Минулого тижня ми розмовляли із автором, що живе на самому Сході нашої країни, а цього тижня подорожуємо на західний кордон. Волинь - чарівний край, відомий не тільки завдяки Данилу Галицькому. Лучанка, з якою ми сьогодні говоримо, не уявляє свого життя десь в іншому місці, і пише про цю любов у своїх книжках.
Ореста Осійчук - письменниця, юристка за фахом. Живе і 
працює у Луцьку.Лауреатка міжнародного конкурсу «Коронація слова-2013» в номінації «Прозові твори для дітей, має відзнаки літературного порталу «БараБука» за найкращий дебют (2015) та Європейського конвенту наукової фантастики «Єврокон» за найкращий дебют (2016). Працює у жанрі фентезі та пише короткі гумористичні оповідання.
працює у Луцьку.Лауреатка міжнародного конкурсу «Коронація слова-2013» в номінації «Прозові твори для дітей, має відзнаки літературного порталу «БараБука» за найкращий дебют (2015) та Європейського конвенту наукової фантастики «Єврокон» за найкращий дебют (2016). Працює у жанрі фентезі та пише короткі гумористичні оповідання. Що може запропонувати дітям та підліткам фантастика, що б було неможливо реалізувати в реалістичній праці?
Перше, що спадає на думку — це свобода. Спочатку свобода автора, який дає в руки читачу безпрецедентний інструментарій. Уяву не стримують жодні рамки. А коли все-таки наштовхуємося на певні обмеження, є шанс їх обійти. Зрештою, можна вигадати нові правила, факти, закони, та що там — цілі світи! Тому реалістичні праці часто програють у боротьбі за любов дитячого читача. Та й не лише дитячого. Не важливо наскільки ти дорослий, інколи хочеться втекти з реального світу, можливо, у ще жахливіший, на фоні якого твої проблеми видаватимуться не такими вже й проблемами. Буває, банально прагнеш відчути себе супергероєм, нехай навіть на декілька годин, чи стрімголов пірнути у вир карколомних пригод. В якій з реалістичних праць можна мандрувати безкрайнім всесвітом на зорельоті, чи зустрітися віч-на-віч з тролями, ельфами або ж істотами та світами, про існування яких навіть не підозрюєш? А коли текст написаний майстерно, читач у ньому завжди бачить більше навіть за автора. З фантастикою це спрацьовує у подвійній мірі.
Ваші перші книжки виходили під псевдонімом Оршуля Фариняк. Згодом “Айхо” було перевидано вже із справжнім іменем на обкладинці. Щось змінилося після цього у підході до творчості? Стало легше чи важче писати?
Коли я вирішила взяти псевдо, то не прагнула за ним сховатися. Просто мені більше подобалося оце трохи фентезійне поєднання “Оршуля Фариняк” замість до болю реалістичного “Ореста Осійчук”. Інколи я шкодую, що дозволила себе вмовити відмовитися від псевдо. Проте це ніяк не ускладнило і не спростило мені процес творення текстів. Бо ім'я на обкладинці книги точно ніяк не впливає на творчість автора, хіба на якісь маркетингові штуки.
Волинь — це любов на все життя. Розкажіть про “свою” Волинь, яка вона?
Волинь справді моя любов, бо живу тут скільки себе пам'ятаю, хоча й народилася на Львівщині. Я люблю Луцьк, це затишне, старовинне місто, люблю його древні вулички, будівлі, які мають свою душу, розмовляють з тобою, аби їх тільки слухав. 
Але Луцьк — це місто, а в місті я ніколи не буду почуватися своєю, мені бракує тут повітря і свободи. Тому я час від часу тікаю в ту “мою Волинь”, у маленьке селище, на березі ріки, оточене прекрасними лісами. Там, все ще мій дім, мої батьки, там живе мій дух, там народився Світ Узбережжя, там все ще існує “чудернацький лісовий будиночок”, в якому я можу сховатися від усіх Вітрів перемін, там я можу з легкістю податися до “Хрестового Лісу”. Там я така ж провінціалка, як і мій Айхо. І в цьому моя сила і моя слабкість водночас.
Але Луцьк — це місто, а в місті я ніколи не буду почуватися своєю, мені бракує тут повітря і свободи. Тому я час від часу тікаю в ту “мою Волинь”, у маленьке селище, на березі ріки, оточене прекрасними лісами. Там, все ще мій дім, мої батьки, там живе мій дух, там народився Світ Узбережжя, там все ще існує “чудернацький лісовий будиночок”, в якому я можу сховатися від усіх Вітрів перемін, там я можу з легкістю податися до “Хрестового Лісу”. Там я така ж провінціалка, як і мій Айхо. І в цьому моя сила і моя слабкість водночас.
Менеджерка культурних подiй, кураторка «Зоряної фортеці» та спецпроєктів з фантастики на «Книжковому Арсеналі» й «Форумі видавців у Львові», укладачка збірок фантастичної прози.
