Волошина Інна

Мозаїка

Субота, 16 лютого 2013 г.
Мітки:
Проглядів: 2126
Підписатися на комментарі по RSS

З глибин подвір'я шахти пролунав дзвінок, сповістивши про кінець робочого дня. Через деякий  час  безлюдна зупинка наповнилась людьми. Частина шахтарів, що безладним гуртом вийшли з шахти,  стала чекати автобус. Більшість відразу звернула на звичний маршрут — до ларька, заправитися пивом перед тим як їхати по домах.

- Ні, хлопці, я сьогодні не з вами. - Почав відмовлятись один з них, молодий кремезний парубок, - завтра малому день народження. Треба купити подарунок, а я навіть не здогадуюсь, щоб йому таке вибрати.

- А скільки йому?

- Чотири роки.

Чоловіки задумливо почухали потилиці. У більшості з них діти були вже дорослими, і найкращим подарунком для них були гроші, або якісь технічні новинки.

- Попросив би жінку. Нехай би купила, а ти подарував. Я так останнім часом так і роблю. Бо ще й не вгодиш — мовив один з них.

- Ну, ти і сказав Петрович. У тебе ж дві дочки. А в мене син. Та що я не виберу подарунок. Врешті-решт попрошу допомоги у продавців.

- То вони таке порадять. Більшість з них не тільки розмовляти як слід не може, не кажучи вже про знання товару. Я тобі краще пораджу, — підхопив тему інший — Дмитро.  - Андрюхо, моя сестра минулого тижня купила дочці іграшку. Так і сину сподобалась, незважаючи, що він старший і хлопець. Тепер разом бавляться. Не відірвеш.

- Слухай, ти в торговим агентом бути не хочеш? Кого завгодно зацікавиш. Ну розказуй, що це за чудо іграшка.

- Зайдеш у фірмовий магазин лялькової фабрики“Новий Світ”. Іграшка називається “Мозаїка”. Нічого особливого немає, але діти в захваті. Є де записати адресу?

Подякувавши другу, Андрій пішов чекати маршрутку.

 

Далі…