Хламов Олександр

Одноразова імператриця або казка на одну ніч

Четвер, 24 січня 2013 г.
Мітки:
Проглядів: 2284
Підписатися на комментарі по RSS

1.

Я відчував себе збентеженим.  Ще ніколи за всю практику не було такого, щоб місія була виконана як по написаному. У найкоротші терміни. Без перешкод…. Ось і агностику, перед яким я поклав свій детальніший звіт, так здалося.

- Судячи з написаного, ти був майже на курорті?

- Майже…. – Скривився я, згадуючи неапетитні моменти подорожі, які все ж таки були прописані у плані.

- І що, нічого надприродного? Ніхто не намагався тебе вбити, інфікувати? Ніхто не намагався завербувати на темну сторону та вмовити винищити людство? – Спитав недовірливо він.

- Ні, агностику. – Всі ці питання для звичайного пересічного звучали, ріжучи вуха, але мали до мене пряме відношення. Така робота галактичного розвідника. Завжди знаходиться якийсь Дарт Вейдер, котрий має на мене свої плани і намагається, ну кров із носу, їх втілити у реальне життя. І кожного разу доводиться засмучувати темні сили і вириватись із їх заступництва. КОЖНОГО! Але на цей раз все було інакше. Не було купи трупів за спиною, спалених міст, знищених зорельотів, заразом відкритих планів поневолення людства – нічого цього! Уперше! І замість об’ємного секретного детективу, де, з ким, кого, на столі спокійно лежав твір на тридцять аркушів.

- Роман, ти мені вибач, ми вже давно знайомі, але я не можу в це повірити. – Він ще раз пробіг очами по тексту.

- На то ти і працюєш агностиком.

Слідчий подивився на мене своїми неприродно розширеними чорними зіницями. Перед дізнаванням він завжди приймав стимулятори, що підвищували нейронну активність мозку.

- Я відправляю тебе на апаратну перевірку….

 Далі…