Повернутися на сторінку

Коментарів: 9

  1. 2015-02-01 в 22:34:42 | Альтаїрченко

    Екологічне оповідання про те, як треба захищати рідну природу.

    Написано гарно, мова багата. Пафос трохи зашкалює. Чого мені, як читачеві, бракує, так це подій.

    Щиро бажаю вдачі!

  2. З одного боку, розумію – образи значною мірою алегоричні. Але навіть при цьому подекуди трапляються нелогічності. От, наприклад, Мисливець. Хто він? Живе сам, у лісі. Промисловик? Ні, бо

    Вони брали в лісу тільки те, що стало б поживою і дало б змогу існувати далі. Нічого понад. А навіщо більше?

    Ага, вказується, що він є

    самітником і відлюдником

    Трохи б десь натякнути, що стало причиною відходу від людського суспільства.

    Чи залишила його назавжди?
    Чи щось трапилося?
    Хто ж тепер скаже?
    І кому тепер потрібне те полювання?

    Як це кому? А як він збирається вижити в лісі? Чи мисливець полює задля задоволення? Тоді це протирічить фразі

    Вони брали в лісу тільки те, що стало б поживою і дало б змогу існувати далі.
    Він давно звик жити одинаком у лісовій хатині,
    В його печері все ж хоч трохи зігрітися можна.

    То він у хатині чи в печері живе?

    Мисливиця? Думав всі мисливці знайомі в цій місцині.

    Ага, то виходить, не такий вже пустинний той ліс? А як же

    В цей ліс ніхто не ходить. Вважають лихим чи зачаклованим.
    Полювання з новою знайомою займало час і увагу, виявилося зручним і приємним. Так, наче завжди разом були.

    Виходить, полювали багато. Що ж так: Дух лісу допомагає мисливцеві полювати і наказує вовчицю за те ж саме. Де логіка його (чи її?) дій?

    І пафосу забагато, як на мою думку.

    Загалом, досить мила поетично-філософська замальовка, але над нею потрібно ще добряче попрацювати.

    Успіху на конкурсі!

  3. 2015-02-02 в 22:34:39 | Зіркохід

    До сказаного вище додам: мораль надто в лоб, що в порівнянні з лінійним сюжетом не йде на користь сприйняттю твору.

    Сіре хутро між дерев як тотем, добрий знак

    Тотем - не добрий знак. Прогугліть значення слова, воно тут ужите недоречно.

    З позитиву - поетичність штилю. Можливо, трохи надмірна smile.

    Успіхів!

  4. Вітаю!

    Перше і поки що єдине, що прочитала. Пишу свої думки і враження smile

    Твір сприймається, як необтяжена сюжетом і подробицями казка. Автор називає "легенда", і з цим згодна. Відчувається присутність певного природного, навіть, дикого, начала. Це радує. Є ідея - захищати і берегти природу, якщо не людськими, то надлюдськими силами. Тема покарання: заподіяв шкоду живому - тримай відповідь.

    А тепер мінуси в суто моєму баченні. Але не бійтесь - вони геть суб’єктивні.smile

    Твір лише б виграв, якби автор перед написанням добротно опрацював три теми: вовки, мисливці, тотемізм.

    Щодо вовків можна порадити почитати неперевершену історію про грузинського ученого Ясона Бадридзе, який понад 20 років вивчав поведінку цих тварин і зрештою зважився на експеримент - він кілька років прожив з сім’єю вовків у диких природних умовах. Це дійсно неймовірна історія співжиття людини і вовка. Як стверджує Ясон, між вовками існує телепатичний зв’язок, так само він був встановлений і між Ясоном та ватажком зграї. Повчально.

    Щодо мисливця можна почитати щось про легендарного Дерсу Узала - мисливця з тайги, який сповідував ті ж принципи: не бери від природи більше, ніж тобі треба. Там вам і мотив знайдеться, чому мисливець покинув світ людей і поринув у світ дикої природи.wink

    Щодо тотемів, то варто чітко зрозуміти суть явища. Тотем-вовк, означає вплив на людину усіх вовків, а не лише однієї особини. Скажімо, у нас в Україні вовк був тотемною твариною і в народних обрядах використовували шкіру вовка, тобто убивати дозволялось, але не безпідставно і супроводжувалось це відповідними ритуалами. В інших країнах навпаки м’ясо тотемної тварини вважалось вживати в їжу почесним.

    З оповідання неясно, чому вовчиця обрала мисливця. Що цьому сприяло? Теж можна прописати якимось чином. Скажімо, він пожалів її дітей (надсильний мотив при наявності материнського інстинкту), або навпаки - тварина втратила дітей і прив’язалась до людини. Чи він врятував її з пастки і відпустив на волю...

    Наступне, що змусило супитись. Автор поставив ГГ перед непростим вибором поміж двох осіб жіночої статі: жінка-мисливиця чи вовчиця. Зрозуміло, що він обере людину! Тому драматизм у вбивстві тварини за вказівкою жінки, мабуть, перебільшений, принаймні нам про зближення і дружбу з вовчицею не повідомляють. Одначе у цім епізоді мисливець ще в додачу видав себе, як лякливого невміху - хтось крикнув "стріляй", він і вистрілив! А якщо б там була ще одна мисливиця? grin Якийсь нерозсудливий, одначе, чоловік.smile

    Текст курсивом під кінець читається гарно та філософськи, але видається цілком зайвим до загальної риторики оповідання.

    На разі досить.

    Гадаю, автор нічого не втратить, а навпаки надбає, якщо наступного разу по ключових моментах все-таки буде ретельно опрацьовувати допоміжну інформацію. Це додасть глибини і значущості твору.

    Успіхів на конкурсі.

  5. Стиль піднесений, читається легко. Схоже на казку.

    Для мене мораль занадто "випирає". Хіба що твір розрахований на молодшу аудиторію, тоді ладно!

    В деяких моментах моя думка збігається із думкою Ловчині Птахів: особливо стосовно тексту курсивом у кінці.

    Гарно автор пише, гарно. Так є недоречності. Але гарно.

  6. Раджу автору читати більше книг про полювання, бо його (автора) уявлення про це заняття ну дуже приблизні.

    Наприклад, викликало здивування, що взимку менше здобичі - вперше про таке чую. Мисливці можуть полювати круглий рік.

    Також склалось враження, що автор уявляє полювання таким собі бродінням по лісу з рушницею. Насправді ж полювання - це ще й гонитви з собаками, і влаштовування пасток, деякі, до речі, готуються не один місяць...

    Одним словом, образ мисливця не сприйнявся зовсім.

    Забагато риторичних запитань в тексті. Дещо таке було на варварському конкурсі - тепер думається, чи не той самий автор? smile

    Філософські роздуми, виділені курсивом, ні до чого. Ну хіба що для обсягу... Але ви колись бачили легенди, перенасичені філософією і риторичними питанням? Отож...

  7. 2015-02-15 в 12:35:59 | ДонькаДонКіхота

    як на мене, дуже слабенько. забагато пафосу. надмір авторських ліричних відступів. лобова мораль. немає ні інтриги, ні захоплюючого сюжету, ні психологізму. історія пряма і банальна. чогось такого я одразу й очікувала. "великих слів велика сила та й більш нічого"

  8. А мені дуже сподобалось!

    Поринув у чарівну казку.

    Гарна мова, алегоричні образи Великого Мисливця та Вовчиці.

    Цікаво було б познайомитись із автором...

    Ви у моєму ТОПі!grin

  9. Щиро дякую Читачу!

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)