Ліщинська Наталія

Троля треба любити

Четвер, 13 лютого 2014 г.
Рубрика: Колонка
Мітки:
Проглядів: 897
Підписатися на комментарі по RSS

До уваги наших користувачів досить дискусійна стаття у авторській колонці Наталки Ліщинської «Троля треба любити або Теорія позитиву».

ТРОЛЯ ТРЕБА… ЛЮБИТИ

або

ТЕОРІЯ ПОЗИТИВУ

 

Завжди будь на «так»!

«Краще будь на «так» БУДКА СУФЛЕРА

 

 

net troll by Kovalic

Що ж то за страшний звір – троль? Добрі люди кажуть, що це користувач, обділений увагою, самотня душа, котра хоче любові.

А ви думали, що це неприємне створіння, яке плюється жовчю, бо лише цього у нього вдосталь, а от вихованням, розумом і совістю його обділено? Теж маєте рацію,  адже цей підвид тролів, мабуть,  зустрічається найчастіше. От із них і почнемо.

Як правило, тролі з інтелектом не плюються примітивним брудом, бо на те, щоб поливати особливо популярних юзерів якоїсь групи бридкою лайкою з бризками отруйної слини, розуму не треба. Це зовсім не означає, що тупі тролі не обділені увагою та любовю. Може, їх ніхто і не любить.  Дурнів-бо любити важко. Але головна проблема такого троля в негативному полі його душі. Місце інтелекту пустим не буває, туди часто заповзає якась невишукана гидота: скандальність, бажання опустити ближнього на свій рівень, щоб не було так образливо почуватися дурнем. Як реагувати на такого? Мовчки пожаліти. Наголошую: МОВЧКИ пожаліти. Вступаючи з ним у розмову, ви нічого не вдієте з відсутністю у троля розуму. Відомо, що свій розум у чужу голову не вкладеш. Також всі чули, що з ким поведешся, то сам глупоти наберешся.  Краще з мудрим загубити, ніж з дурним знайти. Де один дурень накрутить, там два мудреці не розберуться. Ну, годі цитувати народну мудрість, гадаю, що ви зрозуміли, що до чого і нащо.

Далі…

І все ж, люби їх!

Вівторок, 24 вересня 2013 г.
Мітки:
Проглядів: 1776
Підписатися на комментарі по RSS

Текст оповідання знято на прохання автора.

Як нас «били» (Наталка Ліщинська)

Понеділок, 15 квітня 2013 г.
Рубрика: Колонка -> Літпроцес -> Майстер-клас
Мітки:
Проглядів: 1907
Підписатися на комментарі по RSS

Мені пощастило відчути й залізні чобітки Ніни Цюрупи та Юрія Іванова, і «каток» Олді. Ще жива, як бачите, і навіть в доброму гуморі.

Отже, почну з семінару синопсисів. Виявилося, що синопсиси (зрештою, тексти також) українським видавництвам здебільшого не потрібні. Якщо ж хтось із тих, хто читає цей відгук, збирається «продаватися» на російському ринку, тоді все ж без вміння писати короткий переказ роману не обійтися. Важить оформлення синопсису. До семінару я думала, що головні відомості: ім’я автора, його електронна адреса, телефон, обсяг, тип тексту вказуються в супровідному листі. Та краще цю інфу, як я зрозуміла, продублювати ще й у синопсисі. Назва файлу повинна виглядати приблизно так: Ліщинська Чотири світи.doc  Тобто в назві не буде крапок, тире, але обов’язково вказати прізвище автора і назву твору.

Далі…

І тисячі років - війна

Вівторок, 22 січня 2013 г.
Мітки: |
Проглядів: 2299
Підписатися на комментарі по RSS

«…Война без особых причин.

Война - дело молодых.

Лекарство против морщин.

Красная-красная кровь

Через час уже просто земля,

Через два на ней цветы и трава,

Через три она снова жива…»

В. Цой «Звезда по имени Солнце»

- Звіре, харе бити морди своїм! Полковник чекає! Бігом до Назарова на напівзігнутих!

Кривлюся від різкого запаху одеколону ад’ютанта, що насмілився увірвати тренувальний бій. Послати цього хлопчика на побігеньках не встигаю, бо Сєрий, використавши дзявкання прилизаного жевжика як відволікаючий фактор, намагається пробити мій блок. А хрін тобі!

- Інокентію Пилиповичу, - крізь зуби цвіркає з лавки Чистюлька. А до цього мовчав, сподіваючись, що Сєрий нарешті дістане мене кулаком. Та в черговий раз - облом, от Чистюлька і вирішив присадити напарфумлену «шістку»: - Для Дениса Анатолійовича…

Ріпа пирхає, а Дуст у своєму кутку перепитує:

- А? Хто?

-...для Звіра, кажу, - розжовує Чистюлька особливо обдарованому Дустові й кидає до ад’ютанта знущальне: - напівзігнуті ноги – це бойова стійка. Якщо Звір у неї стане, то хтось ляже.

- Випадково… - видихає уточнення Сєрий, пропускаючи мій удар.

Чистюлька знову встромлює носа в екран кишенькового компа. А я ж казав на тренування не брати! Але Чистюльці свербить вчити мову. Ну нехай… Перекладач, котрий ще й при вигляді крові свідомості не втрачає, наш бонус.

Поки Сєрий, Ріпа, Дуст шкіряться, я милуюся перекошеною пикою цього… Інокентія Пилиповича (ну і пам’ять у Чистюльки!). Потім осмикую хлопців, аби даремно не сушили зуби.

Кажу Сєрому відробляти блок, Ріпа хай товче грушу, а Чистюльці час братися за скакалку. Мить вагаюся, але якщо шви на рані Дуста не розійшлися від реготу, то й зайві десять віджимань не зашкодять. Живучий, мов на собаці затягується все. Добре, що тоді, як він упіймав кулю в черево, я не дозволив хлопцям виконати «останню волю» вмираючого і дати йому хоч ковток води. Гаплик був би, а так тільки руки у всіх ледь не відірвалися, поки смердючку до шпиталю доволочили. Та оклигав. Не даремно грижу заробляли. От хай форму відновлює, бо скімлить, щоб взяли на наступну справу.

Далі…

Мистецтво ілюзії (есе)

Середа, 23 травня 2012 г.
Рубрика: Колонка
Мітки:
Проглядів: 2177
Підписатися на комментарі по RSS

Нагадуємо про існування "Авторської колонки"

Цього разу пропонується до уваги есе нашого постійного автора Наталки Ліщинської.

Обговорення вітається

Часто чую зверхнє: «Не люблю ці фентезі-фантастику. Вигадки, брехня!» Як автор, я навчаюся не сперечатися із читачем – він мій цар і бог. Але цього разу кортить перемовитися  з моїм богом…

«Ніякої магії, лише вмілі руки», - жартують фокусники. Лукавлять. Спритні руки, звісно, потрібні й тренувати їх необхідно, проте глядач, котрий бачить лише маніпуляції (manu – рука), часто-густо не замислюється, що рушієм ілюзії є… уява штукаря. Багато ілюзіоністів,  мріючи про славу  Гудіні, який вигадав чимало фокусів, використовують старі трюки. Проте саме в голові факіра зароджується мистецтво ілюзії, там відбувається складна алхімія. Це і є справжня магія, бо руки – лише виконавці. Мозок вигадує, власне він вирішує, який реманент використає, яким чином сконструює фокус, проте глядач побачить, що руки витягнуть потрібну карту з колоди чи звільняться з гамівної сорочки.

Далі…