Повернутися на сторінку

Коментарів: 25

  1. Висловлюючи думки й почуття Мінотавра, автор ставить мету – переконати читача у тому, що істота ця самотня і нещасна. І це авторові вдалося. Спершу інформація подається у дещо згорнутому вигляді, але поволі розгортається, вимальовуючи психологізм конкретної драми.

    Кожен абзац відзначається завершеністю, формуючи плавний текс, що неквапливо знайомить нас з героєм. Його страждання проглядаються на поверхні твору і легко розкриваються. Але на мою думку,саме у цьому творі мусить бути якийсь глибинний пласт, що згодом привів би до вирішення проблем героя. Імовірно автор сподівався що тим пластом стане розповідь Мінотавра про підслухані розмови, але цей момент мусів би стати відцентровою силою, поштовхом для героя, котрий мав би зрозуміти, що жити так далі не можна. Потрібно щось змінювати у своєму монотонному існуванні. Таке зростання героя відповіло б на питання: з якою метою у творі все відбувається. Кінцівки у творі немає. Нехай би краще загинув у боротьбі. Мінотавр же просто заснув біля ніг сестри.

    Текс побудовано вправно. Жодна думка не виглядає обірваною чи зіжмаканою. Вразило нестандартне порівняння лабіринту з кишками гігантської тварини

    Оригінальненько.

  2. Спершу даватиму технічні зауваження по ходу читання.

    1. Автор зловживає дуже довгими реченнями. Це пробачалось класикам, і вам пробачатимуть, коли станете класиком. До того часу раджу речення на кшалт

    Намотуючи її на руку, ішов далі і далі, не спиняючись, крокував вузькими коридорами, що постійно розгалужувалися врізнобіч, як пальці на долоні, звертав то направо, то наліво, доходив до кінця довгого коридору, знову повертав…
    розділяти на три-чотири. Також, чомусь, всі майстри радять не зловживати трикрапками. Оскільки я ці поради чув мало не на кожному майстер-класі, то транслюю їх і тут.

    2. Занудне. У моїй уяві (та за твердженнями міфів) Лабіринт - штучна споруда, побудована Дедалом. Тому "продовбана діра у скелі" викликає певний диссонанс.

    3.

    Він дбає про мене, і любить мене таким, яким я є, думав юний Мінотав
    Пряма мова.

    4. "була, був"

    що була його обличчям
    . А тепер не є? Чисто технічна порада - після написання тексту підсвітити "була-був" пошуком і безжально нищити їх.

    Ну і тепер по суті. Читач знає, Як саме Аріадна скористається ниткою. Але її мотивація в творі не розкрита, а жаль, це б додало краси. Крім того неочевидно звідки в Лабіринті появиться Тесей, якщо туди все-таки не відправляють юнаків та дівчат. Ще одна неточність - до Мінотавра відправляли не просто юнаків та дівчат Кріту, а спеціально привезену данину. В концепті автора Тесею просто немає звідки взятись - тому знання про те, як Арідана розпорядиться ниткою "не грає". До речі, невже у дівчини не було власних ниток? Втім, це дрібниця. Також неочевидно звідки в Мінотавра освіта.

    Резюме - варто працювати над нюансами.

    ЗІ

    До речі, Мінос не був батьком Мінотавра. Хоча мати Аріадни, Пасіфая, таки приходилась і йому матір'ю. Пасіфая була... гм... жвава на вигадки і якось, коли їй забракло Міноса вирішила пізнати бика. Дедал зробив дерев'яну корову, подібну на справжню в якій належним чином розмістилась Пасіфая. А потім привели бика... так Мінотавр і народився. Втім, я розумію з яких причин автор знехтував цим міфом, але тоді незрозуміло чому мінотавр бикоголовий.

    Особливих претензій (крім озвучених) до тексту немає, явних русизмів теж. Неявних - це до Зіркоходу.

    Успіхів!

  3. Ну а де ж "інший світ", авторе, де фантастика?

    Розповідь, як на мене, занудна, така собі увертюра перед оперою. Але опери то й немає.

    Закінчення, скоріше, нагадує початок для більшого твору.

    Автору потрібно добавити динаміки, роздмухати іскру.

    Побільше переживань й не тільки душевних для героя, а й для читача.

    Схоже автор про цього читача чомусь забув.

    Таланту вам не позичати, тому до праці!

  4. smirk гм, це можна було б назвати дежавю, якби не такі очевидні співпадіння.

    стиль розповіді та побудова оповідання це ще півбіди, але є практично цілі речення, які зустрічалися не далі, як на Нових горизонтах.

    ну що ж тут скажеш? шкода.

    є багато цікавих оповідань на основі цього міфологічного сюжету - в того ж Борхеса, Дюренматта та ін., але вони й цікаві тим, що різні, а це вже було, тому жаль, що автор не зробив щось інше :( , бо він, думаю, зміг би

  5. Логічне:

    Він годинами вдивлявся у своє відображення в металічному дзеркалі, прискіпливо оглядаючи найдрібніші деталі страхолюдної личини, що була його обличчям.
    Оскільки Мінотавр мешкає у Лабіринті, то дзеркало, я так розумію, теж у Лабіринті. Але ж там суцільна темрява. Звідси питання: як він може бачити своє відображення, коли там немає світла?

    Технічне:

    Переобтяжені речення, як от:

    Хлопець уявляв себе то поетом, що, сидячи на мальовничому узбережжі і вдихаючи насичене морською сіллю повітря, складає довгу поему про жорстокі битви, облогу могутнього міста, далекі подорожі у пошуках домівки, злигодні мандрівників, що, зрештою, після всіх страждань, дістаються-таки до рідного берега.

    Є зайві уточнення, як от:

    Його наглядачі дбають про нього.
    Зрозуміло, що наглядачі - його. Тож його тут зайве.

    Вона запевнила брата
    Брата теж зайве, оскільки вони лише вдвох.

    наказом мого батька
    ведучи неспішну балачку.
    В контексті оповідання краще звучало б бесіду. НМД

    Хлопець говорить швидко, захоплено,
    А навіщо зміна часу? Краще б вся оповідь була минулим часом ніж такий стрибок до реалтайму. НМД

    Сюжетно: Отже, маємо приквел до міфу про Тесея. Ну, така фантазія теж має право на існування. От тільки нудно. Розповідь плине повільно, переживання героя мляві, не вистачає емоцій. Гадав у кінцівці буде щось. Чи то екшен якийсь, чи то інтрига якась. А нічого немає. Сказав би, що Автор намагався зробити відкритий фінал, але ж усим добре відомо, як Аріадни скористається подарунком.

    Успіхів.

  6. Еге ж, снодійно якось вийшло. До того ж, невдячна це праця - писати відсебеньки на теми класичних сюжетів, майже не виходячи при цьому за рамки сюжету. Добренький нещасненький Мінотавр... Ну-ну, вампірів уже обілили, вовкулаків також, орків олюднили, навіть на братків руку підняли grin! Тепер дійшло й до худобини-Мінотавра. Ну не сприймається він нещасним, хоч ти лусни.

    До речі, після прочитання мені згадалося дуже подібне оповідання Лавкрафта, "Ізгой" здається. Але там у кінці бомба розірвалася, а тут - ні.

    По тексту:

    Геній невідомого йому зодчого – чому невідомого? Маестро Дедал був широко відомий як на Кріті, так і в Греції. До речі, Чернідар має рацію, Лабіринт був саме палацом, а не якоюсь підземною спорудою.

    Злорадо - зловтішно

    головної площі – майдану

    зі сторони – з боку

    бродяга – волоцюга

  7. 2013-01-24 в 16:08:44 | Бабуся Зима

    Що далі в ліс, то симпатичніші партизани. Жарт.

    Ваше оповідання сподобалося, але Аріадна виглядає підлою гадюкою, а не сестрою. За що вона ненавидить брата? Ви розкрили характер Мінотавтра, самотнього нарциса, який свою потворність назвав красою і прагне влади. Проте Аріадна - порожнеча, нуль поняття про неї і її мотиви. А вона не якась там друга зліва в третьому ряду хористочка. Гарна спроба гри на міфі, треба дописати оповідання, зобразивши ще й батька з матір'ю, а не лише Аріадну. Тоді назва відповідатиме суті.

  8. 2013-02-02 в 11:24:58 | Дврг квдл

    Отже дане оповідання супер і заслуговує на перемогу. Автор молодець!

    Подумав і вирішив написати схвальні відгуки до всіх оповідок, без виключень... а то повторюється старорежимне минулоконкурсне ярликування і зомбування. Це - супер і заслуговує фіналу, а це - не дуже.

  9. Комент недолугого критика:

    (усе тут лише моя скромна думка)

    Чому я поганий читач для цього оповідання:

    Як на мене перша частина дуже затягнута. Повільно пливуть думки Мінотавра, повільно читається розповідь і від того усі недоліки на виду. І усе до чого повільно звелася розповідь у другій частині викликали у мене серйозні зауваження з точки зору логіки вчинків не дивлячись вже на логічність самих персонажів.

    Що погано:

    Найгірше те, що я не зрозуміла, навіщо Аріадні, яка ненавидить брата, тікати з палацу вночі та плестися до Лабіринту. Причому, наскільки я зрозуміла, це трапляється систематично. Це такий мазохізм? «Фууу, який ти огидний! Дай я на тебе ще подивлюсь.» А ще мені дуже не сподобався незграбно великої голови Мінотавра. Так зрозуміло, що це неприродно і усе таке, але враховуючи таку дивну фізіологію, він би довго не вижив. Навіть надприродне має бути логічним. А ще й якщо пригадати, що з моря можна було побачити звичайну людську фігуру. Але спишемо це на гірські та морські перспективи.

    Що добре:

    Добре те, що ви намагаєтесь заглибитись у почуття героя, зрозуміти, що мала відчувати така істота. Добре, що була змога закинути цікавий гачок, шкода, що не вистачило логіки для того, щоб це спрацювало. Написано непогано, за виключенням деяких неправильних моментів у побудові речень, якими я й сама часто страждаю, тож не мені за них судити. Оповідання має потенціал. Загалом читати легко і цікаво, тільки от я очікувала від нього чогось більшого. Може, то моя власна хиба.

    Висновок:

    Не вистачило характерів інших героїв, логічності їх вчинків. Окрім ГГ усі отримали серйозні звинувачення, але ж вони мали бути обґрунтованими. За що ненавиділи, чому просто не вбили, навіщо ходили. Звідки у Мінотавра освіта та розуміння, бачення світу? Може, якби більше було вкладено саме у таємничі прогулянки містом, виявилось би набагато цікавіше. У оповідці була заявлена інтрига, але мені її забракло.

    Успіхів, автору!

  10. Як на мене, мотивація Аріадни не така уже й важлива. Маса варіантів, щоб ненавидіти свою сімейку. Метою оповідання було заглибитися у внутрішній світ монстра, який мучиться від того, що не може стати людиною, і з цим автор впорався. Цікавим також виявився момент, коли сам нещасний Мінотавр наївно дає в руки сестрі інструмент своєї загибелі. Хороша робота. Можливо, нічого нового не відкрито, проте такі оповідання потрібно писати як вправи для підтримки майстерності.

  11. Я цілком можу повірити у самотнього і нещасного Мінотавра. Але в агресивну Аріадну я повірити не можу. Не змусив мене автор у неї повірити.

    Справді, звідки стільки невмотивованої ненависті до своєї родини? Все напрошується думка, що в царівни просто перехідний вік.

  12. Капітошка

    Кінцівка твору відкрита і завершується тим, що Мінотавр засинає біля ніг сестри, оскільки читачам і так добре відомо, що з цим міфологічним персонажем трапиться далі.

    Дякую, що читали!

  13. Chernidar

    в оповіданні згадано про ставлення Аріадни до батька та брата і про причини, що викликали таке ставлення. А от поява Тесея справді не надто вмотивована. Треба буде ще попрацювати над кінцівкою тексту.

    Сам Мінотавр міг нічого і не знати про пригоду матері з биком (тим більше, що з членами родини, крім сестри, практично не спілкувався). І щиро вважати себе рідним сином царя.

    Дякую за відгук!

  14. TV

    Щодо того, чи є фантастика у тексті - по-моєму, бикоголовий Мінотавр, що живе у Лабіринті, таки фантастичний персонаж.

    Ціную Вашу думку читача і спасибі, що витратили час на прочитання твору.

  15. 2013-02-19 в 19:04:15 | Аноним

    engineer

    "є практично цілі речення, які зустрічалися не далі, як на Нових горизонтах."

    Цікаво було б дізнатися, по яке оповідання мова.

  16. Фантом

    Стосовно дзеркала - ну, Мінотавр же виходить і надвір, і дзеркало туди теж можна винести. Та й в Лабіринті могло бути штучне освітлення - навряд чи Мінотавр сидів би постійно у суцільні темряві. Він же не кріт)

    Дякую за виправлення, уточнення справді зайві.

    Визнаю, що оповідь бідна на події і може видатись нуднуватою. Але мені хотілося насамперед передати внутрішній світ свого героя.

    Дякую, що читали!

  17. 2013-02-19 в 19:19:15 | Аноним

    Зіркохід

    Якщо стосовно "нещасненького" ще можна посперечатися, то "добреньким" мій герой аж ніяк не є. Швидше навпаки. Чому Ви зробили такий висновок про його вдачу?

    Дякую за виправлення!

  18. Бабуся Зима

    "треба дописати оповідання, зобразивши ще й батька з матір'ю, а не лише Аріадну. Тоді назва відповідатиме суті."

    Подумаю над цим.

    Дякую, що читали!

  19. Олена

    Чому Аріадна, що потай ненавидить Мінотавра, відвідує його? Можна припустити, що цю неприємну повинність доручили їй батьки, яким самим бачити потвору не хочеться, але які проте вважають, що повинен же хоч хтось із родини провідувати царевича. Це, до речі, частково пояснює неприязнь дівчини до батька. Ходить вона в Лабіринт саме вночі - щоб не привертати уваги місцевих жителів до цих відвідин.

    Нмд,бичача голова на людському тілі таки матиме неприродно великий вигляд. Звісно, що в реальному житті Мінотавр би не вижив, але ж це фантастична оповідь.

    Звідки у Мінотавра освіта? До нього все-таки приходили люди, зокрема, приносили їжу. Міг до нього навідуватися і хтось, хто б навчив його грамоти, приносив навіть книги, а вільного часу на їх читання у героя оповіді було більше ніж досить.

    Дякую, що читали!

  20. Міг до нього

    міг, міг. Все що завгодго міг - ви ж автор. Як напишите - так буде. Тільки от ви не написали - це все поза текстом :-(

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)