Повернутися на сторінку

Коментарів: 11

  1. автор зловживає займенниками "мій, моя, моє" перечитати і викинути зайві.

    і взагалі - більше вживати синонімів. краще буде читатись.

    варто краще мотивувати перехід племені на "рух по орбіті" ідея мені подобається взагалі, але "наївні як діти" - спробуйте дитину заставити так себе вести wink

    кінець слабенький. ну не вірю. що суворі колонізатори, що приїхали заганяти аборигенів в резервації так просто відступили. тим паче, що рішення приймають не вони.

  2. Кінець взагалі мав бути іншим, але через обмеження в об'ємі довелося опустити багато подробиць, тому й вийшло не зовсім зрозуміло.

  3. 2011-09-22 в 22:54:09 | Зіркохід

    І мова, мова... Русизми пересипані зайвими розділовими знаками чи їх відсутністю плюс купа граматичних помилок та описок. Шановний Авторе, вичитуйте твір ретельніше, на перших порах Рута Плай вам у поміч wink. Часом речення побудовані так, що важко втриматися від посмішки; без образ, але як інакше реагувати, скажімо, на:

    якщо на ній не знайдуть поклади якихось корисних копалин, то їй судилося стати аграрним придатком до колоніальної імперії якоїсь з могутніх земних держав.

    А якщо знайдуть, то золото картоплі завадить grin?

    Цікаво, він травоїдний, чи мені доведеться його пристрелити?

    Небагата альтернатива wink.

    Ну, і так далі. Словом, читати текст через його неякісне оформлення дуже важко. Чистьте, шліфуйте, і хай пребуде з Вами Сила wink!

  4. Ідея цікава, проте після прочитання склалося врашення, що автор, закінчивши, не перечитував текст. Багато русизмів, опечаток, випадкових помилок. Ну, наприклад:

    я зачепився за одне з корінь дерев - певно, за один із коренів

    Спритник-Микола - певно, Микитаwink

    місцеві племена аборигенів - тут взагалі тавтологія. Або місцеві племена, або племена аборигенів grin

    Коротше, ляпів трохи є. Тре бути уважнішим. Наснаги!

  5. Цікавенько так вийло. Загалом погоджуся із вищезазначеним, вичитувати треба. Та й кінцівка трохи зім"ята як на мене, але то все обмеження винніwinkУспіхів, Авторе

  6. Дякую всім за критику, тепер знатиму які маю недоліки.

  7. твір сподобався. Слабкі місця на мою думку - забагато описів приземлення, можна було це використати для опису життя аборигенів, а то про їх особливості ми дізнаємося лише і із слів ГГ. Констатація, так би мовити. Гарні і все. Найбільше сподобалася центральна частина - рух аборигенів по еліпсу - це класно!Але в цій центральній частині провисає семантика. Мало того, що аборигени оперують поняттями людей (космос, професор), вони не маю власної семантики - того, що виражає їх як племя, народ і т.д. Назвали ли б їхнього мудреця якось інакше, та і професора вони могли назвати кимось. Згадайте Купера та імена індіанців і як вони називали білих людей.

    Щодо іншого. Я не люблю ацентувати увагу на помилках, русизмах, але видалася фраза - Зате я можу, - я вихопив пістолет й приставив до голови старшого по званню, - всі з цієї планети геть, швидко! - наївною ( уявляєте, вони хутко зібралолися і полетіли геть), маю на увазі, що між дією - приставити пістолета і результатом мусить бути корокий термін, інакше загроза не подіє. Можна приставити пістолета з тим, щоб людина вийшла із кімнати, щось відддала,але ж не полетіла геть!Наївно. А ще якіж мусять бути пазури у тигра, щоб їми можна було замахнутися?

    Але загалом вихід на світогляд аборигенів непоганий, принаймні без зоряних війн.

  8. 2011-10-01 в 01:57:04 | Спостерігач

    Мені стодобалось, на загал.

    Навіть додав до топ-5

    Єдине що, якесь воно "антропоцентричне" smile - дурненькі наївні аборигени аж до рота заглядають Мудрим Землянам, і тільки й думають, як би запозичити оту земну мудрість. Але зичать її по-дурному через власну примітивність smile

    Приблизно так європейці ХІХ століття уявляли собі африканців та індіанців smile

  9. 2011-10-02 в 11:04:51 | Пан Мишиус
    Одна планета знаходиться ближче, проте майже повністю покрита океаном, інша знаходиться в тій самій системі, але на протилежному боці, тут умови більш прийнятні для людини.

    Э-э-э... Это как в Алисе в Стране Чудес гусеница говорила: "Откуси с одной стороны грибы - уменьшишься, с другой - увеличишься".

    Очень интересно, где стороны у звездной системы - эта и та. Конечно, имелось в виду по отношению к звезде. Наверное, к одной планете корабль был ближе, а ко второй - дальше.

    С интересом расшифровывал словосочетание

    колоніальної імперії якоїсь з могутніх земних держав
    Проте ніс корабля почало охоплювати полум’я від тертя./blockquote>
    А на Землю корабль как садится? Огонь не охватывает? Как на это самое дело повлияла пробоина в корпусе?
    Вчитайтесь дальше - это классно
    Проте ніс корабля почало охоплювати полум’я від тертя. Воно дедалі збільшувалося, по мірі того як він наближався до планети.

    "Воно" - это пламя, а "він"? Вот здесь - єто нос корабля. То есть, получается, что к планете приближается нос корабля.

    Парашут зачепився за одне з дерев, й я повис над галявиною. Що робити, використати пістолет, але звідки я знав, які небезпеки тут чатують на мене, я й так вистрелив даремно один патрон. Ні, пістолет це крайній засіб
    ...

    Ага - застрелиться всегда можно успеть. А что герой собирался делась с пистолетом? Отстрелить дерево или парашютные стропы?

    Парашют в космолете - это вообще шедевр. Герой сигает с ним из кабины, не проверив ни высоту, ни состав атмосферы. То есть - парашюты брать заставляют, а датчиками кабина не оснащена? Ну вы меня извините, но когда кабина отстреливается, у нее автоматически должен раскрываться парашют - на все кабину. Или там более фантастический вариант - антигравы какие-то, например. Либо аварийный двигатель отдельно на кабину. Но заставить космонавта сигать из кабины с парашютом - это класс.

    Ага, вот и ответ, куда стрелял персонаж, все-таки по стропам

    – От якби ти тільки міг мені допомогти спустися з цього дерева – з іронією промовив я до цього звірика, й почав цілитися у стропу парашута.
    Перше, що я побачив, це лисяче лице звірика

    Лицо лисицы - звучит! У зверей, вообще-то мордочки, если по-русски.

    – Це ти прилетів на великому птахові, що ледь не спалив ліс? – запитав з тою ж незграбністю мій знайомий.

    Изначально, когда Лис сказал, что все побежали смотреть на птицу, я оправдал это тем, что за птицу они приняли парашютиста. Но - нет, за птицу они приняли горящий падающий корабль, рассипающийся в воздухе и больше напоминающий метеор. Ну, логику разумных лис мне не понять.

    – Леонід Коненко, - представившись я потис руку професора, - а Ви? – я запитав невисокого товстуна.

    Мне уже надоело рассказывать, что в художественных произведениях "Вы" не пишется с большой буквы.

    Например, вот пояснение:

    "3. Местоимения "вы", "ты", "он", "она", "они" и производные от них в художественных текстах пишутся с маленькой буквы, кроме случаев, когда с них начинается предложение. Это – литературная норма, а не каприз редакции. Об этом подробнее в личном письме Розенталя

    pheonita.livejournal.com/846920.html"

    – Кононенко, Ви ідіот!

    Ага - вот тут обязательно с большой буквы.

    Вот, давно я так не развлекался во время чтения. Извините, автор.

    Но одна картина мне действительно понравилась - это когда герой говорит лису, какой же ты разумный, у тебя мозгов грамм двести. Звучало правдоподобно и искренне. И вообще, к концу стало немного лучше.

  10. 2011-10-03 в 10:34:50 | Аноним

    увага перетягується на автора оповідки, забагато «я» - скидається на прояви чоловічого егоїзму. Проекція на наш пост-колоніальний синдром. До того ж розтягнено... ото таке

  11. Рух по орбіті

    а не - "Рух орбітою"?

    "той" - то й

    "екстерні ремонти" - ?

    Забагато "я"

    "тай" - та й

    "Плавати я не вмів, тай корабель навряд чи міг" - опа, то він навіть не знав основних характеристик корабля???

    "на більшу половину покрита морями та океанами" - половини вони за визначенням - однакові. Не існує більшої та меншої половини. Більша частина.

    "Проте проблема - як мені вибратися з кабіни." - Проте проблема - як мені вибратися з кабіни?

    "По що" - про що

    "помітив невеликого звірики" - кого помітив???

    "Підійшовши трохи ближче я розгледів огорожу та ворота. Микита підійшов"

    "Ми поїхали по стежці" - стежкою

    "Вони на повністю довіряють" - нам

    "По дорозі " - дорогою

    "тай" - та й

    "На рукавах я впізнав шеврони знайомих військових сил" - кострубате речення. Дослівне значення - Главгер був особисто знайомий з військовими силами. Може краще - знайомі шеврони військових сил?

    На вичитування кінцівки вже не вистачило сил. Тобто я її прочитав, але помилки не виправляв.

    Але помилки то таке... Їх можна виправити. Проблема тільки в тому що цьому конретному оповіданні ці виправлення, імхо, не допоможуть. Авторе, вибачте, але що оригінального у вашому оповіданні? Що ви хотіли ним сказати? Тобто ідея в оповіданні є. Але про це писалось стільки, що аби написати ще раз, варто було б привнести в оповідь щось нове, оригінальне. Хоча б у формі. Нажаль я для себе нічого хоч трохи нового не побачив.

    Про деякі логічні невідповідності вже йшлося вище. Від себе додам - главгер не справляє враження розумної, дорослої людини. Зробіть його якимось студентом, що випадково опинився на кораблі - нормально. А краще - підліток. Бо для дорослої людини, поведінка главгера є переважно не достовірною.

    Успіхів!

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)