Повернутися на сторінку

Коментарів: 13

  1. Непогано, атмосферно змальований світ. Правда відчувається, що автор - фанат "BLAME!" (інколи, аж занадто відчувається smile

    Але багато продумайно й авторського: "Рукавичка", наприклад.

    Написано непоганою мовою. Легко читається, тримає увагу.

    Але що насторощило:

    - КПК навіть зараз уже троши староможно звучить, а у майбутньому тим більш. Так само вигляда інородним і автомат з їжею. Це під час зомбі-апокаліпсису від би ще кілкьа місяців ще прослужив. А якщо люди жили невідомом скількі віків у тій Мегаструктурі, то які вже там автомати і тим більше протеїни у них!

    - ГГ був генно-модифікований у дитинстві? А чому не на стадії ембріону? Це куди простіше і зручніне)

    - Знається, автор не дуже точно використовует пойняття "генетична пам'ять". Вона априоі є у всіх, у кого є гени) Але для цого має змінитися покоління. Навіть якщо хлопесть внушив бутанатам, що він небезпечний ворог, щось я сумніваюсь що за кілкьа днів у них змінилося покоління. Ну тобто вони могли його запах запам'ятати, але "генетична пам'ять" тут ні до чого.

    - Дрон для настільки далекого майбутнього теж староможно. Думаю, систетики малиб синхронізуватися з головним ШІ і один з одним прямо з голови в голову без проміжних ланок. І тоді б вони атакували "роєм", і навіть втрата коригувальника з повітся не завадила б їм діяти злагоджено.

    - Атмосфера є але вони не витримана, як на мене. Спочатку йде чудовий похмуро атмосферний початок і кінець теж більш-менш. А от усередині депочинаютсья теревені - там ця стильна атмосфера розвпадажться і вироджуеється у якусь "радянську стругаччину")

    Якщо знову ж таки порівнюватия з тим самим "BLAME!", то там це атмосферніше передано. Люди майже не розмовляють. Люди проживши кільки тисяч років у Мегаструктурі розпалися на племена і поселення - з різною культурою, з різними рівнем науки, навіть з різним зростом і генетикою людей. Тут вже так просто про зятя не побалакаєш (бо "зять" може навіть виявитися генетично несумісним з дочкою).

    - Сировина? Я так і не зрозумів яким чином люид тут сировина. Може автор щось для себе задумував, але з оповідання я пояснення не знайшов.

    - Де ромнатика?smile Поява дівчини викликала у ГГ незвичні гормональні зсуви, але потім тема була злита і ніякого розвитку не отримала, нажаль(

    - Якось мені не вистачило якоїсь жирної крапки у кінці ("йшли-йшли-прийшли", але якого окровення я не відчув). Може варто було якось інаке показатия їх реакцію на зелеть і рослини (яких вони ніколи не бачили).

    - Трохи корекції:

    "знизав плечима" (замість "пожав")

    "мелЕш"

    Резюме: досить сильне оповідання.

  2. 2017-10-25 в 23:25:04 | Спостерігач

    Читабельне (хоч і з напруженням) Фантатсичне Оповідання.

    не оцінити те що людина постаралась і для конкурсу фантатсичних оповідань написала фантатсику - просто не можна.

  3. Дякую за коментар, Роде. Хотів почекати поки відгуків назбирається трохи більше, але їх немає, тому відповім вам зараз.

    Це виглядає як виправдовування, але я написав "Сировину" за 8 днів. Тому оповідання вийшло трохи СИРИМ. Вибачайте, не втримався)

    Непогано, атмосферно змальований світ. Правда відчувається, що автор - фанат "BLAME!" (інколи, аж занадто відчувається smile

    Дякую. Все гадав, чи хтось помітить. Помітили в першому ж коментарі. Ех)

    КПК

    Це перший варіант, я все хотів його змінити, але забув за іншою редактурою. А ви б порадили як змінити?

    На рахунок автомату згоден. Я міг би використати якесь пояснення для цього. Місця ще вистачало.

    Знається, автор не дуже точно використовует пойняття "генетична пам'ять". Вона априоі є у всіх, у кого є гени) Але для цого має змінитися покоління. Навіть якщо хлопесть внушив бутанатам, що він небезпечний ворог, щось я сумніваюсь що за кілкьа днів у них змінилося покоління. Ну тобто вони могли його запах запам'ятати, але "генетична пам'ять" тут ні до чого.

    А ви бачили, як бутанти "розмножуються"? Їм кількох днів вистачить, щоб змінилось покоління. Головне щоб сировини вистачало) Ну і Бім не очікував так швидко знову з ними зіткнутися. Я не впевнений, що потрібно було це описувати детальніше)

    - Дрон для настільки далекого майбутнього теж староможно. Думаю, систетики малиб синхронізуватися з головним ШІ і один з одним прямо з голови в голову без проміжних ланок. І тоді б вони атакували "роєм", і навіть втрата коригувальника з повітся не завадила б їм діяти злагоджено.

    Ви уявляєте скільки на таке потрібно потужностей? І це в умовох постійної нестачі енергії, не згадуючи вже про те, що в Мегаструктурі сигнали поширюються не найкращим чином. Стара інфраструктура майже вся поламана. Але це можна було вказати)

    Атмосфера є але вони не витримана, як на мене. Спочатку йде чудовий похмуро атмосферний початок і кінець теж більш-менш. А от усередині депочинаютсья теревені - там ця стильна атмосфера розвпадажться і вироджуеється у якусь "радянську стругаччину")

    Згідний, що початок кращий. На інше не вистачило часу. Але атмосферу я витримувати і не збирався. Бім за довгий час вперше зустрівся з іншими людьми. Атмосфера просто мусила змінитись.

    Якщо знову ж таки порівнюватия з тим самим "BLAME!", то там це атмосферніше передано. Люди майже не розмовляють. Люди проживши кільки тисяч років у Мегаструктурі розпалися на племена і поселення - з різною культурою, з різними рівнем науки, навіть з різним зростом і генетикою людей. Тут вже так просто про зятя не побалакаєш (бо "зять" може навіть виявитися генетично несумісним з дочкою)

    Тут пройшло значно менше часу після остаточного падіння цивілізації. Але розпад продовжується.

    Сировина? Я так і не зрозумів яким чином люид тут сировина. Може автор щось для себе задумував, але з оповідання я пояснення не знайшов.

    Це абстрактне назва. На мій погляд, тут відповідь дана чітко. І відповідність цього оповідання темі конкурсу полягає зовсім не у ілюзіях Каспера щодо поверхні, а у зовсім іншій ілюзії. Це обманка для неуважних читачів. Цікаво, чи хоч хтось помітить правду)

    Де ромнатика?smile Поява дівчини викликала у ГГ незвичні гормональні зсуви, але потім тема була злита і ніякого розвитку не отримала, нажаль(

    Писав би щось більше, то вона звісно з'явилась б, але тут для романтики у персонажів не залишалось часу.

    Якось мені не вистачило якоїсь жирної крапки у кінці ("йшли-йшли-прийшли", але якого окровення я не відчув). Може варто було якось інаке показатия їх реакцію на зелеть і рослини (яких вони ніколи не бачили).

    Може ви і праві. Кінцівку я написав за кілька годин до закінчення прийому оповідань. Не вистачило часу її відшліфувати)

    Ше раз дякую за хороший коментар.

  4. 2017-10-29 в 19:00:28 | Лео_Лео

    Мені сподобався. Пишу схожі речі. Дам вам бал, бо оповідання єє оповіданням, а не роздумами, стилізацією чи шкільним твором. Фантастичне, динамічне, позитивне.

    Джудіт, до слова, таки мала хоч... якийсь натяк на романтичне продовження стосунків отримати від головного героя. Чи навпаки. Що ж ви забули про такі штуки? wink smile

    Дякую, авторе!

    Дам вам бал сто відсотків. Якраз лишається у мене ще одне місце. І воно буде вашим. І не найнижчим, думаю.

  5. 2017-10-29 в 19:07:16 | Лео_Лео

    Авторе, ви знаєте, саме вам я даю десятку. Бо такі оповідання мають перемагати на "ЗФ" - класні, динамічні, космічні пригоди.

    Я - за пригодницьку фантастику всією душею. Або за стимпанк у фентезі.

    Бажаю перемоги wink

  6. >> Це перший варіант, я все хотів його змінити, але забув за іншою редактурою. А ви б порадили як змінити?

    Якщо людей там давно модіфікують генетично, то імплантувати їм чип для зв'язку це взагалі дрібниці. Але навіть якщо без імплантів, це IMHO мав би бути якись геть незвичний девайс (AR/VR-окуляри, констактна лінза, шолом з нейроприводом, наручний голопроектор - що завгодно але не "КПК", який одразу нагадує про 90ті роки).

    >> На рахунок автомату згоден. Я міг би використати якесь пояснення для цього. Місця ще вистачало.

    Я б там взагалі не використовував би такий сучасний образ, як харчовий автомат. У цьому антуражі я б бачик скоріше якісь генератор протеїну (невідомо ким збудовиний за віки життя у мегаструктурі). Щоб це було щось не дуже зрозуміле, лякаюче і зовсім не гостинне.

    >> Ви уявляєте скільки на таке потрібно потужностей?

    Для зв'язку не потрібно багато потужностей. Я мав на увазі, що навіть втративши з'язок з центральнім ШІ кіборги могли б координувати дії один з одним в межах підрозділу.

    А то це якось дивно виглядає, коли супернаворочені роботи з майбутнього не мають навтіь такої елементраної функції, що є у будь якого теперішнього підрозділу поліції)

    >> Це обманка для неуважних читачів. Цікаво, чи хоч хтось помітить правду)

    Будь яку суть можна закопати й замаскувати так, що ніхто її не відкопає. Але чи треба?)

    >> Кінцівку я написав за кілька годин до закінчення прийому оповідань

    Є гарне неписане правило: починати книжку з останніх слів. Тоді все, що до цього, воно само вистроюється так, щоб підводити до закономірного фіналу. Думаю, для оповідання це ще більш важливо, ніж для роману.

    Бажаю успіхів у конкурсі)

  7. І от коли я вже втомився читати, я на решті отримав щось цікаве і динамічне. Є трохи проблем зі стилем, але нарешті я отримав повне задоволення читаючи щось в цій групі. Та й дуже приємно, що автор намагається створити свій світ з своїми правилами гри.

  8. Мені сподобався. Пишу схожі речі. Дам вам бал, бо оповідання єє оповіданням, а не роздумами, стилізацією чи шкільним твором. Фантастичне, динамічне, позитивне.

    Дуже дякую, Лео. Приємно.

    Джудіт, до слова, таки мала хоч... якийсь натяк на романтичне продовження стосунків отримати від головного героя. Чи навпаки. Що ж ви забули про такі штуки? wink smile

    А ось це хороша порада.

    Авторе, ви знаєте, саме вам я даю десятку. Бо такі оповідання мають перемагати на "ЗФ" - класні, динамічні, космічні пригоди.
    Я - за пригодницьку фантастику всією душею. Або за стимпанк у фентезі.
    Бажаю перемоги wink

    Дякую, може завдяки вам я і пройшов у фінал))

  9. Якщо людей там давно модіфікують генетично, то імплантувати їм чип для зв'язку це взагалі дрібниці. Але навіть якщо без імплантів, це IMHO мав би бути якись геть незвичний девайс (AR/VR-окуляри, констактна лінза, шолом з нейроприводом, наручний голопроектор - що завгодно але не "КПК", який одразу нагадує про 90ті роки).

    Точно, доповнена реальність. І як я про неї забув))

    Я б там взагалі не використовував би такий сучасний образ, як харчовий автомат. У цьому антуражі я б бачик скоріше якісь генератор протеїну (невідомо ким збудовиний за віки життя у мегаструктурі). Щоб це було щось не дуже зрозуміле, лякаюче і зовсім не гостинне.

    Гарна порада. Дякую.

    Для зв'язку не потрібно багато потужностей. Я мав на увазі, що навіть втративши з'язок з центральнім ШІ кіборги могли б координувати дії один з одним в межах підрозділу.
    А то це якось дивно виглядає, коли супернаворочені роботи з майбутнього не мають навтіь такої елементраної функції, що є у будь якого теперішнього підрозділу поліції)

    А в они і координували. Просто тепер не могли так точно спостерігати за переміщенням людей. Взагалі синти тут дуже тендітні. Матеріалів не вистачає, а тіла потрібно робити досить компактними, щоб пролізати в найменші коридори.

    Будь яку суть можна закопати й замаскувати так, що ніхто її не відкопає. Але чи треба?)

    Окей, поясню. Ілюзією тут слугує колишнє життя Біма, проводене наодинці. Зустріч з іншими людьми якраз і вивела його з ілюзії.

    Є гарне неписане правило: починати книжку з останніх слів. Тоді все, що до цього, воно само вистроюється так, щоб підводити до закономірного фіналу. Думаю, для оповідання це ще більш важливо, ніж для роману.
    Бажаю успіхів у конкурсі)

    Але найчастіше приходять саме слова початку) Я міг би спокійно довершити фінал. Банально не вистачило часу.

  10. І от коли я вже втомився читати, я на решті отримав щось цікаве і динамічне. Є трохи проблем зі стилем, але нарешті я отримав повне задоволення читаючи щось в цій групі. Та й дуже приємно, що автор намагається створити свій світ з своїми правилами гри.

    Дякую за приємний коментар, Джокере))

  11. Матеріалів не вистачає, а тіла потрібно робити досить компактними, щоб пролізати в найменші коридори.

    Саме тому, я б на місті синтетиків замість людинодіних рейджерів вирускав би зграї тарганоподібних дронів, що знищувалиб роєм все живе як блукаючі мурахи)

    Воно і материалу менше, і боротия з ними важче, і у малі дірки легше пролазити, і для читача страшніше)))

    Точно, доповнена реальність. І як я про неї забув))

    Вона навіть у БЛАМІ! була smile Гладайте хочаб момент, де Кіллі приходить до тями піля лікування, а бачить що у ного у полі зову ввімкунася безліч підказок і маркерів cool smile

    До речі мені тут чогось подібного не вистачило: щоб Бім, або наприклад дівчина, враз збагнули щось таке, що перевернулоб їх погляд на світ і самих себе big surprise

    Ілюзією тут слугує колишнє життя Біма, проводене наодинці. Зустріч з іншими людьми якраз і вивела його з ілюзії.

    От саме цього при читаннні мені не відчулось взагалі downer

  12. Саме тому, я б на місті синтетиків замість людинодіних рейджерів вирускав би зграї тарганоподібних дронів, що знищувалиб роєм все живе як блукаючі мурахи)
    Воно і материалу менше, і боротия з ними важче, і у малі дірки легше пролазити, і для читача страшніше)))

    А це варіант. Взагалі над цим варто ретельно подумати й створити кілька видів синтів різного вигляду та з різним озброєнням. Але проти чудово організованого загону в такого роя може банально не вистачити сили. Ну і чим менше синт, тим він слабше і його легше знищити, а це зайві втрати. Але ваша думка цікава і варта реалізації в комплексі з іншими. Взагалі це моя перша спроба в наукову фантастику. До цього писав тільки фентезі, стімпанк і одного разу кіберпанк. Того й такі невеличкі проблеми зі стилем. З часом виправлюсь, адже обмежувати себе одним жанром фантастики не бажаю.

    Вона навіть у БЛАМІ! була smile Гладайте хочаб момент, де Кіллі приходить до тями піля лікування, а бачить що у ного у полі зову ввімкунася безліч підказок і маркерів cool smile
    До речі мені тут чогось подібного не вистачило: щоб Бім, або наприклад дівчина, враз збагнули щось таке, що перевернулоб їх погляд на світ і самих себе big surprise

    Я Блейм доволі давно читав. Вже встиг все позабувати) взагалі в початковій версії оповідання події ввдбуаалися на Місяці, а герої так само намагались вийти на поверхню, бо думали, що знаходяться в земних нетрях. Досягнуши ціоі, вони тільки бачили місячний пейщаж, а в просторі над ними нависала Земля. А потім мені захотілось збільшити масштабність)

    От саме цього при читаннні мені не відчулось взагалі downer

    Та я от сьогодні також перечитав і помітив кілька чудових моментів, щоб вставити подібну риторику. І купу інших моментів, які б я вдосконалив. А ще на днях придумав сюжет на цілу трилогію про Біма й синтів. Може колись вийде написати)

    Дякую за відгуки, Роде. Вони дійсно принесли користь.

  13. взагалі в початковій версії оповідання події ввдбуаалися на Місяці, а герої так само намагались вийти на поверхню, бо думали, що знаходяться в земних нетрях

    У початковій версії комікс "BLAME!" взагаді був схожий на кальку "Кібер-міста Оедо 606". Тому автор пізніше повністю переробив і світ, і всю концепцію)

    Я думаю, тут теж є ще куди розвивати і концепцію, і сюжет)

    Але подібні історії довгі й неспішні - боюсь, тут труба велика форма)

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)