Червоне золото

Червоне золото

Понеділок, 24 лютого 2014 г.
Проглядів: 2370
Підписатися на комментарі по RSS

Пролог.

 

В 2054 році розпочалася ера колонізації Марсу. На протязі віків, виникали і зникали перші поселення і формувались країни Марсу. К 2800 року на Марсі існували дві територіально велетенські наддержави і 48 менш великих і дрібних держав. Марінерська республіка, має населення 114 мільйонів громадян. Серед країн червоної планети вона третя по території, по рівню природних багатств, по рівню промислового і науково-технологічного потенціалу. 511 років нація республіки намагається досягти омріяного демократичного розвитку і стабільності. Розвитку демократії і цивілізованих загальнолюдських систем цінностей, економічній стабільності і добробуту нації весь період історії заважає чума усіх країн людства: прагнення влади встановити диктатуру, корупція, кримінал, наявність п’ятих колон в складі урядових партій і в прошарках суспільства. Нація постійно організовує революції і звинувачує владу в тому, що нічого в країні не змінюється к кращому, ніщо не розвивається, а стає лише гірше і гірше, через корумпованість уряду і наявність в його складі п’ятих колон які лобіюють інтереси іноземних держав. В свою чергу влада постійно пов’язує низькі темпи розвитку країни і незмінність політичної і соціальної кризової ситуації з тим що в країні постійно відбуваються революції. 

Марінерську республіку оточують чотири невеликі і не дуже багаті на ресурси демократичні держави з більш вдалим внутрішнім розвитком і більшим міжнародним впливом, а також дві наддержави.

В даний момент в Марінерській республіці відбувається нова революція. Народ в усіх регіонах країни повстав проти правителя названого Нероном, через неадекватність його політичних рішень. Армія зайняла у конфлікті нейтральну аполітичну миротворницьку позицію. У відповідь на сепаратистські заклики деяких політиків наближених до Нерона, генерали армії відправили війська в прикордонні провінції країни, щоб не допустити розколу республіки і посилити захист її кордонів. 

 

*****

 

По червоним дюнам, йшов колишній працівник сервісної служби Нолус, винний банкам і корпорації великі суми грошей взятих в кредит через необхідність зробити операцію від якої залежало його життя. Слідом за ним йшла 19 річна Тамара, яка втекла від колишнього коханця олігарха. Вони четвертий день йшли по дюнам і барханам з прикордонного мегаполіса Конфедерації к кордону Червоної Імперії.

К вечору біженці підійшли к кордону що пролягав через каменистий каньйон. Тут перетинались лінії кордонів трьох держав. Межа між Червоною Імперією і Конфедерацією розкинулась від вирію до вирію де дюни каскадами пісочних хвиль впирались і вливались в скелі каньйону. Між прірвами і схилами скель починались території безкрайніх каньйонів Марінерської республіки. Далеко позаду за вирієм палали бронескафандри і тіла вбитих солдатів, плавились у вогні збиті винищувачі і бронетехніка Імперії і Конфедерації. Попереду, десь за вирієм, на теренах Імперії, теж тягнулись лінії фронтів і йшли бої. Там теж йшла війна. Але там починалась країна в якій переміг соціалізм.

Тамара побачила попереду силуети трьох людей, що йшли зі сторони кордону Червоної Імперії. Дівчина повільно рушила назад, налаштовуючи рідкокристалічне скло шолому на режим бінокля. Нолус теж помітив появу людей попереду і почав відходити к червоним валунам щоб зникнути з їхнього поля зору. 

- Розслабся. Це не прикордонники. - Мовила Тамара. - На цих людях не бойові, а цивільні скафандри.

Навкруги, обвіювались вітрами скелі каньйонів і поглинали піски і пил прірви. Обхідних шляхів що вели к кордону не було. Повертатись назад, було запізно і ризиковано. Через застосовану Імперією електромагнітну зброю проти військової техніки Конфедерації, в цій прикордонній зоні бойових дій, захисні системи кордону на багатьох ділянках були дезактивовані. Однак, зграї безпілотників розвідників прикордонних військ, в будь яку мить, могли пронестись над головами порушників. Троє людей що йшли к кордону Конфедерації, теж спинились про щось перемовляючись. Як потім з’ясувалося, ті люди теж спочатку злякались і запанікували, прийнявши Тамару і Нолуса за прикордонників.

Ніч. Нолус, Тамара і троє громадян Червоної Імперії, сиділи в укритті під покровом кам’яних громад і тіней скель. Вони чекали коли патрульні шатли прикордонних військ двох держав, закінчать сканування прикордонних секторів. В цьому районі, 4 доби тому йшли бої. Однак, системи стеження за кордоном, все одно працювали бездоганно. Дві групи біженців, вчасно помітили появу шатлів і зграй безпілотників на лінії небокраю. Вони встигли перетнути кордон республіки, щоб там пересидіти рейд прикордонників. Біженці кожну мить чекали на те, що їх можуть виявити, за допомогою систем наземного і орбітального стеження прикордонники республіки. Однак, затишшя на кордоні республіки порушували лише вітри. Поки біженці відсиджувались в тіні каньйону, в них було багато часу на те, щоб познайомитись і визначитись зі своїми подальшими діями.

- Ви тікаєте зі своєї країни через війну? – Спитав громадянин Червоної Імперії Йосип.

- Не тільки через війну. В Конфедерації Демократичних республік офіційним центральним органом управління є Багато палатний Парламент. Попри існування конституції і органів демократичної влади в реальності країною і її політичними лідерами керують мега корпорації. Останнє слово в усіх питаннях внутрішньої і зовнішньої політики завжди лишається за елітою. Династії капіталістичної корпоративної еліти контролюють: економіку і промисловість, торгівлю, центральні і регіональні органи влади, науку і освіту. Всі галузі і сфери розвитку і життя країни. В суспільстві створена ілюзія народовладдя і верховенства свободи і закону, конституції і громадського права. В реальності від волі еліти залежить життя і доля кожного громадянина середнього і робітничого класу суспільства. – Сказав Нолус.

- Будь яка спроба народних активістів і верств населення об’єднаних спільною метою і прагненням висловити протести проти несправедливості і подвійних стандартів і протидіяти силовій реакції уряду, завершується силовим придушенням повстання, з застосуванням сил внутрішніх військ і армії. – Додала Тамара.

- Корпорації контролюють усі сфери життя громадян впливаючи на їхню свідомість і світосприйняття за допомогою ЗМИ і Інтернет мережі. Камери відеоспостереження встановлені всюди: в містах і в промислових зонах, на вулицях, в магазинах і на ринках, на стінах будівель і в їхніх приміщеннях, в квартирах і офісах, на території промислових об’єктів і в їхніх цехах. Інтернет мережа під пильним зором спецслужб. Розмови по всім засобам зв’язку прослуховуються. Кожен громадянин зобов’язаний носити при собі біометричний паспорт з нано маяком. Крім того, спец служби відстежують пересування громадян за допомогою орбітальних супутників і нано імплантатів з маячками, які вживлюються кожному, одразу ж після народження. В Конфедерації життя громадянина залежить від його працездатності і спроможності сплачувати податки. Держава не забезпечує громадянина пенсію. Після припинення трудового стажу громадянин живе за рахунок збережень покладених в банк. В цій державі немає ніяких безкоштовних соціальних гарантій. Ціни на товари і послуги астрономічно високі. Громадяни змушені працювати на декількох роботах. Усі більш менш високооплачувані професії вимагають від працівника працювати по 18-20 годин на добу, без вихідних і з відпустками тривалістю до тижня. Величезний відсоток громадян, через постійну нестачу грошей, бере гроші в кредит. Як наслідок кожен третій потрапляє в боргову кабалу банківської системи. Якщо громадянин не здатен погасити кредит, чи банківську позику, закон держави передбачає можливість дати громадянину дожити роки життя в борговій кабалі. В свою чергу, громадянин згідно з законом, після смерті стає власністю корпорації. Після смерті боржника перетворюють у кіборга раба, здатного працювати безкоштовно, на протязі сотень років завдяки технологіям збереження цілісності органіки нано машинами. Кіборги-раби і кіборги-солдати-раби, складають ядро ударних трудових сил і бойових авангардів армії. – Виказав все що наболіло Нолус. – Ми хочемо жити у по справжньому вільній країні. Тому, кожен з нас прийняв рішення втекти від капіталістичної системи, в якій гроші важливіші за людське життя і життя триває поки в тебе є гроші. На щастя, скоро ми житимемо в вашій вільній від капіталістичної системи країні соціалізму і соціальної рівності. Хочеться хоч другу половину життя, пожити в країні де життя людини важливіше за гроші.

- Чорт. – Сказав громадянин Червоної Імперії Микола. – А от ми з товаришем, як раз тікаємо з нашої країни, щоб жити там де можна дихати вільно від тотального контролю влади. Ми були впевнені, що все що розповідають наші урядові ЗМІ про вашу країну, брехня. До нас доходили чутки про те, що у вас там країна демократичних свобод і безмежних можливостей.

- Всі братські народи нашої країни поколіннями контролюються тоталітарним режимом правлячої партії і династією Червоних Імператорів. Офіційно, в країні процвітає соціалізм, стабільність, соціально-матеріальна благодать в житті усіх рівних між собою громадян, а в найближчі десятиліття настане світле соціалістичне майбутнє. Не офіційно, в країні встановлена тоталітарна диктатура, з тотальним контролем за усіма сферами життя громадян. Що до омріяного соціалізму, то в країні сформувався адміністративно-керівний соціалізм. Тобто в світлому майбутньому вже живуть і житимуть поколіннями лише члени адміністративно-керівної еліти, еліта армії і силових структур. Усі спроби народу висловити протест проти несправедливості і подвійних стандартів, завершуються силовим придушенням народних громад силами внутрішніх військ і армії. – Сказав шахтар Йосип.

- Імператори і партійні ідеологи Червоної Імперії, подібно Лікургу, скомбінували системи законів, системи соціального устрою і державного ладу, попередніх комуністичних режимів: КНР(періоду після реформ Ден Сяопіна), КНДР і СРСР(періоду правління Сталіна). Не зважаючи на використання державними і приватними підприємствами в промислових галузях роботів, в регіонах існують не лише мережі концентраційних таборів, а також виправні трудові табори. Відправлені в табори репресовані громадяни, з відти вже не повертаються. – Сказав шахтар Микола.

В цю мить, на обличчя усіх біженців, само навились лазерні приціли гвинтівок бійців революційного ополчення.

 

*****

 

В Палаці з червоного мармуру, в залі засідань Імперського Політбюро, за прямокутним столом сиділи керівники Червоної Імперії.

- Який поточний стан подій в Марінерській республіці? - Спитав Червоний Імператор.

- В республіці чергова революція організована націоналістичними і демократичними партіями і соціальними організаціями. Все як завжди. Підрозділи внутрішніх військ охороняють периметр навколо адміністративних будівель, натовп активістів організував мітинги в центрі столиці і в усіх містах країни. Мітинги тривають 5 місяців. Політична і соціальна напруженість стрімко зростає. Наша п’ята колона що зосереджена в складі трьох партій, що забезпечують правлячій партії більшість в парламенті, тримає ситуацію під контролем.      

- Лідери опозиційних партій налаштовані на радикальні дії?

- Вони сподіваються організувати мирну революцію. Одинадцять попередніх разів, демократичним опозиційним силам вже вдавалося взяти владу в країні, користуючись невдоволенням народних мас. Лідери нинішніх опозиційних сил об’єднали народ проти неадекватного президента.

- Чи не настав час, розпочати здійснювати наш давній план що до республіки?

- Здійснити наш план, можливо лише в тому разі, якщо в країні розпочнеться революція з застосуванням сили з обох протидіючих сторін. І звісно ж, якщо революція переросте в громадянську війну. Тоді ми зможемо використати наших агентів впливу. І тих що входять в склад партій республіки і членів громадських організацій, прикордонних регіонів. В прикордонних регіонах наші агенти впливу зараз уві всю розпалюють сепаратистські і колабораціоністські настрої. Ми можемо дати команду лояльним нам політикам вплинути на рішення керівників уряду застосувати силу проти народу і процес піде по потрібному нам сценарію.

- Я даю дозвіл розпочати операцію. Нам потрібні нові території і ресурси для розгортання наших мереж ВПК і нові свіжі людські ресурси, для наших проектів будівництв віку. Крім того, нам потрібні поповнення рядів наших військ на фронті. Війна з Конфедерацією зараз в самому розпалі.

- Яку роль у подіях нової революції на цей раз грає Конфедерація?

- В Конфедератів завжди були агенти впливу в парламенті і в громадському середовищі республіки. В парламенті республіки Конфедерати контролюють дві партії, одна з яких повністю складається з агентів впливу п’ятої колони. Друга лояльна їм партія, складається на 47%, з агентів п’ятої колони. Ці партії підтримують зв’язок з опозиційними партіями і демократичними громадськими рухами. Обидві партії мають інфільтрувати провокаторів і агентів впливу в склад опозиційного політичного Альянсу. Їхня мета створити п’яту колону в складі опозиційних партій що очолюють революцію. П’ята колона Конфедерації і її агенти впливу, у потрібний час, спровокують конфлікт між владою і опозицію з застосуванням зброї з обох сторін.

- А Конфедерації навіщо розпалювати громадянську війну? Мені здавалось що Конфедерація і Марінерська республіка вічні союзники і ділові партнери. Республіка входить до блоку демократичних країн регіону.

- Республіка має великий внутрішній потенціал, щоб в майбутньому розвинутись до рівня повноцінного конкурента Конфедерації. Поки в республіці то тиранія, то анархія, Конфедерація використовує цю ситуацію в своїх інтересах. Республіка ринок збуту товарів успішних країн імпортерів і країна експортер ресурсів, важливих для промисловості капіталістичних держав, в тому числі Конфедерації. Конфедерація не хоче, щоб республіка стала по справжньому незалежною і конкурентоспроможною країною, зі стабільним рівнем економічного зростання. Між державами як між людьми, завжди ведеться конкуренція і часто ця конкуренція не чесна і підступна. Конфедерація хоче розколоти республіку на дрібни держави, які вже ніколи не зможуть стати рівними по потенціалу з великими капіталістичними країнами. Дріб’язкові країни що виникнуть після падіння республіки, стануть регіонами з яких в Конфедерацію будуть надходити ресурси і дешева робоча сила.

 

*****

 

Шатли прикордонників і каральних підрозділів внутрішніх військ, летіли в повітряному просторі вздовж державного кордону республіки. Генерал прикордонників Кант і офіцер військової розвідки Лавр, оглядали території прикордонного регіону. 

- Що та в столиці? Я чув, що підрозділи внутрішніх військ «Гідра» і «Фенікс», вже розгромлені революційними бойовими підрозділами. Це правда? – Спитав Кант.

- В результаті останньої збройної сутички між урядовими внутрішніми військами і бойовими підрозділами народних революційних сил, режиму був завданий фатальний вдар. Народ розгромив столичні підрозділи внутрішніх військ і захопив усі адміністративні будівлі. Армія і служба безпеки прийняла нейтральну позицію. Революція перемогла. Демократичні і націоналістичні революційні організації, почали формування Національної і Клерикальної гвардії. Президентська гвардія, внутрішні спец війська «Фенікс» і «Гідра» розформовані. – Відповів Лавр.

- Користуючись високими повноваженнями, ви стягуєте к кордону нашої провінції, всі регіональні сили внутрішніх військ і регулярної армії. В чому причина? Чому ви вважаєте, що прикордонників не достатньо?

- Військова розвідка повідомляє, про зосередження великих сил армії Червоної Імперії, біля нашого кордону.

- У Імперії війна з Конфедерацією. Передислокації і зосередження військ на фронтах і в тилах, типове явище.

- Той район, де зосереджені 25 полків Імперської армії, вже давно очищений від сил Конфедератів. Фронт зараз пролягає дуже далеко від прикордонних районів. Наша військова розвідка повідомляє про те, що к кордону постійно підходять нові і нові сили. Внутрішня розвідка в свою чергу, спостерігає активність іноземних агентів впливу в наших прикордонних регіонах. В провінціях розповсюджуються ідеї сепаратизму. Агенти п’ятої колони Червоної Імперії активувались в кожному місті, в складі урядових структур і громадських організацій. Лідери демократичних і націоналістичних партій, очоливши новий уряд, оцінивши ситуацію, вирішили що в регіон необхідно стягнути як можна більше сил внутрішніх військ і передислокувати значні сили прикордонників з сусідніх провінцій. Армія стягне в регіон свої сили в період найближчих двох діб.

- Ми в повітряному просторі провінції Мілара. Починаємо йти на зниження. 

- Усім підрозділам і дивізіонам приготуватись до висадки!

 

*****

 

22-43 вечора. Периметр державного кордону перетворився на палаючу лінію фронту. Долина червоних дюн вкрилась трупами і палаючою бронетехнікою. Десять полків Брунатної Армії Червоної Імперії наступали на територію республіки, обстрілюючи оборонні фортифікації, доти і дзоти. Важка бронетехніка і штурмові бойові роботи, хвилями атак не давали прикордонникам і спец призначенцям жодної хвилини на перекур. Імперські штурмовики в броне скафандрах обладнаних потужним арсеналом зброї, декілька разів штурмували фортифікації і захопили 7 бункерів.

Офіцер Кант, сидів в окопі, між руїнами фортифікаційної споруди і розстрілював Імперських штурмовиків з кулемета. Поряд з ним, в окопі тримав оборону офіцер Лавр, знищуючи ворожу бронетехніку з плазмомета.

- Їх надто багато! Чорт! Підмога прибуде лише через 14 годин! – Нервово промовив Лавр.

- Що це за машини?! Звідки вони? – Промовив прикордонник, який ніс боєприпаси з тилу.

- Які машини?

- Позаду нас! Вони їдуть зі сторони міста...

В ці хвилини, усі прикордонники і спец призначенці, обернулись і поглянули назад. К периметру кордону, по трасам що тягнулись зі сторін десятків міст провінції, їхали тисячі всюдиходів обладнаних народними вмільцями самодільним озброєнням. Модифіковані всюдиходи, які в мирний час слугували позашляховиками і потужними вантажними тягачами, руками революціонерів технарів, були перетворені в мобільні вогнеметні і бомбометні машини. Машини переобладнані і озброєні самодільними вогнеметами, були заряджені газовими балонами. На машинах переобладнаних під мобільні бомбометні комплекси, виднілись встановлені станини з пусковими устаткуваннями, з котрих по цілям запускались великі газові балони. На кожному балоні мерехтіла пластикова вибухівка з таймером. Коли колони всюдиходів спинились у лінії фронту, з них почали виходити і вистрибувати, десятки тисяч людей в бронескафандрах, з емблемами революційних бойових організацій. Важко озброєні революціонери, зайняли позиції в окопах і на фортифікаціях, неподалік від прикордонників і силовиків. Революціонери зайняли ті місця на периметрі кордону, де фортифікаційні лінії оборони були зруйновані ворожою артилерією. Всюдиходи переобладнані під вогнеметні і бомбометні машини і тягачі з балонами, боєприпасами к вогнепальній зброї і іншими необхідними припасами, потягнулись з міст прикордонної провінції, к кордону нескінченними колонами. Отримавши підкріплення, захисники кордону почали поступово тіснити ворога. Командир і лідер революційної організації, пройшовся по траншеї і розпитуючи солдатів, дізнався де перебувають їхні офіцери. Вже через декілька хвилин, командири революціонери і офіцери прикордонних і внутрішніх військ, сиділи в одному окопі і спільно координували дії своїх бійців. Під час коротких хвилин затишшя, між новими хвилями ворожих атак, командири державних збройних сил і народних революційних ополченців, відстрілявшись від ворогів, вели дискусії на політичні теми.

- Небезпечно жити в системі, яка існує завдяки домінуванню хибних систем цінностей, тиранії і несправедливості. Рано чи пізно, може настати день, коли ти сам станеш жертвою такої системи і її законів, якими ще вчора вигідно для себе користувався, досягаючи своїх життєвих цілей. Якщо влада дарує щастя і стабільність не усім, а лише обраним, то вона слугує інтересам Люцифера, а не людей. – Сказав лідер революційної організації Святослав Канту і Лавру.

- Ви намагаєтесь себе само ідеалізувати. Ви утопісти і фанатики. – Промовив Лавр.

- Якщо добро програло злу у війні, то це не означає, що це сталося тому, що зло може перемогти добро. Це означає лише те, що сила яка позиціонувала себе як добро, насправді добром не являлася. – Сказала емігрантка революціонерка Тамара.

- Інколи, добро програє злу, через те, що насправді воно було аналогічних злом. Злом що боролося з іншим злом, за сфери впливу і владу. – Промовив Кант. – Що ви знаєте про зло і про вибір між добром і злом, смаркачі!

- Ми знаємо, що вибір між меншим злом і більшим злом, між гіршим і ще гіршим, це не вибір вільної людини. Це вибір раба, у якого не може бути світлого майбутнього. - Сказав емігрант революціонер Микола.

- Якщо тирани продовжують жити і процвітати, перетнувши усі межі і порушивши усі закони і їх роками, чи десятиліттями, не карають небеса, то це не означає, що день їх покарання ніколи не настане. Це означає, лише те, що тирани так само як і усі люди діти Творця, який любить усіх однаково і усім бажає спасіння і вічного життя. Імовірно тому, небеса не карають тиранів десятиліттями, щоб дати їм час на те, щоб зрозуміти свої гріхи і схаменутись, спинитись, покаятись. Щоб вони могли виправити скоєне зло, настільки, наскільки це можливо, щоб врятувати безсмертні душі. Нажаль, більшість тиранів і злочинців сприймає цю відстрочку, яку дають небеса на передодні кари, не як данний з милості час на зміну своєї долі. Вони до самої останньої миті, думають що вищої кари немає і що на землі можна жити не так як написано в Біблії, а по міркам власної логіки і подвійних стандартів, з лицемірством і самодурством. – Мовив революціонер Нолус.

- І ваші революційні лідери, такі ж ідеалісти? – Промовив Лавр.

- Лідери наших громадських організацій і демократичних партій, мають ідеї і програми дій, які вони готові почати реалізовувати, в регіонах, на місцях, не по принципу оберіть нас, а ми все для вас зробимо, через мільйон років. Наші революційні лідери, в усьому прагнуть брати приклад з таких політиків як: Рузвельт, Клемансо, Хуан Перон і Евіта Перон. Перш ніш балотуватись в парламент, кандидат має працюючи в своєму регіоні, створити там ті умови, які обіцяє створити в усій країні. Так вчинив Рузвельт. Клемансо розпускав парламент декілька разів, доти доки парламент не сформувався з депутатів бажаючих працювати не лише для себе і своїх партнерів. Хуан Перон і Евіта Перон правлячи країною, дбали не лише про свій власний добробут, а і про добробут усіх класів суспільства, особливу увагу приділяючи проблемам робітничого класу. Евіта Перон народилась в бідній родині і ставши першою леді Аргентини, продовжувала пам’ятати з якого класу вона вийшла і переймалась долею робітничих народних мас. Наші революційні лідери, носії великих ідеалів і систем цінностей, а їхні прихильники не бездумні фанатичні практики. Ми знаємо за що ми боремось. – Мовив Святослав. - Ось наш Маніфест Народних громад не залежних від впливу еліти і її представників і агентів впливу.

1. Нашому народу не потрібні ніякі варяги, з інших земель, для управління нашою землею. На усіх державних посадах, не має бути жодного члена міжнародних офіційних і таємних організацій, орденів і лож, котрі керують країнами ставлячи інтереси своїх організацій, більш пріоритетними ніш інтереси держави, в якій вони живуть і до керівництва якою обрані і залучені.

2. Істинний народний уряд, має дбати про те, щоб у держави були фінансові резервні стабілізаційні фонди, які можна в важкі часи і при стратегічній потребі, використати для вирішення кризових ситуацій в середині держави. А також, для розвитку науково-технологічного потенціалу і підтримання обороноздатності країни. Фінансові стабілізаційні фонди, мають створюватись за рахунок обкладання податками магнатів і олігархів країни. Кожен хто користується природними ресурсами держави, для самозбагачення, має в знак подяки землі, що дарує багатство і добробут, дбати про її безпеку і процвітання.

3. Істинний народний уряд, має дбати не про нескінченне переписування Конституції і законів Громадського кодексу і Кримінального кодексу, а зосередитись на тому, щоб очистити і від лагодити систему управління і виконання законів, таким чином, щоб вже існуючі закони працювали і виконувались.

4. Істинний народний уряд, має ввести закони, які вимагатимуть від кандидата в депутати, на власті кошти зняти не рекламні ролики про себе, а документальний фільм про свою позитивну діяльність в різноманітних сферах життя свого краю. В цьому документальному фільмі, мають бути показані усі позитивні здобутки і потенціал майбутнього народного обранця. Для того, щоб на передодні виборів, були висвітлені усі світлі і темні сторони діяльності і особистості кандидата, в регіонах виборчих округів, мають існувати нейтральні мас-медіа служби, чи громадської організації. Ці нейтральні журналістські і громадські організації, мають знімати документальні фільми про кожного кандидата в депутати.

5. Істинний народний уряд, має ввести закони, які зобов’яжуть кожного кандидата в депутати, сформулювати і оформити офіційно на документі, свою програму дій в разі обрання на посаду депутата. В програмі дій, мають бути вказані проблеми, які має вирішити депутат в період свого перебування на депутатській посаді. До кожного пункту, з описом проблеми і справи, яка має бути вирішена, має додаватись обґрунтована конструктивна детальна інформація про проблему, про причину її виникнення, про причини що призводять до того, що проблема досі існує, про те як проблему слід вирішити. Особливо детально, в кожному пункті, має описуватись як ця проблема буде вирішена і за який період часу. Документ програми депутата, має завершуватись письмовою клятвою, виконати передвиборчі обіцянки у вказаний термін часу. І письмовою заявою, про готовність депутата достроково піти у відставку, якщо обіцяне ним не буде виконане.

6. Уряд має створити закони, які дадуть громаді провінції можливість, вимагати дострокового звільнення з посади будь якого депутата і високопосадовця, в будь який період його перебування на посаді. Мають існувати закони і структури взаємодіючі з громадою здатні позбавляти депутатів посад за невиконання своїх обов’язків і за не реалізацію своїх зобов’язань, з якими вони йшли на вибори. Якщо депутати будуть відправлятись у відставку достроково, через місяць після обрання, в середині терміну строку, чи на при кінці свого строку перебування на посаді, корупціонери не зможуть встигнути, окупити гроші вкладені у передвиборчу кампанію. Це призведе до того, що в політику перестануть йти виключно заради збагачення.

7. Уряд який не здатен забезпечити виконання законів Конституції, Громадського Кодексу, Правового Кодексу, у відношенні усіх громадян, від робітничого класу до середнього класу і еліти, не може бути легітимним і має піти у відставку. Парламент і Кабінет Міністрів має розпускатись і переобиратись стільки разів і до тих пір, поки ці державні структури управління, не почнуть працювати з максимальною ефективністю і результативністю. Прикладом в цих процесах, має бути історичний приклад, управлінської діяльності в сфері організації і реорганізації роботи уряду, політичного діяча Франції Клемансо.

 

Бій за рідну землю, тривав до ранку. Військові, силовики і революціонери, зайняли гарну позицію для оборони периметру. Солдати відстрілювались сидячи під прикриттям броні фортифікаційних споруд. Офіцери сидячи в бункерах і керуючи автоматизованими оборонними комплексами, протидіяли ворожій авіації і важкій техніці. Революціонери і бійці внутрішніх військ, ставши союзниками, ціною великих жертв, стримали наступ агресора.

В саму тяжку мить бою, к кордону прибули війська республіки. В цей же час, війська Конфедерації посилили наступ на фронті і змусили Червону Імперію терміново закрити другий фронт, повернувши війська на попередні позиції.

   

Епілог.

 

Незалежні від політичних партій народні революційні організації, спільними зусиллями з політиками патріотами, виявили і нейтралізували усіх агентів п’ятої колони двох наддержав. Політичні партії і громадські організації, само очистились від п’ятих колон. Завдяки цьому, революційним організаціям і політичним партіям, вдалося перемогти корумпований режим, уникнувши загрози громадянської війни. Уряд позбавлений можливості силою придушувати народ, був змушений піти у відставку. Парламент взяв під свій тимчасовий контроль армію і силові структури. Армія передислокувала війська в усі прикордонні провінції країни, для забезпечення територіальної цілісності, а силові структури розпочали арешти політиків і чиновників причетних до сепаратистських закликів і змов. Незалежні від еліти революційні організації, набирають сили і продовжують за допомогою своїх представників, в усіх соціальних верствах і державних структурах, домагатись реформ і змін в країні на користь усім класам, не лише для еліти і середнього класу, а також і для робітничого класу і трудової інтелігенції. Новий президент в кінці своєї промови, зазначив, що поки він правитиме, найвищою цінністю в державі, буде не жовте металеве золото і платина, не чорне нафтове золото, а червоне золото – людська кров, вартість якої знецінилась в роки правління попереднього уряду. В склад нового уряду, увійшли партії сформовані з громадських революційних організацій. Таким чином, до влади прийшло багато носіїв ідеї, повної незалежності країни не лише від Червоної Імперії, а також і від Конфедерації. Народ на протязі декількох років, не припиняв мітинги на площах усіх міст країни, до тих пір, поки новий уряд не був змушений під тиском і контролем нації, здійснити обіцяні зміни в політично-соціальній сфері республіки. З часом, нові покоління політиків, приходили до влади завдяки політичній ініціативності і креативності, а не завдяки наявності у них впливових родичів, друзів і грошей.

]]>twitter.com facebook.com vkontakte.ru odnoklassniki.ru google.com/buzz friendfeed.com ya.ru mail.ru myspace.com rutvit.ru pikabu.ru liveinternet.ru livejournal.com blogger.com google.com yandex.ru memori.ru]]>