Повернутися на сторінку

Коментарів: 15

  1. Яка приємна романтично-філософська оповідка! Про те, щоб шукати ляпи, навіть не виникло думки. Від читання отримав справжнє задоволення. Хотілося б побачити оповідання у фіналі.

    Авторе, щиро бажаю успіхів!

  2. Я довго не міг сформулювати це словами, напевне тому, що після квітчасто-розлогого стилю мої сухі речення просто відмовлялися народжуватися на світ. Тому твердження буде трохи поетичним, неозначеним до кінця, мрійливо загадковим.

    Це оповідання, як на мене, не потребує читача. Воно самодостатнє, замкнуте в своїй досконалості. Воно містить уже всі свої частини, читач просто зайвий, йому хочеться відвести погляд від цієї краси, йому незручно, як незручно було Сулі, коли та побачила молодят у басейні.

    Світ, змальований у творі проситься на екран до Камерона. Він світиться галогеном і сліпить очі кольорами. Він повільний, як річкова течія і плавний, як політ аеромобіля нічними вулицями.

    Текст дбайливо вивірений, метафори глибокі, алегорії наповнені поезією. У текст хочеться зануритися з головою, як у теплий потік десь у північних пустелях. Сховатися у ньому він цього нудного і передбачливого світу, поговорити з Кайросом, попліткувати про сенс життя з Сулі, зробити собі яскраве татуювання на все тіло, що передасть твої філософські погляди.

    Тільки от оповідання, як такого, за цим текстом не видно. Метафори після третього абзацу втомлюють. Нескінченне перелічення предметів перетворюється у збивання води в ступі, наповнені пафосом фрази, якими спілкуються герої, навіть негативні, викликають радше сміх, ніж довіру. Сюжет на рівні мрій дванадцятирічних дівчат, передбачувана кінцівка і питання в кінці: «Для чого це все було?» що неодмінно виникає після стількох зусиль.

    Так, стиль є, так, написано гарно, так, поетично, витончено, смачно, але чорт забирай, це ж суцільна графомань! Можливо, в кращому розумінні, але тим не менше.

    Надмірні акценти на реалізації і текстових засобах на шкоду сюжету, заглиблення у пафосні фрази без формулювання власне філософських тверджень. Картонні персонажі, окрім головної героїні, що переживає все аж занадто глибоко. Стандартна підліткова пісня «цей світ занадто … для мене». Замість трьох крапок можна ставити будь-який прикметник, не помилишся. І так далі, і тому подібне.

    На жаль, побудова речень це ще не твір.

    Порада: «Розкажи мені про себе. Без метафор та словесних ідеограм.» Дуже гарна цитата. Спробуйте написати щось взагалі без стилю, короткі, рубані речення, діалоги живих людей, а не древньокитайських філософів, сюжет, перипетії якого важко передбачити, усе це. А потім вже все разом, якось так.

    Рекомендовано до ознайомлення: Голодні Ігри та інший young-adult. Серед того, що видається в цьому стилі у багатьох авторів стиль набагато гірший за ваш. Є куди рухатися і є ніша, яку українською не заповнює практично ніхто.

    Успіхів!

  3. 2013-10-01 в 22:57:24 | Графиня

    Доку, дякую за коментар. grin

  4. 2013-10-01 в 23:01:52 | та ж сама Графиня

    Грфомань, йопересете, Але, я й сама це знаю, але треба було уяснити.grin

    Дякую, що так розлого і поетично написали відгук. Чесно кажучи, зачиталась. І за пораду, що читати, теж дякую.

    Успіху навзаєм.

  5. 2013-10-04 в 20:38:11 | автор тексту про ящірок

    На мій вибір, це безперечно найкращий твір у контрольній групі! А також і серед інших конкурсних робіт з якими мені поки що вдалось ознайомитись. Дуже сподобалось, дуже захоплююче. Виконано майстерно, при читанні навіть не помічаєш речень і слів, тільки сама атмосфера та занурення у вигаданий світ. Здається, вам таки вдалося досконало втілити все що було задумано. Я навіть не сподівався, що тут можна зустріти щось подібне.

    Проте, банальний сюжет, передбачувана послідовність подій і ця ванільна любовна історію. Не те щоб все це погано, навпаки, воно дуже пасує в даному оповіданні, і до того ж гарно вбудовано в текст. Правда, дещо приземляє твір подібного рівня.

  6. Це оповідання дуже вражає психологічно. Сильні емоції + бездоганно написаний текст = стан легкого шоку у читача. Вже потім, як шок минув, то виникло запитання, скільки років живе Адам - складалось враження, що більше, ніж звичайна людина, а Сулі зістариться раніше за нього. Але можна не відповідати - все одно така маленька деталь вже ніяк не вплине на таке велике враження.

    Здається мені, що це писав співавторський дует, і навіть є підозри на одного співавтора. smile

  7. 2013-10-05 в 23:12:49 | Графиня

    автор тексту про ящірок, дякую за Ваш приємний відгук! Носитиму його в душі, як талісман - добряче мені підняв настрій!smile

  8. 2013-10-05 в 23:29:46 | Графиня

    L.L., спасибі за позитив! Ціную це!

    Адам не довгожитель, звичайний. Більш-менш, оскільки, так би мовити, він міжрасовий міжпланетний продукт. Ну, це я утрирую. smile По тексту він молода людина, заслана юнаком на Землю на десятирічний термін. Просто має можливість за допомогою машини ментально мандрувати у минуле планети...

    Здається мені, що це писав співавторський дует, і навіть є підозри на одного співавтора.
    cheese

  9. 2013-10-06 в 00:49:21 | Анонім

    Вже не вперше беру участь у літературних конкурсах, різні оповідання доводиться читати... Але за весь час це перше оповідання, яке змусило мене розплакатись. І мене життя б'є, ох б'є, не гірше за того Януса...

    В п'ятнадцять років, доведена до відчаю, я намагалась покінчити життя самогубством. Спосіб вибрала найтихіший і найнепомітніший - думала, задушу себе мотузкою. Найперший симптом, який виник - запоморочення в голові. Тоді мене це лякало і змушувало відпускати мотузку.

    Зовсім нещодавно, після чергових ударів долі, я знову хапалась за ту саму мотузку - якимось чином вона в мене збереглась за стільки років. Запаморочення в голові вже не лякали, тому вдалось простежити наступний симптом - хотілося викинути язика з рота. Тепер він лякав і змушував відпускати.

    А тут це оповідання. Про мене написане, навіть з таким знайомим способом вбивства. І хоча з власного досвіду вважаю, що відчуття героїні під час смерті описані невірно, але ще раз відчути той шнурок на власній шиї це не завадило. А така заздрість до тієї дівчини! було кому подбати про неї після таких смертельних побоїв... Якби ж знати, що коли життя доб'є, то знайдеться хтось, хто витягне із пащі смерті - тоді хай би било. Але я в своєму житті не бачу жодної кандидатури на роль такого рятівника...

  10. 2013-10-06 в 12:40:24 | Графиня

    Аноніме, нічого собі! Мені шкода, що усе так склалося у вашому житті, чесно...

    ЩОдо оповідання можу сказати одне - плюньте ви на нього, графоманство - воно і є графоманство. Набила б морду автору, шкода лише, що автор - я.cool mad

    Бажаю вам знайти свого Адама і не розчаровуватися у людях і собі!

  11. ЩОдо оповідання можу сказати одне - плюньте ви на нього, графоманство - воно і є графоманство. Набила б морду автору, шкода лише, що автор - я.

    Та не бити автора потрібно, а тим, хто розчарувався у житті, ще раз перечитати і зробити висновок: не здаватися, бо той єдиний шанс на позитив може статися наступної миті, коли його вже зовсім не чекаєш.

  12. 2013-10-06 в 13:47:29 | Анонім

    Та ні, не треба нікого бити. Як оповідання - оповідання хороше. Тільки втрапило мені на відповідний настрій, от і все.

  13. 2013-10-06 в 14:27:36 | Графиня

    Учорашній мій рейд до Інтернету завершився тим, що я надибала фразу, кинуту кисомь із Стругацьких. Смисл її вам, читачі мої, сподобається: на кожен твій твір знайдеться той, хто його похвалить, той, у кого він викличе рвотні поклики, а 99,9% інших людей на нього буде глибоко начхати. Вийшло так, ніби Невидимий Наставник, Розвилка-на-Дорозі, Підсвідоме (чи як там ще кажуть у пориві пафосного натхнення?)підкинули мені цю фразу, аби я її добряче намотала собі на вуса і не ставилась серйозно до будь-яких випадів у бік моїх оповідань. Отак я й робитиму відтепер!

    А стосовно "бити морду" - то був такий аристократичний графський жарт. grin Я взагалі пожартувати люблю і смайлів у моїх повідомленнях багато.

    Дякую за відгуки.

  14. Олю, класний твір, дійсно гідний фіналу. Так тримати!

  15. Вадиме, дякую за підтримку.smile

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)