Повернутися на сторінку

Коментарів: 16

  1. 2017-04-15 в 20:23:54 | Володимир

    Спочатку то здавалось оповіданням з минулого сторіччя - коли дерева були дерев'яні, а люди - повільні.

    Потім, коли дівчину не злякали ні, восьминогоподібний, ні мавпи-реготуни-алкаші, ні крокодил-гопник -- то все стало схоже на пересічну маячню...

    А коли вона почала верещати у відповідь на абсурдні звинувачення(?) висунуті мутними чувачками, які назвались боготворцями - то це й справді нею стало...

    Маячня стає смішною, коли егоцентризм проламав всі можливі шкали вимірювань і полетів за хмари.

    І зрештою все звелось до панегірика поезії і поетам. Правилами заборонено участь віршованих творів - то вони так спробували пролізти. Мовляв, від нас не сховаєтесь... Мдя. Страшно. Трошки. Це ж навіть вже схоже на якусь секту...

  2. 2017-04-15 в 21:39:48 | Кот Бегемот

    Автор написав про красиве і високе. Як на мене, Автору це вийшло досить гарно. Нагадало стилістику Ніла Геймана, може тому що я нещодавно прочитав його збірку оповідань. Удачі.

    Володимире, з усією повагою, Ваша критика стала гранично суб'єктивною, недоцільною і некоректною - не можна називати маячнею все, що Вам особисто не сподобалось. Хочу нагадати, що тут конкурс ФАНТАСТИЧНИХ оповідань.

    Я втомився писати Вам коментарі про це. Хоча, чесно кажучи, виникає бажання написати багато чого. Тож сподіваюсь, що автори, яких ви так нещадно покритикували, дослуаються корисних речей, а на недоцільні не звертатимуть уваги.

  3. І зрештою все звелось до панегірика поезії і поетам. Правилами заборонено участь віршованих творів - то вони так спробували пролізти.

    Таке враження, наче з вами у дитинстві поети зробили щось дуже погане.

    А, і, як пам’ятається, ще сюрреалісти.

  4. Що я Вам можу сказати...

    1) Початок справді розлогий, але, як на мене, нагадує не щось класичне, а когось з постмодерністів. Типу якоїсь Забужко.

    2) Чому дівчина не лякається і пізніше вірить боготворцям? Спеціально для цього додав жирне таке фан-припущення: мислення там відбувається інакше.

    3) Егоцентризм. Так, це оповідання абсолютно егоцентричне - не сперечатимусь. Думаю, підносити в оповіданнях проблему особистості (як центральної фігури світобачення) можна й іноді треба. Це сюрреалістично-егоцентричне оповідання - Ваш улюблений стиль wink

    4) Ну а щодо поезії - тут Ви явно не влучили. Можете замінити у тексті слово "поет", скажімо, на "композитор", "письменник", "художник" - суть оповідання не зміниться. Це не прославляння поезії, пане Володимире, це прославляння людей, що прагнуть до розширення світогляду. До відкидання зайвих цінностей.

    Зроблю невеличку ремарку: це оповідання має купу недоліків. Його довелось закінчувати доволі швидко, а варто було б вичитати ще кілька разів. Так само треба було б зробити виразнішою кульмінацію і розв'язку. Варто було б розширити фестивальну частину, щоб яскравіше відчувалась атмосфера неприродності.

    Це - об'єктивні недоліки твору, і я їх абсолютно визнаю. А ось те, про що написали Ви - суб'єктивне скиглення на невідповідність оповідання Вашим смакам (а про Вашу нелюбов до подібного сюрреалістичного стилю ми дізнались з купи подібних коментарів).

  5. 2017-04-15 в 22:36:19 | Володимир

    Все наступне майже не стосується оповідання. Просто сперечаємось:

    2017-04-01 15:28:33
    ...
    Але хочу зауважити, що є величезні маси людей, які і не читатимуть, і не коментуватимуть. Бо у них є тілівізор. А ще "аккаунт" в "соц.мережах".
    І у мене є дивна думка, що може щось не так з книжками, якщо вони так всуху програють всілякому непотребу? І може треба шукати, що ж не так? І шукати без сюсюкання?

    Кот Бегемот 2017-04-01 22:48:59

    ...

    Але ж гарна критика має бути об'єктивною. І, правда, серед Ваших коментарів достатньо непоганих порад і зауважень. Але, звісно ж є "Але" (звісно моя особиста думка - тож кажу лише за себе): серед цих самих порад якось аж занадто багато зайвого тексту ні про що, змішаного з досить суб'єктивними

    коментарями. І от знову: >> \\\ Але хочу зауважити, що є

    величезні маси людей, які і не

    читатимуть, і не коментуватимуть. Бо

    у них є тілівізор. А ще "аккаунт" в

    "соц.мережах". ///

    До чого тут це? Я коли почав читати абзац, сподівався на дискусію, а отримав незв'язний текст.

    О. Цікаво.

    Я підкреслив і виділив у своєму тексті ту частину, яку Ви чи то пропустили, чи проігнорували, просто познущавшись над абзацом, який їй передував.

    До речі, це дуже символічно. Й відповідає віяннням часу.

    Маю таке враження, що інет дедалі більше перетворюється на якесь зручне болітце, відірване від реальності (гм... так само як і сюр...) Форуми (і конкурси...?) вимирають. Соц.мережі ширяться... А що для них властиво? Людина творить собі зручне оточення. Всі вони "співають" майже одноголосно й розігрівають одне іншого "лайками" (в імпортному значенні слова). І дуже лютяться, коли хтось влазить і починає наводити доводи проти хору.

    Люди бояться реальності? Може вони думають: "ми її не бачимо, і вона не побачить нас"? Якось це наївно...

    /\

    От і тут. Конкурс. Критика. І звісно ж зрозуміло, що приємніше прочитати про свій твір, що то незрівнянний і досконалий шедевр, і що то просто людство ще не доросло, і т.д. Але який у тому сенс, якщо твір майже так само безслідно зникне, як і старі дописи в соц.мережі (крім оплачених і написаних ЛСД(=ЛОМ), на які люди витрачають купу часу? Як там вони стають гумусом (? і то в найкращому випадку), під пластами нових - так і тут оповідання тихо й безгучно відійдуть...

    То чи ж не краще, щоби читачі приходили і говорили, шо їм муляє? Чи ж не краще дізнатись від них, що потрібно зробити, щоби таки змогти загорнути цінну ідею в щось їстівне, і змусити якнайбільше читачів якось її та пережувати?

    \/

    /\

    Особисто я б хотів побільше книг. Цікавих, сучасних, які триматимуть увагу й нестимуть нову інфо. В які не треба буде вдиратись, спотикаючись повсякчас на неприємних (чи убогих) словах, сюр.конструкціях, шмарклях, вбивствах, персонажах і т.д. і т.п.......... І про яку "об'єктивну критику" тут можна говорити? Звісно ж сприйняття худ.літ значною мірою суб'єктивне: подобається-не-подобається. І повинне ж хоч якось, хоч чимось, хоч трошки -- але таки подобатись, щоби була сила читати.

    Якийсь штучний інтелект, якщо йому згодують всю світову літературу + все літературознавсто --- повинен таки видати об'єктивно досконалий твір. Але не маю певності, що то буде щось вартісне чи й навіть читне...

    /\

    \/

    Отже, якщо я вже читаю оповідання, то залишаю за собою право писати відгуки, навіть якщо комусь вони здаються суб'єктивними.

    Хочете на них плюнути --- то Ваше НЕвід'ємне право smile, як казали у фільмі.

  6. 2017-04-15 в 23:17:12 | Кот Бегемот

    Володимире, Вам не шкода часу і сил? Навіщо писати стільки тексту не по темі?

    Як на мене, проблеми, про які ви виписуєте кілометрами (не популярність літератури, інтернетзалежність, тощо) не стосуються того, про що я вам кажу.

    Звісно сприйняття худ.літ. у всіх суб'єктивне - але ж, коли ви щось критикуєте, то треба розрізняти такі речі як "подобається-неподобається" і "якісно-неякісно".

    1.)"подобається-неподобається" - доволі суб'єктивний критерій, який треба хо чимось підкріпити. Коли ви пишете щось на зразок "Це погано, тому що я думаю не так" - це не зробить літературу кращою. Коли ви пишете щось на зразок "Це погано, тому що я думаю не так, але от у 2004 я казав, що треба бозбавитись Донбасу" - теж не виглядає об'єктивним.

    2.)"якісно-неякісно" - зазвичай об'єктивна критика, але ви, нажаль, за таким принципом нічого не коментуєте. це дуже сумно.

    3.)

    І може треба шукати, що ж не так? І шукати без сюсюкання?

    Гадаю, ви знайшли щось не те - літературі заважають неякісні речі і тексти, а не конкретно те, що вам не сподабалось.

    4.)Щодо сюра - повторюсь:

    Передусім: сюр – це погано.
    Писав, що втомився і не буду Вам більше відписувати. Але тут я не витримав. Хто вам сказав, що сюр – це погано?!
    Володимире, коли ви пишете такі речі, ви втрачаєте залишики авторитету як критик. Об'єктивна критика має допомогти автору. Ви ж просто... ех, треба підбирати слова так, щоб мене не забанили - а коли спілкуєшся з вами, Володимире, це дуже дуже складно. Так от. Ви просто загноблюєте кожне друге (а може просто "кожне") оповідання. Це низько.

    Тож, удачі, і вибачте, якщо щось написане мною видалось Вам грубим або неприємним.

  7. 2017-04-15 в 23:17:53 | Сторонній

    Сюр - це погано. Стімпанк - це погано. Фентезі - це погано. Кіберпанк - це погано. Містика - це погано.

    Та й взагалі: фантастика - це погано.

    Вузькі смаки, до слова, це теж не дуже добре.

    Але давайте закриємо цю тему тут wink

  8. 2017-04-16 в 21:45:44 | лісовик

    Сюр - це добре. Відкриває простір для уяви і нешаблонних сюжетів. Але оповідання цим не користується. Все банально і просто. Ніщо не заважає головній героїні досягти свого призначення. Де сили антогонізму? Де хоча б конкуренти?

    І чому у відставку йде саме Поет, а не скажімо Музика, чи Художник?

    А так гарне оповідання. Успіхів.

  9. Дякую лісовику. Це дуже доречне зауваження. Справді, дуже слабкий конфлікт. Мабуть коли пройде трохи часто, допишу це оповідання з більш виразним конфліктом і, відповідно, яскравішою кульмінацією!

  10. Дуже хочеться підтримати автора, бо пише легко і гарно. Оповідання точно відповідає темі конкурсу.

    Мені з перших абзаців не зрозуміла логіка героїні, і тим більше її матері. Кожна людина переживає втрату і траур по-своєму, але ж і якісь універсальні почуття існують. Мертве тіло дорогої людини не здається чудовим і прекрасним. Обидві жінки дивні, трохи божевільні. Чому мати жертвує дочкою, чому дочка підкорюється, не боїться, не опирається? Я очікувала, що кінцівка це прояснить. Сподіваюся, автор "допиляє" своє оповідання і ще буде ним пишатися. Успіхів!

  11. Початок мені сподобався і навіть все до моменту, як вони зайшли в палатку до перших. Але після твердження:

    — Ви не жалюгідні, — повторює Архітектор уже більш впевнено. — Ви — найліпше творіння, що вийшло з лап нещадної причинності. Ви те, до чого все йшло і заради чого існує. Ваша грізність і небезпечність може порівнятись тільки з вашою величчю. Ось чому вам не місце на фестивалі, людино — ви завеликі для нього. І ми перед тобою схиляємось, бо тепер тільки ти можеш врятувати Дійсність від загибелі.

    мене просто винесло. Після цього я взагалі перестав розуміти логіку того, що відбувалось. Так само, як не зрозумів закони цього світу. Чому людина найвеличніша? Звідки взялось це правило що до людей? На що були направлені ці перевірки? Де розкриття теми зайвих людей? Але, що мене найбільше здивувало, так це наскільки ж маленький світ створили ці Перші. Ні слова про мільярди інших світів, чи мільярди інших створінь, але це вже бачення автора і я нічого тут не можу сказати. І взагалі цей фестиваль існування всесвіту був більше схожий на цирк шапіто...

  12. Гарне оповідання. Мова взагалі чудова, я замилувався.

    Так це сюрр (не дуже психоделічний), але із структурою, внутрішньою логікою тексту - все більш-менш у порядку smile

    Думаю, побачимось у фіналі wink

  13. Якась "Жовта субмарина" grin Меланхолічний абсурд, що має право на життя, адже очевидно умисний.

  14. 2017-04-23 в 10:11:18 | роман мтт

    А у нас в Запоріжжі, по середах, в Дубовому гаю збираються поети і прозаїки і б'ються. Таке страшне відбувається- мєнти бояться розганяти, щоб не потрапити під гарячу руку якогось поета, чи отримати обрубком арматури від якогось прозаїка. "Швидку" переводять на підсилений режим чергування! Кожен новий мер обіцяє вирішити ту проблему, але вже який десяток років містяни потерпають від цього ганебного явища.

    Да, кстаті, наші перемагають частіше. smile

  15. А у нас в Запоріжжі, по середах, в Дубовому гаю збираються поети і прозаїки і б'ються. Таке страшне відбувається- мєнти бояться розганяти, щоб не потрапити під гарячу руку якогось поета, чи отримати обрубком арматури від якогось прозаїка. "Швидку" переводять на підсилений режим чергування! Кожен новий мер обіцяє вирішити ту проблему...

    Думаю, цей сюжет варитий опопвідання wink

  16. 2017-04-24 в 10:28:26 | Волт Вітмен

    Перше оповідання, яке читала у два заходи. Сцену у палатці довелося перечитувати двічі. До останнього сподівалася, що все це відбувається в голові у дівчиниsmile Зрештою, згадала себе у віці гг і пішло кращеsmile) Що добре? - початок. Атмосфера считується. Героїні співпереживаєш. Є стильові проблеми.

    Наприклад, оця фраза мами

    люди стають дивними — вони явно втомлені цим інформаційним пресингом.
    и звучить дещо штучною. В сенсі, природніше було б сказати "тиском".

    Звороти на кшалт

    гучний гуркіт
    , в одному абзаці
    тато лежить там настільки чудовий і прекрасний/думаючи про цю чудову і трагічну споруду
    ,
    не запалює цигарку, а ховає її до кишені
    (однозначно читається, як запалює і ховає до кишеніsmile) - треба вичитувати. Хоча загалом, мова хороша.

    А от далі все гірше. Або автор поспішав і встиг прописати лише початок, або проблема в іншому.

    Фестиваль мав би дивувати, занурювати у світ невідомого. Цього немає. Пунктиром означені якісь істоти. Добре гг не злякалася незвичного, але навтіь не здивувалася. Навіть, якщо тут інакше мислення, то вона ж поки людина? Якісь людські реакції мають бути. А так - непереконливо.

    До речі, згадка про персонажів книг набагато вдаліша за вигадані істоти. По-перше, ліквідовує лакуни в описах істот, бо вже викликає асоціації, по-друге, я навіть подумала, що весь фестиваль - сюжет з книги і гг стане його частиною. І знову мимоsmile

    З намету все стає набагато гірше. Здоровий глузд губиться за купою питань без відповіді. Частково Ares Frost їх поставив. Хто ці перші? Мене от ще зацікавило, чого серед них лише митці? Чим вони відрізняються один від одного? Тільки назвами?

    В чому конфлікт? Гг кудись привели, щось запропонували. Вона погодилася. Без жодних душевних сумнівів. Був ризик, що її прихід зруйнує Всесвіт, або зовсім нереалізований.

    Оце взагалі

    — Тепер я розумію, чому ти у свій час так вчинив.
    каже Поет Скульптору. Тобто Поет тільки в цей момент зрозумів, нащо привів гг?

    І знову ж таки шлях переродження гг м'який і безболісний, показує, що для того, щоб позбавитися "людського", достатньо позбавитися минулого. І все?) Цікаво, чи можлива поезія без "людського"?)

    Радила б автору ще добряче попрацювати над текстом, тим більше, що потенціал є. Дуже дивно бачити таке сире оповідання у фіналі.

    А оце

    А у нас в Запоріжжі, по середах, в Дубовому гаю збираються поети і прозаїки і б'ються. Таке страшне відбувається- мєнти бояться розганяти, щоб не потрапити під гарячу руку якогось поета, чи отримати обрубком арматури від якогось прозаїка. "Швидку" переводять на підсилений режим чергування! Кожен новий мер обіцяє вирішити ту проблему, але вже який десяток років містяни потерпають від цього ганебного явища.
    Да, кстаті, наші перемагають частіше. smile
    геніальноsmile

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)