Повернутися на сторінку

Коментарів: 23

  1. Взагалі непогано.

    Місто чудове, герої так собі, але терпіти можна. Кінцівку я б переробила - головних героїв треба було вбити! Але і так добре вийшло.

  2. 2019-12-08 в 14:55:49 | Читачка

    Дуже гарне оповідання.Гарна мова, виписані герої, стрункий сюжет збережена атмосферність, що для літтвору чи не важливіше, ніж сюжет.В кінці мелодраматичний хепіенд, але чому б ні?)

  3. Дякую за коментарі, колеги.

    Признаюся - розглядав кінцівку з сумним фіналом. Довго вагався, але все ж вирішив зробити так, як є. Бо в реальному житті і так досить сумно, то нехай хоч тут буде хеппі енд. grin

  4. Дякую автору, що зробив як є. Тут у багатьох оповіданнях і так вистачає... дивно люди собі тему уявили. Ну, не про те. Оповідання сподобалося. І нуар, і класика, і написано добре. Успіху!

  5. Ну тут я очікував кривавий сумний фінал, але вийшло не зовсім передбачувано. І Норм! Трошки дива не завадить. Шкода, що я тут зайда, не можу голосувати. :-(

  6. Дякую, колеги, за підтримку!

    А то чомусь хвилювався, наче вперше на конкурсі.

  7. Читалось добре, але зосталось багацько питань...

    Це все насправді, чи його передсмертні марення...?

    Як вона (й інші) потрапила в те рабство у такому "просунутому майбутті"??

    І в чому полягає еволюція??? У чому відмінність від сьогодення...? :(

  8. 2019-12-10 в 10:58:06 | Рав Еліезер

    Прекрасне оповідання і мій бажаний фаворит.

    Тема не нова, але гарно, об'ємно, з деталями розкрита, все цілісно.

    Вітання і успіхів авторові.

    А пан Суддя — зануда.

  9. grin

  10. 2019-12-10 в 12:43:47 | Поціновувач блискавки
    Про це книги писали і кіно знімали
    Правду пишете - класична історія про повію та клієнта, які покохали один одного. Я не проти класичних історій, але хай би була принаймні якась еволюція (чи то я щось не розгледів?). Надто багато роз'яснень про місто. Часом стиль скаче:

    Змій у штанях відчув поживу й почав рости, прагнучи свободи й насолоди.
    – Такий серйозний початок, а тут прям гумореска...

    Та доля химерна. За вроду змусила розплачуватись самим життям…
    Так пафосно, а я так і не побачив, що заважало дівчині звільнитись.

    Ті всі згадки про латексну вагіну, життєважливі проблеми закінчення змазки тощо створює враження, що Макса протягом усього тексту турбує лише одне - байдуже з ким, аби з натуральної жінкою. Напевно, це завадило відчути романтичність історії :(

  11. Після читання залишилась незрозумілість..

    Так який світ з усіх справжній, під землею чи десь на якомусь континенті?

    Про що була частина, де Макс летів у кораблі і бачив сон? Це майбутнє чи минуле?

    А сни Мод про чоловіка і двох немовлят - це спогади чи пророкування?

    Не вдалось мені пов'язати частини сюжету в одне цілеrolleyes

    Та й тема конкурсу не знайшла відображення у оповіданні. У чому ж еволюція?

    Проте сподобався стиль написання. Гарно освітлено деталі.

  12. Безмежно дякую за відгуки і критику. Одразу видно, де «схалтурив», де треба допрацювати. 

    Щодо міста – недописав, що воно поділене між кланами, яким підпорядковуються більш дрібні «підприємці». Також треба було додати історію, як Мод потрапила до міста і фактично до рабства. Мій косяк, згоден, вибачте.

    Щодо реальності – все реальне. І місто, і світ назовні, і космос, і сни.  Знов таки, мені не вдалося передати, що насправді, вони мали зустрітися давно, і тоді, можливо, все пішло б інакше. Але зрештою все ж доля опам’яталася і вони знайшли один одного після всіх випробувань.

    Щодо теми еволюції – ну тут, я думав, що вдалося передати думку про те, що у які б крайності людство не кидалося, та основою найкращого сексу є таке банальне і старе почуття, як кохання.

    Ще раз дякую всім, кого зацікавило оповідання і успіху навзаєм!

  13. 2019-12-11 в 03:21:50 | Не Ді Капріо

    Бармен усміхнув. Я йому відразу вручив би оскара за найкращого героя другого плану.

  14. Ще хотів би згадати оповідання Джеймса Ганна "Різдво Щоденно".

    Припускаю, що воно вселило неабияку недовіру до цього... :(

    Там наглядач маяка три роки пробув у космосі. За гроші.

    І його поведінка на Землі (у версії Ганна) – все-таки чомусь здається значно реалістичнішою!

    А тут, після десяти років – і така бурхлива діяльність...?

  15. Я вимагаю адвоката! grin

  16. А може ще двох суддів...? snake

  17. 2019-12-12 в 14:12:30 | Свідок
    Я вимагаю адвоката!
    А прийшов я cool smile

    Маємо заяложене чарівне спасіння повії старим добрим методом - грошима. Хай так - сюжет досі не втрачає своїх прихильників. Місце дії - штамповане місто гріхів. І чого там самі лише маньяки? Он ГГ ж туди також завітав просто розважитись. Ні еволюції, ні революції - все та ж поза собачки rolleyes

    У коментарі автор пояснює, що це історія про кохання. Добре, шукаємо кохання.

    У Макса перехопило подих, на порозі стояла вона – дівчина з його марень, у шовковому кімоно з вишитим золотим драконом. Змій у штанях відчув поживу й почав рости, прагнучи свободи й насолоди.
    Сьогодні вона знову йому наснилася. Вже під ранок. Зваблювала. Дражнила. Пестила руками і не давала кінчити.

    Капець, як романтично oh oh

    Сьогодні був лише один клієнт. Дивний. Не схожий на інших, безликих. Пив, не п’яніючи, трахав, не кінчаючи. Спраглий до кохання, з сильними руками, не такий, як більшість тлустих туристів із платиновими кредитками
    . Дівчину зацікавила або неспроможність до евакуляції, або сильні руки. Ну тут хай буде wink

    Дякую, що зрештою герої хоч перемовились парою слів і під кінець вже зникло домінування "прутня".

    Автор непогано складає слова докупи, тож може краще (це вже не свідчення, а припущення wink ).

  18. Ну все! Залишилось дочекатись прокурора, який остаточно поховає всі мої сподівання на високе місце, і йти працювати далі. wink

    Дякую за критику, колеги! Примусили подивитися на твір з іншого боку. Багато чого не помічав. Буду виправлятися.

  19. 2019-12-13 в 18:47:27 | Фантом

    Хочу розбавити критику позитивом))

    Як на мене, кохання в оповіданні є і романтика теж! Оповідання атмосферне і гарно написане, хоч і виникали деякі питання.

    Єдине, що засмутило, так це вибір назви для міста гріхів. За що ж ви так священну Вальгаллу, яка дає заслужену винагороду звитяжним воїнам? ohh

    Та, в цілому, оповідання сподобалось smile

    Успіхів автору!

  20. 2019-12-14 в 09:00:07 | Примарна хмара

    Шановний Авторе, не поспішайте враховувати критику і міркування.Усе чудово зрозуміло. І подання картинки почергово очима кожного з ГГ, і місто під землею як новий світ, і мотивація ГГ. А ті, хто не бачать теми, певно, щодня мають секс з андроїдами у космосіgrin Попри класичний сюжет, написано дуже добре і динамічно. Якби ще лишили відкритий фінал, щоб кожний собі домислив, що сталося з головними героями, то було б, на мою думку, краще. Але і в такому вигляді казка має право на високу оцінку в конкурсі

Повернутися на сторінку