Поточна інформація

Поточний конкурс:

Полювання за синім птахом

з 22 серпня по 18 вересня

Мандрівка на фестиваль імені письменника-мандрівника

Вівторок, 15 листопада 2016 г.
Рубрика: Колонка
Мітки:

В кінці жовтня пощастило потрапити до складу групи CulTour.Ua - літературної подорожі до Кракова на фестиваль імені Джозефа Конрада.

Одразу скажу, що формат туризм + відвідування культурного заходу + навчання й обмін досвідом виявився надзвичайно вдалим і збалансованим. Минув тиждень, а за внутрішнім годинником насиченість враженнями немов би на місяць.

Далі…

Лауреати «Єврокону-2016»

Неділя, 6 листопада 2016 г.
Рубрика: Новини зi свiту фантастики

Емблема ЄвроконСьогодні в Барселоні в рамках конвентів BCon та XXXVI «Єврокону» були названі лауреати премій Європейського Співтовариства Наукової Фантастики (ESFS).

Гранд-майстер

  • Герберт Франке (Німеччина)

Зала слави

  • Найкращий письменник: Том Кроссгілл (Латвія)
  • Найкраще видавництво: Nova. Ediciones B (Іспанія)
  • Найкращий художник: Стефан Мартіньє (Франція)
  • Найкращий промоутер фантастики: Організатори «Архіпелакону» (Швеція-Фінляндія); Джеймс Бейкон (Ірландія); Роберто Квалья (Італія)
  • Найкращий журнал: Bifrost (Франція)
  • Найкращий перекладач: Ендрю Бромфілд (Велика Британія)

Дух відданості

  • Найкращий письменник, автор одного чи більшої кількості творів: Гільєм Лопес (Іспанія)
  • Найкращий художник-ілюстратор, автор одного чи більшої кількості творів: Кристина Білота (Хорватія)
  • Найкращий фензин: SuperSonic (Іспанія)
  • Найкращий автор книжок фантастики для дітей та підлітків: Софія Рей (Іспанія)
  • Найкращий сайт: Risingshadow - Science Fiction & Fantasy (Фінляндія)
  • Найкраща вистава: кіно, театральна постановка, перфоманс: «Міністерство часу» (Іспанія); «Шаман» (Австрія)

Заохочувальні нагороди (Найкращий дебют)

  • Оршуля Фариняк (Україна)
  • Фелісідад Мартінез (Іспанія)
  • Марк Поха (Словакія)
  • Александру Ламба (Румунія)
  • Ян Главка і Яна Вибіралова (Чехія)
  • Марія Гюзелєва (Болгарія)
  • Кусчуй Непома (Росія)
  • Руй Рамуш (Португалія)
  • Мелані Фогельтанц (Австрія)
  • Юрай Белошевич (Хорватія)
  • Марія Бойл (Ірландія)

Відгук від Світлани Тараторіної

П’ятниця, 14 жовтня 2016 г.
Рубрика: Майстер-клас

Передусім велика подяка, що він був організований в межах ЛітТерракону. Це дало можливість долучитися до інших цікавих подій. І таки доіхати до нього попри гидотну погоду.

Дякую керівнику майстер-класу. З деякими зауваженнями можна сперечатися, а деякі варто внести до текстуsmile З побажань - дуже б хотілося на майстер клас нашого сучасного практикуючого фантастаsmile) Традиційно не вистачило часу на неформальне спілкування. Хоча фантасти за визначення інтровертиsmile

Запитання: Ігор Сілівра як можна отримати ваші книжки з автографом?smile і мені ще треба автограф від Віталій Геникsmile

До організаторів: чи залишилася практика, коли переможець придумує нову тему? І коли очікувати на нову тему і літ студію?

Думаю, від усіх учасників - велика подяка Сергію Торенку та Олегу Сіліну за організацію конкурсу і події.

Оригінал відгуку в фейсбук-групі "Зоряна фортеця"

Відгук від Волода Йовича

П’ятниця, 14 жовтня 2016 г.
Рубрика: Майстер-клас

Про майстер-клас.

 

Вдале рішення – вибрати Майстром діючого редактора. Це майже як „зіткнення споконвічних ворогів” (ще з клинописних часів). smile Бо, зрештою, він якраз-то й змушений, мабуть (задля комерц.успішності видань) щоразу, при оцінюванні, ставити себе на місце середнього читача. Та ще й здатен висловити деякі його потреби. Але цивілізовано. Тому 9 жовтня все відбувалось мирно й тихо. Автори – початківці (зд.), а Редактор (Читач) був у меншості. Паритет. smile

І, звісно ж, він розповідав цікаву (як не читачам, то авторам) інфо про свій редакторський світ і засади його взаємодії з авторами.

Хоча, трохи й дивно: як людина з далекої країни може читати українською? То ж навіть не всім жителям України до снаги!

 

Щодо вибору саме цього оповідання для майстер-класу, маю певні сумніви. Майстер був явно спантеличений, що когось може зацікавити виконувач, який вироблятиме цукор і овес. Що, мовляв, в інших країнах "замовляли б золото й брильянти, а не цукор" (так пригадую, бо першим потрапив під обговорення і не згадав записати звук). Схиляюсь до думки, що лише людина, яка йде в похід і несе 2-3кг вищезазначеного (в будь-якій країні), може порадіти 1кг виконувачу, який все те виготовлятиме за потреби. Всі інші й дійсно: одразу „пустились би берега” в пошуку необмежених можливостей.

 Ох, недарма я запитував організаторів, чи варто обговорювати оповідання, яке набрало 2бали! Воно явно не спромоглось пояснити людям (сучасним) чим корисний піст. Тому цікавіше було би перевірити на далекому гості, напр., мій не "виконувач...", а „садок вишневий...”, бо деякі читачі закидали, що він лише для киян, а я був проти такого поверхневого уявлення.

 

 

Про фестиваль в цілому.

 

Передусім хочу зазначити, що програму фестивалю (текст на папері) варто було би заповнювати тими мовами, які потім звучатимуть від ведучих-модераторів. Власне, так має бути всюди: і в програмах телепередач, і на афішах кіно, і т.д. Це саме ті випадки, коли на одному аркуші повинно бути багато мов.

Фестиваль. От, наприклад, "фантастичні голоси" (актори озвучування) – неукраїномовні. Що вони озвучують – не зовсім зрозуміло. Якщо надиктовують десь укр.текст, то цікаво як їм живеться в такому роздвоєму стані, але про це чомусь не говорили. Тому загалом у них вийшло нецікаво (початок). І навіть сумно. Бо чому людині не дають можливість (масове явище) працювати з бажаною мовою?

І вже тим більше неприємно було слухати сумнівні жартики про "западенців" і їхню мову – від людей, що на тому не розуміються. Це схоже на Азірова у вигнанні, який розповідає, що не чув слова „трупарня”, а лише "морг" (коли він ще тут катався (виконував свою ІКД).

 

Та й слухачам фестивалю було би простіше вибирати собі заходи (коли ті перетинаються) якщо назва вже відображатиме мову.

 

І самі назви заходів варто вимагати точніші. Якщо в „утопії проти антиутопії” головуючі майже одностайні в розпачливій думці, що "утопія неможлива", то нащо наявна назва? Хай хлюпаються у своєму відчаї і уявляють майбутнє безвихідне пекло під назвою, напр.: "неминучість антиутопії", а люди, яким таке не подобається – спокійно сидітимуть в іншому залі й не нервуватимуть ведучих своїм дочасним переміщенням. Сегрегація – понад усе. От в Югославії її вчасно не здійснили і чим все скінчилось...

 

І щодо порядку лекцій. Наприклад:

* перевидання книг;

...

* фантастика в перекладі;

* Україна читає Лема.

Для цілісності викладу: 1-ше й 2-ге варто би ставити ближче. Чи може й об'єднати? Вони неабияк схожі.

Бо коли перекладачі, на незручне питання: „чому перекладаєте вже перекладене й надруковане раніше”, відповідають (по-черзі й довго, так ніби засинають і встають з цим питанням...), що "треба; і взагалі кожні 20 років" (причому найсуворіший – перекладач, який не розмовляє українською!), то одразу ж цікаво було би дізнатись: а при перевиданні книг, що прийшли з часів совєцької окупації, чи ж відбувається „переклад” (очищення від совєт.пропаганди)? І чи, наприклад, Лема в Польші оновлють кожні 20 років? Бо інакше якось трохи несправедливо: чому світ читає щоразу осучасненіші переклади, а бідолашні рідні автори як повинні достукуватись до нащадків?

От цікаво ж було би послухати дебати любителів багаторазових перекладів одного й того ж – з не менш затятими шанувальниками дослівних перевидань. Особливо людям (і мені), що сканували й розпізнавали старі переклади. smile

Відгук від L.L. (Майстер-клас і неділя ЛіТерраКону)

П’ятниця, 14 жовтня 2016 г.
Рубрика: Майстер-клас

Мастер-класс по конкурсу «Полювання за синім птахом».

Игорь Ревва – второй очень понравившийся мне мастер. Самый демократичный подход, который я когда-либо видела: перед разбором рассказов предупредить, что всеми советами авторы могут и должны воспользоваться исключительно на свое усмотрение. Или еще вот такая фраза: «Вы просто имейте в виду, что существует такое мнение, будто произведение нельзя начинать диалогами». (После этой фразы автор спросила, почему же, и мастер пытался ее убедить, что на самом деле можно все smile ) Вызывает симпатию и то, когда мастер не просто разбирает рассказы, а еще и интересуется самими авторами. Игорь Ревва перед началом мастер-класса у каждого спросил, как кого зовут и какой его рассказ. (Антон Санченко, помнится, еще интересовался, из каких городов участники мастер-класса, как они пишут в соавторстве и тому подобным smile )

Я планировала перед поездкой прочитать разбираемые рассказы, но в итоге прочитанными оказались аж полтора – это вместе с «8 хвилин», который я начала и бросила читать еще во время конкурса. Хочу сказать, что «Чорні сльози горгана» мастер пожалел – у меня было больше замечаний; ну да ладно, я не мастер. smile

PS. А ведь победитель Игорь Силивра тоже присутствовал – ну почему я у него не спросила новую тему????

На перекрестке фантастики и рок-музыки.

От этой рок-лекции я, честно говоря, ожидала большего. Кто из великих рок-музыкантов какими писателями и книгами вдохновлялся – это я читала давно и не раз в православных книжках. Оценка этому вдохновению, конечно, была другая и весьма своеобразная; но сами сведения для меня не стали новостью или открытием. Кроме того, я не очень поняла, на кого эта лекция все-таки была рассчитана: на рокеров или на литераторов?

А вот за музыкальные вставки спасибо, и немаленькое.  :cool:

Разговор «Утопия против антиутопии».

Вот не было никакого «против» - антиутописты затоптали, разбили в пыль и прах утопистов еще в самом начале противостояния. В итоге больше говорили об антиутопиях. А мне так хотелось высказаться именно против них!.. Боюсь только, что если б я подала голос, начался бы холивар. smile

Ну, теперь уже воевать не буду, но несколько мыслей по теме вдогонку выскажу.

1. Самое распространенное мнение об антиутопиях: они предупреждают людей о том, по каким опасным путям двигается общество.

Хочу привести простой пример. Брэдбэри с осуждением описывал наушники, звучащие прямо в ушах, телеэкраны на всю стену – все эти изобретения разделяют самых близких людей, живущих в одной квартире делают чужими друг другу. Не эту ли проблему мы имеем сейчас? Некоторые говорят: Брэдбэри предсказывал! Предупреждал, а его не слышали!..

А может, все гораздо проще? Может, Брэдбэри просто подал идею кому-то очень предприимчивому?

Я считаю, что антиутопии приносят намного больше вреда, чем пользы. Потому что ни одна книга не предостережет об опасности такое количество людей, какое может быть одурачено одним-единственным негодяем, которому в руки попалось это пособие по управлению массами (а таковым пособием можно в большей или меньшей степени считать любую антиутопию).

2. Из первой мысли вытекает и вторая. Несколько раз во время беседы прозвучало, что то, что для одного является антиутопией, для другого как раз может быть утопией. И это была сказано, как вполне нормальное явление. Ну да, если одни предостерегаются, а другие черпают идеи по одурачиванию масс – и впрямь, что ж тут ненормального?

3. Утопии ругали, как нечто несбыточное. Но с другой стороны, антиутопии, предостерегая об опасных путях, редко предлагают какие-либо другие пути. В этом направлении двигаться нельзя, понимает читатель, но в каком же тогда двигаться? Он не знает. Получается, что так можно остановиться на одном месте вообще, а потом… пойти дальше по начатому пути, так как другого не обнаружилось.

Как раз утопии своей несбыточной идеальностью могут задать другое направление, отвлекающее от ошибочных. Понятно, что общество не станет безупречным никогда, но будет хотя бы иметь некие альтернативные ориентиры. Поэтому утопии должны быть уравнены с антиутопиями и по количеству, и по качеству.

4. Наконец, звучала мысль, что и собственно идеальных утопий не существует; что ни в одной книге не предлагается такой общественной системы, которая реально работала бы и вела человечество к светлому будущему.

Поспорю. Айзек Азимов, мир Лакки Старра. Если вдуматься, самая что ни на есть утопия, только оставленная автором в тени научно-фантастических приключений. То, что я читала из этого цикла, является для меня эталоном жанра утопии (хоть, конечно, надо остальное дочитать). Жаль, что никто не вспомнил.

Ну и на закрытии фестиваля меня ожидал сюрприз – приз за угаданного ранее в ВК гостя; а я на тот момент успела начисто забыть, что в таком поучаствовала. smile

Спасибо организаторам, и с нетерпением жду следующего года. smile

Оригінал відгуку за посиланням:

http://youthworld.4bb.ru/viewtopic.php?id=347#p7515