Повернутися на сторінку

Коментарів: 28

  1. Чудове класичне космічне НФ оповідання!

    Наші технарі своє слово з приводу достовірності ще скажуть, а від себе: Сподобалось!

    Успіху на конкурсі!

  2. от і технар...

    важко було навіть
    забагато зайвих слів. "було" - точно зайве

    Не довіряючи інтелектуальному модулю, ледь торкаючись джойстика, він керував відеозондом, щосекунди звіряючись з картинкою на радарі.

    речення - розбити на два. ІМХО варто проводити вичитку вголос, бажано - стороннім.

    безоболонковий термоядерний пристрій тороїдного типу, досить "брудний",

    я собі так уявляю, що випромінювання він нього помітили б набагато раніше, але про це не згадано. Варто було б згадати. Наприклад фразою про перебої в роботі "мошкари" - мікрозондів.

    Гадаю, це не зонд, ми біля нього вже майже добу стирчимо, кілька разів відпрацювали процедуру контакту, а він на нас зовсім не реагує.

    а чому вважається, що апріорі зонд повинен розуміти спроби контакту? "вояджер" точно б не розумів. А він - зонд.

    о! те, про що я згадував. Раджу частину пояснень перенести на раніше, на цьому ісці читач уже майже про все здогадався - вони або зайві або запізнілі.

    він став світитися в інфрачервоному діапазоні.
    а до цього, будучи розігрітим до червоного - не світився? wink

    Якщо об’єкт вибухне, зв’язок у секторі перерветься на довгі місяці.
    чому до речі? Електромагнітна хвиля швидко розсіється, ударної взагалі не буде, відстані велетенські.

    Скорегувавши програмний модуль, вони тепер мали змогу безпосередньо, без нашої участі, керувати електромагнітами.
    е... а часовий лаг?

    дочитав. Непогана, дуже непогана НФ

    по справжньому мені сумнівний тільки один момент - чому древня цивілізація опинилась на більш-менш порівняному рівні із земною? Тобто на рівні. який дозволяє спілкування. Ми ж не спілкуємось із мурахами?

    З літературної точки зору варто було б скоротити закінчення і не ослаблювати напругу до самого кінця, тепер кінець розслабляючий. Але все одно - респект за твір. Думаю, попаде у фінал.

  3. Мак сидів у кріслі пілота, я – позаду, на місці бортінженера.

    У Мака на чолі проступили дрібні краплини поту.

    Насколько быстро автор выдумает ответ, как смог рассказчик увидеть лоб Мака, если сидел позади?

    В первой части герои – лишь придатки к технике, которая исследует чего-то там с коэффициентом преломления меньше сажи

    Сканування показує, що всередині нього немає жодного розділення на відсіки. В центрі, в порожнині, працює безоболонковий термоядерний пристрій тороїдного типу, досить "брудний", проте в цьому немає нічого дивного з огляду на порядний вік об’єкта в цілому. Принцип дії подібний до принципу дії нашого реактора, окрім того, що всередині зовсім немає нічого схожого на утримуючі котушки. Яким чином плазма залишається на місці – загадка.

    Я вот читаю всю эту галиматью и понимаю, что мне нужно знать только одно – размер этой самой штуковины и откуда прилетела. Но этого я никак не могу узнать. И меня не очень интересует, по какому принципу у него работает другая штуковина тороидного типа и почему у нее нет удерживающих катушек. Кстати, почему у нее их нет и что это такое?

    Об’єкт продовжував з шаленою швидкістю летіти крізь Сонячну систему

    Оказывается, дело происходит в нашей системе.

    наближалися до орбіти Марса

    Совсем близко, одначе.

    Як виявилось, мало хто в Системі зрадів прольоту крізь густонаселені сектори термоядерного пристрою завбільшки як Еверест

    Наконец-то узнаем размер.

    Сіпнувшись, "Метеор" відхилився ліворуч, і я вперше почув, як скрегоче від перевантаження його двохсотметрове масивне тіло, здеформоване силами інерції. Мене притисло до спинки крісла, тонна за тонною робоча речовина вистрелювалася у космос, прирікаючи корабель на довгий дрейф через усю Систему. Проте переслідувач і не думав залишати нас у спокої. Плавно, навіть граційно, він наздогнав "Метеор", і врізався в борт.

    Я представляю, как нечто, размером с Эверест, врезается в 200 метровый корабль.

    - Зате житловий блок не пошкоджений, - відказав я. – Він же спроектований, як самостійний апарат, можна відділити його від центральної ферми і спробувати вийти на навколосонячну орбіту, або хоча б ухилитися від зіткнення із Сонцем. На щастя, все не так критично.

    Такие объяснения в діалогах даються для читателя. Будто Мак, летая на том же Метеоре, не знает подобных прописних истин для космонавтов.

    Я мовчав, колупаючись виделкою в соєвих биточках.

    Э-э-э… А откуда там гравитация?

    Ми підключили до справи спеціальну контактерську групу, Е2.

    А раньше никто не думал, что объект внеземного происхождения? Сидели двое мужиков и пытались ее вскрыть.

    В конце автору не хватило объема, и пошло форсированное перечисление событий, объект упал на Солнце, ожил, заговорил, передал привет и улетел. Комедия, наверное.

    Лучше бы, вместо технических данных, были описаны сами люди, так как техника и прочее – это вторично. В рассказе развитая цивилизация, где даже казино возле Юпитера. И к Солнцу летит объект внеземного происхождения. Двое кадров его исследуют. Наконец появляется комиссия по контактам. Но объект пропускают к Солнцу. Его бы рванули еще на подлете. Затянувшийся анекдот с юмором в конце, пересыщенный техническими подробностями, но откуда на кораблях гравитация – мне не понятно.

  4. Насколько быстро автор выдумает ответ, как смог рассказчик увидеть лоб Мака, если сидел позади?

    Легко. Лоб Мака отражался в экране smile

    Э-э-э… А откуда там гравитация?

    Да полноте, давеча автор пытался вытрясти сардины из банки. Даже гравитация не помогла. Не хочется описывать способы обеспечить невыливаемость жидкостей или невытряхиваемость твердой пищи. Биточки, например, достаточно мокнуть в липкий соус.

    Такие объяснения в діалогах даються для читателя. Будто Мак, летая на том же Метеоре, не знает подобных прописних истин для космонавтов.

    Да, глупо получилось, нужно было вынести это из прямой речи.

    А раньше никто не думал, что объект внеземного происхождения? Сидели двое мужиков и пытались ее вскрыть.

    В космосе все внеземного происхождения, не подключать же контактеров к иследованию каждой скалы? Да, аномалия, да, реактор внутри. На перехват послали тех, кто был в удобной стартовой позиции, например, идущих похожим курсом от окраины к центру. Попытались провести предварительные процедуры, увидели, что дело серьезное - подключили спецов.

    Но объект пропускают к Солнцу. Его бы рванули еще на подлете.

    С какой стати?

    В общем, проблемы рассказа мне понятны. Спасибо

  5. Не забывайте, что это только при моем чтении проблемы. Большинство читателей могут и оценить.

    При отражении - да, мне тоже Холмс вспомнился. Но это как раз ошибка, если брать фокального персонажа и описывать то, что он не может видеть.

    Что мне не понравилось - непонятна скорость. Я не буду сейчас копаться по тексту, но то они возле Марса, то уже к Солнцу ближе, то с помощью гравитации Солнца оттолкнулись и уже к Юпитеру летят.

    Нам пропонувалося продовжити дослідження. "Старк" і "Вольта" вийдуть на паралельний курс не раніше, ніж за місяць, тож у нас залишалося ще чимало часу, щоб допомогти розібратися в ситуації. Узгодивши дії, ми вирішили зазирнути всередину чужинця.

    Чего так долго?

    С помощью чего летают, что освоили Солнечеую систему вплоть до выгодных казино возле Юпитера? Вот казино так далеко как-то мир совсем безумным делают.

    И концовка анекдотическая.

    Да - никто Солнцем бы не рисковал. Взорвали бы. У меня даже сомнений не вызывает. Тем более, что существовал риск гибели людей, которые и погибли.

    Даже в мире Полдня не верили люденам, хотя существовала чисто гипотетическая угроза. Помните, если вдруг запахнет серой, то мы должны наладить выпуск святой воды. А тут может быть даже бомба летит для уничтожения Солнца.

  6. Да - никто Солнцем бы не рисковал. Взорвали бы. У меня даже сомнений не вызывает. Тем более, что существовал риск гибели людей, которые и погибли.

    Один из вариантов концовки: плазмоид оказался простейшим организмом, вирусом. Следом за первым вылетел второй, потом еще и еще, Солнышко начинает таять. Немая сцена.

  7. Что мне не понравилось - непонятна скорость. Я не буду сейчас копаться по тексту, но то они возле Марса, то уже к Солнцу ближе, то с помощью гравитации Солнца оттолкнулись и уже к Юпитеру летят.

    Мне тоже. Рассказ подразумевает одно действие в некотором коротком отрезке времени. Трудность в том, что при досветовых скоростях полеты сквозь Солнечную систему превращаются в весьма длительные путешествия, в которых экипажи большую часть времени едят и спят, то есть рассказывать особо нечего. Чтобы поместить историю в формат рассказа, приходится клеить действие из отдельных эпизодов, поэтому между сценами множество вставок типа "через месяц", "спустя две недели" и т.д. Суть полета умещается в этих нескольких сценах. Что можно с этим поделать - сказать трудно. Самый простой - растянуть объем, добавить кучу всяческих деталей, взаимоотношений между членами экипажа, с начальством, воспоминаний и прочей воды, чтобы утомить читателя, тем самым создавая иллюзию долгого полета. Самый сложный - создать ключевой момент, в который бы спресовались все подробности. Например, ограничить контакт с объектом до трех-четырех суток, в течении которых экипаж должен кровь из носу что-нибудь выяснить.

  8. Мабуть це і є НФ – багато описів якихось технологій чи чогось на зразок них, але в такому вигляді мені чомусь не сподобалось.

  9. 2013-02-19 в 21:22:17 | Зіркохід

    Клас! У сенсі класики і всіх інших grin. Я вже гадав, що ця тема так і спонине в бозі без НФ. Сподобалося, побільше б таких творів. Щоправда, кінець не зовсім гармоніює з загальним тлом, не варто було антропоморфізувати прибульця, частку таємниці він мав би забрати з собою, як на мене.

    Технічне:

    Віднестися – поставитися

    Більше за все мені хочеться – Найбільше мені кортить

    в якийсь момент – якоїсь миті

    злорадства – зловтіхи

    Мак і Андрій - Маку й Андрію

    Дуже сподіваюся побачити твір у фіналі. Як мінімум wink.

  10. Мабуть це і є НФ – багато описів якихось технологій чи чогось на зразок них

    Кажуть, сучасна НФ повинна без цього обходитись. Але я особисто прихильник старої школи.

  11. А ось і я - Б-52!

    Мужньо прориваюсь крізь справжні завали нікому не потрібної технічної беліберди, аби згодом зрозуміти, що пересічний читач ніколи цього робити не буде через нудьгу, зростаючу надалі у геометричній прогресії. Те, що свого часу трохи, якщо не поховало остаточно НФ, то загнало її на довгі роки у глухі закапелки фантастики, у даному творі можна наочно побачити без жодних перешкод, тобто перенасиченість технічними термінами, що межує з справжнім їх зловживанням. Неприємно вразив контраст між надскладною технологічною частиною твору і примітивно-позитивним його закінченням. Таке враження, що твір писав харизматичний "фізик", у якого ледь що знайдеться від "лірика". І наостанку: трохи жарту для розрядки - мені особисто здалося, що плазмоїд недаремно приварився до космічного корабля. Просто він, за суттю своєю, можливо був самець, а після того, як його розбудили, сприйняв реактор корабля за таку собі самичку і, не довго думаючи, спарувався з нею. Теж, до речі, типовий варіант розвитку подій з життя розумних істот. Якщо чесно, то сподівалася на щось більш цікаве, бо завжди була і продовжую бути поціновувачкою НФ.

    Заходьте за нагоди, коли мине можлива образа, на www.samete.blogspot.com

  12. Авторе,

    Як на мене - тру Сайнс Фікшн!

    Лише кілька зауважень:

    ...В центрі, в порожнині, працює безоболонковий термоядерний пристрій тороїдного типу, досить "брудний", проте в цьому немає нічого дивного з огляду на порядний вік об’єкта в цілому. Принцип дії подібний до принципу дії нашого реактора, окрім того, що всередині зовсім немає нічого схожого на утримуючі котушки...

    Якщо кажуть: "термоядерний пристрій тороїдного типу", то мають на увазі, що об'єкт розміром з Еверест, який несе в собі термоядерний заряд штучний. А раз він штучний, тобто зроблений кимось розумним з якоюсь метою, то до нього повинна бути прикута значно більша увага. В тому числі й військових!!! Тобто, з моєї точки зору, краще було б не використовувати подібну термінологію (пославшись на природне походження), або й взагалі написати, що оболонка "картоплини" не пропускає в середину жодного випромінювання.

    Ну й кінцівка мені більше б сподобалася:

    плазмоид оказался простейшим организмом, вирусом. Следом за первым вылетел второй, потом еще и еще, Солнышко начинает таять. Немая сцена.

    Удачі!

  13. Хард НФ! Це круто! Не очікував побачити таке оповідання на конкурсі. Сподобалось, ще не досконало, але рух у правильному напрямі. Говорити про топ другого туру ще рано, надто мало прочитав, але шанси у оповідання безперечно є. Успіхів!

  14. Спасибі! Треба було зробити трагічний фінал, або вбити когось наприкінці крупним планом, бо чомусь хепіенд усі сприйняли як анекдот.

  15. Колеги, а що, «Побачення з Рамою» ніхто не читав?)

    Авторе, а от назву міняйте. Продаєте інтригу. Одразу припустив, що на Сонці об'єкт перезарядиться, мов той фенікс. Плазмового життя не припустив, але глобально не помилився.

  16. Колеги, а що, «Побачення з Рамою» ніхто не читав?)

    Чесно - не читав. Але світ Кларка майже всюди однаковий - чи то "Одісея", чи "Божий молот". Ідея лежала в чернетках зо три роки, головна перепона - заповнити чимось довгі місяці перельоту. Передати це очікування, наближення ключового моменту в короткій формі неможливо. В результаті - два картонних героя, купа неясних моментів, рояльчики... Найгірше моє оповідання на цьому конкурсі.

  17. Попри талановите написання - до НФ це не має жодного стосунку.

    І якщо так пишуть обдаровані і непересічні люди - у нас шансів немає.

    Вчитайтеся

    Все наче написав Володимир Владко 80-90 років тому..

    Екрани заповнювала чорнота космосу

    яку це несе інформацію, для чого ?

    Просто ще раз нагадати, що дія не у рідному селі?

    - Реєстратори увімкнено, - промовив я у мікрофон. – Починаємо дослідження.

    кращі традиції героїки архаїзму

    менше п’яти відсотків, тобто менше, ніж у сажі

    чому ж тоді ГГ подумав не про сажу , а про

    З фосфіду нікелю

    З якою фофсфду нвкелю - їх десяток !

    І альбедо мають - від 20 % - бо СІРІ !!!!

    дозуючи вихлоп

    без коментарів...бо регулюють - тягу

    розклав електромагнітне випромінювання...на спектр

    ...а потім склав і помітив що випромінювання пульсує ?

    технологічний дєрьмак !!!

    Преретворення Фур'є дозволяють відділяти сигнал від шуму....

    можливо автор хотів сказати, що була "прихована" періодичність сигналу, але ховати

    сигнал всередині періодичного шуму дуже нераціонально - бо так сигнал дуже пошкоджується...

    В реакторі типу "токамак"

    досить вже тих токамаків які вже 50-т років генерують отсос грошей і

    в принципі непридатні до термояду...а виключно до пошуків видумомів Брехнікса,

    як в гадронному буцайлику, грошики вибивайлику.

    ===============================

    Оповідання непридатне - ні для пощирення технічної інформації в маси,

    ні до заохочення дискутувати про прийдешні часи.

    АВТОРЕ - ви ж талановита людина, скиньте полуду з очей.

    задумайтесь чому всі планети під дією гравітації рухаються в одній площині...

    Досить абсурдних технічних деталей, штибу фосфідів нікелю, бо навіть чорнена платина скоріш пригадається технарю...

    ================================

    Сумно.

    І це кращі наші автори.

    глибоке, невиправне хуторянство.

    Вибачте, якщо образив - та це не стільки у Ваш бік, як всім нам.

  18. Целиком поддерживаю, но рассказ разнесем на мастер-классе.

  19. та це не стільки у Ваш бік, як всім нам

    Вот и я, блин, про то же. Что уровень ЗФ почему-то понижается, и это расстраивает, а сказать такое - и говорят, что ты зажрался.

  20. 2013-03-03 в 13:52:06 | Зіркохід

    Ну, із "Побачення з Рамою" тут хіба наявність гостя в Системі. Це не можна вважати штампом, бо в космічній фантастиці або ми кудись прилітаємо, або хтось - до нас grin.

    Хоча прочитати "Раму" (без продовжень!) наполегливо рекомендую - один з найкращих Кларкових творів.

    До речі, твір у рази виграє, якщо кінцівка буде відкритою й круто замішаною на загадках. Не пояснювати, хто і нащо прилітав, не антропоморфізувати прибульця, не заставляти його вступати в діалог із людьми. Хай би це була якась передача, напівзрозуміла чи й незрозуміла зовсім - як у Єфремова по Великому Кільцю. Звісно, це прерогатива автора, але проглядають значно глибші потенції твору.

    Щиро радий, що "Фенікс" виграв перегони - і в творі, й на конкурсі grin.

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)