Іллюк Лариса

Лариса Іллюк про майстер-клас

Середа, 29 квітня 2015 г.
Рубрика: Колонка -> Майстер-клас
Мітки:
Проглядів: 728
Підписатися на комментарі по RSS

Лариса Іллюк

Перед самим Великоднем, незважаючи на святкові турботи, відвідала майстер-клас Олександра Михеда за результатами 13-го Старфортівського конкурсу «Ці таємничі супутники». Власне, віддувалася за двох, бо мій співавтор Макс Пшебильський приїхати не зміг. У мк брали участь здебільшого нові обличчя, хоча у якості вільних слухачів приємно було зустріти знайомих із фанттусовки і літстудії Володимира Арєнєва.

Виявилося, що книги майстра мені до рук поки не потрапляли, але відгуки зацікавили. Не рахуючи технічних негараздів на початку мк, формат мені сподобався: коли на екран виводяться шматки тексту із виділеними заувагами, одразу зрозуміло, про що йде мова — це зручно. Цивілізація — це взагалі зручно. Завжди ваш Капітан Очевидність grin

Не буду докладно зупинятися на обговорюваних оповіданнях окремо — до кожного з них вистачало претензій — резюмую лише те, що відмітила для себе:

1. Грамотність. Про це говориться на кожному мк і в коментарях ледве не під кожним конкурсним текстом. Вичитуйте і ще раз вичитуйте! Давайте вичитувати друзям і рідерам, які хоча б більш-менш дружать із правописом. Ви підвищите шанси своєї оповідки бути прочитаною редактором, а там, гляди, і надрукованою.

2. Стилістика. Влучні слова для тонких штрихів, фрази, побудова тексту, ритміка — це все засоби, завдяки яким сюжет оживає, затягує читача в описуваний світ, історію, змушує його емоційно відгукнутися, співчувати, турбуватися і думати. Треба працювати над деталями, робити їх об’ємними, фактурними, правдоподібними. Багато читати і багато писати «в стіл» (чи для рідерів — кому як) в якості тренування. Багато читати гарної літератури та гарних перекладів, і не лише улюбленого жанру.

3. Деталі. Вони оживляють текст. Якщо одна деталь може додати штришок до портрету героя та одночасно щось розповісти ще й про когось близького з його оточення, то це чудово (наприклад, «В неї було багато родимок, як у мами», чи щось на кшталт).

4. Неочікувані повороти. Це добре і цікаво, але вони мусять лягати в загальну канву сюжету. Читач щось очікує від тексту, треба і його інтересу не втратити, і інтригу витримати, і очікування виправдати — умудритися якось те все врівноважити в межах окремо взятого літературного твору. Ну, перипетії, зростаюча напруга і т. п. — про це говориться завжди й усіма. Ще жоден майстер не радив писати нудно, затягнуто і не лишаючи ані тіні загадковості grin

5. Подібність. Наш світ настільки інформаційно насичений, що важко написати щось вкрай оригінальне. Одна з моїх найулюбленіших фраз із АБС: «Нічого не можна вигадати. Все, що ти вигадуєш, або вигадали до тебе, або відбувається насправді». Проте, це не означає, що до цього не треба прагнути. Змінювати кут зору, придумати оригінальну фішку, на який нанизуватиметься сюжет, більше читати, дивитись, фантазувати, спостерігати за життям, аналізувати, і, звісно, писати.

Звісно, змістовним був не лише майстер-клас, а й розповідь Олександра Михеда про підготовку книги не лише як літературного твору, а як цілісного продукту, котрий купуватимуть, на прикладі двох власних: «Понтиїзм» і «Астра». Почула багато вартого уваги щодо процесу створення дизайну, певної впізнаваності, важливості гарного буктрейлеру і таке інше. Було надзвичайно цікаво.

Дякую головним натхненникам «Зоряної Фортеці» Олегу «Скаю» Сіліну і Сергію Торенку за запрошення, Олександру Михеду — за ґрунтовний розбір, змістовну бесіду та книги, що читаються з захопленням. Хай нові конкурси та майстер-класи стають ще більш велелюдними і корисними для молодих авторів.

Опісля мк ми ще зустрілися у звичному літстудійному колі, яке вже не вперше збирається завдяки Володимиру Арєнєву і ЗФ, — тепер в редакції журналу «Радуга». Чудово поспілкувалися, розібрали декілька оповідок, і взагалі, гарно провели час.

Але це вже інша історія grin

Із задоволенням братиму участь у нових конкурсах фантастичних оповідань від «Зоряної Фортеці». Нову тему буде оголошено 6-го червня 2015, не пропустіть. А також раджу долучатися до конкурсу від РБЖ Азимут, який вже вдруге проходив у двомовному форматі (українська, російська). Принагідно вітаю резидентів Старфорту, які уже встигли не тільки пограти, а й узяти призові місця.

Так тримати!

Відгук Лариси Іллюк про майстер-клас Антона Санченка

Подібна репліка спала мені на думку із самого початку МК. Майстер зразу попередив, що уже багато років фантастики не читав (хоча я точно знаю, що то таки не зовсім правда))), і ставиться до її життєздатності в літературі досить скептично. І його позиція мені здалася у певній мірі вмотивованою. Але про це згодом, спочатку про майстер-клас.

Обговорення відрізнялося від того, до якого я уже встигла звикнути на інших заходах «Зоряної Фортеці». Хто не в курсі — зазвичай учасники МК (і літстудії теж) мають змогу не лише почути критику та поради майстра, а й вислухати думки з приводу написаного від колег, перших, так би мовити, читачів. Фідбек, коротше. Мені цього трохи забракло, але в цілях економії часу та нервів, може, воно й правильно. Є що сказати — заходьте, будьте добрі, в коменти до оповідки. До нашої — сюди wink

Далі…

Запізніла я зі своїм відгуком про майстер-клас Олесі Стужук, що відбувся за результатами конкурсу «Зоряної Фортеці», але були на те причини, від мене не залежні. Отже, спробую надолужити, хоч вже сказано немало і по суті.

2013-10-20 10.36.45

Майстер-клас, як на мене, був досить інформативним, хоч і відмінним від тих, які я мала нагоду відвідувати раніше. Якщо майстри попередніх мк ділилися досвідом як більш досвідчені колеги із початківцями, то пані Олеся подала нам погляд, так би мовити, «з-за барикад» журнальної літредакції. Звісно, МТА, котрі вже видаються, може й не знайшли б для себе там нічого нового, проте, мій мізерний досвід поки не дає мені право на зайву самовпевненість smile

Можливо, я очікувала трохи іншої критики. Але, зрештою, зрозуміла — із таким глевким матеріалом наразі навряд чи зробиш щось путнє. Як натякнула майстер, подавши «сиру» і не доведену до пуття оповідку в редакцію журналу, можна собі більше нашкодити, аніж принести користь.

Далі…

Відгук Лариси Іллюк про студію 29 вересня

Отже, нарешті я таки взялася за відгук з приводу засідання літстудії. Дивлюся, осінь завантажила не лише мене, бо учасники не надто вже поспішають ділитися враженнями. Мені особисто було цікаво й корисно, тому із задоволенням пропоную свій «конспектик» — можливо, ще кому стане в нагоді. Як завжди, усе буде геть суб’єктивно, на рівні особистих висновків smile

Изображение

Далі…

Сповнений спраги

Понеділок, 30 вересня 2013 г.
Мітки: |
Проглядів: 2188
Підписатися на комментарі по RSS

Текст оповідання знято на прохання автора.