають травму.

  6. 2020-04-03 в 00:06:20 | Спостерігач

    Гарна подача персонажів та оточення. Я вірю в цей об'є, емоції та описи. Читається легко і не виникає відчуття, що персонаж промовляє до мене, а не до сусіда по сцені. Це класно.

    Але я поцінювач фантастики. А це не фанатстика. І містика теж слабувата. Такий собі магічний реалізм. Аце не особливо цікавий мені жанр.

  7. 2020-04-03 в 15:33:02 | Брунатнобурий бобер

    Дуже емоційне оповідання з вічною ідеєю.

    Що ж висловлюю окрему подяку автору за змалювання сільської романтики. Це перегукнулось і з моїм дитинством. Залишається питання чи була таки подорож у часі. Та все ж прийом виправданий і вдалий. І тут потрібен якийсь тренований пес, щоб запах фантастики відчути.

    Загалом оповідання має право на життя! тільки не як фантастичне. Свій час я точно не згаяв.

    Дуже дякую!

  8. Повністю солідарний з Міллю. Ми наче тут розводили депресію у дружини, а раптом це кинули і поринули у дитинство. Що ця гілочка має змінити?

    Глибина - мов у калюжі, це майже замальовка, а злободенність насправді працює в мінус: ну от ми всі вдома сидімо й тут оповідання про те саме. Ну ніякого ескапізму, йолкі!

    А балкон я вже розібрав, дякую, дуже дякую!

  9. Дякую всім за відгуки та зауваження!

    Було цікаво дізнатися, як сприймається твір, що вийшло, що - не дуже, що залишилося "білою плямою".

    З тим, що це камерна замальовка - погоджуюся. Так і було задумано.

    Була мандрівка у часі чи ні - на розсуд читача. Це також було запрограмовано.

    Розлогий опис депресії не планувався.

    Протиставлення "дружина-дід" насправді є.

    Стосовно фантастичності. Твір дійсно на межі. І про межу. І відчуває цю межу кожен по-різному. Тому і поведінка в кожного своя. Хтось впадає в депресію, а хтось саджає огірки.

    Огірки на балконі, мабуть, будуть. Спроба виростити яблуньку - також.

    Ще раз дякую всім за увагу до твору!

    З повагою,

    автор

  10. 2020-04-05 в 01:34:15 | Сторонній

    Йой, звісно подорож була, інакше де це герой скомуниздив гілочку. Мені ніби й подобається символізм фіналу (попри сюжетну банальність), і ностальгійна атмосфера, і вичавлюванням сльози по дідусю (бо теж свого згадав), але все разом воно якось не дуже зв'язалося. І мовних помилок багато.

    А так відчувається потенціал автора, тому – успіхів)

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, вкажіть пароль і свій актуальний email.

(обов’язково)