Оскільки ніхто не коментує - почну я Взагалі, твір теми стосується дуже і дуже мало. Та й фантастичного в ньому бракує, принаймні для мене(в існування чужопланетних істот я вірю і так, а можливості аутотренінгу, здається, доведені). Далі. Майже суцільний масив тексту сприймається важкувато, можливо варто додати діалогів та описів. Ну і мова. Не ставив перед собою мети виситувати, наводю приклади того, що помітив:
Вони що, хіба не розуміють
- не дуже вдалий зворот, можливо Вони хіба не розуміють
безмірно широкому просторі Всесвіту
- те саме, можливо - у безмежному Всесвіті, або ще якось.
очевидно - вочевидь
Їх разом було троє у палаті
у палаті - зайве, речення тому Ви пригадуєте палату.
Розказували - Розповідали
таблетки - пігулки
видумкою - вигадкою
нашкодить - зашкодить.
шуміли хмари
не уявляю, як можуть шуміти хмари. Можливо вони кружляли у вальсі, або щось таке.
основні претензії: діалоги "неземлян" виглядають дуже "по земному"
поведінка хворого не дуже правдоподібна, варто було б додати кілька психологічних "гачків"... по ідеї, якщо болить, він мав би приймати сильнодіюче знебюлювальне чи наркотик.
маломотивована поведінка дівчини - знайшла у поштовій скринці таблетки - і тут же дала їх хворому.
нє, воно все може бути, але в тексті варто мотивувати ці поступки.
ну і ІМХО ви перебільшуєте дію плацебо.
а взагалі оповідання симпатичне, доопрацювати варто
основним недоліком твору є те, що твір "про собачку", яку жаль. тобто грається на жалю читача до невиліковно хворого. якби змістити фокус сприйняття з жалю до хворого до жалю до чужої цивілізації. яка вже вичерпала свої можливості розвитку... чи хоч до процесу дослідження землян а "собачку жаль" залишити в фоні - було б взагалі класно.
Ну, що Вам сказати... Знаєте, шановний Фантоме, українська мова настільки багата, що до великої кількості слів можна дібрати синоніми. Що Ви в принципі і зробили. Всі слова, які Вам не сподобалися - українські, є у словниках (можете перевірити), це не суржик і не калька, хоча в російській мові і є співзвучні до них.
На рахунок стосунку до теми, то задум був такий: космос далекий - розвинуті інопланетні цивілізації, які спостерігають за нами; космос близький - рідна планета і небо над нею, з якого іноді щось "падає" . Можливо, задум справді не надто вдалий.
Те, що оповідання викликає у читача забагато співчуття - недолік, погоджуюся. Цього не було у задумі. Річ у тім, що я як автор не маю змоги об'єктивно поглянути на твір "зі сторони".
"маломотивована поведінка дівчини - знайшла у поштовій скринці таблетки - і тут же дала їх хворому". А їй і так не було більше що робити, то типу останній шанс.))
Кінцівка передбачувана, так, бо коли вона несподівана - то вже новела, а не оповідання.
В будь-якому разі, дякую за попередні та наступні коментарі.
Погоджуся із Chernidar на рахунок "земних" неземних діалогів. Та це проблема, вочевидь, багатьох творів (не на конкурсі, а взагалі), коли інопланетяни діють і мислять дуже вже по-людськи. А взагалі, ідея непогана. Поки що не ТОП, але варто доопрацювати.
Не зовсім вдала теза про стихійні лиха, що викликані діяльністю людини. Одразу виникає питання "які?". Урагани й землетруси ми ще не вміємо викликати, й навіть походження озонової дірки виявилось непов'язаним з фреоном.
Так само невдало вибрана пара "титан-ртуть". Як вони реагують? Ніяк. А у вас же НФ, не фентезюха якась.
Щодо "про сабачку" вас вже облаяли, приєднуюсь.
Кілька невдалих висловів:
Нехай розвивається так, як це було запрограмовано з самого початку. Нехай повільно, нехай з недоліками.
Так можна сказати про якесь штучне устворення - програму, наприклад. Наскільки я зрозумів, у нашому випадку цивілізація все-таки виникла природним шляхом.
вищезазначеної забавки - "зазаза".
відкладав до шухлядки, чим потім вони вдвох грали у шахи - шухлядкою? в шахи???
різала в очі - в очі ріжуть правду-матку, а темрява ріже очі.
Русизми: терпеливо, в сторону,
Бачив ваш камент з приводу багатства мови. Справді, деякі русизми можна знайти навіть у словниках. Особливо у відомому "російсько-російському". Це не збагачення мови, а навпаки, засмічення. Подумайте про перспективу. От ви запустите в українську якесь слово з російської, ще хтось запустить, і ще. Розумієте, чим скінчиться?
хто? русизми?????... ну добре, наразі промовчу... Взагалі завжди намагаюсь їх уникати. Дуже намагаюсь. І, тим більше, не маю наміру "запускати" нові. Не дай Боже нам ше якихось... А почистити нашу рідну патріотичну було би непогано ще й від англіцизмів та іншої такої штуки, бо перспектива справді безрадісна.
там перед шухлядкою написано про різнобарвні таблетки. вони більше годяться для гри в шахи
різати в очі - тут не фразеологізм, а така собі метафора.
а може, інопланетяни знають, як примусити реагувати між собою ртуть і титан?)
про виникнення життя на Землі - то однозначної думки вчених немає. Воно могло бути навмисно занесеним сюди у вигляді якої-небудь примітивної бактерії більш розвинутими цивілізаціями. А в такому разі еволюція (у т.ч. і цивілізація) може мати певну схему розвитку. Нам про це нічого не відомо. От розшифруємо ДНК - будемо знати (принаймні про еволюцію).
озонова дірка, можливо, і не від фреону чи іншої антропогенної діяльності. а як щодо парникового ефекту? танення льодовиків, підняття рівня Світового океану? воно-то, може, зараз ще не відчутно. Є й конкретніші катастрофи: розливи в море нафти, отрутохімікатів, кислотні дощі, та ж таки радіація... Словом, тут перспектива ще безрадісніша, ніж із русизмами.
Такі твори мають існувати, бо хоча б щось має підтримувати надію.
Симпатичне оповідання, але, на мою думку, із двома вадами.
1. Позаземні істоти спілкуються із читачем, а не між собою. Приклад дивіться у Літпроцесі - стаття Каганова, розділ 5.
2. На місті позаземних істот могли бути будь-які інші - і твір в цілому би не змінився. Янголи, маги, представники з альтернативного евереттичного простору...
Читацьке: друга позаземна істота, яка опонує знавцеві Землі, сприймається як жінка.
Дам, можливо, дивну пораду: прибрати всі частини про іншу цивілізацію і запропонувати твір до "глянцевого" журналу.
2. На місті позаземних істот могли бути будь-які
інші - і твір в цілому би не змінився. Янголи, маги,
представники з альтернативного евереттичного
простору...
тобто до космосу твір має відношення постільки-поскільки? гм... (пішов шукати червону ручку)
Коментарів: 12
Оскільки ніхто не коментує - почну я
Взагалі, твір теми стосується дуже і дуже мало. Та й фантастичного в ньому бракує, принаймні для мене(в існування чужопланетних істот я вірю і так, а можливості аутотренінгу, здається, доведені). Далі. Майже суцільний масив тексту сприймається важкувато, можливо варто додати діалогів та описів. Ну і мова. Не ставив перед собою мети виситувати, наводю приклади того, що помітив:
- не дуже вдалий зворот, можливо Вони хіба не розуміють - те саме, можливо - у безмежному Всесвіті, або ще якось.очевидно - вочевидь
у палаті - зайве, речення тому Ви пригадуєте палату.Розказували - Розповідали
таблетки - пігулки
видумкою - вигадкою
нашкодить - зашкодить.
не уявляю, як можуть шуміти хмари. Можливо вони кружляли у вальсі, або щось таке.Працюйте і все у Вас вийде. Наснаги.
кінець в принципі був передбачуваний, оповідання нічого так, тільки мені дуже сильно врізався в очі один зворот.
Над обрієм блиснули перші промені Сонця. Навряд чи хтось помітив цю подію у безмірно широкому просторі Всесвіту, де є значно яскравіші зорі.
цю подію важко помітити поза нашою планетою не тому, що є яскравіші зорі, а тому, що вона ніде інакше і не відбувається)
незважаючи на це оповідання поки що найадекватніше з того, що я прочитав (читаю не по порядку)
успіхів...
не сподобався розхожий міф про 3%
основні претензії: діалоги "неземлян" виглядають дуже "по земному"
поведінка хворого не дуже правдоподібна, варто було б додати кілька психологічних "гачків"... по ідеї, якщо болить, він мав би приймати сильнодіюче знебюлювальне чи наркотик.
маломотивована поведінка дівчини - знайшла у поштовій скринці таблетки - і тут же дала їх хворому.
нє, воно все може бути, але в тексті варто мотивувати ці поступки.
ну і ІМХО ви перебільшуєте дію плацебо.
а взагалі оповідання симпатичне, доопрацювати варто
ах, ще, забув.
основним недоліком твору є те, що твір "про собачку", яку жаль. тобто грається на жалю читача до невиліковно хворого. якби змістити фокус сприйняття з жалю до хворого до жалю до чужої цивілізації. яка вже вичерпала свої можливості розвитку... чи хоч до процесу дослідження землян а "собачку жаль" залишити в фоні - було б взагалі класно.
Ну, що Вам сказати... Знаєте, шановний Фантоме, українська мова настільки багата, що до великої кількості слів можна дібрати синоніми. Що Ви в принципі і зробили. Всі слова, які Вам не сподобалися - українські, є у словниках (можете перевірити), це не суржик і не калька, хоча в російській мові і є співзвучні до них.
На рахунок стосунку до теми, то задум був такий: космос далекий - розвинуті інопланетні цивілізації, які спостерігають за нами; космос близький - рідна планета і небо над нею, з якого іноді щось "падає"
. Можливо, задум справді не надто вдалий.
Те, що оповідання викликає у читача забагато співчуття - недолік, погоджуюся. Цього не було у задумі. Річ у тім, що я як автор не маю змоги об'єктивно поглянути на твір "зі сторони".
"маломотивована поведінка дівчини - знайшла у поштовій скринці таблетки - і тут же дала їх хворому". А їй і так не було більше що робити, то типу останній шанс.))
Кінцівка передбачувана, так, бо коли вона несподівана - то вже новела, а не оповідання.
В будь-якому разі, дякую за попередні та наступні коментарі.
Погоджуся із Chernidar на рахунок "земних" неземних діалогів. Та це проблема, вочевидь, багатьох творів (не на конкурсі, а взагалі), коли інопланетяни діють і мислять дуже вже по-людськи. А взагалі, ідея непогана. Поки що не ТОП, але варто доопрацювати.
Не зовсім вдала теза про стихійні лиха, що викликані діяльністю людини. Одразу виникає питання "які?". Урагани й землетруси ми ще не вміємо викликати, й навіть походження озонової дірки виявилось непов'язаним з фреоном.
Так само невдало вибрана пара "титан-ртуть". Як вони реагують? Ніяк. А у вас же НФ, не фентезюха якась.
Щодо "про сабачку" вас вже облаяли, приєднуюсь.
Кілька невдалих висловів:
Нехай розвивається так, як це було запрограмовано з самого початку. Нехай повільно, нехай з недоліками.
Так можна сказати про якесь штучне устворення - програму, наприклад. Наскільки я зрозумів, у нашому випадку цивілізація все-таки виникла природним шляхом.
вищезазначеної забавки - "зазаза".
відкладав до шухлядки, чим потім вони вдвох грали у шахи - шухлядкою? в шахи???
різала в очі - в очі ріжуть правду-матку, а темрява ріже очі.
Русизми: терпеливо, в сторону,
Бачив ваш камент з приводу багатства мови. Справді, деякі русизми можна знайти навіть у словниках. Особливо у відомому "російсько-російському". Це не збагачення мови, а навпаки, засмічення. Подумайте про перспективу. От ви запустите в українську якесь слово з російської, ще хтось запустить, і ще. Розумієте, чим скінчиться?
хто? русизми?????... ну добре, наразі промовчу... Взагалі завжди намагаюсь їх уникати. Дуже намагаюсь. І, тим більше, не маю наміру "запускати" нові. Не дай Боже нам ше якихось... А почистити нашу рідну патріотичну було би непогано ще й від англіцизмів та іншої такої штуки, бо перспектива справді безрадісна.
там перед шухлядкою написано про різнобарвні таблетки. вони більше годяться для гри в шахи
різати в очі - тут не фразеологізм, а така собі метафора.
а може, інопланетяни знають, як примусити реагувати між собою ртуть і титан?)
про виникнення життя на Землі - то однозначної думки вчених немає. Воно могло бути навмисно занесеним сюди у вигляді якої-небудь примітивної бактерії більш розвинутими цивілізаціями. А в такому разі еволюція (у т.ч. і цивілізація) може мати певну схему розвитку. Нам про це нічого не відомо. От розшифруємо ДНК - будемо знати (принаймні про еволюцію).
озонова дірка, можливо, і не від фреону чи іншої антропогенної діяльності. а як щодо парникового ефекту? танення льодовиків, підняття рівня Світового океану? воно-то, може, зараз ще не відчутно. Є й конкретніші катастрофи: розливи в море нафти, отрутохімікатів, кислотні дощі, та ж таки радіація... Словом, тут перспектива ще безрадісніша, ніж із русизмами.
Маймо надію на краще))
Отож-бо я минулої зими цокотів зубами від того парникового ефекту...
напевно сподобалась лише драматична складова
Про "ефект плацебо" можна здогадатися вже в середині твору, а це погано
Позаземні вищі істоти мислять надто по-земному... немає у них ніякої загадки, "позаземності"
Як драма про важкохорого - добре, як фантастика - не дуже...
Такі твори мають існувати, бо хоча б щось має підтримувати надію.
Симпатичне оповідання, але, на мою думку, із двома вадами.
1. Позаземні істоти спілкуються із читачем, а не між собою. Приклад дивіться у Літпроцесі - стаття Каганова, розділ 5.
2. На місті позаземних істот могли бути будь-які інші - і твір в цілому би не змінився. Янголи, маги, представники з альтернативного евереттичного простору...
Читацьке: друга позаземна істота, яка опонує знавцеві Землі, сприймається як жінка.
Дам, можливо, дивну пораду: прибрати всі частини про іншу цивілізацію і запропонувати твір до "глянцевого" журналу.
тобто до космосу твір має відношення постільки-поскільки? гм... (пішов шукати червону ручку)