Повернутися на сторінку

Коментарів: 9

  1. Тепер усе стало на свої місця - і сюр, і не сюр.

    Перший палець - він і є перший, первіший від другого. smile

    Дуже сподобалися описи села - автор, схоже, знає, про що пише: він бачить картину і її побачила я. Без зневаги пише, а з повагою до осердя нашої країни (так, ось такий "сільський" пафос).

    Дядько Василь... От є у селах такі маргінали, що живуть у невеликій сільській спільноті зовсім іншим життям - без звичних речей: господарства, техніки, худоби, городів. У містах на таких людей не звертають уваги, в селах навпаки.

    Автор описав усе з тонким психологізмом, дядько, мов живий, постає перед очима. Власне, в такій подачі, де сплелися реальність і містика, мені оповідання подобається. Хочеться ще і ще читати про таємниці сільського "гуру" і "навернення" його урбанізованого "плємяша" (це слово випадає з контексту, мені воно видається стороннім, хоча я розумію, чому саме воно).

    Варто сказати, що образ дядька попри "два пальці" все ж залишився нерозкритим. Ніби і пояснено, ніби і показано, проте... У другій історії герої уже постають з іншими характерами, ніж у цій, першій. Там більше Богдана, тут більше дядька. У цій історії герої мені ближчі і привабливіші.

    Автору - удачі!

  2. 2013-09-03 в 21:20:16 | Автор пальця

    Ловчиня птахів

    Ваші зауваги завжди слушні. Дякувати за позитивний і емоційний відгук. Можливо продовжу писати історію Богдана Наріжного. Матиме сенс звести його віч-на-віч з Ісука Такає))))

  3. Цікава тема і виклад теж нічогенькийsmile Фантастика+романтика+гумор.

  4. 2013-10-04 в 15:54:00 | автор тексту про ящірок

    Виходить якось складно оцінити коли продовження знаходиться в іншій групі. Продовження я неодмінно прочитаю, оскільки зацікавило. А оцінювати прийдеться лише першу частину. Досить мальовничо передані образи села, увесь його колорит і протиставлення міському житті, що саме більше всього і сподобалося в творі.

    Написано гарно, читається легко. Але плутанина з іменами героїв сильно збиває з пантелику. Чи то може я шось не второпав?

    На жаль Богдана чекало розчарування, щойно він зайшов за фасад будівлі вокзалу. Дорога… Раніше крива з вивертами в балках, мов гадюка, що приготувалася до нападу на супротивника, вже пряма-прямісінька і заасфальтована. Тепер по ній не побігаєш босоніж. Розпечений асфальт обпікав ступні. Степан зійшов на узбіччя. Там він повною мірою відчув забуті пилюку, камінці, а на десерт ще й колючки будяків.

    Степан це майже як Богдан, але тільки Степан.

    І знову плутанина з іменами.

    А почалося все ще з дитинства. Одного дня Василько гайнув до балки Злодійка подивитися куди струмок тече

    Тобто, я так розумію, мова йде про Василя, дядька Василя, в якого племінник Богдан-Степан. Далі йдеться декілька абзаців про те як він жив після того випадку. Гарно вчився, поступив у мед. вуз і таке інше. Потім:

    Коли прийшов час отримувати диплома він навідріз відмовився давати клятву Гіппократа. Офіційно написав відмову на ім’я ректора. Сокурсники переконували його просто стояти мовчки під час загального проголошення, а потім спокійно отримати диплома і гайда за направленням. Дарма, вперся і край, не вказуючи конкретної причини. Така поведінка не пасувала дорослій, вже жонатій людині, яка виховувала трирічну доньку.
    В результаті диплома Петро Навоєнко не отримав. Видали йому свідоцтво

    Петро це той самий Василь, чи може вже інший персонаж?

  5. 2013-10-04 в 17:25:00 | Автор пальця

    автор тексту про ящірок

    Вельми дякую за зауваги... Ага! Прикольно. спробую пояснити просто, бо виправдання виглядатимуть ще абсурдніше. Коли писав у голові крутилися кілька імен і прізвищ головного героя. Степан, Богдан, Руслан... Судилося йому бьути Богданом Наріжним. Мабуть в запалі не помітив і на якусь хвилину Богдан став Степаном.

    Петро Навоєнко. Так і з цим іменем також... Малося нга увазі Василь Петрович Навоєнко.

    Ще одне! Буває намагаюся дуже швидко друкувати аби встигати за летом думки. Мабуть ще не освоїв швидкісний машинопис. Заность на поворотах))) Ще раз дякую.

  6. Знала, що пальців на цьому конкурсі два. Перший потрапив до контрольної групи. Поки читала, було ще якесь мляве бажання почитати другий, а що ж там далі. Але коли закінчила... щось уже не так цікаво. Одним словом, мене нічим особливо не зачепило.

    ПС. Про плутанину з іменами вам уже казали - я теж її зауважила.

  7. 2013-10-05 в 22:18:41 | Автор пальця

    L.L.

    І це теж хорошо)

  8. А про що це оповідання? Жив собі файний хлопець. Будував будинки. Поїхав у відпустку додому. В останньому реченні зустрівся з своїм дядьком, теж судячи з розлогого опису - гарним хлопцем. Який тут меседж читачу? Яка мораль сєй басні? От як би просвітлений дядько підказав йому якусь концепцію революційну - як побудувати ще вищий хмарочос - наприклад. Де розвязка? Ну, але то такє - як автор постелив так читач і проголосує)))

  9. 2013-10-07 в 12:07:20 | Автор пальця

    Злий

    А про що це оповідання?

    Головне і приємне є в цьому оповідання... Він поїхав до рідних обійсть аби зачерпнути приємного минулого для сублімації у сприятливе майбутнє, що спровокує до нових варіантів означення свідомого Я!)))

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)