Доляк Наталія

Перевтілення

Неділя, 27 вересня 2009 г.
Мітки:
Проглядів: 3289
Підписатися на комментарі по RSS
Велемира Олегівна Окич, звичайна середньостатистична самотня жінка, як зазвичай, запізнювалась на роботу. Вона поспішала людними вулицями свого рідного міста, не забуваючи розглядати постери, що їх було повно розвішано на її шляху до офісу. З величезних рекламних щитів та яскравих вітрин магазинів на жінку зухвало дивились фотомоделі з порцеляновими обличчями, яких вдало зафіксували фотокамери майстрів найвищого класу. Жодної зморшки, точені носики, рельєфні тіла, занадто густе волосся, пухкі губи, яскраві очі, бездоганна шкіра.

«Хіба може людина бути такою досконалою?» - з заздрістю подумки запитувала у себе сорокарічна панянка, автоматично проводячи долонею по своїй щоці. Вона намагалася бути готовою до того, що починає старіти. Але тотальний гламур, що нісся звідусіль, не давав їй спокою й кричав немилосердно: «Стара, стара, стара!»