Загребельний Гнат

Руйнівні експерименти

Четвер, 9 вересня 2010 г.
Мітки:
Проглядів: 2680
Підписатися на комментарі по RSS

 

Коли саме почалося усе це божевілля з руйнуванням світу, довгоочікуваним Апокаліпсисом та планетарним хаосом я не пам’ятаю. Маю на увазі число там чи місяць, ну, рік ще можу сказати, але навіщо перевантажуватись цифрами? З глибин мозкових звивин спливає лише день - Субота. Так-так, саме Субота, а не субота. Бо то була велика Субота. Ні, отак – Велика Субота. Згадується, що прокинувшись зранку-раненько, десь о дванадцятій, ще лише сходило блакитне сонце, а попереднє жовте лишень зайшло за обрій, почухавши добренько потилицю, напузіхавшись, напатякавшись до болю у язиці з побутовим роботом, пошвендявши з півгодини по своєму боксо-місцю, вирішив, нарешті, гайнути провітритись. Саме по суботах у нашому кварталі викидали свіже повітря. Та яке воно свіже, люди добрі, земляни? Де ви бачили у наш час щось натуральне. Але ж мусимо вірити тому, що кажуть щоденно у рекламних мозкових вливаннях. Свіже – окей, окей свіже, бо ще штраф вгамселять за недовіру до віртуального слова. Проти системи не попреш. Це колись (дід розповідав) рекламу втюхували за допомогою електронних носіїв…Можна було керувати процесом. Не захотів – відімкнувся, або викинув к бісам собачим приймач. Свобода була, їй-Всесвіт! Аж завидки беруть… Але я не про те.

Була субота. О першій годині дня я вичвалав таки на другий рівень атмосферних теренкурів. Взув спідоботи, аби не перейматись переключенням швидкостей. Останній писк фешн-технологій! Шкода, що вже за тиждень ця модель вже нікого не дивуватиме, кожна п’явка з нижніх рівнів зможе собі дозволити. Трохи похизуюсь, поки їх одиниці…

Далі…