Повернутися на сторінку

Коментарів: 15

  1. 2015-02-14 в 20:36:31 | Капітошка

    У першому ж абзаці чотири рази зустрічається "ти". Не варто так "засмічувати" власний текст.

    Коли опиняєшся у полоні власних жахіть, хапаєшся всім своїм єством за порятунок. Без єдиних сумнівів боришся, і чим відчайдушніша твоя боротьба, тим швидше заглиблюєшся до порожнечі.

    Без "ти" текст нічого не втрачає.

    Зайві уточнення

    Ще кілька людей зрілого віку, інші - літні люди.

    Хіба це не про одну категорію людей?

    Багато речень зміст яких не можна осягнути. Вірніше не можна зрозуміти навіщо ними наповнювати текст

    Жодного пояснення я не бажала визнавати від мого Ката, який не являється мені особистим.
    Не зігнавши не на долю запалу, я простягла свою руку наскрізь грудної клітини Ліама, не відчуваючи шаленого серцебиття.
    Мені здалося, ніби він повільно промовляв кожне слово, щоб не так відчайдушно збити мене з пантелику.

    І це тільки кілька перлів, які я не полінувалася вибрати.

    Або:

    Пітер ніжно доторкнувся до мого плеча

    Пітер ніжно торкнувся мого плеча

    Чимало русизмів. Було б добре, якби кількома штрихами описали зовнішність героїв.

    Може хтось вас пожаліє і скаже щось інше, але я нажаль скажу, що сам текст найпримітивніший, з усіх прочитаних. (Я ще не все читала).

    Працюйте, більше читайте українською і все у вас вийде.

  2. Капітошко, ви чудесно розпочали мій вечір.

    Хіба це не про одну категорію людей?

    У віковій періодизації виділяють періоди зрілості ( 20-64 років), а останній - період старості (літні люди 64-...років).

    Пітер ніжно торкнувся мого плеча

    Вибачте, а що до людей не можна доторкатися?

    Звичайно, я погоджуюсь із вами про мій промах повторення слова "ти" та певну кількість русизмів. Дякую, що звернули увагу. Але які є ще русизми, щоб у майбутньому я й не подумала їх вживати?

    Багато речень зміст яких не можна осягнути. Вірніше не можна зрозуміти навіщо ними наповнювати текст

    Так, ці речення з першого погляду здаються непотрібними, але вони у певній мірі пояснюють, що коється із героями: їхні переживання, почуття, роздуми та здогадки.

    Може хтось вас пожаліє і скаже щось інше, але я нажаль скажу, що сам текст найпримітивніший, з усіх прочитаних. (Я ще не все читала).

    Я беру участь в конкурсі не для того, щоб потішити себе, а отримати настанову від досвідчених людей у письменницькій справі.

    Так з яким же "великим" твором ви порівнювали мою роботу, що назвали її найпримітивнішою? В чому це так виражається?

    Дякую, за першим відгуком до мого твору.

  3. 2015-02-14 в 22:14:14 | Капітошка
    Так з яким же "великим" твором ви порівнювали мою роботу, що назвали її найпримітивнішою? В чому це так виражається?

    Можете прочитати " Діти місяця й туману".

    Так, ці речення з першого погляду здаються непотрібними, але вони у певній мірі пояснюють, що коється із героями: їхні переживання, почуття, роздуми та здогадки.

    Поясніть тоді зміст речення: Не зігнавши не на долю запалу, я простягла свою руку наскрізь грудної клітини Ліама, не відчуваючи шаленого серцебиття.

    Особливо першу частину.

  4. 2015-02-14 в 22:15:39 | Капітошка
    В чому це так виражається?

    В слабкій реалізації і якості тексту

  5. Можете прочитати " Діти місяця й туману".

    Вибачте, але ж цей твір знято з конкурсу, тому ознайомитися я не в змозі. Тільки зависокий щабель ви взяли для порівняння, адже мій твір, зрозуміло, що в кілька разів слабше. Я всього-на-всього тренуюся, вчуся.

    Не зігнавши не на долю запалу...

    Швидко, без роздумів.

    ...я простягла свою руку наскрізь грудної клітини Ліама, не відчуваючи шаленого серцебиття.

    Головна героїня бажала вирвати серце у Ліама. Це в її силах, адже нічне жахіття - не має фізичного тіла, лиш образ. От тільки минулий коханий втратив його.

    Поясніть тоді зміст речення: Не зігнавши не на долю запалу, я простягла свою руку наскрізь грудної клітини Ліама, не відчуваючи шаленого серцебиття.
    Особливо першу частину.

    Капітошко, мені здається, що ви встали сьогодні не з тієї ноги. Якщо вам настільки не подобається твір, і ви вважаєте його непридатним, то потрібно було його оминути.

    Все-таки дякую за вельми коректну критику.

  6. Знаєте, авторе, з такими відповідями на критику, і коментувати нічого не хочеться.

    Капітошка прочитала ваш текст, висловила свою думку. Якщо ви прийшли вчитися, то хоча б слухайте, що вам говорять. Не обов*язково враховувати, але хоча б послухати і проаналізувати, а може щось дійсно не так.

    Захищати з графоманською істерією свій не найкращий текст повне безумство.

    Текст засмічений. 2 третини слів можна викинути, без шкоди для змісту. Почитайте Нору Грааль "Слово живе і мертве".

    Русизмів багато, але якщо ви думаєте, що Капітошка ще раз читатиме ваш твір щоб виловити всі "блохи" - ви помиляєтесь. І я не буду!

    Багато канцеляризмів і перекручених висловів.

    Я встала з тієї ноги, якщо це вас цікавить.

    Всього найкращого!!!

  7. Нора Галь - не Грааль

  8. Нора Галь - не Грааль

    smile

  9. 2015-02-18 в 19:57:43 | ДонькаДонКіхота

    не зважаючи на ризик нарватися на обурену реакцію автора цього опусу, все ж таки додам і я деякі міркування.

    враження від прочитаного одне - "а там за туманами, пьяными, пьяными". читаєш і нічого не розумієш. хто така оповідачка. що за місто. таке враження, що автор сам достеменно цього не знає. так - пише слова, не особливо переймаючись, що з того виходить.

    на рівні змісту - затягнуто, непрозоро, незрозуміло. на рівні художнього мовлення - для мене цей твір - просто катастрофа. абсолютне косноязиччя... виписала деякі "ляпсуси" з перших двох сторінок. на більше не вистачило терпіння.

    "Коли ти опиняєшся у полоні власних жахіть, ти хапаєшся всім своїм єством за порятунок. Ти без єдиних сумнівів боришся борешся, і чим відчайдушніше відчайдушніша - адже мова про боротьбу твоя боротьба, тим швидше ти заглиблюєшся до порожнечі в порожнечу". от - як зрозуміти цей пасаж? про що це. філософування - як потік неконтрольованого слововиверження.

    "Більше немає меж між реальністю та вимислом. Скільки би я не переконувала себе у вигаданості та неможливості подій, стільки би разів не переконувалася в тому, що ставала частиною, епіцентром подій, викарбуваних на у власній підсвідомості". ГГ знає, про що говорить, а читач - ні. тому читає це і дивиться на рядки, як баран на нові ворота...

    "За останній зимовий місяць нас відвідували, і навіщо тут кома,що вона відділяє?? лиш постійні дощі: небажані, рясні та та ставиться у випадку, якщо мова про однорідні члени речення, ставте просто кому із присмаком далекої весни".

    "Постійна темрява. Ні ранок, ні вечір не мають різних ознак не відрізняються? ваш варіант стилістично неправильний, лиш густина хмари туману відрізняє їх".

    "Нас поступово відрізали від зовнішнього світу, ніби дещо дещо як слово паразит ізолювали. На що - на що? ми не викликали ні у собі, ні у інших жаги до протесту, до боротьби".

    "За бажанням літніх мешканців багато хто покинув рідне містечко. Ця різка та водночас благодійна справа стосувалася молоді та дітей, адже вони тире світла та щаслива прийдешність своїх стареньких рідних". пафосно і пустопорожньо...

    "Залишилися одиниці одиниці? А ДВІЙКИ?мого віку: спілка студентів, волонтери та практиканти у наукових закладах та в міській раді".

    Ось так ми й проживаємо свої останні зимові вечори: збираючись у місцевому пабі, де я дещо допомагаю своїй тітці.

    Подаючи постійному клієнту, навіщо комайого бажаний десерт, він - класичний приклад стильового глюка - десерт подавала вона, а він продовжив - неузгодження частин речення продовжив розмову:

    – Дякую, мила моя. Шкода, що сонячні деньки не в силах повернутися назад. Хоча час від часу, нащо кома? мені здається, що я відчуваю тепло сонячних промінь променів!!, коли віддаюсь снам о півдні опівночі на веранді.

    Дідусь вірно підмітив, що колишні події не в силах повернутися. Із від'їздом молоді, навіщо кома? вулиці втратили тогочасне тепло та яскраві фарби, будинки охололи, лиш у спогадах повертаючи до сімейного затишку, а погляди людей...

    це лише мала частина.. а далі - неміряно таких невправностей

  10. Я ж не звір, щоб на кожного кидатися.

    Перший коментар, який написала Капітошка сприйнявся мною занадто емоційно. Адже цього разу така пряма критика виявилася неочікуваною. Прошу, не тримайте на мене зла.

    Дякую, ДонькаДонКіхота, ви плідно попрацювали над кожним реченням мого твору. Але деякі речі мені все-одно залишаються незрозумілими. Ви випадково не кандидат філологічних наук?)

    В своє виправдання не маю чого додати. Краще взяти і спалити мініатюру)

  11. Знаете, що нагадало? Оповідання з якогось із минулих конкурсів, де були такі ж незрозумілі філософії навколо якоїсь гри, в яку грали герої... А потім виявилось (за словами самого автора), що грали всього-то в якісь кульки. Там отак само все було незрозумілим, як і тут. Якщо і автор той самий, то прогресу в його творчості, на жаль, не спостерігається.

  12. Знаете, що нагадало? Оповідання з якогось із минулих конкурсів, де були такі ж незрозумілі філософії навколо якоїсь гри, в яку грали герої... А потім виявилось (за словами самого автора), що грали всього-то в якісь кульки.

    Справді? Здається маю однодумців, хоча це вельми негативно)

    Там отак само все було незрозумілим, як і тут. Якщо і автор той самий, то прогресу в його творчості, на жаль, не спостерігається.

    Ні, я не автор того минулого твору. Насправді, мій твір повний провал.

  13. Не розчаровуйтесь. Кожна думка має право на існування. Твір не є поганий. Думаю над ним ще потрібно попрацювати. Критика, звичайно, ранить знаю по собі. Та для мене критика є стимулом працювати ще старанніше над своїми творами. Успіху вам автореsmile

  14. Твір "не мій", критикувати його важко. Проте спробую.

    Вибраний стиль такий, що твір повинен читатись на одному пожиху, інакше втрачатиместья атмосфера. У мене так його прочитати не вийшло, десь посередині стало скучно і думки заблудидися. Тому радив би скоротити.

    Нюанс номер два - твір завідомо має вузьку цільову аудиторію, тому в рамках даної системи оцінювання навряд чи отримає великі бали. Врахуйте, що це недолік (точніше нюанс) системи оцінювання а не твору.

    У мене все, щасти.

  15. 2015-03-04 в 03:43:42 | Альтаїрченко

    Авторе, ви вмієте передавати настрій - і могли б писати дуже гарні твори.

    Щодо цього конкретного оповідання:

    Початок сподобався. Напівзакинути місто, залите дощами. Місто чекає на катастрофу. Людей залишилося дуже мало, їм страшно. Тобто, мала б вийти чудова історія - краса, сум, фаталізм, пошуки виходу, може й романтичне кохання...

    А потім почалася якась битва темних сил невідомо чому, невідомо за що, невідомо яким чином. Хтось на когось перетворився, хтось пожертвував чимось коханням, хтось був людиною, а вже не людина.

    Коротко кажучи, якісь там в них свої розборки, незрозумілі стороннім. А що за катастрофа насувалася на місто і чому залишилися самі пенсіонери і волонтери - невідомо.

    Окреме питання: чому вони всі (ну абсолютно всі!) мали бути виключно англомовними? Місто - за описом і атмосферою - центрально- чи східноєвропейське. А темні сили - як не Ліам, так якийсь Пітер. Це видно американські місіонери приїхали до Європи - і пересварилися між собою smile

    Авторе, в вас є великий потенціал, але хотілося б більшого.

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)