Товстоног Євген

Пастка

Понеділок, 30 вересня 2013 г.
Мітки:
Проглядів: 2101
Підписатися на комментарі по RSS

Дрібний гравій тихо шурхотів під ногами Джеймса. Він стрімко біг вперед, ступаючи підошвами на пожовклі кленові листки, що вже почали потроху облітати з дерев.

 

Ранок для Джеймса почався черговим нападом суму. Сьогодні на нього знову чекали буденні справи, які супроводжували його з дня на день ось вже двадцять дев’ять років.

Чоловік підвівся з ліжка. Спальню наповнювало світло яскравого осіннього сонця. Природа давала можливість насолодитися останніми теплими днями перед довгою зимовою сплячкою. За вікном гомоніли пташки ‒ одні з них летіли в тепліші краї, а інші ‒ облаштовували домівки для чергової зимівлі тут.

У величезному триповерховому маєтку стояла мертва тиша. І так вже чотири роки. Час минав повільно, дні скрапували в нескінченну чашу минулого. Години розтягувались у роки цілковитої самотності. Уже чотири довгі зими Джеймс прожив без бабусі. Старенька померла і залишила його тут зовсім одного. Вона була єдиним справжнім товаришем для нього. Щонайменше один раз на тиждень він спускався в родинний склеп, розташований під будинком, та подовгу сидів біля її могили. Сидів мовчки, бо всі теми для розмов давно вичерпались. Батьки Джеймса загинули, коли той був ще зовсім малим – пам’ять про них він не зберіг. Їх могили теж були тут. Але вони не викликали в нього жодних емоцій –чергові холодні мармурові плити, яких тут було чимало.

Вихованням Джеймса займалась бабця. В домі раніше було ще кілька слуг. Він добре пам’ятав Європу ‒ таке дивне ім’я мала кухарка. Висока, гладка жінка завжди лякала маленького хлопчика своїми габаритами та голосним заливним сміхом. Та років в десять Джеймс зрозумів, що служниця має добре серце та не завдасть йому жодної шкоди. Навіть навпаки ‒ інколи він помічав страх в її очах, коли вони залишалися сам на сам в кімнаті. Над причинами тривоги кухарки Джеймс не надто задумувався, бо в десятирічному віці він ще міг знайти багато цікавих речей, щоб зайняти себе. Одного дня Європа вирішила не продовжувати співпрацю з їхньою сім’єю. Зібравши речі, жінка залишила будинок і подалася шукати кращої долі. З ним вона, здається, навіть не попрощалася. Хоча в цьому Джеймс не був певен на сто відсотків.

Далі…