Назагал, написано класно, хібащо окрім мату, але то смаковщина. Тільки от одна проблема - я не дуже допер кінцівку, щоб не сказати, що зовсім недопер Можливо, перечитаю - таки допру
Тільки от одна проблема - я не дуже допер кінцівку, щоб не сказати, що зовсім недопер
Не варто перечитувати, краще співставте кінцівку з назвою і все стане на свої місця.
І Вам, Пане Мишиусе, дякую за характеристику оповідання.
Жаль людей, которые подобное пишут
І тут дяка - за співчуття. Причому дяка не менш щира, ніж Ваш жаль, запевняю, дорогий Пане Мишиусе! Знаєте, я й сам себе жалію та помічаю останнім часом, що все частіше жаліюся на лиху долю. Сумно це все.
Написано ладно. Автор - не новачок, це ясно. Помилок нема, хіба що Степан один раз став Семеном. Взагалі-то, придиратися я не вмію, хіба що можу порефлексувати з приводу контексту і моралі. І це така суб"єктивна річ, моя рефлексія, що Ви сміло можете на неї не звертати уваги. Але ж треба виговоритися, якщо я прочитала, правда ж?
Отже, про мораль. А в чім мораль? Що треба вчитися не сцяти від обставин, а бути жорстоким? А для чого? На випадок війни чи голівудської дорожньої пригоди а-ля "Попутник" з Р.Хауером? Не знаю...
Масонський сюжет з помазанням через убивство - хай навіть в підсвідомості героя - це такий старий трюк, що для мене він був передбачуваний з того моменту, як Степан почав свою проповідницьку промову. Але це нестрашно - завжди є той, кому щось буде новим.На це не звертайте уваги, хіба можете на майбутнє собі зауважити: подібні масонські сцени - табу, бо є ще й такі зануди, яким, бачте, приїлися сучасні популярні мотиви.
Не сподобалася участь афганця в пригоді.Так сталося, що для мене ця тема чомусь близька, можливо, через багаторічну тісну роботу з цим контингентом, та й в сім"ї є афганець. Тому - гра на почуттях через травмовану психіку афганців - це, для мене, погано. Просто реально вони, горепаки, там зазнали справжнього жаху і я не думаю, що варто з афганців робити монстрів - калік - психопатів. Навіщо така гірка пропаганда - образ-то символічний і показовий?
Раніше конкурсом було оповідання з сюжетом про Афган. Це вже тенденція
Що ще? Ну на разі "ще" закінчилися. Дуже б хотілося, щоб свій талан Ви використали не на реалістичні жахастики, а на справжню фантастику. Ну цим я теж нуджу на кожнім конкурсі, тож вважайте моїм персональним перманентним суб"єктивізмом і пишіть, як пишеться: на кожен товар є покупець. На жаль, чи на щастя
Дякую, Ловчине, за розбір. За Семена-Степана - окремо. Кажуть, що такі ігри з іменами - чи не найстрашніший ляп. І вичитував же, але не побачив. Моралі у творі немає. Якраз усе на ту фантастику і спрямовувалося. Ніяких афганців немає взагалі, як і помазання убивством. Немає маніяків, масових розстрілів і т.д. Є свідомість ГГ, є човняр, котрий має підготувати ГГ до переправи і все. Причому Човняр вирішує навчати ГГ не бути жорстоким, як Ви вбачаєте, а дечого іншого (навіть навпаки). Вже й так наспойлерив, але, знову ж таки, чому ніхто не питає, а до чого тут назва - рівне полотно ріки? Але у будь-якому разі спасибі за увагу, виявлення ляпу і рекомендації! Вам теж успіхів!
Оказывается, это был Харон? За авторским эпатажем этого не было заметно.
Вопрос - что даст читателю рассказ? Он поможет жить, поддержит в трудную минуту, даст волю фантазии? Пока только чернуха. Если человек в депрессии, и прочитает ваш рассказ, не думаете ли, что это будет последней каплей?
Интересно, что люди добиваются, шкрябая такие рассказы, на что размениваются. Понятно, что сучукрлит, но мне в жизни надоело читать на заборах слово из трех букв и слышать матерщину на улицах. Жаль, что в правилах не написан запрет на матерщину. Значит, можно употреблять? Ах, это не вы, а герой. Ну, тогда да. Вот так зайдешь на ЗФ по старой памяти, а то уже с мешками отправили, а тут такая х...
Так, у підсвідомості, але я чомусь пропустила ту межу, коли ГГ її перетнув і вигадав собі таку непросту психологічну ситуацію. Знову ж суб"єктивізм, але насправді усе, що ви написали "нема" - є! В голові читача воно відбувається.
Користуючись нагодою, спитаю, а який сенс Ви вклали в назву? То й справді була алюзія на Харона і Ахеронт-Лету-Стікс?
Ну, от я намагаюсь не спойлерити, а Ви всю малину…
что даст читателю рассказ? Он поможет жить, поддержит в трудную минуту, даст волю фантазии?
У жодному разі! Я ж не гуру, то чого повинен вчити інших людей бодай-чомусь? Чи взагалі я таке право маю? Нехай повчають Ви та інші особистості, що знають життя і мають рівень моралі не нижчий від 21-го.
Если человек в депрессии, и прочитает ваш рассказ, не думаете ли, что это будет последней каплей?
У Вас вгадується не аби який досвід роботи із самогубцями. Напишіть посібник – врятуєте тисячі, а те й мільйони життів по всьому світові.
Интересно, что люди добиваются, шкрябая такие рассказы, на что размениваются. Понятно, что сучукрлит, но мне в жизни надоело читать на заборах слово из трех букв и слышать матерщину на улицах.
Шикуйсь, матершинно-чорнушна нечисть: Маяковський, Хвильовий, Єсенін, Бунін, Марієнгоф, Акутагава, Місіма… Це так, щоб чорнуха і матюки не в’язались Вами виключно з сучукрлітом. І взагалі, цей сучукрліт Вам явно, перепрошую, муляє. Певно, якісь комплекси… дайте вгадаю… земноводно-зеленої природи. До глибини душі шкода, що в такому просторому полі, як сучукр(ненавиджу цей термін!) не знайшлося місця панові Мишинському.
Вот так зайдешь на ЗФ по старой памяти, а то уже с мешками отправили, а тут такая х...
Ну не можна такому порядному громадянинові, як Ви, я б навіть сказав, корисному членові суспільства, послуговуватися лексикою, зчитаною із паркана. Але я Вас заспокою: аби не втратити Вас, я перестану писати чорнуху і матюки (може).
Ловчине, про афган тут справді невеличка згадка без особливих акцентів. Більші акценти на різанині в Ходжали, масовому самогубстві сектантів в США та інших реальних людських «подвигаг», що, НМСД, чудово ілюструють нашу, не побоюсь цього слова, сволочну, природу.
А до афганців у мене особливе ставлення. Хоч і мій рід ця війна оминула, але відстоювати їх ім’я мені доводилося не раз у житті. І вістоювати саме від наскоків про їх «прихованість» чи «схибленість».
Фантоме, скоріше за все, то моя проблема. Твір треба переробити, аби було зрозуміліше.
У Вас вгадується не аби який досвід роботи із самогубцями. Напишіть посібник – врятуєте тисячі, а те й мільйони життів по всьому світові.
Нет, у меня опыт потери близкого человека, когда не хочется жить. Да, вы правы, лучше помогать людям, но не такой чернухой, на которую вы размениваетесь.
По поводу Есенина и прочих. Давайте найдем у них в произведениях слово из вашего рассказа
Я так цього не люблю, але таки висловлюсь. А у мене є досвід роботи із самогубцями. Тричі доводилось відмовляти людей на межі. Ну, третій випадок був не зовсім на межі, скоріше показуха. І знаєте, що я казав двом? - "Нє х... дєлать, робіть. А потім банально брехав про негативні наслідки для родичів самогубця. І через кільканадцять хвилин мав уже більш-менш адекватного співрозмовника.
Пане Мишиусе, тут ви зараз будете здивовані - класики були такими хуліганами, що і нам з вами далеко (http://www.nasha.lv/rus/blog/blogs/Ivanoffbest/62578.html). Даруйте, модератори, але краще посилання, ніж оригінал
Авторе, я зрозуміла, що Ви мали на увазі і, здається, розібралася з назвою.
Отак от, а як же "з пісні слів не викинути"? Я ж такі переконливі приклади навів. Якщо на особистості, то тільки у відповідь. Вводьте ценз в твори, а то через мої (перепрошую на слові)творчі витівки тут скоро масова істерика запалиться.
То есть, в нашей стране нет нормальных песен? Суровая сермяжная правда? Это называется эпатаж, когда автор не может нормально написать без ругательств.
Зазвичай ми проводимо три конкурси на рік. Правила кожного нового конкурсу можуть містити певні технічні відмінності. Ми дуже просимо всіх учасників уважно з ними ознайомитися.
Що робити? Куди бігти? Куди надсилати файл, в якому форматі? Які строки голосування? Що отримує переможець? Чому така тема?
Щиро дякуємо всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Про нас
Проєкт «Зоряна Фортеця» існує з 2008 року. Ми прагнемо формувати творче літературне середовище, що сприятиме появі нових імен та ідей в українській фантастиці. Зміцнюємо зв'язки між авторами, які працюють у жанрі фантастики, та читачами, підтримуємо прагнення молодих авторів вчитатися та розвивати свої літературні навички. Проводимо конкурси та різноманітні культурні й освітні події.
Коментарів: 17 RSS
1Фантом13-02-2014 19:17
Вітаю, авторе!
Назагал, написано класно, хібащо окрім мату, але то смаковщина. Тільки от одна проблема - я не дуже допер кінцівку, щоб не сказати, що зовсім недопер
Можливо, перечитаю - таки допру
Успіхів та наснаги!
2Пан Мишиус13-02-2014 21:50
Характеристика рассказа цитатой из самого рассказа
Жаль людей, которые подобное пишут и читают.
3Автор13-02-2014 23:30
Дякую, Фантоме за побажання! Успіхів навзаєм!
Не варто перечитувати, краще співставте кінцівку з назвою і все стане на свої місця.І Вам, Пане Мишиусе, дякую за характеристику оповідання.
І тут дяка - за співчуття. Причому дяка не менш щира, ніж Ваш жаль, запевняю, дорогий Пане Мишиусе! Знаєте, я й сам себе жалію та помічаю останнім часом, що все частіше жаліюся на лиху долю. Сумно це все.4Ловчиня птахів14-02-2014 00:10
Вітаю, Авторе!
Написано ладно. Автор - не новачок, це ясно. Помилок нема, хіба що Степан один раз став Семеном. Взагалі-то, придиратися я не вмію, хіба що можу порефлексувати з приводу контексту і моралі. І це така суб"єктивна річ, моя рефлексія, що Ви сміло можете на неї не звертати уваги. Але ж треба виговоритися, якщо я прочитала, правда ж?
Отже, про мораль. А в чім мораль? Що треба вчитися не сцяти від обставин, а бути жорстоким? А для чого? На випадок війни чи голівудської дорожньої пригоди а-ля "Попутник" з Р.Хауером? Не знаю...
Масонський сюжет з помазанням через убивство - хай навіть в підсвідомості героя - це такий старий трюк, що для мене він був передбачуваний з того моменту, як Степан почав свою проповідницьку промову. Але це нестрашно - завжди є той, кому щось буде новим.На це не звертайте уваги, хіба можете на майбутнє собі зауважити: подібні масонські сцени - табу, бо є ще й такі зануди, яким, бачте, приїлися сучасні популярні мотиви.
Не сподобалася участь афганця в пригоді.Так сталося, що для мене ця тема чомусь близька, можливо, через багаторічну тісну роботу з цим контингентом, та й в сім"ї є афганець. Тому - гра на почуттях через травмовану психіку афганців - це, для мене, погано. Просто реально вони, горепаки, там зазнали справжнього жаху і я не думаю, що варто з афганців робити монстрів - калік - психопатів. Навіщо така гірка пропаганда - образ-то символічний і показовий?
Раніше конкурсом було оповідання з сюжетом про Афган. Це вже тенденція
Що ще? Ну на разі "ще" закінчилися. Дуже б хотілося, щоб свій талан Ви використали не на реалістичні жахастики, а на справжню фантастику. Ну цим я теж нуджу на кожнім конкурсі, тож вважайте моїм персональним перманентним суб"єктивізмом і пишіть, як пишеться: на кожен товар є покупець. На жаль, чи на щастя
Успіху на конкурсі.
5Автор14-02-2014 01:12
Дякую, Ловчине, за розбір. За Семена-Степана - окремо. Кажуть, що такі ігри з іменами - чи не найстрашніший ляп. І вичитував же, але не побачив. Моралі у творі немає. Якраз усе на ту фантастику і спрямовувалося. Ніяких афганців немає взагалі, як і помазання убивством. Немає маніяків, масових розстрілів і т.д. Є свідомість ГГ, є човняр, котрий має підготувати ГГ до переправи і все. Причому Човняр вирішує навчати ГГ не бути жорстоким, як Ви вбачаєте, а дечого іншого (навіть навпаки). Вже й так наспойлерив, але, знову ж таки, чому ніхто не питає, а до чого тут назва - рівне полотно ріки? Але у будь-якому разі спасибі за увагу, виявлення ляпу і рекомендації! Вам теж успіхів!
6Пан Мышиус14-02-2014 08:22
Оказывается, это был Харон? За авторским эпатажем этого не было заметно.
Вопрос - что даст читателю рассказ? Он поможет жить, поддержит в трудную минуту, даст волю фантазии? Пока только чернуха. Если человек в депрессии, и прочитает ваш рассказ, не думаете ли, что это будет последней каплей?
Интересно, что люди добиваются, шкрябая такие рассказы, на что размениваются. Понятно, что сучукрлит, но мне в жизни надоело читать на заборах слово из трех букв и слышать матерщину на улицах. Жаль, что в правилах не написан запрет на матерщину. Значит, можно употреблять? Ах, это не вы, а герой. Ну, тогда да. Вот так зайдешь на ЗФ по старой памяти, а то уже с мешками отправили, а тут такая х...
7Ловчиня птахів14-02-2014 08:32
Так, у підсвідомості, але я чомусь пропустила ту межу, коли ГГ її перетнув і вигадав собі таку непросту психологічну ситуацію. Знову ж суб"єктивізм, але насправді усе, що ви написали "нема" - є! В голові читача воно відбувається.
Користуючись нагодою, спитаю, а який сенс Ви вклали в назву? То й справді була алюзія на Харона і Ахеронт-Лету-Стікс?
Якась я недогадлива,аж незручно...
8Фантом14-02-2014 08:34
Ловчине, ви у цьому не самотня
9Автор14-02-2014 09:22
Пане Мишиусе!
Ну, от я намагаюсь не спойлерити, а Ви всю малину…
У жодному разі! Я ж не гуру, то чого повинен вчити інших людей бодай-чомусь? Чи взагалі я таке право маю? Нехай повчають Ви та інші особистості, що знають життя і мають рівень моралі не нижчий від 21-го.
У Вас вгадується не аби який досвід роботи із самогубцями. Напишіть посібник – врятуєте тисячі, а те й мільйони життів по всьому світові.
Шикуйсь, матершинно-чорнушна нечисть: Маяковський, Хвильовий, Єсенін, Бунін, Марієнгоф, Акутагава, Місіма… Це так, щоб чорнуха і матюки не в’язались Вами виключно з сучукрлітом. І взагалі, цей сучукрліт Вам явно, перепрошую, муляє. Певно, якісь комплекси… дайте вгадаю… земноводно-зеленої природи. До глибини душі шкода, що в такому просторому полі, як сучукр(ненавиджу цей термін!) не знайшлося місця панові Мишинському.
Ну не можна такому порядному громадянинові, як Ви, я б навіть сказав, корисному членові суспільства, послуговуватися лексикою, зчитаною із паркана. Але я Вас заспокою: аби не втратити Вас, я перестану писати чорнуху і матюки (може).
Ловчине, про афган тут справді невеличка згадка без особливих акцентів. Більші акценти на різанині в Ходжали, масовому самогубстві сектантів в США та інших реальних людських «подвигаг», що, НМСД, чудово ілюструють нашу, не побоюсь цього слова, сволочну, природу.
А до афганців у мене особливе ставлення. Хоч і мій рід ця війна оминула, але відстоювати їх ім’я мені доводилося не раз у житті. І вістоювати саме від наскоків про їх «прихованість» чи «схибленість».
Фантоме, скоріше за все, то моя проблема. Твір треба переробити, аби було зрозуміліше.
10Пан Мишиус14-02-2014 09:46
Нет, у меня опыт потери близкого человека, когда не хочется жить. Да, вы правы, лучше помогать людям, но не такой чернухой, на которую вы размениваетесь.
По поводу Есенина и прочих. Давайте найдем у них в произведениях слово из вашего рассказа
Я жду, делитесь цитатами и не передергивайте.
11Автор14-02-2014 09:50
Координаторське:
[Розумію, яскраві приклади, але п.4.2. Правил]
Володимире! Без провокацій.
Всім сторонам: не переходимо на особистості.
Коментар:
Я так цього не люблю, але таки висловлюсь. А у мене є досвід роботи із самогубцями. Тричі доводилось відмовляти людей на межі. Ну, третій випадок був не зовсім на межі, скоріше показуха. І знаєте, що я казав двом? - "Нє х... дєлать, робіть. А потім банально брехав про негативні наслідки для родичів самогубця. І через кільканадцять хвилин мав уже більш-менш адекватного співрозмовника.
12Ловчиня птахів14-02-2014 09:52
Пане Мишиусе, тут ви зараз будете здивовані - класики були такими хуліганами, що і нам з вами далеко (http://www.nasha.lv/rus/blog/blogs/Ivanoffbest/62578.html). Даруйте, модератори, але краще посилання, ніж оригінал
Авторе, я зрозуміла, що Ви мали на увазі і, здається, розібралася з назвою.
Успіху
13Ловчиня птахів14-02-2014 09:54
випередили
А загалом - гугл завжди в поміч
14Фантом14-02-2014 10:00
О як... і тут я зрозумів, наскільки неповною була шкільна програма
15Автор14-02-2014 10:03
Отак от, а як же "з пісні слів не викинути"? Я ж такі переконливі приклади навів. Якщо на особистості, то тільки у відповідь. Вводьте ценз в твори, а то через мої (перепрошую на слові)творчі витівки тут скоро масова істерика запалиться.
16Пан Мишиус14-02-2014 10:09
То есть, в нашей стране нет нормальных песен? Суровая сермяжная правда? Это называется эпатаж, когда автор не может нормально написать без ругательств.
17Sergiy Torenko14-02-2014 10:11
Істерики не допустимо.
Так, в тексті оповідання не забороняється ненорматив.
Володь, цитату из рассказа в комменте №10 не трогали. Хотя, к обсуждению она не имеет отношения, но всё же из текста.
А тепер, коменти до цього тексту прикриваю. Для початку, на одну добу. Та підчищаю коментарі.