О'Грей Серхі

Прокляття королівського роду

Субота, 16 лютого 2013 г.
Мітки:
Проглядів: 2322
Підписатися на комментарі по RSS

***

«…І посів трон свого батька молодий король Дарій. Великим правителем став він І підкорив усі сусідні народи, і змусив платити данину собі. І ніхто не міг здолати Дарія. Навіть, старість відступила перед ним.

…Одні казали, що секрет вічної молодості короля Дарія у чудодійному зіллі, яке готували для нього могутні чаклуни Спілки Білої Магії. Інші стверджували, що він сам став чаклуном і пізнав істину вічної молодості…А були і такі, що пошепки говорили нібито король занапастив свою душу в чужих краях, а покаранням йому буде прокляття на весь його рід. Та істина в тому, що прожив король майже сто сорок років, пережив обох синів своїх, онуків і був сповнений сил, як в молоді роки свої…

…Дивна смерть чекала на всемогутнього Дарія. Задумав він підкорити собі заморські землі, що славились багатством своїм. Звелів збудувати сотню кораблів. Покликав під свої знамена силу-силенну воїнів. Та самовпевнений король не захотів вшанувати дарами богів моря. Першого весняного дня відбув Дарій на чолі своєї флотилії за море. Та невдача спіткала досі непереможного володаря. Прогнівались боги моря на Дарія і був потоплений увесь флот його. І загинуло усе військо королівське. І було поглинуте тіло всемогутнього Дарія безодньою морською…»

З літопису королівського роду.

***

- Куди ми йдемо, учителю?- Захарій ледве встигав за великим магістром Спілки Білої Магії.

- На нас чекає дуже важлива справа, Захарію!

Магістр Амадей був наймогутнішим чаклуном Спілки. Він прибув дві години тому у Храм, скликав Велику нараду магістрів, а згодом зажадав, щоб до нього покликали Захарія. Пильно вдивлявся йому в очі і промовив тоді:

- То ти і є той самий Захарій, якого мій учень Клавдій називає найобдарованішим з-поміж усіх?

- Учитель Клавдій дещо перебільшує моє вміння, - зніяковів Захарій, який вперше зустрівся віч-на-віч з самим Амадеєм.

- Ну, гаразд. Тобі саме завтра виповнюється двадцять три?

- Так, магістре. Завтра на мене чекає останнє випробування і, якщо я його з честю подолаю, то стану справжнім чаклуном!

- Ти підеш зі мною, Захарію. - заявив Амадей. – Твоє навчання в Храмі завершено і тепер я стану твоїм наставником.

Про таке годі було і мріяти! Великий Амадей мав лише одного учня – магістр Клавдій був першим і останнім, кому наймогутніший чаклун передав свої знання. І ось тепер Захарій став тим самим обраним, хто вдосконалюватиме свою магію у великого учителя!

Далі…

Божевільний

Неділя, 18 березня 2012 г.
Мітки:
Проглядів: 2317
Підписатися на комментарі по RSS

Джошуа нервував. Раз по раз міряючи кроками величезну залу, він, навіть, не приховував свого нетерпіння. Зараз кожна секунда на вагу золота. Де ж цей Аркадій? Ну скільки можна домовлятись!

Чиїсь кроки луною озвались з протилежного кінця Колонної зали. Джошуа рвучко обернувся. Його замісник Аркадій, як завжди незворушний, наближався до нього впевненою ходою.

- Ну, що? – гучно запитав Джошуа, пильно вдивляючись в обличчя свого замісника, ніби намагався по ньому прочитати відповідь на своє запитання. - Що відповів Лунберг?

Аркадій лише заперечливо кивнув головою.

- Відмовився, пане віце-консуле. – видихнув він.

Джошуа відчув як в душі, у цю мить, ніби щось зламалось. Можливо, це вмерла остання надія на порятунок? Готвальд Лунберг – знаменитий екстрасенс і маг, був цією самою останньою надією.

- Це – кінець! – Джошуа понуро опустив голову.

- Потрібно спробувати ще раз, пане віце-консуле. - твердо заявив Аркадій. – Сімпсон стверджує, що його група готова атакувати головний сервер машин. Він майже дає гарантію, що зламає захист, і тоді ми візьмемо під контроль усю ситуацію.

- Скільки потрібно часу Сімпсону?

- Теоретично може вистачити долі секунди. Головне: відключити головний сервер хоча б на одну мить! Навіть для перезапуску. Атака буде миттєвою. Потрібно тільки знайти когось, хто б погодився піти на переговори, щоб хоч трохи виграти час.

Далі…

Зовнішність завжди оманлива

Неділя, 6 березня 2011 г.
Мітки:
Проглядів: 3325
Підписатися на комментарі по RSS

- П’ятнадцять тисяч , містер Брікс ! Це серйозна сума .

Ще б пак ! Для мене це була не просто серйозна сума . Це був мій єдиний шанс не втратити свій корабель . Чому ж я вагався ? Щось підсвідомо відчував .

- В принципі ,.. – почав було я .

- Ну , от і добре ! – зрадів Самсонов . – Я був впевнений , що ми з вами домовимось .

- Власне кажучи , містере Самсонов , - поправив я . – ми ще ні про що не домовились . Ви запропонували п’ятнадцять тисяч , допомогу в оформленні документів і безперешкодний прохід митниці . Але не уточнили в обмін на що ?

- Оце вже ділова розмова , капітане , - Самсонов відкинувся на спинку свого розкішного крісла і запалив сигару . – Давайте все по-порядку . Ви вже третій тиждень стоїте в карантинній зоні космопорту .  Ніхто вам не скаже скільки ще простоїте . У вас , здається , щось не гаразд з документами на вантаж ?

Далі…