Анісімова Інна

Карнавал

Вівторок, 6 жовтня 2009 г.
Мітки:
Проглядів: 3181
Підписатися на комментарі по RSS
«Сьогодні центр міста перетвориться на Яскравий! Феєричний! Неперевершений КАРНАВАЛ! Актори, міми, і вогняне дійство не лишать вас байдужими! Свято, яке ти ніколи не забудеш!» Оголошення саме такого змісту з’явилися на стінах будинків, стовпах, магазинах, навіть деревах приблизно о п’ятій ранку, поки ще усі спали. Втім навіть двірники, які встали приблизно о цій порі, не могли згодом пригадати, хто ж розклеював ті яскраві афіші, що так безсоромно визирали зараз з-за кожного рогу. 

Місто не було столицею, але й провінційності у ньому було також надто мало, щоб зреагувати на обіцяну подію ажіотажем: люди механічно перечитували текст та роздумували куди краще піти на вихідних: до філармонії, до батьків, чи просто до кав’ярні, а може справді глянути на той, як там його Карнавал… Усі ці плани мали шанс на здійснення, однак беручи до уваги погоду, що панувала в місті, більшість жителів зізналося собі щиро, що у суботу вони й носа на вулиці не покажуть. Та й не купиш їх вже такими дешевими середньовічними розвагами – заради бога, ніби в місті мало театрів… Та й навіть факіри з їхнім вогняним шоу також не були новиною тут, дихання вогнем вже встигло усім набриднути. Тільки дітей це ще якось вражало.