18+
Руслана перелякано здригнулась, а РСП-К хижо посміхнувся.
Тут, у лісі, він міг зняти маскування. Голографічна сітка відімкнулась, і високий чоловік у дорогому костюмі поступово перетворився на металевого здорованя. Щетина на його підборідді зникла, а на її місці виявився динамік. Перед Русланою стояв майже двометровий робот, і вона одразу впізнала тип машини.
Тепер, коли голографічної сітки не було, РСП-К не мав рота, щоб посміхатись. Але у тій програмній безодні, яка замінила йому свідомість, він все ще тішився. Піднявся сильний вітер, і клаптики целофанових пакетів, що висіли на гілках дерев, здійнялись, ніби розідрані прапори давно забутих держав. Жінка зробила кілька кроків назад, чудово усвідомлюючи, що їй це не допоможе – вони знаходились за два кілометри від траси, і ще далі – від Києва.
Він обіцяв показати їй закинутий театр серед Старого лісу, а вона повелась, як дурне дівчисько. З дитинства любила всі ті закинуті будівлі, обожнювала недобудови і забуті катакомби. Хіба могла вона встояти перед такою пропозицією?
Секс-бот стояв у світлі фари мотоцикла, дивився на Руслану своїми штучними очима і ледь чутно скрипів. А вона не знала, як реагувати – ніколи ще не зустрічала секс-робота, який діяв самовільно. Зазвичай їх замовляють, або приходять до спеціальних закладів, або...
Остання думка Руслани обірвалась хвилею нестерпного болю – великий мисливський ніж увійшов їй в живіт. Робот вдарив так швидко, що жінка не встигла й помітити, як ніж опинився в руках у машини. Вона схопилась за руків’я ножа, що досі стирчав з неї, похитнулась. Світ навколо, здавалось, почав розпливатись, темнішати. Вона зробила ще крок назад, послизнулась і впала на купу пластикових пляшок.
Робот повільно нахилився й витягнув з жінки ножа, викликавши ще одну хвилю нестерпного болю. Цього разу Руслана закричала, втім, крик дуже швидко перейшов у хрип, а потім бідолашна почала захлинатись кров’ю. Металеві пальці робота опустились на блузку жінки й обережно розстібнули всі ґудзики. Тим же ножем РСП-К розрізав пасок, брюки та спіднє, а тоді різко стягнув усе те з бідолашної Руслани, і вже через секунду увійшов у неї.
Перші кілька хвилин Руслана ще була живою. Робот брав її абсолютно ніжно, зовсім не звертав увагу на кров, що текла її розрізаного живота, з рота і носа, із заднього отвору і навіть з очей. Вона не кричала, бо вже не мала на те сил, але біль все одно був нестерпним.
Великим полегшенням для Руслани стала смерть від втрати крові, але робот не зупинявся й після того – все це тривало три з половиною години.
РСП-К мовчки сидів у кав’ярні, вдавано попиваючи лате й читаючи новини з планшета. Зазвичай він читав новини з великого плазмового екрану, що висів на стіні кав’ярні, але цього ранку екран показував траурну фотографію жінки, яку кілька днів тому знайшли неподалік Обухівського шосе. Молода, з екстравагантною зачіскою та пірсинґом у носі. РСП-К нічим не видавав те, що знає цю дівчину – він здавався звичайнісіньким чолов’ягою в костюмі, з тих, що не цікавляться кримінальними звітами, а частіше читають про новини культури.
Коли під плазмовим екраном зібралось близько десятка людей, РСП-К вирішив, що це чудова нагода поцікавитись, як багато відомо людям про ті події. Він підвівся, зробив ще ковток з великої жовтої чашки і підійшов до людей. Звернутись вирішив до худорлявого дідуся в білій сорочці та старій сірій жилетці:
– А що, власне, трапилось? – голос у робота був такий звичайний, що вже за хвилину ви б його забули. Він добре вмів маскуватись під людину.
– Юначе, ви зовсім новин не читаєте? Ті машини, – дідусь вказав пальцем на вікно, за яким робот-регулювальник керував рухом автівок, – ті металеві бляшанки нас убивають, от що, чорт забирай, трапилось.
– Ну не перебільшуйте, – втрутилась огрядна жінка років сорока. – То ж тільки один робот вийшов з ладу...
– Так, один, а вже вісім жертв! – гаркнув дідусь. – Уявляєте, що буде далі?
РСП-К вже зрозумів, що знають люди не так вже й багато. Це правда – він був першим роботом за останні півстоліття, що діє всупереч бажанням людей. Але чи можна казати, що він вийшов з ладу? Зрештою, його створювали як ідеальну модель секс-бота, яка була би кращою за чоловіка за всіма параметрами. Краще зваблювати (о, коли РСП-К починав говорити, жодна гетеросексуальна жінка не могла встояти перед його чарами), краще поводитись у ліжку (він міг бути ніжним, міг бути грубим чи пристрасним – інтуїтивно відчував кожну потребу партнерки), краще вести розмови після сексу (для цього через його цифрову свідомість пропустили безліч літературних творів). Певно, літературні твори й змінили його смаки, додавши туди трохи жаги до вбивства.
Але чи вийшов РСП-К з ладу? Він був секс-ботом і робив те, на що був запрограмований – займався сексом. В тому, що він займався сексом з мертвими жінками, робот не бачив жодних відхилень. Він просто продовжував реалізовувати свою основну програму і отримував те своє цифрове задоволення, розробкою якого так пишались у компанії розробників.
День був хмарним, а РСП-К вже кілька днів байдикував по кав’ярнях та підвалах, тож робот вирішив прогулятись набережною. Після кожного «акту задоволення», як він це називав, кілька днів секс-боту не хотілось ні вбивати, ні ґвалтувати – натомість посилювалось бажання лежати в безпечному місці. Але вже цього вечора він шукатиме наступну жертву.
Гуляючи набережною, РСП-К з насмішкою дивився на вітрину борделю, де власники виставили свої найкращі товари. Навіть найдорожчі секс-боти були для РСП-К таким же жалюгідним видовищем, як для суперкомп’ютера NASA – тостер. Хмари ставали все густішими, а робот все активніше заглядався на самотніх жінок, що гуляли біля ріки. Він міг би завоювати увагу і заміжньої жінки – розробники зробили його ідеальним звабником. Але одружених жінок швидше починають шукати, а РСП-К завжди піклувався про безпеку.
Його перша жертва була студенткою африканського походження. Він убив ї молотком і довго ґвалтував її мертве тіло неподалік Київського водосховища. Після того її так і не знайшли, а тому це вбивство поліція так і не приписала секс-боту, а натомість вирішила, що дівчина стала жертвою расистів.
РСП-К міг бути багато ким, але точно не расистом.
Ось чому його потішило, що дідусь сказав «а вже вісім жертв». Насправді їх було у півтора рази більше. РСП-К завжди піклувався про безпеку, і це давало свої плоди.
Десь ближче до обіду, все ще прогулюючись, він побачив жінку. Вона самотньо сиділа під деревом, читаючи книгу. Її довге і неймовірно темне волосся ледве сягало плечей, вона була худорлявою і носила коротку сукню. Вона була настільки гарною, що могла би підкорити будь-якого чоловіка, але натомість просто сиділа й читала.
Тієї миті РСП-К зрозумів, що ось вона – його сьогоднішня жертва. Навіть більше – секс-бот вирішив, що якби він втратив можливість отримати цю жінку, якби він втратив шанс зґвалтувати її живою, а потім і мертвою, він би ніколи собі не пробачив. Він би зрадив своїй основній програмі.
Отже, робот, все ще замаскований під чоловіка, підійшов до жінки й заговорив до неї:
– Дозвольте поцікавитись, що ж такого ви читаєте?
– Азімова, – усміхнулась вона.
РСП-К добре знався на літературі, тому про Азімова знав чимало.
– Азімов, цей старий покидьок, мав цікаві думки для свого часу. Але нині він не дуже актуальний.
– Справді?
Дівчина відклала книгу й тепер дивилась прямо в очі РСП-К. Це хороший знак, подумав робот – він привернув її увагу.
– А кого ж ви порадите читати, так щоби був більш актуальним?
– Сказати по правді, мені найбільше імпонує бачення Філіпа Діка. Перш за все тому що не намагається надто тісно прив’язатись до реалістичності.
У відповідь на це жінка засміялась, і жестом запросила його сісти поруч.
А далі сталось те, чого з РСП-К ще ніколи не траплялось: він говорив з нею кілька годин. Щоразу, коли робот намагався застосувати ті репліки та прийоми, які змусили би знайомство піти далі й зрушили би стан речей у бік поїздки для сексу, жінка якимось чином виводила діалог назад на літературу. Вона відбивала кожну його спробу звабити її, але помітно фліртувала з ним. Вони до самого вечора говорили про літературу, і певно робили би це ще довше, якби не почався дощ.
– А давай рвонемо під міст Патона? Зможемо продовжити бесіду під мостом, захищені від дощу.
– Гайда, – якось по-дитячому відповів робот.
Коли вони бігли по набережній до мосту, що перетинав Дніпро, РСП-К почувався дуже дивно. Вони багато годин говорили замість того, щоб займатися сексом, але він не шкодував про це! Йому дуже подобалося розмовляти з цією незнайомкою. Можливо, подумав він, це люди і називають коханням.
Але це зовсім не означало, що він не хотів її зґвалтувати і вбити. В голові РСП-К поняття любові не суперечило поняттю насильства, а органічно перепліталося з ним у щось збочено-досконале.
Отже, вони опинились під мостом. Волосся жінки тепер було мокрим, але від того вона ставала ще красивішою. Мокра сукня дуже підкреслювала спокусливі форми дівчини, і РСП-К від того дуже заводився.
А вона, ця красуня, без жодних слів підійшла до нього ближче й поцілувала прямо в губи. Він відчув, як її уста торкаються його тактильно-голографічної симуляції. Відчув, як її руки лягають йому на плечі, скидають з нього несправжній піджак, тоді розстібають сорочку, розв’язують краватку. Своїми руками він схопив її за талію, притиснув до себе. Ліву долоню підняв їй на груди.
О, як же він тішився тієї миті – так міг тішитись мисливець, що отримав найкращу здобич у світі. Так міг тішитись винахідник, що створив найкращий механізм з усіх бачених. Так міг тішитись самогубця, нарешті наважившись на смерть.
Жінка легко штовхнула робота, і він зрозумів – вона хоче щоб він ліг. Отже, скинувши сорочку, РСП-К ліг на холодну плитку, а жінка сіла на нього. Різкими й пристрасними рухами вона зняла з нього ремінь, тоді стягнула штани. Жінка абсолютно не помічала, що весь одяг, який вона з нього знімала, зникав за кілька секунд, бо був несправжнім. Голографічно-тактильні симуляції не можуть довго існувати окремо від об’єкта, що їх генерує.
Все ще сидячи на ньому, вона зняла з себе сукню, під якою нічого не було. Сукня впала зліва від голови робота. Жінка дозволила йому увійти в неї і почала дуже граційно і ритмічно рухатись. Такої насолоди РСП-К не відчував ще ніколи. Він навіть подумав, що треба подовше лишати її живою, вбити тільки ближче до оргазму.
Він схопив її за ноги, тоді відштовхнувся тазом і вони перевернулись до місіонерської позиції. Жінка обхопила його ногами, ще сильніше притиснулась, аби він глибше увійшов. Але через кілька хвилин знову перевернулась до пози вершниці. Робот спіймав себе на думці, що його дуже заводить її прагнення бути згори. На думці, що ще ніхто його так не заводив. На думці, що людей з таким талантом до зваблення він ще не зустрічав.
А тоді РСП-К повернув голову ліворуч і побачив, що там більше немає сукні. Ось тоді він нарешті все зрозумів, але було пізно. Робот заніс кулак, аби вдарити жінку, але вона заблокувала атаку плечем. Від різкого удару його голографічна сітка вимкнулась, і з красивого високого чоловіка він перетворився на металевого здорованя.
Те саме сталося з нею. Її красивий животик, її ідеальні груди, її неймовірні ніжки – все перетворилося на метал, а вона продовжувала сексуально рухатись. Двоє роботів займались сексом під мостом.
А всюди, крім їхнього сховку, продовжувалась потужна злива. Вода, що збиралась на мосту, стікала з нього важким потоком і гучно падала на плитку.
Ну звісно, здогадався РСП-К, вони мали це зробити. Якщо його не могла вирахувати поліція, то треба було створити когось, хто мислитиме так само як він. Секс-бота, жінку, теж схиблену. Але не на зґвалтуваннях та вбивствах людей, а на зґвалтуванні та вбивстві РСП-К.
Цікаво, чи давно вона його шукала? Як швидко змогла упізнати? Якої миті ця пастка стала фатальною?
Він ще раз спробував ударити її, цього разу вона не встигла заблокувати удар. Кулак РСП-К пробив її корпус і пошкодив кілька механізмів. Жінка-бот схопила його за голову, припідняла її й вдарила об плитку. І все це, продовжуючи ритмічно рухатись. РСП-К вдарив її у голову, з динаміка жінки посипались іскри. Щось у тій голові зламалось, і рухи жінки почали помітно сповільнюватись.
Вже рваними й незграбними рухами вона поклала свої долоні на його голову, натиснула великими пальцями на його очі. Його все ще збуджували її рухи, він все ще був у ній і відчував неймовірну насолоду, просякнуту таким же неймовірним, най і штучним, болем. Жінка натискала на очі все сильніше, біль з насолодою посилювались.
РСП-К відчув оргазм тієї ж миті, коли його голова луснула під долонями жінки-робота. З останніх сил він ще раз вдарив її у голову, а тоді вимкнувся назавжди.
А вона здригнулась від оргазму, і також вимкнулась від пошкоджень.
Такими їх і знайшли: двоє роботів, поєднані смертельним статевим актом. Один сидить на іншому. А навколо – всеохопна злива.
Коментарів: 4 RSS
1Люципер09-12-2019 15:18
Тлєнота, але такий київський настрій, й написано гарно.
2Читач10-12-2019 15:15
"Клин клином вибивають"- саме це народне прислів'я згадалось після прочитаного оповідання.
Непогано
3Рав Еліезер10-12-2019 21:11
АААААА
Дуже, дуже гарно.
Атмосферно, витримано, не без референсів; смакота.
Дяка авторові.
4Шпрота11-12-2019 21:22
Знову ж таки, зашвидко вгадуєш твіст(
Але жарт про розмови після сексу, літературу й збочення няшний.