Безпалько Уляна

І настало світло… І було воно добре…

П’ятниця, 13 березня 2009 г.
Мітки:
Проглядів: 3524
Підписатися на комментарі по RSS

Ну от. Вона таки домоглася свого.

Чи, принаймні, їй подобається так думати. Сказати, хто є хто у цій заплутаній грі, гадаю, не під силу нікому. Мені, то вже напевно. Та я не дуже з того тривожуся. Бо й так живеться непогано – маю дах над головою, гарантований шматок хліба, і ще й на масло залишається. Отак і збуваю день за днем. Кажете, ігнорую своє призначення? Час переводжу нанівець? Ну й нехай. Щось я не помічав, аби той ваш пречудовий світ хоч раз виявив бодай найменшу цікавість до самого факту мого існування.

Я й не розповів би ніколи цієї історії, якби Агата була хоч трохи поступливішою. І звісно, поштовхом став фатальний збіг останніх обставин. Та про це – згодом.

Далі…

Перехід

Четвер, 12 березня 2009 г.
Мітки:
Проглядів: 3413
Підписатися на комментарі по RSS

 

1

Південно-Африканська Республіка, Кейптаун

Берні кинув пити цього дня. Принаймні, йому так здавалося. Ранок розпочався із горнятка міцної кави, через годину-другу шум у голові пройшов, тож чоловік мав надію, що це добрий знак. Мимохіть глипнув на годинник. Стрілки з байдужим виглядом вказували чверть на сьому. Він уже давно звик зустрічати світанки, здебільшого – із чаркою чогось досить міцного в руці. Загалом Берні Маккалістер віддавав перевагу горілці, проте міг вдовольнитися і віскі. Коньяк він називав убивцею ілюзій – ви п’єте його, вважаючи, що цим самим підкреслюєте власний аристократизм, але згодом ваші друзі все одно будуть довго пояснювати, яким чином вам вдалося дістатися додому.

Далі…