Повернутися на сторінку

Коментарів: 15

  1. Почну з критики.

    Чистити оповідання потрібно ой як багато. Коми часто відсутні, а іноді не на своїх місцях. Шкода, бракує часу, міг би вказати детальніше. Є русизми, невдалі звороти мови. Занадто ідеалізовані позитивні герої, занадто чорні негативні (у чому й мене часто звинувачують).

    Проте: чесна спроба поєднати НФ з пригодницьким сюжетом. Причому, досить непогана. У описі експерименту автор не перейшов тієї межі, коли починаєш знаходити, до чого приколупатися. Сцена фінального поєдинку досить органічна В загальному - сподобалося. Передбачаю, що на нинішній Фортеці боротьба за вихід у фінал буде нелегкою (і чесно визнаю: за технікою виконання є сильніші твори), але сподіваюся побачити там це оповідання.

    Авторові - успіхів!

  2. За те, що Автор вивів - НАРЕШТІ В ЦІЙ ТЕМІ!!! - героїв у космос, не можна не похвалити. Але за те, що вивів у космос тупе бидло, якого й на вулицях мов собак нерізаних, похвалити не можна. Фантазія Автора, на жаль, не пішла далі стереотипів сьогодення, перенесених у майбутнє. Невже Автор не вірить, що предки будуть мудрішими й кращими від нас? Коли так, вони й у космос ніколи не вийдуть - пережеруться, мов павуки в банці.

    Про проблему розділових знаків Док уже згадав. Є купа ляпів технічного характеру: чого варте, скажімо, куріння в КК, довге волосся в космонавта чи анігілятор, який ПРОБИВАЄ ПАНЦИР станції (тут саме час почиатати, що таке анігіляція smile)

    Сама НФ ідея твору, втім, непогана, але її обгортка не вразила. НМСД, все зіпсувала Космічна Братва smile.

  3. що предки будуть

    ...Нащадки, мабуть...

    Про мої враження від твору.

    З однієї сторони мені шкода автора - за старання, за участь у процесі творення, за ті хвилювання, які він зараз відчуває (як мені гадається)... Але з іншої - шкода читача, на якого знову і знову навалюється ця важка ноша негативу, аморальності і зомбоголівудщини. І любовна лінія, і, здається, героїчний вчинок ГГ не мають такої сили, щоб переважити цю ношу. На жаль, у оповіданні я не побачила нічого нового і нічого вражаючого. Вибачте. Натхнення вам і успіху.

  4. Зіркоходе

    Дякую за відгук.

    У космос люди вийшли вже 50 років тому... І брак моральності цьому не завадив, а навпаки, стимулював технічний розвиток.

    Мені справді жаль, що все відбувається не як у Єфремова, але історію не зміниш.

    Ловчиня птахів

    Просто дякую за відгук.

    Док

    Вам - особлива подяка.

    Ви зробили гарний розбір мого оповідання. Ваші зауваження влучні, врахую...

  5. отже, розпочну.

    Сюжет хороший. Трішки віддає голівудщиною, про те, що головний герой з'їсть симбіота здогадуєшся, коли появляється "неймовірно красива дівчина". Але це цілком нормально.

    Є дріб'язкові зауваження про те, навіщо вмонтовувати автоматичну зброю в правицю скафанлра, чому не можна поставити, наприклад, турель на плечі. Та яка ймовірність сумсності інопланетного паразиту та людського життя - річ у тім, що паразит еволюцією "заточується" під цілком конкретний організм, переорієнтувати його ой як не просто. А тут ще й інша еволюція. Але в рамках "бойовика" це все допустиме.

    Значно більший інший недолік - ну дуже-дуже рваний темп твору. 25К знаків розділено на 11 (якщо не збився) частин - от в виходить, наче відеокліп - уривки, уривки, уривки. Разом із тим часопростір цілком дозволяє все подати з мінімумом розривів - події відбуваються в одному місці і протягом невеликого проміжку часу. Так що над цим моментом я б радив попрацювати.

    Наостанок хотів би звернути увагу на купу зайвих уточнень, що переобтяжують текст. В помірних кількостях уточнення розширюють світ, але потім тільки збивають із пантелику. Приклад розповіді про спосіб перехоплення корабля з президентом - саме такий. Зайва мотивація, зайві сутності. Піратам можна було знайти що робити на станції і без цього, наприклад - той же "паразит"

    Резюме, текст непоганий і досить перспективний, але над ним іще варто було б попрацювати.

  6. Та яка ймовірність сумсності інопланетного паразиту та людського життя - річ у тім, що паразит еволюцією "заточується" під цілком конкретний організм, переорієнтувати його ой як не просто. А тут ще й інша еволюція. Але в рамках "бойовика" це все допустиме.

    Знаєш, Ігорю, я теж звернув увагу, але з часу виходу "Чужого" це питання вже не раз дискутувалося (при цьому "Чужий" часто класифікується саме як науково-фантастичний фільм жахів)і мінімальну ймовірність такого симбіозу припустити можна. Досить згадати випадкових паразитів людини, для яких вона не є типовим господарем. А можливо, у симбіонта з оповідання унікальні адаптаційні можливості wink.

  7. Chernidar

    Дякую за відгук.

    Рваний темп твору - то стилістична задумка. Щоб підкреслити тему темпоритму...

    На рахунок симбіонта - справді, більшість із них заточені під певні конкретні види. Але ймовірність існування чужопланетного "всеядного" (принаймі, вуглецевих організмів) - не можна відкидати...

  8. 2013-02-17 в 00:04:23 | Альтаїрченко

    Якісна космічна фантастика - з небезпекою, подвигом, мораллю і іншопланетними організмами. Усе як треба.

    Але перша половина дещо нагадує оповідання "І тисячі років війна" (http://starfort.in.ua/page/i-tisjachi-rokiv-vijna) : п'ятеро огидних покидьків - вояків-найманців - йдуть на чергове завдання: вбивати людей. Навіть сцена між покидьком та Іриною нагадує те оповідання. Тфльки тут - хепі енд: зло зупинено і покарано, а добро перемогло.

    Що лаяти у цьому оповідання - не бачу. Такою і має бути класична фантастика.

  9. 2013-02-17 в 00:21:07 | Альтаїрченко

    >>Невже Автор не вірить, що предки будуть мудрішими й кращими від нас? Коли так, вони й у космос ніколи не вийдуть

    Зіркоходе, Ви жартуєте? smile Не знаю як автор, а я не бачу, чому у майбутньому усі мають бути білими і пухнастими.

    А у космос людство вже зараз виходить - і як це впливає на Мораль? Ніяк. От Іран хвалиться, що запустив мавпу на орбіту. Китай готується будувати станції на місяці. Трохи б більше фінансування - і навіть з _нашими_ технологіями можна було б засвоїти навколишні планети. І ми станемо від того кращими-гуманнішими?

    Радянська преса колись лаяла Стругацьких, що їхні люди майбутнього мають цілком людські недоліки і властивості - замість бути Ідеальними і Носіями Знання і Мудрості smile

    Та й "технічні ляпи" не здаються мені такими. Чому космонавт майбутнього (з майбутніми технологіями) не може мати довге волосся? Він має стригтися "по-військовому", бо так роблять зараз? Чи запалити сигарету на космічних кораблях майбутнього - те саме, що на теперішній орбітальній станції? Анігіляція - це знищення; припустимо, знищення матерії як такої. Чому неможливо точечно знищити ту частину матерії, що складає обшивку зорельота у данному конкретному місці? grin

  10. Альтаїрченко

    Дуже дякую за відгук.

    Оповідання "І тисячі років війна" ще не читав. Обовязково перечитаю.

    Що ж до інших Ваших коментарів - цілком погоджуюсь. Це не "технічні ляпи" а досить реалістичні припущення. Принаймі на стільки, наскільки дозволяє жанр наукової фантастики...

    Зізнаюсь, не хотів сперечатись із Зіркоходом, тому що поважаю Його і право кожного на особисту думку.

    А Вам дякую, бо не очікував, що хтось таки заступиться за мене.

    І, ще, по оповіданні можна зробити висновок що покидьки в майбутньому - явище не дуже розповюджене, інакше космічну станцію захопити не було б так легко...

    А із Зіркохідом я погоджуюсь в тому, що науково-технічний розвиток мав би супроводжуватись таким же прогресом у людській моральності. Але поки що ми дуже відстаємо...

  11. Он не получка, не аванс.

    Врешті мишеня поволі заспокоїлось. Підняло голову: червоні оченятка альбіноса із неймовірною тугою дивились на людей.

    «Что я вам плохого сделал(а)?»

    — Слухаюсь, Босе

    Босе с большой буквы – это такое имя, как, например, Басе.

    Піддослідна тваринка грізно пискнула і... розмитий вихор пронісся по камері обляпуючи кривавою росою прозорі стінки. За мить гризуни валялося в химерних позах з роздертими шиями та боками. Скалічені багряні тіла здригались в передсмертних конвульсіях. Над побоїщем, немовби сніжинки, поволі осідали ворсинки вирваної шерсті.

    Бусидо, однако. Шаолинь, ниньдзюцу и прочее. Вот до чего можно довести зверя из «Миссии Дарвина» путем внедрения тонкого голубого червячка.

    Переможець сидів на задніх лапках посередині бокса.

    Угу – в позе лотоса. И над мышью возникает надпись из фильма Бекмамбетова «Особо опасен».

    Через кілька секунд мишеня здригнулось, наче його щось сильно ударило і звалилось на спину.

    Не повезло. А так все начиналось.

    За ним увійшов брязкаючи обладунками скафандру чоловік із довгим волоссям.

    Которое особенно видно под шлемом скафандра.

    Анігілятор „Армагедон 3000”
    – Варлок 9000 – тоже в виде бича?

    — зброя, здатна пробити навіть корабельну обшивку.

    Которую не пробивают ни бластеры, ни лучевики.

    На шляху дівчини виріс чоловік у скафандрі. Він підняв забрало: на обличчі, обрамленому довгим волосся, блукала дивна, майже божевільна, посмішка.

    Таки были шлемы и забрала. Тогда как была видна раньше копна волос?

    — Бо він мій... — зробив театральну паузу чоловік із шрамом на щоці, — брат!

    - Узнаю! — воскликнул прозревший Вася. - Узнаю брата

    Колю!

    Навколо — шалений танець блискавок. Танець смерті.

    Гопак?

    Фіолетові батоги б’ють у Щасливчика, що підводиться із підлоги.

    Я же говорил - Варлок 9000 – автор перечитал Лукьяненко. Хотя тут батогами явно не варлок лупит.

    Максим трохи помовчав, а потім тихо зізнався:
    — Це був єдиний шанс залишитись людиною.

    Скупая мужская слеза прокатилась по его лицу.

    Что сказать – чтиво. Било бы интересным, если бы сюжет не был для читателя расписан заранее, разве что не предусматривался хэппи энд.

    Крошек могу оставить, но только по сравнению со многими детскими рассказами в группе. Да и то посмотрим.

  12. Сподобалося.

    Трохи б доробити закінчення, бо пафос зараз «не у фаворі», а тут його можна подати більш вишукано. Трохи дати минулого братів – як так сталося, що їх дороги настільки розійшлися.

    Прибрати «трагічну паузу» smile

  13. Нормально - не розкрито тільки яким чином він повернувся в нормальнийстан (окрім сили волі) - в принципі логічно було би розглянути варіант коли і після одужання світ сприймається сповільнено і т.д.

    "робот-зладєй" - який прикладає бластер до скроні людини - це однако - новінго)))

    Азімов - сказав би - "нізачот". в принципі для вирішення завдання достатньо було і людей. розумію - хотілося показати що ботан суперкрутий.

    але він по любому крутий навіть коли перемагає спецназівця-людину.

    автору - успіхів

  14. мавр

    логічно було би розглянути варіант коли і після одужання світ сприймається сповільнено

    Справді, думка цікава... Спасибі!

  15. Лін

    Трохи б доробити закінчення, бо пафос зараз «не у фаворі»

    Розумію, гарне зауваження.

    Проте, такий вже характер у головного героя... В інших епізодах він проявляв себе схожим чином... Можливо, трохи наївно. Але, завжди щиро...

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)