Повернутися на сторінку

Коментарів: 8

  1. 2017-10-24 в 19:34:43 | лісовик

    Навчити героїню бути мисливцем, а не жертвою. Додати саму поезію. Хоч якусь. Хоч рядок. Вийшло б може дещо пристойне. А так щось невиразне. Тільки думка, що треба дати вихід своєму страху.

    Успіхів.

  2. А де фантастика? Лише якісь сни та життя в чомусь схожому на СРСР. Завершення незрозуміле.

    Написано легко. Але сам сюжет підводить.

  3. 2017-10-25 в 22:56:35 | Спостерігач

    А сюжет? Я вже не кажу, що хочеться читати фантатстику на конкурсі фантатсичних оповідань.

  4. Не погоджуюся, що тут немає фантстики. Тема конкурсу - "Ілюзія", а ілюзій тут хоч відбавляй! smile

    Ну по-перше, складається враження, що "тендітна поетеса" це не тільки ГГ, але й авторка smile Дійсно, твір більше скидається на поему в прозі, ніж на прозаїчне оповідання. Особливо сни. Рвані. Напружені. Дикі образи.

    Та і інші части тексту теж мають забагато поетичного. Коротких речень, яскравих метафор, що замінюють описи.

    Але все ж таки і прозу писати я б також радив повчитися. Мабуть зі сцени, голосом Белли Ахмадуліної цей текст злітав би добре, але очами зараз це важко читати :(

    Наважуся на кілька порад:

    - спробуйте писати прозу більш довгими реченнями, хоча б інколи; така "січка" добре пасує для кошмарів і екшон-сцен, але не для опису спокійних повсякденних дій;

    - приберіть де тільки можна зайві "трагічні багатокрапки" (...)

    - спробуйте замість образник метафор більше вставляти спокнінй конкртені описи (що бачить, що відучуває герой у цей момент, що відбувається навкоуги, як це виглядає - не образ-висновок, а просто зображення - безпристрасною камерою спостереження);

    - викиньте з тексту паразитні рими та ритми (це для верлібру чудово, а для прози - це стилістичні помилки);

    - зверніть бильше уваги на діалоги (інколи вони живі, інколи - пафосна декламація, як у самодіяльному театрі) послухайте як гвоорять живі люди в трамваї чи базарі, спробуйте це передати.

    Але загалом твір підкупає тим, що за ним відчувається автор - гаряче серце, яке б'ється, страждає, жахається, не мириться з насиллям та несправедливістю. Я вважаю - це головне для митця і все у Вас буде добре. Треба тільки ще трошки прикласти до цього праці smile

  5. 2017-10-29 в 17:41:38 | Лео_Лео

    Не скажу,що з байдужістю можна прочитати цей твір, ні. Але це не фантастика, на жаль. Це трохи фантасмагорія. Хороша дівчинка, яку батько-ідіот ремнем відлупцював, викликає у мене симпатію. НЕ люблю жертв, але співчуваю і хочу одразу допомогти - беззахисні такі створіннячка. Я б на місці її Марка - подбав би про її захист. Он вона яка, тендітна...

    Але шкода, що чудовиська несправжні. А це таке, алегорія лише.

    Підліткова проза - себто, твір для підлітків.

    Авторе, непогано.

    Дякую.

  6. Автор.

    Доброго дня!

    Спробую відповісти всім коментаторам.

    Лісовику - поезію якраз додавати не треба. Кожен читач може сам, на свій розсуд уявити твір ГГ: чи як щось дійсно талановите, вартісне, чи наївне, дитяче, проте ідеологічно вірне. Для ГГ її твір - безперечний шедевр, що б там Марк не казав.

    Майже всім - щодо закидів, фантастика це чи не фантастика.

    Особисто я вважаю, що фантастика - це не тільки зорельоти у кущах, але й щось незрозуміле, інше, ірреальне та ірраціональне, яке проникає у звичне, буденне життя, змінює його; або ж - спроба подивитися на звичний світ під іншим кутом зору: чи дійсно світ такий, яким ми його бачимо, чи, можливо, це лише ілюзія? До речі, нещодавно знайшла підтримку своїм поглядам на фантастичне і не-фантастичне на одному цікавому літературному семінарі, щоправда, іноземному. Та, здається, подібне тлумачення фантастики може знайти відклик й серед українців.

    Взагалі-то, у творі "фантастики" замало, тому що тема конкурсу така - нефантастична. Хіба не було в житті кожного з нас втрачених ілюзій та розбитих мрій?

    Стосовно сюжету - він є, хоч розвиток подій і нелінійний.

    Закінчення - відкрите.

    Монстри - СПРАВЖНІ.

    Взагалі, бачу, що твір виявився важким для сприйняття, бо там багато натяків та півтонів. Для виконання він теж непростий. Мабуть, не все вдалося, як хотілося. Цікаво, які ще варіанти прочитання будуть?

    Дякую за коментарі.

    Автор

  7. Автор.

    Особисто Роду Величу.

    Дякую за розлогий коментар, цікаве прочитання та корисні поради. Сперечатися з вами теж цікаво.

    Стосовно довгих речень - чесно, вмію писати і так, взагалі, починала з довжелезних речень з багатьма підрядними. Але вони більш доречні у довжелезному вікторіанському романі, ніж у короткому оповіданні. Згодна, зараз трохи зловживаю "січкою". Потрібно знайти золоту середину.

    З питання про довжину речень логічно випливає інше - про ритміку твору. Не згодна, що для прози ритміка - то похибка. Ритм є у кожному тексті, навіть у науковому, і обумовлений він не лише тим, що у творі зображено, але й його довжиною. Довгий текст диктує довгі, розлогі речення, короткий - коротші. Дратує не присутність ритму, а його збої, дисонанси. Мабуть, треба виловити їх у тексті й виправити.

    Стосовно поради замінити метафори конкретними описами. Навпаки, свідомо уникала їх, де можна, щоб підкреслити умовність світу - адже він поданий очима героїні, таким, яким вона його бачить (вдень) або відчуває (вночі). Домалювати декорації - завдання читача. Проте, якщо чесно, з описами в мене дійсно складні відносини. Навіть під час читання. Бувало, читаю, уявляю: скеля, замок. Наче все добре, склалася картинка. А автор веде далі. Виявляється, там ще гори, річка, міст, безліч всього - декілька абзаців. Доводиться весь час щось домальовувати, доповнювати, змінювати кадр - доки все не починає розпливатися. Тому, як на мене, краще надати кілька загальних параметрів, кілька деталей - і хай уява читача все домальовує.

    Стосовно діалогів. Дійсно, згодна - пафосні декламації дратують й мене. Але як подати це краще та тонше, поки не придумала. Можливо, знайду рішення, коли текст трохи відлежиться, і можна буде глянути на нього стороннім, "редакторським" оком.

    Писалося дійсно емоційно, серцем.

    Проте, "як говорять на базарі", ГГ дійсно не знає - у її світі базарів нема, на базар мати ходить.

    Ще раз дякую за розлогий коментар, цікаві думки та поради.

    Автор

  8. Нажаль дійсно не фантастика. І через те, що не розуміємо де відбувається дія, в якому часі/реальності, втрачається логіка подій. Чому за одне оповідання такий фурор відбувся? Трохи б конкретики не завадило.

    Про хороше. О ці короткі речення. Читаєш їх і росте напруга. І наче й непогано, але треба розрядку давати, спробуйте погратись з чередуванням коротких/довгих, а то виходить сюжет не підтримує напругу стилю.

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)