Дякую, ну, так. Проте хотілося акцент зробити більше на постаті персонажа, а не на паралельності.З цієї точки зору світів і не було, адже герой блукав лабіринтами свого внутрішнього світу.
пане Сибіряку, фантастика буває різна. Це перше. По-друге, не лише психоаналітики ковзають в лабірінтах свідомості,так що то узагальнення.Інща справа,що оповідання може не дотягувати до належного рівня. (:
Автор описує героя так наче бачить його ззовні - тобто зовнішні прояви його переживань. А це на мою думку не правильно. Якщо вже акцент оповідання на психоаналітиці то і передавати треба психоемоційний стан героя. Саме передавати читачеві, а не описувати.
Дякую за увагу до твору. І напевно погоджуюся із коментарем,але зазначу,що десь так і планував, через зовнішні ознаки передати переживання героя, та схоже не зовсім вдалося. Але нічого, якщо є якійсь мінімум і то добре.
Теж дякую. Я от ще не добрався до Вашого оповідання. Виходячи із коментів,напевно теж "многоярусно". А за Кінга теж дякую. І хоча він не є в числі моїх улюблених (далеко не є), майстерність його визнаю.
Початок нагадав "Карнавал", який щойно перечитала. Потім - виникла паралельна реальність, яке зрештою значення - де вона: у голові чи за дверима Тут вже пішла асоціація з "Лічозором" та "Вільною ланкою", можливо тому, що їх прочитала раніше. Через це "Зустріч" з самим собою видалося якоюсь тавтологічно-банальною, це як на мою скромну думку, яко читача
дякую за увагу, але Ваш допис мене збенетжив,адже оповідання зявилося РАЗОМ із Карнавалом, інші,згадані Вами, зявилися пізніше.Це якщо у порядку хронології
Коментарів: 14
Тема паралельних світів дуже популярна!
Втім, написано нібі непогано.
Дякую, ну, так. Проте хотілося акцент зробити більше на постаті персонажа, а не на паралельності.З цієї точки зору світів і не було, адже герой блукав лабіринтами свого внутрішнього світу.
Як на мене, постать персонажа вдалася!
Але й від світів нікуди не дітися. Це не докір, просто - думки вголос.
Психоаналітичне оповідання : ) Фантастики у ньому якось негусто. Хоча, здається, тут більшість творів саме такі.
пане Сибіряку, фантастика буває різна. Це перше. По-друге, не лише психоаналітики ковзають в лабірінтах свідомості,так що то узагальнення.
Інща справа,що оповідання може не дотягувати до належного рівня. (:
Автор описує героя так наче бачить його ззовні - тобто зовнішні прояви його переживань. А це на мою думку не правильно. Якщо вже акцент оповідання на психоаналітиці то і передавати треба психоемоційний стан героя. Саме передавати читачеві, а не описувати.
але ідея і сюжет досить цікаві.
Многоярусно
но до Стивена Кинга не дотягивает чуток
для Кита
Дякую за увагу до твору. І напевно погоджуюся із коментарем,але зазначу,що десь так і планував, через зовнішні ознаки передати переживання героя, та схоже не зовсім вдалося. Але нічого, якщо є якійсь мінімум і то добре.
до автора Літа
Теж дякую. Я от ще не добрався до Вашого оповідання. Виходячи із коментів,напевно теж "многоярусно". А за Кінга теж дякую. І хоча він не є в числі моїх улюблених (далеко не є), майстерність його визнаю.
Початок нагадав "Карнавал", який щойно перечитала. Потім - виникла паралельна реальність, яке зрештою значення - де вона: у голові чи за дверима
Тут вже пішла асоціація з "Лічозором" та "Вільною ланкою", можливо тому, що їх прочитала раніше. Через це "Зустріч" з самим собою видалося якоюсь тавтологічно-банальною, це як на мою скромну думку, яко читача
дякую за увагу, але Ваш допис мене збенетжив,адже оповідання зявилося РАЗОМ із Карнавалом, інші,згадані Вами, зявилися пізніше.Це якщо у порядку хронології
перепрошую, збентежив. А Ланка була раніше. Проте не читав.
Боже збав, шановний авторе, вас ні в чому не звинувачую.
Якщо цим вас зачепила - перепрошую
Мала на увазі, що теми ці надто повторювальні, чи що
А "Ланку" почитайте - цікаво ж читати тих, хто пише-думає в подібному руслі
без образ, це точно
звісно Ланку прочитаю, бо до першого числа ще маю час.