Нова ідея Короля

Нова ідея Короля

Неділя, 27 січня 2013 г.
Мітки:
Проглядів: 2181
Підписатися на комментарі по RSS

Я зайшов у велику залу, дочекався поки вщухне несамовитий гомін, що покотився мені на зустріч, і зобразив на обличчі скромність.

- Щасливого дня всім! Мої вітання! Це історичний день! Запам’ятайте його! Початок шаленого, унікального, надзвичайно вигідного, суперприбуткового проекту! Якщо ви зі мною ніколи бідність та нудьга не буде вас мучити!

Почулись оплески, я підхопив їх та задав ритм: та-та-тата! Деякий час ми всі насолоджувались цим ритмом, потім заспокоїлись.

- Отже, в нашій чисельній команді випускники Королівської академії та інші фахівці, провідні у своїх галузях. І знаєте чому? (я зробив паузу) Тому, що мені потрібні найкращі! Скажіть, ви найкращі?! Так… я чую-чую… Хто не вважає себе таким -  хай вийде геть! Геть на тусовки для зануд та дурнів.

Я попереджаю - працювати нам прийдеться багато, виснажливо і навіть монотонно.

Проте ви знаєте для чого вам гроші. Зараз я напишу суму, яку отримає кожний за участь у проекті.

Коли я написав на великій дошці останню цифру та повернувся до своїх слухачів, я був собою задоволений як ніколи – бо на їхніх обличчях запанував глибокий подив. Була така тиша, що я спитав спокусливим хрипким шепотом:

- Ви вже уявили, як ви витратите ці грошенята?

Мабуть уявили, бо заціпеніння спало та всі збуджено зегелготіли.

От все-таки вмію я давати шоу. Я завожу натовп, викликаю емоції як майстер феєрверків іскри, зірки та спалахи.

- Мабуть кожен з Вас питає себе, за що? За що можуть бути такі гроші? Які послуги, які товари можуть коштувати так дорого? Зрозуміло, що це будуть розваги, бо нема нічого страшнішого від нудьги і вона найголовніший ворог людства. Так? Ми постійно працюємо над  тим, щоб удосконалити наші розваги. Вся наша індустрія працює, щоб задовольнити цю фундаментальну потребу. І ми досягли видатних успіхів, це говорю вам я - Король розваг. Я постійно питаю себе, а ще «що і як» ми можемо запропонувати нещасним нудьгуючим? І ось я придумав нове, те, чого ніколи не було. Від чого всі, в кого є гроші, ошаленіють і віддадуть їх нам.

Десь в натовпі слухач підняв руку:

- Ваше Величносте, я як економіст не бачу…

Я перебив нахабу:

- Хочете  збагнути, про що йде мова? Терпіння, мої любі, терпіння. Тримайте голову руками, те, що ви почуєте, виходить за межі вашого буття. Бо це - дар небес!

Я підняв палець та очі догори. Всі присутні зробили теж саме. Я зітхнув, наче мені було дуже важко, сів у крісло .

- Мені знадобиться час, я буду розповідати все по черзі, інакше ви ризикуєте не опанувати нову ідею. Так, розташовуйтесь зручніше. Не хвилюйтесь, нудьгувати не прийдеться - я підготовив гарну презентацію.

Я посміхнувся, зробив паузу.  Публіка рипіла кріслами – вмощувалась.

- Ви певно добре знаєте, що я заробив чимало на розвагах, бо на моє щастя , телепнів, які самі не вміють розважатись багато, ще більше тих, хто швидко до всього звикає і нічим вже не дивується.

Ще в минулому столітті я купив собі резиденцію у самому мальовничому куточку нашої Землі. Це красива чимала місцевість являє собою гігантськи сходинки. На першій - ви знаходитесь на березі океану.

Я ввімкнув проектор і ми опинилися на широкому пляжі серед пальм, перед нами котилися сині хвилі, рокотів прибій, кричали білі птахи.

- Як ви можете побачити, - продовжив я через кілька секунд и обернув панораму, - пляж оточують високі скелясті береги. Піднявшись на них, ви побачите другу сходинку.

Я переключив кадр і всі опинилися серед степу, у густій високій траві, над обривом и спостерігали океан вже зверху.

- Якщо ви обернетесь,  ви побачите третю сходинку.

Я знов переключив вид і всі побачили, як степ упирається в схили гір. На гірських схилах ростуть ліси, а на вершинах лежать снігові шапки.

- Там серед високих луків (я знов змінив пейзаж) розшташована третя сходинка, а четверта - відповідно найвисока – на льодовику. Я детально зупиняюсь на описі моєї садиби, адже ці природні особливості її зіграли неабияку роль у виникненні ідеї нашого проекту.

Звичайно, я розповідав про свої володіння ще і з потаємною метою – похизуватися перед іншими, і я бачив заздрість на обличчях публіки, тому не втримався и ще додав смаку:

- Як ви помітили, я маю у власності природне різноманіття, воно мене дуже тішить. Я постійно мандрую, іноді змінюючи клімат по декілька разів  на добу. На кожній сходинці маю дім. Не так давно я, перебуваючи, на спекотному березі, відчув інтуітивний імпульс раптово кинути все та негайно опинитися серед гірських луків. Тільки не питайте, «чому?»! Це інтуїція, яка завжди спрямовує мене туди, де будуть яскраві враження. Я хутко зібрався, і мій гелікоптер доставив мене у високогірну долину. Там нічого особливого не відбувалося. Ну звичайна собі краса: озеро, струмочки, квіточки; так помилуватися, скупатися - не надовго. Ставало нудно. Однак я не поспішав, певне передчуття утримувало мене там. Все почалося раптово. Зненацька, на місці, де я стояв з’явився здоровезний об’єкт розміром, мабуть, з лівий флігель нашої славетної Академії. Від цього феномену я неабияк постраждав, бо мене відкинуло повітрянною хвилею ще й гепнуло гострим камінням. Я на короткий час знепритомнив, а коли отямився побачив кумедну картину: наді мною схилися прибульці. Це були людиноподібні істоти, я кажу людиноподібні, бо дійсно вони схожі на нас і ви побачите це сьогодні. Можете переконатися. Увага на презентацію - я і головний прибулець - на перший погляд лише зріст та колір нас відрізняють.  Більш детальні відмінності проявились потім, коли ми роззнайомилися.  Отже, я дивився на прибульців, а прибульці дивились на мене. Я розумів, що їх охоплює буря почуттів. Сам я почувався незле і був у захопленні від пригоди, оскільки мене добряче пошматувало і я бачив свої ноги неподалік від себе. Точно як у кумедному народному віршику: «в темній залі на вокзалі, тіло є без голови, поки голову шукали, ноги самі геть пішли». Ноги мої, звичайно, знаходились не у світі поезії, а перебували у звичайнісінькому світі, тому вже прямували до тіла. Тіло збиралося до купи, відповзало трохи вбік від гострого каміння. Тобто, йшов собі нормальний процес відновлення цілосності. За всім цим спостерігали наши гості, і, як я потім з’ясував, це видовище для них було надзвичайним. Уявляю, щоб вони сказали, якщо б стали свідками моєї торішньої пригоди, коли я бавився розпиленням. До речі рекомендую – надзвичайні почуття. Ваше тіло розпадається на атоми, потім довго синтезується, а свідомість перебуває наче розчиненою у Всесвіті. Думаю, від спостереження такого у наших гостей втратився би глузд. А так, дивлячись на кроки моїх ніг до тіла, вони лише переживали подив і дослідницький ентузіазм. Відновившись я привітався та запросив прибульців у своє шале. Ми порозумілися швидко, адже в мене був новий прилад, що створений для зчитування думок безсловесних істот та дозиметри емоцій. Вони в свою чергу мали прилад, що швидко вивчав нашу мову і був перекладачем. Залучивши таке устаткування, ми змогли не тільки говорити, а ще й добре розуміти найменші відтінки почуттів. Прибульці завітали до нас із дослідницькою місією. Я багато супроводжував їх у пізнавальних мандрівках. Можна сказати, що ми подружилися. Вони називали мене «маленька зелена людина», а я їх «гості-велетні». Мені відкрилося зовсім інше життя цих прибульців.

Перш ніж розказати про їхні особливості, я хочу наголосити на схожості наших натур. Вони, як і ми, допитливі, розумні та прагнуть нових вражень. Місце їхнього прибуття у моїх володіннях було обрано невипадково, адже за одну подорож вони хотіли швидко вивчити всі кліматичні варіанти нашого світу. Вони надзвичайно активні, в їхньому світі розвинуті технології. Вони були в захваті від нашого мистецтва і наших розваг, хоча звичайно, що деякі для них незрозумілі, а деякі недоступні в принципі.

Взагалі, спочатку життя оцих людиноподібних мене неприємно вразило. Я подумав, що їм не позаздриш. Судить самі!  Ось модель їхнього обміну речовин, ось нашого. Порівняйте! Світло, яке для нас є головне джерело живлення, відіграє у них зовсім незначну роль. Натомість бідолахи мають постійно шукати біологічну речовину та поглинати її. Спеціальна система травлення, в якій відбувається  хімічне розщеплення на прості речовини і виділення енергії вже безпосередньо у органах. Все дуже складно. Вони не можуть просто поглинати та накопичувати енергію від світла.

Їхня базова потреба – споживання біологічної речовини!

Додайте ще надзвичайно низьку здатність до відновлення. Важко подумати, що мова йде про розумні істоти!..

Я зробив паузу. Бо наступна фраза мала вибухнути у головах.

- Мова їде про розумні істоти, проте їхнє життя кінцеве! Вони мають здохлення!

Я дивився на своїх слухачів, вони збудилися і голосно вигукували свої коментарі. Я підняв руку, люди замовкли.

- О, я розумію, що це слово «здохлення» неприпустимо до людей и навіть до людиноподібних істот. Їхнє власне слово походить від слова темрява. Деякі з них вірять, що після закінчення життя, їхня свідомість опиняється  в іншому світі і живе окремо від тіла, що зруйнувалося. Однак, переважна кількість думає, що у життя існує кінець. І майже всі вони шалено бояться свого кінця.

У залі піднялися руки допитливих слухачів. Одному з них, фахівцю з біології, я дав слово.

- Ваше Величносте, а як вони споживають повітря та воду?

- Майже так як ми, проте без повітря припиняють життя протягом надзвичайно короткого часу, а без води також гинуть швидко.

Я бачив, що допитливість моїх майбутніх співробітників розпаляється, і вони здатні розпитувати про фізіологію прибульців. Як ділова людина, я не міг допустити, щоб обговорення комерційного проекту перетворилося на балачки. Я підняв руки, щоб досягти тиші.

- Повертаюсь до перспективи нашого бізнесу.  Близьке знайомство з прибульцями привело мене до глобальних онтологічних висновків, які і будуть лежати в основі нового витку розвитку у індустрії розваг. До речі, може хтось вже здогадався, до чого я веду?

У залі почали вигукувати:

- Екскурсії до світу людиноподібних? Продаж продуктів культури і  мистецтва?

Я рішуче похитав головою:

- Ні! Хіба це надасть таких гострих і сильних переживань? Хіба це коштує дорого? У нас присутні фахівці з маркетингу - я бачу справедливий скепсис на їхніх обличчях.

Аудиторія збентежено мовчала, ніхто ще не розумів у чому річ. Чутно було як дрібна комаха б’ється у скло. Я подумав, що зараз так відбувається у кожного в голові – всі уявлення натикаються на перешкоду звичайного світобачення, хоча гнучкий розум, такий як у мене, зміг би її розчинити. Треба було дати підказку:

- Ми будемо продавати те, чого принципово не маємо, те, що загострює навіть просте спостереження за життям, кожен крок та кожен подих. Невже ви не здогадалися, що це?

Жодного вигуку. Невже я тут найрозумніший!? Гаразд, все-таки вони не спілкувалися з прибульцями, буду поблажливим, розкрию карти.

- Ми будемо продавати остаточне, кінцеве припинення життя!

Присутні повскакували з місць. Це було ефектно, я був собою задоволений.

- Так мою любі! Нам треба знайти спосіб побороти нашу вічну натуру, знайти, як припинити процеси відновлення и подарувати людству можливість припинити життя. Звісно, «подарувати» це метафора. Продати. Дуже коштовно. Це буде розкіш доступна лише багатіям. Я бачив на дозиметрах, наскільки сильні почуття здатні відчувати прибульці. Я бачив як вони прощалися з своїм товаришем, що закінчив існування. На певний час мене охопив глибокий сум, я тремтів від тривоги, почуття втрати, безкінечної порожнечі,  я став відчувати так гостро життя, як ніколи раніше. Це найголовніше моє враження. Коли ти розумієш, що твоє життя не вічне, воно стає більш насиченим, більш вражаючим.

Присутні гомоніли, аплодували, вигукували у захваті. Я продовжив:

- Можете не хвилюватися, що наша кількість зменшиться. Я став свідком ще одного надприродного дива. Міфічне запліднення існує! Наші жінки, відомо ще з старих легенд, можуть завагітніти. Таке було всього лічені рази на Вічність. Для цього, відомо, жінці треба відчути надзвичайні космічні переживання від сексу. Так ось, моя дружина після присутності на прощанні з прибульцем також дуже переймалася. І нам разом закортіло покохатися. Такого сексу в мене не було ніколи! Це заявляю, я – Король розваг. І знаєте що трапилось? О, я чую ваші вигуки. Точно! Вгадали! Вона вагітна!

Отже тепер думаю, Вам зрозуміло, які розкішні речі буде продавати наша корпорація, та чому я планую витратити чималу суму з своїх запасів на розробку заходів остаточного припинення життя у нас, у людей.

Вперед! До нових надзвичайних розваг!

]]>twitter.com facebook.com vkontakte.ru odnoklassniki.ru google.com/buzz friendfeed.com ya.ru mail.ru myspace.com rutvit.ru pikabu.ru liveinternet.ru livejournal.com blogger.com google.com yandex.ru memori.ru]]>