miss K

Дата реєстрації: 2009-10-30 00:20:16

Нік: miss K

Коментарів: 3

Комментарии

• Новий швейцар
  2009-10-30 17:56:45
  

  опа... знову сайт падає. а ксс - то взагалі не встає:) ну то дрібниці, вони не здатні зупинити Думку:)). Отже, продовжую самостверджуватись, нахабно використовуючи теріторію автора цього оповідання:) (Сподіваюсь, це якось Вам. авторе, доможе; у Вас і так коментарів найбільше, це має Вас, як мінімум, тішити:)).

  А потеревенимо ми (принаймні, я та мій мозок) сьодні от про що. Про питання, яке шановний Автор піднімав трохи вище. Питання: а чи не свіжа то думка, що героіня не попхалася у двері? Бо ж вони так манять, так манять...

  “Оригінальним рішенням дуже банальної теми дверей було НЕ ЗАВОДИТИ головну героїню в цей отвір.”

  це не оригінально, це – ЧЕСНО!

  Завжди потішаюся, коли у фільмах, чи то в книгах виникає ситуація: є можливість влізти дідьку в сра... ой, вибачте, влізти в халепу. І герої такі: о, треба туди попхатись, там жеж так цікаво; звісно, нам там можуть голови повідривати, на кіл посадити – але ж це Пригода!

  І пхаються.

  Зазвичай, це викликає різноманітні реакції в діапазоні від крайнього подиву до відрази. Бо ж якщо у фантастичному оповіданні присутні живі люде – то і діяти вони мають правдоподібно! А для більшості людей правдоподібним є інстинкт самозбереження. Для меншості – трохи менше, але він теж присутній.

  Тож, це зовсім не прикол. А, скоріше, правдоподібна банальність:). Якої, доречі, багато в романах та оповіданнях. Не всі ГГ в літературі – супергерої, трапляються і звичайні люде.

  Фантастика фантастикою, дракони драконами, роботи роботами, але закони людської поведінки – незмінні;)

• Новий швейцар
  2009-10-30 17:35:36
  

  шановний автор, гадаєте, оцей "піар" якось Вас порятує? :) ну-ну:)

  Вас не дивує, дорога міс Ка, що один критик зауважує беземоційність, інший каже про надмірну емоційність? Хтось пише про нудність монологу, другий зізнається, що якраз монолог сподобався.

  ні:) люди різні, і про будь-яке оповідання виникне купа різних, ба навіть протилежних думок. я навіть можу припустити, що Вам хтось дав бали. а хтось навпаки, дав би мінус 10. як би гарно (чи погано) хтось не писав, завжди будуть думки за і проти; тому те сподобалось, тому не сподобалось, той хтів би бачити таке у кінці, а той таке... Ну це я вже почала трюїзми вєщщать:)

  А я хочу уваги і її маю. Це вас нервує?

  я годую Вас увагою, ви її "хаваєте":) Які нерви, всі щасливі:)

  просто можу сказати про себе: як автор я би хтіла уваги ЗОВСІМ іншої якості. І піаритися ТАК... ну, як-то каже John Smith - діло хазяйське:)

  хочете піартитися, правити теревені - що ж, мені на роботі нудно, я хочу розваг:) Можемо обмінюватись шпильками, можемо поговорити "зажисть", "за літературу"... Обирайте тему.

• Новий швейцар
  2009-10-30 00:20:16
  

  о, нарешті Фортеця встала, і я можу сказати Вам, автор (анонімно), декілька незлих та тихих.

  читала коментарі та Ваші відповіді на них. І ТААААК мені було впадлу грати з вами в цю гру "а ну доведіть мені..."

  Авторе, Вам українською мовою по білому пишуть справедливі зауваження, КОНКРЕТНІ, хай йому трясця, зауваження. Але Ви з критиками конфронтуєте. "повторю, що це початок, а не кінець", "Там емоцій і почуттів, як гною в стайні"... і те де. На усі зауваження Ви відповідаєте шось на кшталт "та ото ви не правильно зрозуміли, дайте мені інших критиків, ці мені не подобаються, тут ващє нема того, хто мені може сказати правильних речей". Кумедно читати:) Дядько Берн перевертається зі швидкістю 17234 обертів на секунду:)

  доречі, якщо це не кінець, а початок, якщо оповідання не є самодостатнім, то навіщо Ви його подали на конкурс?:)

  "Пишучі тут є, а от критики підкачали. Піду шукати їх на гак, пару-трійку там бачив. Може допоможуть по-справжньому".

  гиииии! Покажіть мені!!! Хочу! Хочу подивитись на ту людину, яка Вам "допоможе":)

  Ваша присутність тут, на конкурсі, - це просто привертання уваги. не більше. І "расті как пєйсатєль" - це не про Вас (принаймні, доти, доки Ви не припините ці провокації заради провокації;)). Мені більш цікаво гратися в психолуха та розбирати Вас (бо ж екземпляр хрестоматійний, канхвєтка!). Бо Ваш твір розбирати нецікаво. Він нецікавий. Він мертвий. Його може порятувати тільки цілковите переписування, причому, іншою людиною:) І нєча на продовження посилатись, якшо першу частину ви з тріском провалили:)

  о! авторе! моя іпостась "місс Критика" на цьому конкурсі хоче бла-бла:) а тут якраз Ви нагодились:) мені так приємно реалізовувати об Вас свої цілі:) без таких, як Ви - сумно.

  тепер - Ваш хід!;) здивуйте мене, напишіть щось відмінне від "ну от, ви мене знову розчарували"!

  хоча можу закластися, що не зможете;) шаблони мислення - то страшна річ:).