Повернутися на сторінку

Коментарів: 21

  1. Твір читається легко, наче з логікою все гаразд, розвязка цікава, але мене чомусь особливо не вразив, ніби бракує яскравості, але це моя особиста думка. Як то кажуть: "на вкус и цвет..."

    Також оповіданню не завадила б ретельніша вичитка:

    опецькуватий поважний пан у пишних - пппп

    привик - по-моєму краще "звик"

    здається десь ще сполучник "з" був пропущений

    решту незапамяталося.

    Автору удачі!

  2. Не покидає враження, що мої вуха вже чули подібну симфонію. Тільки де? І коли? Можливо у минулому житті.

  3. О! Яремче???

    перша асоціація під час читання - "марко попадає в пекло". Якщо вона не "зіграє", то варто позбавитись.

    1.

    рекламний слоган

    це слово тут неорганічно звучить

    2. русизми - вкінці.

    3.

    Вкусити

    так і уявляю, як він "кусає" життя. Тут або русизм або дуже невдале використання слова.

    4. текст угоди - тут варто канцелярщини додати, краще сприйматиметься.

    5.

    але не втрачав до останнього подиху бадьорості духу
    .

    Магістр Йода давати поради буде вам. Не слухайте ви його але.

    6.

    почав ґвалтувати торговець.
    кого гвалтувати? Двозначність

    Дочитав. Теж, ІМХО, варто було на попередній конкурс посилати, на міфопоетику.

    Недолік твору - невиразне закінчення. "не вірю" і все. Крім того немає співпереживання герою. Як казав попередній Майстер: "графік щастя героя має бути подібним на кардіограму - щастя-горе-щастя ітд"

    І ще появилось міркування щодо кінцівки - варто було б більше закрутити інтригу - так, щоб хоч Марко й спробував викрутитись, але це йому не вдалось. Тоді хоч жаль би його було... Щоправда тобі я б бурчав на "собачку" в тексті.

    Успіхів, сподіваюсь мої поради пригодяться.

    русизми

    заслонила

  4. "Мартин Боруля" І. Карпенка-Карого - перша асоціація на рівні сюжетного ходу.

    А загалом еклектика. Тут і пафосу надміру з претензіями на філософічність, і проблески гумору. Дещиця русизмів - наш вічний бич і незбутня карма. Хоча можу зрозуміти хвилювання саме цієї "Фортеці" - Єврокон у Києві.

    А загалом перспектива у автора є. Тільки попрацювати здалося б, а то редактор (майбутній) може розізлитися і так познущатися з тексту, що ого-го. Автору успіхів і терпіння. Нетерплячка - теж один із бичів нашого часу.

  5. Блискучий фінал: виявляється навіть у підземній канцелярії можуть помилково написати у прізвищі одну літеру замість іншої. І цей хід, я переконана, зіграє важливу роль у, сподіваюся,довгому житті вашого оповідання.

    Після невдалого стрибка Марка Лисого, автор обережно відкриває перед читачами завісу, за якою сховано містичне торговище, на якому можна придбати другий шанс, оплативши його власною душею, що герой і робить. Тема проданої душі в усі часи збуджувала уяву письменників й дозволяла читачам отримати задоволення від прочитаного.

    Образ героя продуманий. Якщо він стрибає з мосту автор пояснює для чого він це робить – готується до чемпіонату України з …

    Тема української дияволіади частіше вибудовується на фоні Українського села. У даному випадку стаємо свідками вдалого перенесення подій у місто.

    Читаєш – і хочеться, щоб оповідка не закінчувалася. Сподіваюся такі думки виникли не тільки у мене. Можете вже сьогодні починати розширювати твір. Вийде гарний роман. Оповідання може «загубитися», якщо не станете переможцем, а от такий роман не загубиться.

  6. Не покидає враження, що мої вуха вже чули подібну симфонію. Тільки де? І коли? Можливо у минулому житті.

    Мені нагадує оповідання Біленкіна "Адский модерн", де чорт підписував договір з героєм, аби забрати його душу, але через канцеляризм герою вдалося перехитрити лукавого і таким чином зберегти власну душу.

  7. Мабуть усі історії з чортами і душами перегукуються одна з одною. Але кожен з авторів обігрує це по-своєму. Просто це моя улюблена тема.

  8. 2013-01-18 в 15:43:03 | Конкурсный Хомячок

    Максимов Юрий Как Не Надо писать фантастику (штампы и штампоборчество)

    ...Вот то же самое и со штампами. Эти вредители разнообразны, они могут быть в идеях, персонажах, сюжете, описаниях, образах, приёмах подачи, антураже, языке.

    Изъюзанные темы:

    ...

    Небесная канцелярия - это когда на реалии ангельского мира или преисподней автор накладывает штатовско-офисный антураж. То бишь, босс вызывает на ковёр, сколько ты душ наскупал в этом месяце? План горит! Иди, и быстро насобирай недостающие. Чёрт отправляется к какому-нибудь забулдыге (нередко - главгеру, т.е. главному герою) заключить с ним договор. Но тут появляется ангелочек, которому тоже спустили разнарядку по увеличению спасённых душ. Так вот, в этой теме тоже - изъезженно абсолютно всё, вдоль и поперёк. Любые варианты, всё уже было, всё обрыдло. Сюда же относятся и истории, связанные с тем, как главгеру является чёрт и начинает предлагать контракт. То же касается и ангельских корпораций, и неприкаянных душ, ожидающих в облачках своей очереди на вселение, и, как вариант, наложение совковой бытовухи на жизнь оборотней-дедморозов-русалок, и т.п.

  9. він продовжував виставляти товар на продаж
    І так зрозуміло, що якщо це товар - то він на продаж. Зайве уточнення.

    Ось приваблива торговка продає кохання.
    Ги...виглядає так, ніби вона - повія. І, що незрозуміло, вона продає почуття, чи все ж таки перше враження вірне?

    вишиванку вишиту
    Тут би якось перефразувати, а то масло маслянное виходить.

    написаний у книзі життя, але так нещасно достроково перервався.
    Чомусь я гадав, що в книзі життя все передбачено і що випадковостей тут не буває.

    Я, прізвище, ім’я, по-батькові, згідний з умовами договору купівлі-продажу і можу користуватися можливостями товару до закінчення свого земного життя. Після його завершення зобов’язуюся повернути сорочку продавцю і розрахуватися душею прізвище, ім’я, по-батькові за користування товаром.
    Світ змальований так, що я не бачу в ньому такого канцеляриту. Вибивається з контексту. Краще б скріпити кров"ю, як в давнину.

    привик до неї
    Звик?

    Гарно написаний твір. Особливо кінцівка сподобалася. Неочікувано так. Автор гарно чи то постьобався над юридичними нормами і "дірками", що з цими нормами пов"язані, чи то хотів загострити увагу читача на таких моментах. У будь якому разі - вдалося.

    Успіхів.

  10. Оповідь про ринок душ БУЛО Б цікаво читати, але... напевно, Автор і сам знає, що я маю на увазі.

    Написано гарно, хоча приключок є порядно. Ось, я, на відміну від колег, не полінувався читати уважно:

    Ще не довго – або вже не довго, або ще трохи

    пусті клітки – порожні

    уявив себе зі сторони – збоку

    вдалечінь - в далечінь

    настроювався – налаштовувався

    один етапів - один З етапів

    вірною ознакою – певною

    криків болі – болЮ

    Куди попав? – потрапив

    Кусок – кусень, шматок

    Я згідний – згоден

    з цих пір – відтепер, відтоді

    Причім - при чому

    Заслонила – заступила

    Привик – звик

    стежина долі перетнулися – перетнулАся

    пройшло ваше життя – минуло

    замешкався – загаявся

    почав ґвалтувати – і перед зором виникає неприваблива збочена сцена... Чи не простіше написати – здійняв ґвалт?

    Рижий – рудий

    Спорів – суперечок

    Доводи – докази

  11. Хмм... двояке почуття. Гарно, колоритно написано, проте, тема достатньо зуживана, та й пафос присутній - це правда. Хоча, фінал сподобався. ГГ передбачив, що йому доведеться платити, то ще й за дар мови змінив собі ім'я. smile Автору - удачі.

  12. Вибачайте за офтоп, але вчора прочитав анекдот і не можу стриматись:

    Китаєць продав душу Дияволу. Через тиждень вона зламалась

  13. Капітошко, ще б не було враження! Здається, у вашім "Оповіданні про мерців" з минулого конкурсу було вже написано про такий ринок, чи я помилилась? Явно, ви з автором там зустрічались grin. Мене теж відвідало відчуття дежавю, коли сказати поправді.

    Стосовно оповідання (поточного). Написано доладно, тож особливих претензій немає.Герої живі, ринок веселенький. Про сорочки сподобалась придумка. От лише б, якби не нахабне дежавю...

    Автору удачі на конкурсі.

  14. Комент недолугого критика:

    (усе тут лише моя скромна думка)

    Чому я поганий читач для цього оповідання:

    Та не такий я вже й поганий читач, як виявляється. І втома не завадила – читається добре. Але, як тут вже казали - тема не просто не нова. Мені, власне, завадили доволі свіжі враження від Оповідання про мерців.

    Що погано:

    Мені не сподобався хід із прізвищем, як це не дивно. Бо іншим наче припало до смаку. Я не зрозуміла, коли Марко встиг ще й голос продати, бо склалося враження, що натягнув сорочку – і усе. Як казала Масяня: «Добро пожаловать, в наш … мир обратно». Це автору, мабуть, таки варто врахувати. Друга частина таки трошки скомкана, порівняно з першою. Є вади мови та певні проблеми з орфографією, та тут, як кажуть – чиє б мичало… а я краще промовчу.

    Що добре:

    Воно таки добре. І хеппі енд є. Є певна атмосфера. Не дивлячись на жахливу затертість теми, від оповідання не верне, а навпаки - враження після прочитання позитивні.

    Висновок:

    На мою думку, вийшло цілком життєздатне оповідання.

    Я дуже люблю п’єсу Олді «Другі руки». Можливо, автор її читав. Якщо ні – раджу.

    Успіхів, автору!

  15. 2013-02-02 в 11:23:26 | Дврг квдл

    Отже дане оповідання супер і заслуговує на перемогу. Автор молодець!

    Подумав і вирішив написати схвальні відгуки до всіх оповідок, без виключень... а то повторюється старорежимне минулоконкурсне ярликування і зомбування. Це - супер і заслуговує фіналу, а це - не дуже.

  16. Добре звісно, що люципери настільки скрупульозні, настільки віддані букві закону. От людям в такому випадку начхати було б на цю кляту літеру. Запхали б... Та хай там вже.

  17. Ловчине птахів.

    Капітошко, ще б не було враження! Здається, у вашім "Оповіданні про мерців" з минулого конкурсу було вже написано про такий ринок, чи я помилилась? Явно, ви з автором там зустрічались . Мене теж відвідало відчуття дежавю, коли сказати поправді.

    Після першого прочитання з"явився навіть неприємний осад, але коли прочитала вдруге - подумала, що добре, як комусь згодилися мої їдеї. Навіть пишаюся.

    Стосовно оповідання (поточного). Написано доладно, тож особливих претензій немає.Герої живі, ринок веселенький. Про сорочки сподобалась придумка. От лише б, якби не нахабне дежавю...

    Гадаю краще оцінювати якість тексту.

    Даруйте, що не одразу відповіла на ваш комент - пропустила. Тільки тепер знайшла.

    І дякую ,Ловчине птахів, що пам"ятаєте "Оповідання про мерців"

  18. 2013-02-19 в 23:08:28 | Аноним

    Гарно. Про помилки сказали до мене. Сподобався несподіваний фінал, хоч тема і не нова. Прочитала з цікавістю, дякую автору.

  19. Всім щиро вдячний за відгуки!

    Обов’язково ще попрацюю над оповідкою, щоб зробити її кращою.

    З повагою автор

  20. 2013-02-21 в 16:45:50 | Критик

    Сюжет побудовано на величезному протиріччі, а отже він не може бути міцним.

    Настав час оплачувати товар. Ви знаєте чим розплачуються на цьому ринку. Ціна сорочки – ваша душа.

    Хочу акцентувати увагу автора на це місце. Душу продати може лише людина жива, бо мертва нею вже не володіє. Відлетіла вона від нього. якщо головний герой потрапив на торговище вже мертвим, то душі, якої у нього вже нема, він обіцяти не може.

    Не прийшов час, а коли почнуться торги, коли пропозиція перевищить попит і доведеться, навіть, розбороняти покупців, які почнуть чубити один одного, тоді настане його зоряна година.

    Кого розбороняти? Подивіться які тут покупці.

    Усюди стояли кіоски та прилавки торговців, довкола сновигали покупці. Та ще й які! Ось пройшов чолов’яга, у робочому комбінезоні, несучи в одній руці другу. А ось ще один – чорний, як вугіль, з рваними ранами на грудях, вірною ознакою, мабуть, автоматної черги. І ще один бідака, повзе у якомусь керунку. Ноги майже відірвані вище колін, невідь на чому тримаються, лице і руки посічені – вочевидь жертва якоїсь аварії. Ось і ще одного повезли.

    Зверніть увагу на останнє речення цитати.

    Ось і ще одного повезли.

    Тобто усі самостійно сюди потрапили, а цього привезли. Хто? Це речення збиває з пантелику.

    Мова автора зливається з мовою героїв, але це помилка усіх початківців. якщо припустити, що Марко міг так говорити, то чоловік у чорному мусів би привернути до себе увагу чимось незвичним.

    Надто сильно розчаровує і збиває з пантелику невеличкий розділ у якому в загальних рисах, примітивними штритшками описується життя Марка, аж до смерті. Для оповідання він зайвий. Прослідковується відхилення від основного сюжету.

    Отож: розповідної техніки, творення яскравих образів, індивідуалізації мови персонажів, побудови сюжетів автор ще не осягнув. Судячи з рівня оповідання найблищим часом це не станеться, але можна сподіватися - рости завжди є куди.

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)