Повернутися на сторінку

Коментарів: 7

  1. 2018-03-22 в 09:45:23 | Людоїдоїд

    Хотів автор того чи ні, але вийшло у стилі Лавкрафта. З усіма його перевагами та недоліками. Таємничі події, містика, спроба рацонально пояяснити її - завдяки цьому оповідання цікаво читати. І маємо приклад симбіозу, який недалеко від паразитизму, що теж цікаво в рамках конкурсу. Але якщо в Лавкрафта "богохульні непоясненні створіння з глибин чорних, як сама смерть, руїн", то у автора "яскраві метастази", "жмені води" і "вкрадене у дерев листя". З першого ж абзацу виникає думка "так буде до самого фіналу? Тільки не це". При цьому далі цілком нормальна мова, що створює доречну атмосферу.

    Пишіть простішими словами, бо сюжет твору справді захопливий і вартий розвитку в щось більшеwink

  2. Нагадало всесвіт Едгара По. Жахи -- колоніального походження, а у портах рояться покидьки, що за монету продадут будь який кошмар. Сюжет динамічний і захоплює уяву. Особливо дякую за шлунковий кущ. Успіхів!

  3. Шикарно! Спочатку дійсно нагадало Лавкрафта, але потім я з подивом зрозумів, що це автор так подає ідею виникнення раку. Напевно. Все одно, дуже цікаво.

    Успіхів на конкурсі!

  4. 2018-03-26 в 10:56:23 | Зіркохід

    Це не стиль Лавкрафта чи По, а окремий напрям у фантастиці. Міцний такий класичний олд вірд. Вийшло дуже незле. На нещодавньому конкурсі від Стосу твір пройшов би відбір майже напевне. Тут - побачимо, дай Бог grin.

    У матчастину сильно не вчитувався (сюди б Дока зі скальпелем), але дещо око різонуло. Скажімо, звертання "містер" тут не видається мені на місці. Не певен, що містерами кликали тоді детективів чи докторів, так зверталися до есквайрів, тобто землевласників (чи зустрічали ми, скажімо, в Конан Дойла містера Моріарті, містера Уотсона чи містера Лестрейда grin?) Тут би доцільніше було "пане", НМСД.

    Ще там мелькає епізод, коли доктор витягає, здається, шлунок із банки, натягнувши рукавицю. Здається, тоді рукавиці в докторів не були в ходу, працювали голіруч. Начебто grin. Але можу й помилятися.

    Удачі на конкурсі!

  5. Досить непогане оповідання в дусі Конан Дойля з домішками Лавкрафта. Звісно переданий не стільки дух епохи, скільки стиль "як пишуть такі оповідання". Але все - сюжет, мова, деталі, описи - досить пристойно. У кількох місцях трохи занудило від фізіологічних подробиць, але то мабуть задумка автора smile

    Погоджуюсь з коментарем №1, перший абзац вийшов якись неприродьньо бундючний, а "метастази" там не до діла взагалі. Але далі все Окей)

    Можливо, тільки місцями б коротші абзаци та монологи. Але це теж данина атмосфері неквапливої вікторіанської Англіїcool smirk

  6. 2018-03-26 в 16:15:43 | Джан Кухуалі Дарматрі

    Вітаю, авторе, ну що сказати, твір тримає в напруженні від початку до кінця, твір композиційно побудований гарно, зайвого нічого немає, таємниця, загадковість, ба навіть відраза до чогось м'якого теж є. Одним словом, бажаю ВІКТОРІАнських успіхів на конкурсі!

  7. Шановні пані та панове.

    Мені здається, ви занадто захопилися літературною формою.

    А симбіоз де? Саме той, який є «способом порятунку людства».

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)