Ліквідатор міфічного зла

Паралельний вимір LX5487. Орбіта планети Мадлен. Крейсер міжвимірних спецвійськ.

Офіцер Бертольд, одягнутий в чорний бронекостюм з екзоскелетом, з платиновим жетоном з геральдикою служби міжвимірної поліції СМВП, вийшов з міжпросторового порталу. Перехід з виміру Древньої Землі у вимір LX5487 був як завжди виснажливий. Але часу на відпочинок у нього не було. Його терміново викликали з Землі в цей вимір на патрульний космічний корабель СМВП через екстрену ситуацію. Він ще не знав що саме сталося, але вже знав що багато кого з його співробітників відкликали з вихідних, як і його. Таке трапляється не часто, коли чергових офіцерів не вистачає для проведення спецоперацій на планеті Мадлен. Відбулось якесь НП. Задіяні усі офіцери СМВП які слідкують за порядком на планеті Мадлен. Бертольд, так само як і усі сьогодні, має повернутись на свій черговий пост в одному з регіонів планети і долучитись до участі у спецоперації яка незабаром розпочнеться.

Бертольд пройшов по коридорам корабля к блоку з міжпростірними порталами, які слугували засобом миттєвого пересування по палубам велетенського крейсера. Миттєво перемістившись через десятки палуб, він увійшов в простору каюту для зібрань і нарад офіцерів. В залі вже тривав інформаційний брифінг та інструктаж молодших чергових офіцерів вищими офіцерами, які вводили всіх в курс подій, що відбулись в двох вимірах в період останніх декількох днів. Бертольд тихо пройшов до вільного крісла й сів.

- Повторюю для тих хто запізнився, головне з того що вже було сказано. – Сказав черговий офіцер побачивши Бертольда. – Позавчора, в ніч з 10 на 11 липня, з в’язничної колонії суворого режиму на Калісто організували втечу двоє особливо небезпечних рецидивістів. – Офіцер активував голографічний екран, на якому почали відображатись архівні відеоматеріали, зроблені експертами слідчих органів багато років тому. Бертольд побачив цеха фабрики по створенню бойових кіборгів з мерців. Це місце було жахливим. Деякі цеха нагадували велетенські морги, секційні зали для хірургічної обробки трупів. Багато цехів, де яких в трупи вживлювали нано і мікроелектроніку, екзоскелетні бойові системи, були заповнені мерцями з різними стадіями розкладу. Мерців було сотні тисяч. Потім на екрані з’явилось обличчя сивого шестидесятилітнього чоловіка з невеличкою борідкою. Офіцер продовжив інформувати підлеглих. – Один з втікачів, рецидивіст і член кримінального синдикату асасинів і найманців, Кларк Мюррей. Він експерт в сферах нанотехнологій, вищої біології, професор анатомії і хірург фахівець по імплантації – спеціаліст по створенню бойових кіборгів з мерців. Він володів мережею таємних лабораторій і фабрик по виготовленню кіборгів на десятках планет і супутників. Погорів він на тому, що почав діяти проти політики синдикату Сорна. Він заснував секту «Діти Персефони» тобто богині Смерті… Створив власну філософію і релігію, та почав проповідувати вчення про те, що кіборги, яких він створює з мертвих тіл, не зомбі, а живі люди, яких він своєю волею і владою воскресив. Він обіцяв безсмертя шляхом технологій кібергізації тіла після смерті. Коли секта стала налічувати до мільйона фанатиків, Мюррей втратив обережність і почав приносити людей в жертву і перетворювати їх в кіборгів проводячи ритуал «Переходу в вічне життя». Сотні тисяч сектантів віддавали Мюррею своїх померлих родичів, сотні особливо задурених фанатиків погоджувалися на самогубний обряд переходу у вічне життя.

В кінці кінців поліція і федеральні спецслужби спромоглися зібрати достатньо доказів для отримання ордерів на обшуки об’єктів нерухомості, які належали Мюррею і секті. Мюррея вдалося спинити і засудити на довічне ув’язнення. Синдикат не став втручатися щоб не засвітити свої зв’язки з ним. Фабрики з лабораторіями по виготовленню кіборгів були знищені. Секта частково була розігнана, але відомо що, деякі групи фанатиків підпільно продовжують нести вчення Мюррея. Втечу Мюррею організували члени його секти, які спромоглися увійти в склад персоналу охорони в’язниці на Калісто. Мюррею пронесли в камеру мініпроектор міжвимірного порталу. Станції стеження за переходами між паралельними вимірами зафіксували той перехід і відстежили переміщення. Мюррей перемістився у цей вимір на паралельну Землю Мадлен. Приблизне місце міжвимірного переходу – регіон королівства Пелли, князівство Наррун. Це саме твоя територія Бертольд. Вирушаєш туди негайно і підключаєш до справи всю свою агентурну мережу, і всіх кого ти завербував для співпраці з СМВП. Не втрачай ні хвилини. Злочинець з такими знаннями на середньовічній планеті може наробити багато зла. Відомо що в момент втечі йому передали носій наномашин-хірургів і конструкторів, здатних створювати із первинних ресурсів елементи механіки і електроніки будь якої складності. Наномашини здатні забезпечити його будь якими матеріалами і хімічними реактивами. Як я вже казав, він спец в нанотехнологіях. Його наномашини універсальні і здатні з нуля створити будь що з навколишніх ресурсів. Тож він зможе легко створити лабораторію і невеличкий цех по виготовленню кіборгів зомбі. На випадок, якщо він не буде затримуватись на одному місці і рушить в якусь з сусідніх провінцій, або навіть за кордон, усі інші чергові офіцери мають теж негайно вирушити в свої регіони і підключитись до збору інформації від агентів і приєднатись до вистежування втікача. Зараз головне не дати йому далеко втекти. Будь обережний Бертольд. Мюррей хитра і непередбачувана людина. Він може нікуди не тікати, а просто сховатись десь в тихому місці. Бажаю всім успіху.

Планета Мадлен. Лісова хаща.

Бертольд телепортувався на галявину, оточену темною лісовою хащею. Він пройшов по стежці до подвір’я лісового будинку. Словесним кодом він дезактивував захисне поле і увійшов в дім. В домі і під домом була замаскована регіональна база служби прихованого поліцейського спостереження за кримінальним світом планети. База була заснована двісті років тому і весь цей час десять попередників Бертольда з гідністю виконували свою роботу. Бертольд ще у віці 18 років увійшов в склад спецпідрозділу міжвимірної поліції, метою якої був розшук і нейтралізація злочинців, що перемістились в цей середньовічний вимір з виміру технологічно високорозвиненої Древньої Землі. Зараз Бертольд відчував, що його чекає найнебезпечніше випробовування. З десятьох попередників які стежили за ладом в цій провінції, до виходу на пенсію дослужили лише троє офіцерів.

Бертольд переодягнувся у вкриті нанобронею лицарські обладунки, під якими був прихований бойовий екзоскелет та інше спец обладнання, в тому числі проектор захисного поля. Меч був виготовлений з надміцного сплаву і мав лазерну заточку, наномашини стежили за тим щоб він не тупився і не був знищений високою температурою і впливом будь яких агресивних середовищ.

Свій пошук Бертольд вирішив почати з Міста Таролбург – центру провінції королівства. Там була зосереджена найбільша частина його агентурної мережі інформаторів, з якими він співпрацював багато років. Декого з агентів завербували ще його попередники, декого він завербував сам. Він не сподівався на швидкі результати.  

Провінційний центр. Місто Таролбург.

Бертольд спинився біля таверни, і прикувавши коня ціпком к дубовій огорожі, увійшов в заклад для відпочинку, який стрімко наповнювався людом під кінець робочого дня. Знявши шолом, Бертольд оглянув повний тютюнового диму заклад. За дубовими столами сиділи люди, ельфи, гноми, тролі, гобліни, орки і друїди. Кожен колектив пив переважно традиційні для пияк їхніх народів напої і закуски були не менш різноманітними. За одним зі столів сиділи двоє ельфів і три гноми. Ельф знахар, смакуючи кожен ковток, пив дуже дорогий лікер з екзотичних квітів, ельф мисливець разом з гномами випивав вже десяту кружку пива. Бертольд підійшов до їхнього столу і присів на вільний стілець. Товариші, побачивши давнього друга, посміхнулись і ще більш повеселішали.

- Вітаю тебе Леон. Як там процвітає твоя ельфійська знахарська лавка?

- Чудово Бертольд. – Відповів ельф знахар. – Через рік накопичу достатньо заощаджень, щоб найняти кваліфікованого помічника.

- Як там, скоро почнеться черговий сезон полювання на драконоведмедів?

- Не скоро. Ще півроку буду відстрілювати лише ту звірину і тих чудовиськ, яких розплодилося в князівстві багато, як не стріляних собак. – Відповів ельф мисливець Франсуа.

- А у вас як йдуть справи з видобутком срібла і ізумрудів, хлопці?

- Наша шахтарська бригада досі займає третє місце по ударним темпам видобутку коштовностей з цих чортових гір. Поки що ніякого нового прогресу. Як бачиш п’ємо не Золоте князівська пиво, а цю драконячу сечу. – Відповів гном бригадир. – А у тебе як йдуть справи? Приїхав в наше місто на черговий лицарський турнір? Якщо так, то ти приїхав зарано.

- Турнір цього місяця почнеться ще через два тижні. – Додав ельф мисливець. – Ти ніколи не прибуваєш на турніри так зарано. У тебе постійно безкінечні справи і час для тебе не менша цінність ніш золото. Я знаю тебе друже багато років. Ти приїхав не на турнір. Я правий? Яка справа привела тебе в наше місто?

- Ти як завжди надзвичайно вірно підмічаєш факти і робиш точні висновки зі своїх спостережень. – Відповів Бертольд.

- Так які справи привели тебе сюди на цей раз? – Спитав один із гномів.

- Я збираю інформацію про магів і чаклунів, які недавно з’явились в цьому князівстві. В ваше місто в період останніх чотирьох днів прибували якісь нові маги і чаклуни? Мене цікавлять ті з них, яких раніше ніхто в цих місцях не бачив.

- В цей період… - Замислився ельф знахар. – Я бачив в останні дні лише декількох невідомих мені магів, чаклунів і чаклунок. Але знайомі казали мені, що в місто недавно приїхало з кілька десятків адептів білої і чорної магії.

- Ми теж з братами про щось таке чули. – Додав гном. – Мабуть понаїхали з інших провінцій щоб продавати магічні амулети і обереги лицарям, які вже починають прибувати у місто. Так відбувається напередодні кожного турніру. Деякі чаклуни і чаклунки навіть пропонують лицарям за гроші навести чорні чари на суперників під час турніру.

- В місті під час турнірів крутяться великі гроші і робляться тіньові прибуткові справи. – Довершив сказане гномом ельф мисливець.

- Скажіть мені будь ласка ще дещо. Чи є серед цих чародіїв хтось, хто виділяється від решти колег по ремеслу?

- Я чув що є серед них унікуми, але в основному всі вони по рівню магії не кращі за друїда. – Відповів ельф знахар. – Розпитаю у своїх міських знайомих по темі, яка тебе цікавить. У мене велика клієнтська база. Я знаю всіх магів і чаклунів у місті. Дізнаюсь все, що зможу, про усіх магів, які прибули в місто кілька днів тому.

- Дякую. – Сказав Бертольд ельфу знахарю і звернувся до решти товаришів. – Леон, ти міг би поспілкуватись з усіма, кого ти знаєш в околицях міста і в лісах цієї провінції, і розпитати про чаклунів які з’явились в цих краях недавно. Мене цікавлять в першу чергу відлюдники і підозрілі особи, які практикують дуже потужну чорну магію.

- Не проблема. Я порозпитую у єгерів, друїдів, лісовиків, інших ельфів і взагалі в усіх кого я тільки знаю. Якщо в лісах провінції з’являються нові чаклуни, яких раніше тут не бачили, то про це швидко розповсюджуються чутки. Якщо дізнаюсь про щось, то відправлю до тебе фею з інформацією.

- Ми теж в свою чергу порозпитуємо у братів і у знайомих з інших підземних і гірських народів, чи хто щось чув, і яких чаклунів в горах і печерах бачив. – Сказав бригадир гномів. – Можеш на нас покластись.

- Добре. Тоді я піду пошукаю ще декількох моїх знайомих. Може вони щось знають. – Сказав Бертольд.

- Якщо ти шукаєш троля Чіліно, то він не в місті. В складі групи найманців він вирушив в Південний кленовий ліс. Він не скоро повернеться. А друїд Сантьяго має бути в своєму Древньому лісі. У друїдів сьогодні якесь свято, – сказав ельф мисливець.

- Дякую за інформацію. Ледь не забув сказати. Особливо мене цікавлять некроманти. Знаю, що їх в цих краях мало, і кожен новий некромант, який прибуває в ці місця, миттєво привертає до себе увагу. Але той, кого я шукаю, може діяти таємно і не викривати свою спеціалізацію некроманта. Тому прошу збирати чутки про будь яких підозрілих чаклунів. – З цими словами Бертольд вийшов з трактиру. Надягнувши шолом, він вивів коня зі стайні, і сівши на нього поїхав з міста в напрямку Осинового лісу. У нього ще було багато інформаторів, яких ще треба було провідати. Агентурна мережа Бертольда, яка формувалась, розширюючись, десятки років, зараз нараховувала 174 агентів інформаторів. Попереду у Бертольда було багато роботи. Треба було об’їздити безліч районів провінції. Його непокоїла думка про те, що злочинець міг вже давно полишити регіон, в який перемістився з Земного виміру. Однак надія розшукати його по гарячим слідах ще лишалась.

Кінець пошуку.

Полишивши місто, Бертольд побував у багатьох своїх агентів в селищах і лісових районах. К вечору Бертольда знайшов у придорожньому трактирі ельф, який передав звістку від Леона і лист. В листі були координати району провінції, де створив лігвище некромант, якого місцева королівська влада вже оголосила поза законом через організовані ним руйнування цвинтарів. Подякувавши ельфа, Бертольд поспішив вирушити в дорогу.

Бертольд не мав часу на очікування, і був змушений вирушити к башті крізь нічний Ліс Мертвих доріг. Цей ліс минали навіть орки і тролі – через потвор, які в ньому мешкали. Ніч була часом їхньої найбільшої активності. Безліч особливо небезпечних потвор вилізало з печер і лігвищ на нічне полювання. Йти, чи їхати по цьому лісу вночі було смертельно небезпечно навіть для лицаря і чародія. Бертольд увімкнув захисне поле і гнав коня по лісовим хащам і галявинам, часто об’їжджаючи стороною ті місця, звідки чулись підозрілі звуки і шум. Особливо в цьому сприяв детектор руху і сканер, який виявляв попереду живі об’єкти. Кілька разів розминувшись з хижими потворами, він до середини ночі доїхав до краю лісу і спинився, заїхавши на старий цвинтар. Попереду він розгледів при місячному сяйві руїни замку, над якими стояла висока башта. Бертольд спішився і пішов в напрямку башти. По дорозі він помітив, що більша частина могил на цвинтарі розкопана. Сканер показав, що башта, до якої він йде, з середини кам’яна і древня, а зовні вкрита бронесплавом. В середині башти сканер виявив багато механічної і електронної техніки. Під баштою сканер знайшов цілий підземний комплекс з лабораторією і цехом по виготовленню кіборгів. Тепер Бертольд знав, що агенти надали йому інформацію саме про того чаклуна, якого він шукав. Бертольд наближався до руїн замку і міркував над тим, як йому вдасться виявити і минути можливі пастки і захисні охоронні системи башти. В цю мить детектори рухів зафіксували рух на території цвинтаря. Але термосенсори не виявили присутності живих істот на цій території. Бертольд дістав меч і озирнувся. З могил вилазили кіборги зомбі, озброєні легкими автоматичними кулеметами. Вони весь цей час лежали під землею і активувались, відчувши рух живої істоти. Бій з охороною цвинтаря тривав кілька хвилин. Бертольд рухався швидше за кіборгів і мав кращу реакцію в бою. Кіборги кулеметними чергами рознесли половину могильних плит і жодного разу не зачепили лицаря. Бертольд швидкими рухами наближався до кожного кіборга ухиляючись від куль і розсікав мерців на частини. Так тривало доти, доки він не порубав на шматки усю цвинтарну охорону. Коли бій скінчився, Бертольд поспішив до башти. Шум стрілянини не міг не привернути увагу некроманта. Чаклун вже мабуть готується або до оборони башти, або до втечі. Бертольд йшов по руїнам замку і в якусь мить застигнув на місці. Навколо башти стояв цілий натовп кіборгів-мерців з мечами, бензопилами, кулеметами і вогнеметами. Їх було штук 50, і вони охороняли вхід в башту. Сканер показав, що в башті їх ще більше. Термосенсор в свою чергу не виявив ні в башті, ні в підземеллі під баштою ніяких живих істот. Ось це вже було найбільш поганою новиною. Чаклун не наважився влаштувати оборону башти. Кіборги мають завдання відволікти поліцейського рейдера. Чаклун зараз тікає по якомусь чорному ходу під землею. Сканер має обмежений радіус дії. Виявити за його допомогою цей чорний хід під землею проблематично. Треба пробитись в башту і знайти там хід, який веде до евакуаційного виходу. Але за той час, поки доведеться прориватись через натовпи кіборгів, некромант вже встигне втекти і буде дуже далеко. Бертольд вже хотів йти на штурм, але його спинив несподівано помічений Леон.

- Зачекай. Не поспішай. Мої брати оточили територію навколо цвинтаря і руїн замку. В лісі на околицях цієї території патрулюють мої друзі. Некромант оточений. Ми можемо влаштувати йому осаду. Не поспішай штурмувати башту. Там надто багато живих мерців. Необхідно розробити план їх знищення. І бажано дистанційного…

- Дякую за допомогу. Хоч я тебе про неї і не просив. Але все одно дякую. Що спонукало тебе вирушити слідом за мною і ще й взяти з собою своїх друзів ельфів? Ти ж ніколи не заходив у співпраці далі звичайного інформування. А сьогодні ти привів цілий полк лучників.

- Мої товариші почали рватись в бій, коли дізнались що ти пішов в башту некроманта який вже кілька днів посилає своїх живих мерців плюндрувати дельфійські священні місця і цвинтарі в Священному Лісі.

- У вас є цвинтарі? Ви ж живете вічно.

- Нажаль, ми можемо помирати насильницькою смертю. Тому у нас існують невеличкі приховані поховання в священних лісових хащах і в храмах. Цей некромант спустошив декілька наших поховань, і мої брати і сестри прагнуть спинити це і помститись винуватцю. Двісті найкращих наших лучників прибули сюди по твоїм слідам щоб допомогти знищити некроманта. Так який в тебе план штурму?

- Щодо мерців, то накажи своїм братам і сестрам обстрілювати їх стрілами не зі срібними наконечниками, а з запальною сумішшю.

- У нас в арсеналі є суміш з деревинних смол. Мерці палахкотітимуть як факели і світло буде як в день. А як що до штурму башти? Я бачу, вона вкрита металом. Її так просто приступом не візьмеш. Треба було взяти з собою тролів.

- Знищенням башти займемось потім. Я точно знаю що чаклун не в башті. Мої магічні пристрої його там не відчувають. Або його не було вдома на момент мого прибуття сюди, або він зараз тікає по якомусь підземному ходу. Зараз спинити його зможуть лише твої товариші.

- Брати і сестри патрулюють ліс навколо руїн. Ніхто не втече від ельфа в нічному лісі. Як тільки він вийде з підземного тунелю, наші його миттєво виявлять і підстрелять.

Західний Кленовий ліс. Будинок молодої травниці.

Бертольд сидів на лаві за столом навпроти Маргарити, вони пили трав’яний чай. В пічці палахкотіли дрова. На дворі був ранок. Маргарита уважно вислухала розповідь Бертольда про те, як минулої ночі ельфи влаштували некроманту засідку і потім після кількагодинного полювання на нього, як на звірину, в решті-решт підстрелили його. Коли Бертольд завершив цю розповідь, вона перевела розмову на більш цікаву їй тему.

- Краще розкажи мені, як там справи на Землі.

- Нічого нового. В сфері політики тривають вічні протистояння між фракціями. В сфері колонізації теж нічого нового. Колоніальні держави продовжують розширюватись до меж далеких галактик. Що до новин зі світу культури, то в театрах Землі зараз знову популярні класики 20 століття. В кінематографі теж нічого нового не відбулось. Знімають однакову кількість бойовиків, комедій і драм. Особливо популярними останнім часом стали історичні серіали. – Бертольд зробив паузу. – Скажи, чому ти не бажаєш повернутись на Землю? Ти ж сама постійно згадуєш про Землю кожен раз, коли ми бачимось, і розпитуєш як там зараз в Лондоні, в Токіо, в Єгипті… Повернулась би зі мною на Землю і сама б дізналась про те, як там зараз на вітчизні. Але ти постійно ухиляєшся від повернення на Землю. В наше місто на березі моря. В наш дім, оточений садом. Ти полишила Землю десять років тому заради наукових досліджень культури і флори цього світу. І з тих пір забула про друзів і рідних, які давно не бачили тебе. На їхні листи, які я тобі приношу, ти не відповідаєш. Добре що хоч я працюю в цьому вимірі, на цій планеті. І ми з тобою маємо змогу проводити вільний час разом. Інакше б мені довелось кидати роботу заради того що бути поряд з тобою. Довелось би тоді працювати лісорубом, або ще кимось.

- Я знаю що ти на це б пішов заради мене. Не сумніваюсь. На щастя доля нас ніяк не хоче розлучати. Мій інститут направив мене саме в цей вимір на Мадлен.

- А я миттєво перевівся в ту провінцію, в якій ти оселилась і працюєш, досліджуючи цей світ. Невже наукові роботи замінюють тобі все те чудове, що є на Землі? Ти колись даси мені відповідь що тебе тут тримає?

- Любов до середньовічної давнини. Любов до науки. Але не турбуйся. В моєму серці завжди буде місце і для любові до тебе…

- А якби я пішов з міжвимірної поліції і повернувся назавжди на Землю. Ти б полишила свою наукову роботу і повернулась на Землю зі мною?

- Я пішла би слідом за тобою, назад на Землю. Чому ти задаєш такі питання любий? Що саме тебе турбує? У нас цікава і важлива робота. Крім того, наша робота не заважає нам бути разом. Хіба це не головне?

- Я ніяк не можу зрозуміти, що змушує тебе відмовлятись від курортного відпочинку на Землі і на інших курортних екзотичних планетах. Не розумію, чому ти обрала саме такий стиль і лад життя. Ти ж обміняла комфорт високотехнологічного, обладнаного дому на Землі з усіма благами цивілізації на цей будинок з березової і дубової деревини, з примітивною пічкою… З восковими свічками замість лампи… Я не розумію твій вибір. Невже заради науки ти готова жертвувати усім.

- Мені достатньо того що я не змушена жертвувати нашим коханням і шлюбом. Усім іншим я готова пожертвувати.

- І ти сидітимеш на цій планеті десятиліттями? Доти доки не напишеш томи наукових праць про цей світ?

- Але ж ти майже кожен день чергуєш на своєму посту на цій планеті. Це триває хіба не десятки років?

- І кожен раз, в кінці зміни, я повертаюсь або до тебе, або на Землю до благ цивілізації, подалі від цього середньовіччя.

- Це тимчасово любий. Я думаю що колись настане день, і ти, обираючи між поверненням на Землю в кінці зміни і поверненням до мене, в решті обереш лише мою компанію замість цілого Земного світу з усіма його благами цивілізації. І в цей день ти, так само як і я, обереш цей світ своєю вітчизною. Ти все вірно почув. Я не буду повертатись на Землю, навіть після того як завершу свої наукові праці. Я люблю цей світ. Я вірю, що ти теж, колись зрозумієш красу і шарм цього світу.

- Цього ніколи не станеться. Я тут лишатимусь лише через тебе і через те, що твій інститут направив тебе в цю середньовічну хащу. Пічка ніколи не замінить мені мікрохвильову піч. Лицарський турнір ніколи не замінить мені Олімпійські ігри. Мені не подобається, що цей світ став твоїм світом раз і назавжди. І від мене цього не чекай. Я завжди буду поряд з тобою майже кожного вечора. Але я завжди час від часу буду повертатись на Землю.