Рівне полотно ріки

Дякую, Фантоме за побажання! Успіхів навзаєм!

Тільки от одна проблема - я не дуже допер кінцівку, щоб не сказати, що зовсім недопер

І Вам, Пане Мишиусе, дякую за характеристику оповідання.

Жаль людей, которые подобное пишут

Дякую, Ловчине, за розбір. За Семена-Степана - окремо. Кажуть, що такі ігри з іменами - чи не найстрашніший ляп. І вичитував же, але не побачив. Моралі у творі немає. Якраз усе на ту фантастику і спрямовувалося. Ніяких афганців немає взагалі, як і помазання убивством. Немає маніяків, масових розстрілів і т.д. Є свідомість ГГ, є човняр, котрий має підготувати ГГ до переправи і все. Причому Човняр вирішує навчати ГГ не бути жорстоким, як Ви вбачаєте, а дечого іншого (навіть навпаки). Вже й так наспойлерив, але, знову ж таки, чому ніхто не питає, а до чого тут назва - рівне полотно ріки? Але у будь-якому разі спасибі за увагу, виявлення ляпу і рекомендації! Вам теж успіхів!

Пане Мишиусе!

Оказывается, это был Харон?

Ну, от я намагаюсь не спойлерити, а Ви всю малину…

что даст читателю рассказ? Он поможет жить, поддержит в трудную минуту, даст волю фантазии?

У жодному разі! Я ж не гуру, то чого повинен вчити інших людей бодай-чомусь? Чи взагалі я таке право маю? Нехай повчають Ви та інші особистості, що знають життя і мають рівень моралі не нижчий від 21-го.

Если человек в депрессии, и прочитает ваш рассказ, не думаете ли, что это будет последней каплей?

У Вас вгадується не аби який досвід роботи із самогубцями. Напишіть посібник – врятуєте тисячі, а те й мільйони життів по всьому світові.

Интересно, что люди добиваются, шкрябая такие рассказы, на что размениваются. Понятно, что сучукрлит, но мне в жизни надоело читать на заборах слово из трех букв и слышать матерщину на улицах.

Шикуйсь, матершинно-чорнушна нечисть: Маяковський, Хвильовий, Єсенін, Бунін, Марієнгоф, Акутагава, Місіма… Це так, щоб чорнуха і матюки не в’язались Вами виключно з сучукрлітом. І взагалі, цей сучукрліт Вам явно, перепрошую, муляє. Певно, якісь комплекси… дайте вгадаю… земноводно-зеленої природи. До глибини душі шкода, що в такому просторому полі, як сучукр(ненавиджу цей термін!) не знайшлося місця панові Мишинському.

Вот так зайдешь на ЗФ по старой памяти, а то уже с мешками отправили, а тут такая х...

Ну не можна такому порядному громадянинові, як Ви, я б навіть сказав, корисному членові суспільства, послуговуватися лексикою, зчитаною із паркана. Але я Вас заспокою: аби не втратити Вас, я перестану писати чорнуху і матюки (може).

Ловчине, про афган тут справді невеличка згадка без особливих акцентів. Більші акценти на різанині в Ходжали, масовому самогубстві сектантів в США та інших реальних людських «подвигаг», що, НМСД, чудово ілюструють нашу, не побоюсь цього слова, сволочну, природу.

А до афганців у мене особливе ставлення. Хоч і мій рід ця війна оминула, але відстоювати їх ім’я мені доводилося не раз у житті. І вістоювати саме від наскоків про їх «прихованість» чи «схибленість».

Фантоме, скоріше за все, то моя проблема. Твір треба переробити, аби було зрозуміліше.

Координаторське:

[Розумію, яскраві приклади, але п.4.2. Правил]

Володимире! Без провокацій.

Всім сторонам: не переходимо на особистості.

Коментар:

Я так цього не люблю, але таки висловлюсь. А у мене є досвід роботи із самогубцями. Тричі доводилось відмовляти людей на межі. Ну, третій випадок був не зовсім на межі, скоріше показуха. І знаєте, що я казав двом? - "Нє х... дєлать, робіть. А потім банально брехав про негативні наслідки для родичів самогубця. І через кільканадцять хвилин мав уже більш-менш адекватного співрозмовника.

Отак от, а як же "з пісні слів не викинути"? Я ж такі переконливі приклади навів. Якщо на особистості, то тільки у відповідь. Вводьте ценз в твори, а то через мої (перепрошую на слові)творчі витівки тут скоро масова істерика запалиться.