Повернутися на сторінку

Коментарів: 9

  1. Авторе, вийшла гарна річ! Але трохи не дотиснули. Початок захопив, справжній добротний трилер, а з половини напруга почала спадати. Поступово розкривалося, хто є хто, а це варто було б зробити в останньому абзаці, витримавши інтригу.

    Дрібні біологічні зауваги:

    Щораз, змахуючи крилами, кидав тіняву на обличчя подорожнього й заходився душогубським криком. Здавалося, що голос той нажахає й змусить умовкнути все живе.

    Послухайте голос найговірливішого з українських кажанів - рудої вечірниці

    http://zooclub.ru/voice/nyctalus_noctula.shtml

    Дуже душогубський?wink

    Ну й вовки вовчих ягід не їдять...

    Втім, припустимо, у творі описані перевертні, а у них все не як у людей, себто, як у нормальних тварин.

    Ще виникає питання, як відьмак прикинувся циганом? Він же не перевертень?

    Ще з протирічь: у селі купа трупів, а "органи" зовсім не реагують. Навть при замовчуванні головою це не утрималося б в таємниці.

    Сільська гадалка така передбачлива, а вичислити, хто в селі шкодиться, не змогла.

    Мова гарна, читається легко. Трохи вичитаєте текст, бо є пропущені коми й описки.

    В загальному - сподобалося. Особливо, ідея, відображена у фінальному діалозі.

    Авторові - успіхів!

  2. 2013-09-30 в 09:23:37 | Автор quot;Утік він від тебе....quot;

    Дякую, Док, за відгук.

    Послухайте голос найговірливішого з українських кажанів - рудої вечірниці
    http://zooclub.ru/voice/nyctalus_noctula.shtml
    Дуже душогубський?

    У мене незвичайний кажан - перевертень. Те саме ж з вовком й ягодами.

    Ще виникає питання, як відьмак прикинувся циганом? Він же не перевертень?

    автор мав на увазі, що відьмак напустив оману на Григорія й тому він бачив перед собою цигана, замість відьмака. Варто було б пояснити.

    А от стосовно органів. Хотілося їх делікатно обминути. Насампеперед тому, що довелось би доводити слідство до логічного кінця, а логічного пояснення смертям немає. Отож, автор збільшив відсоток нерозкритих злочинів.

  3. Стилізації під старовину вже тим погані, що від них тхне нафталіном. Потрібно мати неабияку причину, щоб писати в такому стилі, а особливо про події сучасності. Сільський колорит вже давно таким способом не передати, нема вже того села, про яке класики писали, виродилося. Замість білих мазанок – сірі цегляні коробки, будовані на гроші колгоспу гостями з далекосхідних республік. Дерев’яні церкви давно вже згоріли, а Фросями дівчаток не називають вже майже століття.

    Усі ці утопленики, кажани, цигани давно вже покояться на поличках музеїв, куди раз на рік заганяють школярів, що, не відриваючись від екранів телефонів сонно бродять затхлими коридорами. Але це так, ліричний відступ.

    Якщо починалося все більш-менш нормально, незважаючи навіть на стилістичні огріхи, то починаючи від плечистого чоловіка почався карнавал. Кажани, мерці, перевертні і утопленики водять хороводи на старому цвинтарі, вчитель історії літає ночами, потім під кінець у дію вступає незрозуміла гадалка і надзвичайно дієві вузли, якими головна героїня рятує свого благовірного.

    На фоні цього розгортається стандартний голівудський поєдинок між ослабленим від власної доброти Героєм та всемогутнім Злодієм, де Герой перемагає виключно через допомогу Дами. Безглузді діалоги лиш додають цьому фарсові фантасмагоричності. До чого тут циган питання навіть не виникає. Просто, поруч проходив, на велосипеді хотів покататися. Покатався – та й кинув. Цигани всі так роблять.

    Словом, це той рідкісний випадок, коли і сюжет якийсь є і стилізація ніби не зіпсована і персонажі більш-менш живі, але разом виходить щось абсолютно неоковирне. Можливо, якби оповідання було хоч крапельку більше вичитано і око не спотикалося б на кожному другому реченні, картина виглядала б і краще.

    Порада: хотів написати, кидайте ви ту сільську романтику, але ви ж все одно не кинете. Тому пораджу хоча б діалоги на краплю наблизити до реальних, читати відразу стане простіше.

    Рекомендації до ознайомлення: Умберто Еко Ім’я Рози. Як робити правильні стилізації, щоб вони не виглядали штучними і надуманими. Не про українське село, але теж варте уваги.

  4. Стільки вже було оповідань на ці фольклорні мотиви - ще одне, цілком типове для даного напрямку, мене нічим не вразило. Ніби й написано непогано, читати можна, але мені не засмакувало.

  5. 2013-10-06 в 01:10:49 | Альтаїрченко

    Он які тепер вчителі історії! Не те, що колись. От пригадую у нашій школі (за моїх часів) було два історики і три історички. Але щоб вони щось таке робили не пригадую.

    Ну, кажан - то ще нічого: у "Господині Лисої гори" історик - взагалі Люцифер. Цікаво, чому людей вчать на цих істфаках?

    А от щодо Петровича вірю - така тепер влада по селах...

    Взагалі ж я у захваті від цього оповідання. Реалістичне, людяне, зі знанням життя. А фантастична складова його не псує (як інколи), а доповнює.

    А який символізм! Фрося тримала чоловіка на ланцюзі, як до "втечі", так і після повернення. А він, сірий, на все згоден. Реалізм, реалізм...

    У топ, на верхні позиції!

  6. 2013-10-06 в 08:13:29 | Автор Утік він від тебе, Фросю, втік

    Усім кому сподобалося оповідання і кому не сподобалося - дяка, що прочитали й знайшли час для відгуку.

  7. Ну, кажан - то ще нічого: у "Господині Лисої гори" історик - взагалі Люцифер. Цікаво, чому людей вчать на цих істфаках?

    А то треба Зіркохода запитатиwink

  8. 2013-10-06 в 19:24:17 | Зіркохід
    Цікаво, чому людей вчать на цих істфаках?

    Це закрита інформація cool smile. Я тільки натякну пару прізвищ авторів підручників: Шпренгер з Інститорісом, Торквемада, Док Гільйотен, Маркс, Аді Шикльгрубер, Коба Джугашвілі... Словом, там не нудно.

    Щодо оповідання - непогано, але з деяким нальотом легковажності. Тут треба чітко визначитися, що пишеться: гумор чи хорор. Від цього залежить сприйняття читача. В мене спочатку виникло відчуття, що Автор вирішив поприкалуватися, потім почало зникати, потім знов повернулося. В результаті ефект зіпсовано. А є ж у творі цілком моторошні сцени, з отим скельцем - узагалі знахідка...

    По-друге, забагато всього намішано, половина з того пекельного кашалу взагалі на сюжет не грає, в тому чмслі й мій крилатий колега.

    По-третє - назва. Як справедливо зазначав колись Мишиус, вигадування назви - вид діяльності. Тобто, як ви яхту назовете, так вона і попливе. Ваша ідеально підходить до стьобу чи пародії, до хорору не підходить ніяким боком. Уявіть собі твір Лавкрафта під назвою "Поклик Фросі" grin!

  9. 2013-10-07 в 09:40:22 | Автор Утік він від тебе...
    По-друге, забагато всього намішано, половина з того пекельного кашалу взагалі на сюжет не грає, в тому чмслі й мій крилатий колега.

    Навіть не знаю чому цей кажан усім так в око впав. Він тут лише для атмосфери, щоб кричати душогубським криком, щоб налякати жінку своїм перетворенням з людини на кажана. У нього навіть жодної репліки немає. Другорядний чи епізодичний персонаж, проте виходить можна було б обійтись без нього.

    Дякую, Зіркоходе, за відгук.

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)