Повернутися на сторінку

Коментарів: 12

  1. 2012-10-02 в 21:45:07 | Зіркохід

    Надто химерне, як на мене. Ці розмови з котом... Ні, категорично не моя проза, не можу я це коментувати. Зазначу лише, що написано гарно і вправно.

  2. У мене враження, що твір можна скоротити на порядок без втрати змісту - тобто він переважно емоційний. "поетика" є. З фантастикою - проблеми. Що черговий раз підтверджує постулат про несумістність теми конкурсу з його тематикою.

    Особисте враження взагалі погане - "екологічність", блін. "рівновага"... тупик, стояча вода, болото.

    Машини рубають ліс, ліс обороняється. А напалмом чи дефоліантами не пробували?

    Що радує - написано суттєво краще від значної частини оповідань конкурсу. Правда, це більше характеризує решту творів, ніж цей.

    "бійти й копати, копати й бігти". Блін, вдався од самоцитат...

  3. Кожного дня місто розширяється за рахунок лісу, а кожної ночі останній повертається назад.
    Лук'яненко, Зоряна тінь, вічна війна зелених з технократами?

    Балакучий кіт - Авраменко, "Все грани мира"?

    Перебування ГГ у власному внутрішньому світі - Олді, "Пасебки восьмої заповіді", "Гарпія"?

    До чого веду? Нічого нового для себе не помітив. Із плюсів хочу відзначити замах на соцфантастику, гарне написання, атмосферність твору і живих героїв.

    Успіхів.

  4. 2012-10-04 в 08:04:57 | Пан Мышиус

    Извините, автор, хочу поехидничать.

    Перебування ГГ у власному внутрішньому світі - Олді, "Пасебки восьмої заповіді", "Гарпія"?

    Макс Пшебильский «Запис №...»

    "Гомер, Мильтон и Паниковский" (с)

    Кто из нас не наступал на эти грабли?

  5. Макс Пшебильский «Запис №...»
    Володя, ну не буду ж я себе в приклад наводитиsmile Хіба що як грішника, що теж потоптався по цим грабляхgrin

  6. 2012-10-05 в 15:59:49 | Автор Подорожі

    Дякую,

    Зіркоходе, Черіндаре, Фантоме, Пане Мишиусе

    за коментарі. Радий, що є небайдужі покритикувати. smile

    Тож, почну відразу з

    Кто из нас не наступал на эти грабли?

    та

    Нічого нового для себе не помітив.

    Фантоме, Пане Мишиусе

    Згоден, багато, що тут є вже десь зустрічалося. Покопирсавшись в пам'яті згадав і про Чеширського балакучого кота, і про живий Ліс в «Улитка на склоне» братів Стругацьких, певен, що можна знайти ще багато-багато... Справа в тому, що основна ідея оповідання - не відкрити якийсь новий фантастичний антураж, а поставити ГГ в умови, в яких би він не міг не побачити проблем свого світогляду (проблем суспільного світогляду) і його наслідків як для себе, так і для оточуючих. Тобто, як сказав шановний Фантом: замах на соцфантастику.

    Іще про вибір наповнення світу. Ліс, відсутність даху, колючки на деревах - не випадкові. Для написання спробував використати мат. частину з Символдрами (http://ru.wikipedia.org/wiki/Символдрама), так ліс символізує - підсвідомість, будинок - особистість, відсутність даху - відмова від минулого і т.п.

    Особисте враження взагалі погане - "екологічність", блін. "рівновага"... тупик, стояча вода, болото.

    Якщо в голові не буде рівноваги, то тіло буде в дурці. smile Жартую.

    Черіндаре, ціль міста (свідомості) не знищити ліс (підсвідомість), а перекроїти його так, як потрібно: створюючи зелені острівки.

  7. я теж не бачу поганого у використанні відомих образів, котів у літературі була тьма.Ну і що з того? А от із символдрамою слід обережно поводитися, всі ці штучки, знаєте...

  8. 2012-10-06 в 07:41:57 | Автор Подорожі

    Марку,

    Ага, знаю... В мене подруга психолог. Кілька разів вона мені проводила лайт-сеанс символдрами, перед тим пересвідчившись, що в мене з головою все гаразд. І, чесно кажучи, штука дійсно серйозна: потім дивишся на себе зовсім іншими очима. Саме тому й вибрав символдраму у якості мат. частини. smile

  9. Якесь хворобливе оповідання... і на мовному, і на сюжетному рівні.

    Придумка з містом-лісом була б гарною, якби була повністю вашою, як помітили у коментарях.

    Мова - інструмент, ніж, який має бути гострий. У вас цей інструмент, без образ, але на наточений.

    І забагато потоків сліз...

  10. 2012-10-10 в 11:17:04 | Автор Подорожі

    Зосю,

    Дякую за коментар. Чи не могли б ви мені детальніше пояснити про "хворобливість". Я не присікаюся до слів. Просто хочу більше конкретики, аби зрозуміти, де міг помилитися. Моживо вам просто не сподобалася атмосфера твору? Але це справа субє'ктивна.

  11. Перша частина - у якому часі ведеться розповідь?

    повалятися в постелі - неа

    процедуру іще - навіщо там і?

    Як тільки злива скінчився - Посадив дід ріпку. Вийшов Ріпка і зарізав діда.

    Просо вона нікому не потрібна. - Бідна просо.

    на болючу мозоль - *зітхає*

    Ех, діалоги з дивними істотами це звісно хороша штука. Але нуднааааа. Навіть якщо зробити цих істот дотепними і смішними. Тема власної мови, роздута до неймовірних розмірів, затіняє усі інші аспекти твору. Написано, загалом, непогано, але сюжет, як такий, завалений. Читати з певного моменту просто нецікаво. Відповідно все інше сприймається зовсім не так, як треба. Таке от.

  12. І мені оповідання здалося якимось химерним і незрозумілим... Багато тавтологій (болючий, болюча; з'являється, з'являється) у межах двох речень. Мішура - русизм, знайдіть укр.відповідник. Далі - у дівчини якась нестійка психіка: лиш щось - одразу в сльози! І німфа, мені здається, це не аналог нашої мавки. Схоже, але все ж таки значення не те.

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)