Маркуш Юрій

Нехай... здійсняться... мрії...

Неділя, 17 лютого 2013 г.
Мітки:
Проглядів: 2220
Підписатися на комментарі по RSS

Десь в недалекому майбутньому... Десь недалеко від нас...

 

 

- Привіт! Вибач, що розбудив, але... так треба, - сказав хтось.

Андрійко спочатку подумав, що це йому наснилося, та розплющивши очі побачив дещо дивне: посеред кімнати висіло та тьмяно сяяло біле кулясте марево, що переливалося наче густий дим. Одразу на думку спали моторошні історії про привидів, які мешкали в стародавніх замках, покинутих палацах та в інших страшних місцях. Не усвідомлюючи своїх дій хлопчик спробував щільніше закутатися в ковдру, наче це мало захистити його від небезпеки. Але марево ніяк не відреагувало, не накинулося з страшенними криками, не перетворилося на скелет або ще якусь потвору, а просто продовжувало висіти на місці. Трошки набравшись сміливості Андрійко запитав:

- Ти привид?

- Ні, я - янгол. Точніше, янгол-охоронець.

- По вигляду і не скажеш, - засумнівався хлопчик.

- А так? - спитало марево змінюючи форму. Буквально за декілька секунд воно видовжилося і набуло вигляду розмитої людської фігури з великими крилами за спиною.

- Ну, так трошки ліпше. А чому ти прийшов до мене? Мені загрожує якась небезпека?

- Ні, тобі нічого не загрожує, просто... просто ти вчора здійснив вчинок, насправді героїчний вчинок... і ми вирішили тебе нагородити.

Далі…