Козирєв Костянтин

Мисливці за часом

П’ятниця, 24 вересня 2010 г.
Мітки:
Проглядів: 3261
Підписатися на комментарі по RSS

- А було то давно, ще за царя Гороха, як людей було трохи. Жив тоді на світі чаровник мудрий і дуже сильний. Багато яких знань провідав він, багато чому навчився і навіть час став йому підвладний, бо створив він таку штуку, що в неї зловив його. Але чаровник сам сили тієї убоявся, бо ж хто окрім Богів на те має право, щоб час підкорити. І вирішив тоді чаровник віднести ту штуку за тридев’ять земель в край далекий, де ніц нема і ніхто не жиє, та заховати, щоб скористатись нею не змогли злі люди.

- Ну а що далі було, дідусю? – задзвенів голосок одного з дітлахів. Дід потягнув люльку, пустив велику хмару диму і мовив:

- То так він і зробив, той чаровник, як хотів – сховав та й годі. Але хтозна як, дізнався про те люд різний і почали шукати по всім усюдам. Шукали-шукали, а от знайти не могли – одні повертались з мандрівок ні з чим, інших більше ніхто не бачив і нічого про них не чув…

Далі…