Повернутися на сторінку

Коментарів: 14

  1. Вітаю, авторе!

    Передивіться узгодження часів. Приміром:

    Тоді їй наснилося, буцімто вона іде широким битим шляхом серед якоїсь глушини. Глупа ніч; яскраво, наче ліхтар, світить угорі, поміж хмар, місяць. Вдалині чорніють низенькі хатки – де-не-де блимає світло у вікні. Дорога стелеться через поле, прямує до величезного горба, на вершині якого стирчать зубці кам’яного муру і темною громадою височіє замок. Величезний середньовічний замок з каменю, з товстими стінами і крихітними віконцями, що його можна добре розгледіти при світлі місяця.
    Жодного разу їй не доводилося бачити нічого подібного – ні у реальному житті, ні в книжкових ілюстраціях чи на полотнах художників. Проте уві сні вона звідкись добре знає цю місцевість.

    Їй доводилося, але вона знає

    Їй наснилося, але вона бачить ну і т.д.

    Предивіться побудову речень:

    Вона іде вперед, ступає по твердій землі, що холодить ступні, швидко, захекуючись, чуючи, як стукає, відлунюючи у скронях, серце.
    Іде дівчина, тут зрозуміло. Далі іменник земля - вона холодить ступні, це теж зрозуміло. Але потім захекується, чує... Земля? Останні дієслова відносяться до іменника земля. Сам зміст речення зрозумілий, але надто воно незграбно побудоване. Розбийте його на кілька простіших. Та й взагалі, багато речень, де даються пояснення, як от
    білі руки живого мерця, що тягнуться до неї,
    ;
    Водій машини, що її збила,
    Така побудова збиває ритміку оповідки.

    «Не дивися туди!» - наказала мама доньці суворим голосом.
    Здається, реакція б мала бути іншою. Як на мене, мати мала б закрити очі донці, а не просто сказати.

    Олена слабко посміхнулася у відповідь, знизала плечима, - мовляв, що тут поробиш, так уже сталося, - і повернулася у палату, несучи дві тарілки з перловкою.
    Дивна лікарня. Хворі виходять в коридор, щоб отримати іжу. А нашо тоді її по відділеню возити. Як можуть вийти - то і до їдальні дійдутьwink

    Обхід лікуючого лікаря
    Масло-масляне. Вибачте, але це із розділу Болотний дракон мешкає на болоті

    Описи сну. Прший раз виглядають гарно, відчувається певна напруга, саспенс. Але подальші вже не "стріляють", а радше відволікають.

    Взагалі, помилок дуже багато - всі вибирати не став.

    Тепер про сюжет. Яка ідея твору? Помста дівчині за те, що не врятувала тоді малого? Нехай. Але помста не доведена до кінця - мати ж лишається живою. Розв'язки, як такої теж нема. От сказала вона іди - він і пішов. Чому ж тоді Олена не зробила цього раніше?

    Звісно, уся критика під знаком НМСДsmile

    Успіхів та наснаги!

  2. Почну з цитати:

    Он всегда начинается одним и тем же образом. Мне снится, что я стою на каком-то острове. Вокруг зима, и дует ледяной ветер. Вокруг ночь, и тучи скрывают луну... Я знаю дорогу. Чувствую, что я всю жизнь живу на этом удивительном острове. Чувствую, что я перепугана, но одновременно знаю, что во мне есть определенная скрытая мощь и что, вероятнее всего, я смогу победить страх. Я боюсь неизведанного — того, чего я не понимаю. … Я знаю, что здесь я уже была. У меня есть отчаянное чувство, что есть что-то, что я должна сделать...Страх нарастает во мне, пока я с трудом не начинаю мыслить. Что-то должно придти с этого корабля, что-то, что будет иметь страшные последствия. В нем есть что-то чужое, что-то магическое и могучее. Меня охватывает отчаяние. Тогда я просыпаюсь.

    Це Грем Мастертон, "Маніту".

    Цитата - не в укір авторові, а ще одне підтвердження факту - коли пишеш на якісь поширені теми, наприклад, про сни і їх наслідки, думки реалізуються подібним чином.

    Фантом вказав багато зауваг. З деякими не можу повністю погодитися:

    Яка ідея твору? Помста дівчині за те, що не врятувала тоді малого? Нехай. Але помста не доведена до кінця - мати ж лишається живою. Розв'язки, як такої теж нема. От сказала вона іди - він і пішов. Чому ж тоді Олена не зробила цього раніше?

    Ідея у тому, що людина може перебороти себе, здолати те, чого підсвідомо боїться все життя. І, таким чином, це життя змінити.

    Не зробила раніше, бо необхідно певний час, щоб усвідомити, що і як треба робити.

    Мені, особисто, не вистачило хоча б натяку на механізм реалізації смертей рідних через сни дівчини. Як малий це робить? Він став духом, привидом чи щось інше? Одним словом, як реалізуються нічні кошмари. Зрозуміло, що це не НФ, де потрібно логічне обгрунтуваня з урахуванням законів Всесвіту. Але ж і не казка, де припущення можна зовсім не пояснювати. Одна з асоціацій - "Нічна варта", де прокляття створює вихор "інферно" над Світланою і всі, хто контактують з проклятою, хворіють чи гинуть.

    Хлопчик, якщо він настільки мстива сутність, дійсно, здався надто легко.

    Загалом, оповідання сподобалося.

    Успіхів на конкурсі!

  3. 2014-02-11 в 18:19:26 | Зіркохід
    Обхід лікуючого лікаря. - Масло-масляне.

    Ні, просто калька з російського "лечащий врач". По-українськи перекладається не дослівно: "закріплений лікар".

  4. Не вразило.

  5. Ну, вчора я написала дуже коротко smile а тепер - розбір нелогічностей і ляпів.

    1. Коли людина тоне, вона не може кричати, бо тонути означає занурюватись під воду - під водою ж не покричиш. Чи я одна вирішила, що хлопець продовжує пустувати і жартує над дівчинкою?

    2. А що, коли тоне дитина, то рятувати її має така сама дитина? Чи все-таки то справа рук дорослих? В ідеалі на пляжі мають бути професійні рятівники. Однак навіть якщо ваш пляж не ідеальний - все одно я не вірю, що на березі не було нікого, крім Оленки та десь там її батьків; все одно хтось мав побачити, що людина тоне.

    3. Зовсім не зрозуміла, для чого у тексті цей шмат:

    …Їй вдалося наново відбудувати замкову стіну, залатавши пролами у ній. І навіть відновити мур, як був. Оленка зводиться на ноги і хоче бігти до батьків. Раптом, згадавши щось, вона обертається у бік моря. Видивляється у хвилі, мружачись. Вода яскраво блищить на сонці, засліплюючи малу. Раптом повз хтось швидко пробігає. Щоправда, цього разу її творіння з піску залишається неушкодженим.
    Якась жінка мчить до моря, голосно кличучи сина.


    Отже, діти, на сьогодні ви мали завдання описати найяскравіший спогад цього літа. Чудово. Отже, Оленка у домашній роботі розповіла про те, як знайомий хлопець втопився у морі, доки вона ліпила щось із піску, забувши про все на світі…
    Та ні, це ти вже вигадуєш, фантазуєш, це трапилося ще до того, як ти пішла до школи. І ти не писала про таке у домашній роботі, це вже точно. І нікому ніколи не розповідала.
    Іноді ти щось робиш чи чогось не робиш, а наслідки воно має непоправні. І потім тебе все життя мучить, що ти замість стежити за кимсь, була зайнята своїм. Півгодини твого життя, які ти згадуватимеш, які тобі снитимуться. І гірко жалітимеш, що не можна прокрутити час назад.
    Її мордувало це потім, бо вона думала, що могла б тоді чимось зарадити. Помітити, що хлопець тоне. Покликати на допомогу. Дівчина твердо вірила, що у її владі було не допустити його смерті. Мала вона рацію чи ні, а воно досі лежить тягарем на її душі. І це була подія, з якої все і розпочалося. І замок у її снах – із того, дитячого спогаду.
    Чудово, з краєвидом ми, здається, все з’ясували, думає Олена. Тепер черга за найголовнішим.

    Так, Олені треба було пригадати ту пригоду з замком, щоб зрозуміти, що з нею коїться. Але коли це вона встигла відбудувати замок, коли як лежала в лікарні, так і лежить? І про яку ще домашню роботу там говориться, і навіщо?

    4. Вже не вперше зустрічаю в тексті нелогічність пов'язану з оманливими образами, коли ГГ, викриваючи їх один за одним, отримує нарешті образ істинний - але залишається незрозумілим, як відрізнити, чи справді образ істинний, чи знову омана. От як тут. Якби Олена спробувала зняти маску хлопчика, і це не вдалося б, тоді читач повірив би, що саме цей образ справжній. А так я й досі думаю, що треба було ще й хлопчика за обличчя посмикати, щоб уже напевне...

    5. Так і незрозуміло, чого хотів хлопчик. Якщо йому потрібен був супутник на тій дорозі (в інший світ, я так розумію?), то він же забирав людей - і кидав їх на воза, еге ж. Супутники непідходящі? А коли хотів, щоб супутницею стала саме Олена, чому не міг забрати її одразу? А коли просто мстився, то чому був таким переляканим, зустрівши Олену? Мав би бути злим, а не наляканим.

  6. Фантоме,

    Стосовно годування хворих: за достовірність описаного епізоду ручуся, тому що доводилося це бачити на власні очі. Саме в інфарктному відділенні лікарні.

    А про лікуючого лікаря - уже з'ясували у коментарях smileЯк мені підказали, більш відповідний термін "закріплений лікар".

    Ідея твору в тому, що іноді варто глянути, так би мовити, "в обличчя" своєму найбільшому страху. Якось так.

    Дякую, що прочитали і прокоментували.

  7. Доку,

    Так, головну ідею твору ви описали абсолютно точно.

    Грема Мастертона не читала smile Хоч, погоджуюся, описи снів можуть бути подібними в різних текстах.

    Щодо механізму реалізації смертей у реальному житті - була думка розписати все це більш докладно, але їй завадили побоювання, що тоді оповідання переважить можливий допустимий обсяг конкурсного твору. А хлопчик справді "списаний" з певної міфологічної сутності smile Погоджуюся, що трохи дивний вигляд має те, що він у фіналі відступив так легко. Але мені якраз хотілося загострити увагу на тому, що коли людина сміливо і свідомо "дивиться у вічі" тому, чого найбільше боїться, то це вже перемога.

    Дякую, що читали!

  8. Зіркоходе,

    дякую, що підказали, як краще перекласти отого "лікуючого лікаря"!

  9. L.L.,

    В той момент, описаний на початку тексту, коли хлопець кричав, він і справді лише пустував і жартував над дівчинкою. Втопився він уже пізніше.

    Так, звісно, рятувати дитину і пильнувати її мали саме дорослі, а не така ж дитина. Проте це ми, дорослі, усвідомлюємо, що в його смерті Олениної провини не було. Проте зовсім інша річ - те, як цю ситуацію сприйняла вона сама. Діти нерідко звинувачують себе, наприклад, у розлученні батьків чи навіть смерті когось із рідних. Тож не дивно, що дівчинці могло видатися, що хлопець загинув саме з її вини. І це почуття провини збереглося у її підсвідомості.

    Дякую, що читали!

  10. авторе, визначіться з часом, в якому пишите, бо у вас така мішанина, що тягне на стиль.

    кошмарні сни - нічні жахіття

    дочитав.

    ну містика... містика. Я не фанат цього жанру, але критикувати через жанр не буду.

    тому критикуватиму форму - оповідання дуже розсипчате, йому бракне цілісності. думка та фокус твору стрибають так, що важко зрозуміти що - за чим і навіщо. Деякі сюжетні лінії відверто зайві, а лінія "забирання смертю родичів дівчини" прописана погано. І ще гірше - погано мотивована саме з точки зору смерті.

    Атмосферність присутня, героїня дость жива - але наколон неї якесь позачасся, незрозуміло в якому часопросторі відбуваються події. Пізній срср? Відповідно, бракує "гачка", что читач себе із кимось ототожнив.

    ну, наче і все.

    успіхів.

  11. Chernidar,

    Які сюжетні лінії, на вашу думку, зайві?

    Не було наміру докладно мотивувати "забирання родичів" саме з точки зору смерті. На меті було - відобразити почуття людини, що впритул стикається зі своїм найбільшим страхом.

    Щодо часопростору - події в лікарні відбуваються в наші дні.

    Дякую за відгук!

  12. Не було наміру докладно мотивувати "забирання родичів" саме з точки зору смерті.

    але це зробили - тільки вустами дівчини. А вона може й помилятись - проте її здогад одразу інтерпретується як факт.

    Сюжетні лінії з чоловіком, мамою та медсестрою виглядають незавершеними, їх варто або урізати, зробивши атмосферні констатації, або розширити. Ну не показаний чоловік ГГ, то чому я його маю жаліти? Якщо є мета, щоб читач співчував родичам ГГ - треба тих родичів показати. Якщо ні - не показувати зовсім

  13. Вітаю, авторе!

    Оповідання чимось нагадало твори Дяченків. Хороша атмосферність, характер Олени зображений добре.

    Текст трохи нерівний, деякі мовні огріхи вже вказували вище. Однозначно варто виправити-вирівняти, щоб враження не псувати.

    Дехто з коментаторів, здається, намагається підкорити психіку логіці. Як на мене, давнього прибічника теорії архетипів Юнга, все, що відбувалося уві сні, було закономірним. І зв'язок цих снів із смертями - також.

    Оповідання сподобалося. Дякую, авторе, та бажаю успіхів!

  14. 2014-03-16 в 19:58:29 | Тетяна

    Вразило. Навіть наснилося.

    Автору - успіху!

    Тетяна

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)