Повернутися на сторінку

Коментарів: 20

  1. 2017-04-16 в 12:13:35 | Кот Бегемот

    Початок нагадує Титанік. Як мінімим картинкою, що утворилась в голові. Лексика непогана, хоча і не найкраща в групі.

    Сподобалось, що передостання частина стоїть першою - цікавий прийом. Друга половина тексту читається важко і не тримає читача - почав стрибати через слово; довелось примусити себе не стрибати через рядок.

    терлись об пергамент

    Звучить кострубато, як на мене. Краще було б використати щось на зрозок "що дряпали пергамент". Але це доволі суб'єктивно. Подібні моменти зустрічаються ще - та це справа сприйняття.

    Виникають питання до логіки всесвіту. Багато питань:

    - недостатньо розкрита мотивація мертвих та і їх природа; складно зрозуміти на скільки вони... розумні створіння;

    - речі, парфуми, наркотики - звідки все це з'явилось?

    - на початку ми розуміємо, що гг вже тікала; значить її повернули і нічого не зробили?

    - про більш дрібні речі мовчу;

    Загалом формується непогана картинка; хороша, незвична, доволі цікава атмосфера - особисто мені уявляється Карн-Дум, що в Анґмарі чи Нуменґард.

    Гадаю, вийшов би непоганий фільм з красивими ефектами і графікою.

  2. Фігенчик.

    Шкода, а може й на краще, що це оповідання прочитав останнім.

    Автор — супермен.

  3. 2017-04-17 в 11:02:46 | Кот Бегемот

    Щойно зрозумів, що забув про дуже важливу річ: кінцівка; Як на мене було б набагато краще прибрти останній абзац:

    Капітана немов струмом вдарило. Йому дуже захотілось покурити. Хоч трубки в роті він не мав більше двадцяти років.
    – Називайте мене Немертва.

    Звучить краще, епічніше та і просто приємніше для вух. Навіть, якщо залишати такий варіант як зараз, то є сенс переписати ці самі 3 речення у щось більш милозвучне.

    Загалом, успіхів, пишіть та радуйте нас чудовою атмосферністю)

  4. Дякую за коментарі, Коте Бегемоте) Сам не люблю прийменник "об", але кращих альтернатив не так багато і вони частіше використовуються в тексті.

    Виникають питання до логіки всесвіту.

    Проблема в тому, що автор і не збирався давати відповіді на ці питання. Це не повість і не роман, щоб поснювати всі дрібниці, особливо тоді коли вони не настільки важливі для сюжету. Для мене основної ціллю оповідання стало більш глибоке зображення персонажа через його думки, а ще новий для мене досвід з першим жіночим головним героєм. Сподіваюсь, в мене вийшло. І навіть якщо б я дав відповіді на ці питання, то довелось би вирізати чималий шмат тексту. Сюжет міг стати схематичнішим, а головні герої не такими глибокими. Тут постає одвічне питання жертви))

    Звучить краще, епічніше та і просто приємніше для вух.

    Не тільки епічніше, а і пафосніше. Не буду брехати, такий варіант я розглядав, але з пафосом я стараюсь бути обережним. Інакше мене може дуже далеко занести, а це не є добрий. Пафос як хороша приправа: добре, коли його мало.

    Ще раз дякую за коментар.

  5. Вдячний за коментар, Ромчику) Радий, що вам сподобалось)

  6. Ох, і ще одне.

    - на початку ми розуміємо, що гг вже тікала; значить її повернули і нічого не зробили?

    Не розумію звідки ви це взяли, але це не так. Шістнадцята розробила багато планів порятунку, але до цього ні разу не тікала.

  7. 2017-04-17 в 16:54:34 | Стишена

    Світ цікавий.

    а ще новий для мене досвід з першим жіночим головним героєм. Сподіваюсь, в мене вийшло.

    Думаю вам вдалося smile

  8. 2017-04-18 в 22:51:25 | Аноним

    Стишена, дуже дякую) я полюбляю працювати з декораціями)

  9. Як на мене то одна з найсильніших історій в групі. Сюжет чіткий, але дещо передбачуваний, стиль хороший.

    Перше, що мені не сподобалось, це перехід від першої до третьої особи в написанні твору. Звичайно це можна мотивувати тим, що шістнадцята і Немертва це дві різні істоти(хотів написати людини, але ж Немертва не людина). Правда тоді доречніше було б навпаки, бо при перетворенні в нежить, людина втрачає багато з того що робить її людиною. Але це просто мої суб'єктивні п'ять копійок.

    Друге це саме та вставка на початку, бо вона зробила сюжет ще більш передбачуваним чим він міг би бути.

    Але в загальному, мені дуже сподобалось.

  10. 2017-04-20 в 15:11:18 | Сторонній

    Хороше оповідання. Але все одно абсолютно нелогічним здається те, що звідкись брались, скажімо, парфуми. Чи те що на півночі існувало як мінімум одне місто мерців, і не було жодних контактів з людьми (судячи з подиву капітана).

    І абсолютно не можу зрозуміти, як це мерці дозволяли так легко переховувати від себе купу наркоти, яка неабияк сприяє втечам. Зрозуміло що втечі - це ще й спосіб відбору, але наркотики, судячи з тексту, в цьому відборі серйозної ролі не грають.

    Але то таке, назагал оповідання дуже смачне smile

  11. Як на мене то одна з найсильніших історій в групі. Сюжет чіткий, але дещо передбачуваний, стиль хороший.

    Ares Frost, дякую я радий, що вам сподобалось.

    Перше, що мені не сподобалось, це перехід від першої до третьої особи в написанні твору.

    Це експериментальний для мене метод розкриття персонажу, який я підгледів у Стівена Еріксона. Збираю фідбек щодо його ефективності. Я не хотів вкладати в цей метод символічність, воно якось само собою))

    Друге це саме та вставка на початку, бо вона зробила сюжет ще більш передбачуваним чим він міг би бути.

    Ви знаєте, а ви в дечому праві. Можливо, так буде краще. Ще спробую з цим погратись.

    Вдячний вам за коментар.

  12. Вітаю, Сторонній. Дякую за коментар.

    Але все одно абсолютно нелогічним здається те, що звідкись брались, скажімо, парфуми.

    Хіба у дівчини не можуть бути власні парфуми? Вони не мають якоїсь чарівної дії. Шістнадцята просто використала їх, щоб збити зі сліду гончаків.

    Чи те що на півночі існувало як мінімум одне місто мерців, і не було жодних контактів з людьми (судячи з подиву капітана).

    Нежить в моєму світі страждає ізоляціонізмом. А капітан згадував, що вони, можливо, перші хто забрався так далеко на північ.

    І абсолютно не можу зрозуміти, як це мерці дозволяли так легко переховувати від себе купу наркоти, яка неабияк сприяє втечам.

    Ой, не люблю я писати, щоб могло бути. Але всіх так цікавить ця наркота, що доведеться)) Була окрема сцена з сорок четвертим (її довелось вирізати), де виявлялось, що потік наркотиків і сам бартер між студентами контролюється мерцями (сорок четвертий виявився засланим мерцем. Такий собі погляд зсередини). Це ще один спосіб виявити найрозумніших. Читаючи, ваш коментар я зрозумів, що міг би розкрити цей факт через Боркітеля.

    Але то таке, назагал оповідання дуже смачне smile

    Дуже дякую.

  13. 2017-04-21 в 16:38:01 | Старліт

    Дуже сподобалося. Може так зайшло, бо фанатію від "Дівчини-флейти" Бачигалупі, а теми схожі. Трошки б допрацювати фінал, як вже радили. Але загалом, найкраще у групі. Дякую.

  14. Дякую, Старліте. Дуже приємно. Над фіналом ще подумаю.

  15. 2017-04-22 в 08:46:24 | Володимир

    3.46

    Немертва

    Йой, скільки грубого тексту.

    А таки дивують мене описи зовнішності, міміки. Особливо довгі. Невже письменники і досі хочуть конкурувати в цьому з кінематографом? Це ж програшно апріорі. То нащо напружувати читача, змушувати уявляти опис. Особливо якщо то навіть трошечки не вплине на сюжет...

    І література ж має власні, позаконкурентні переваги. Але я ще не бачив, щоби їх так грубо виділяли smile

    І фінансисти он кажуть, що найвигідніше йти туди, де не матимете конкуренції. Але хто ж їх слухатиме, що вони там знають...

    Дивно, що розкидавши книги й плани в кімнаті, вона не думає як пояснять їх появу. І що хтось таки шукатиме сховок де все те було. А чому не шукатиме? У них дефіцит кадрів? Принаймні, закрити кімнату ззовні повинні, щоб хтось не вкрав книги.

    О. А як вона ходила без рідкої крові?

    А як ходили мертв'яки? Яке джерело енергії? Чи то просте, пересічне, заваляще чудо?

    "рідкий стукіт серця" -- це про гідроудари? І все одно дивно. У ній же не лишилось рідини...

    І найважливіше питання: де мертві брали живих дітей?

    І про що ж таки оповідання? Про важливість боротьби? І буде хоч якесь та щастя? Але тут все якось дуже сумнівно. Вона втекла (а ще хтось втік?), але ніби й програла. Найімовірніше її десь закриють і досліджуватимуть. Всю команду вона не переб'є, особливо якщо її перебиватимуть серцеві напади.

    А може є якісь інші ідеї? Бо самого втікання-доганяння таки мало.

    І де зайві люди? Зовсім таких не побачив. Чи може зомбі? Але хіба вони люди? Діти не зайві, вони там на вагу золота, здається: добуті, вирощені, навчені...

  16. Доброго дня, Володимере. Ще Брендон Сандерсон радив своїм учням бути "наочним", а не "вказівним", коли ви критикуєте текст іншої людини. У вас це не вийшло, тому я вважаю ваш коментар абсолютно даремним. Але я на нього відповім. Кілька реплік видались мені доволі кумедними.

    Йой, скільки грубого тексту.

    Суб'єктивно, не аргумент.

    А таки дивують мене описи зовнішності, міміки. Особливо довгі. Невже письменники і досі хочуть конкурувати в цьому з кінематографом? Це ж програшно апріорі.

    Тисячі майстерно написаних книжок з динамічним сюжетом суперечать вашим словам. Та й знову суб'єктивно. Не аргумент.

    То нащо напружувати читача, змушувати уявляти опис.

    Напружуватись взагалі важко. Може краще тоді не читати?

    І фінансисти он кажуть, що найвигідніше йти туди, де не матимете конкуренції. Але хто ж їх слухатиме, що вони там знають...

    Та ви що? Так і говорять? Про стратегій хвиль не чули? Перша хвиля, друга... І навіщо Джобс виходив на ринок зі своїм айфоном. Конкуренція ж! Весь ринок був поділений між Соні та Нокією! Дивина.

    Дивно, що розкидавши книги й плани в кімнаті, вона не думає як пояснять їх появу. І що хтось таки шукатиме сховок де все те було. А чому не шукатиме? У них дефіцит кадрів? Принаймні, закрити кімнату ззовні повинні, щоб хтось не вкрав книги.
    Не приписуйте в проблему твору власну неуважність. Там все логічно.
    О. А як вона ходила без рідкої крові?
    А як ходили мертв'яки? Яке джерело енергії? Чи то просте, пересічне, заваляще чудо?
    "рідкий стукіт серця" -- це про гідроудари? І все одно дивно. У ній же не лишилось рідини...
    І найважливіше питання: де мертві брали живих дітей?

    Це не НФ, щоб науково все пояснювати, і, що важливіше, я не акцентував на цьому увагу. Це вже питання для повісті або роману.

    І про що ж таки оповідання? Про важливість боротьби? І буде хоч якесь та щастя? Але тут все якось дуже сумнівно. Вона втекла (а ще хтось втік?), але ніби й програла. Найімовірніше її десь закриють і досліджуватимуть. Всю команду вона не переб'є, особливо якщо її перебиватимуть серцеві напади.

    Не приписуйте в проблему твору ваше нерозуміння. У всіх інших з цим проблем не виникло.

    І де зайві люди? Зовсім таких не побачив. Чи може зомбі? Але хіба вони люди? Діти не зайві, вони там на вагу золота, здається: добуті, вирощені, навчені...

    Суб'єктивно, не аргумент. Ми з вами по-іншому розуміємо тематику конкурсу. Та й у всіх інших також з цим не виникло проблем.

    Дякую за коментар, Володимере. За вказівку на рідину і стукіт серця, я вам дякую. Може цей момент якось зміню. Все інше - маячня.

  17. Випадково все в цитати засунув. Сподіваюсь, що зрозумієте.

  18. Автор таки красава і твір таки гарний.

    Відверто.

    Можу й конкретніш:

    1. Протагоністка. Це рідкість і це крутість.

    2. Атмосфера. Таємничої сумної небезпеки + егоїстична боротьба. Це круто.

    3. Емпатія. За героїню переживаєш.

    4. Сетинґ. Поностальгував за п’ятим Поттером, замки, студенти проти зла, вотетовотвсьо. + Сойка-Переспівниця/Королівська битва. Жодного зорельота. Дякую!

    5. Композиція.

    Ну і просто якісно написано.

    Дрібниці можна й треба виправляти, але то дрібниці.

  19. Дуже непоганий міцненький young adult. Є всі елементи жанру - неповнолітні герої, тема навчання (Академії), атмосфера антиутопії, а також мотив пошуку себе й визначення серед оточуючих "своїх/чужих".

    До мінусів: трохи вибивається по стилю закінення (неначе спробували приклеїти "Алі паруси" схрещені з Лавкрафтом). А також, це не зовсім схоже на оповідання - скоріше на етюд із зав'язкою до роману, чи чогось великого.

    Якби це було романом або сценарієм аніме-серіалу, мабуть, непогано вписалося в ряд "Голодних ігор", "Дивергента" та "Атаки титанів". Це був копмлімент, якщо що wink

  20. Вдячний всім за критику і коментарі. Наступного разу постараюсь краще.

    "Голодних ігор", "Дивергента" та "Атаки титанів"

    Перші два цикли я не читав, але за "Атаку титанів" дякую. Там дійсно чудова атмосфера.

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)