Повернутися на сторінку

Коментарів: 15

  1. Початок гарний, за винятком того, що герой брехун. А далі я так і не зрозуміла, кого він шукав у своєму місті і чому ніяк не міг знайти.

  2. Можете, будь ласка, пояснити, чому склалося враження, що герой брехун?

    Можна сказати, що шукав він саме своє місто - була згадка про різні варіанти Харкова, і він шукав "свій" конкретний, а ознакою знахідки для нього була наявність його сестрички, яку він теж пару разів згадував.

  3. Брехун - тому що називався різними іменами.

    Щодо пошуків свого міста: в такому разі незрозуміло, ні чому різні варіанти Харкова, ні чому герой не міг знайти сестру. Я знаю, що Харків один, і людина, яка звідти родом, завжди знайде і дім, і родину. Ну, може не відразу, якщо родина переїхала, а блудному родичу нічого не повідомила - але тоді людина не шукатиме їх, тицяючись навмання у зовсім незнайомі двері. Використає інші методи: спробує зателефонувати на мобільники, опитає сусідів, завітає до спільних знайомих.

    Це реальний світ. Чим ваш світ відрізняється від реального, ви читачеві ніяк не повідомили. Тому замість фантастики виглядає божевіллям божевільного.

    Пробачте за прямоту.

  4. Дозволю собі не погодитися. Ви коли-небудь бачили, наприклад, у Стругацьких, щоб вони прямим текстом сказали: "Дія відбувається у іншій реальності, умови якої відрізняються від звичних"? Я от ні. Вони викорустовують певні маркери, що покликані це пояснити. І Ви читаєте про групи вільного пошуку чи про розумні негуманоїдні цивілізації та не дивуєтеся, хоча у Вашому "реальному світі" цього не існує. В тексті була спроба використати аналогічний метод, "різні варіанти" - один з таких маркерів. Можливо, їм забракло прозорості. Хоча... дуже цікаво було б почути ще чиюсь точку зору.

    Також, на мою думку, дарма Ви так категорично вважаєте, що у людини може бути лише одне ім'я. Але це вже не стосується оповідання.

    Здається, Ви - не моя аудиторія. Але щиро дякую за увагу.

  5. Я спробую припустити в чому тут проблема. Вступ класний, реально затягує, гарно написано, світ виникає мазками, як і треба. Хороша клавішна партія на початку пісні.

    Але потім, коли доходить до зустрічі з дівчиною, читач очікує накалу, підйому, гітарного крещендо, але, на жаль, отримує все ту ж протяжність і меланхолію. Між зав'язкою і розв'язкою загублена кульмінація і конфлікт, а разом з ними вся композиція летить в тартари.

    Несюжетні твори, націлені виключно на атмосферу і настрій, будуються трохи по-іншому. Там теж є кульмінація, хоч і не пов'язана із сюжетом напряму. Зустріч з дівчиною в теперішньому вигляді, на жаль, в жодному із сенсів на кульмінацію не тягне.

    Щасти!

  6. Дякую за відгук!

    На мою думку, кульмінація тут скоріше наприкінці, на отих відчинених дверях, а розв'язка винесена за межі оповідання й віданна на милість читача. Втім, можу й помилятися. Вам буде щира вдячність за більш докладну інформацію про техніку побудови несюжетних творів.

  7. На мою думку, кульмінація тут скоріше наприкінці, на отих відчинених дверях, а розв'язка винесена за межі оповідання й віданна на милість читача

    Тоді епізод з Лією зайвий. Плюс нема уточнення, що вже на цей раз він знайшов те, що шукав.

    Вам буде щира вдячність за більш докладну інформацію про техніку побудови несюжетних творів.

    Почитайте "Ворошиловград" Жадана. Там цілий роман нарочито нічого не відбувається, але увага зосереджується на деталях, дрібницях, декораціях, за рахунок чого виходить епічне полотно.

    Але несюжетні твори писати важче, і непідготовлений читач, зазвичай, засинає на третій сторінці.

  8. Вітаю, авторе!

    Написано гарно, от тільки перебір із "я". Текст варто від цього підчистити. Сама задумка сподобалася, от тільки незрозуміло, що ж його "викинуло" в інші варіанти реальності. Так, в тексті є про те, що його забувають, не помічають і т.д., але ж на те мають бути причини. Далі. Лія. Я так розумію, що спілкування і сповідь їй повертають ГГ...додому? І хоч про це не сказано напряму - все свідчить саме про те. Тому, спроба лишити фінал відкритим не грає. НМСД.

    Успіхів та наснаги!

    З.І. А водію за Terasbetoni окрема дяка wink Пішов, переслухаюgrin

  9. Дуже сподобалось!

    все намісці, на мою думку. Успіхів!

  10. Дуже гарна річ, дуже моя, надзвичайно мені близька і взагалі, у групі чисто суб'єктивно оцінила її аж-аж-аж... Та Ал має слушність: коли б варто було трохи загострити в емоційному плані, оповідка стала трохи глевкою. Навіть якщо уся розв'язка винесена за межі твору, особисто мені хотілося б якоїсь зміни настрою. А то, виходить, герой шукав-шукав, чекав-чекав і от... ну, якось так.

    Автору - удачі!

  11. Тоді епізод з Лією зайвий.

    Мені не зрозуміло, чому Ви так вважаєте. Він поволі підводить до кульмінації, задає основне емоційне забарвлення і розкриває характер та історію герою.

    Плюс нема уточнення, що вже на цей раз він знайшов те, що шукав.

    Як зазначив Фантом у наступному після Вашого коментарі, про це все свідчить. Саме такий ефект створювався - все зрозуміло без зайвого уточнення, навіть сумніви долали - чи не занадто очевидно?

    Написано гарно, от тільки перебір із "я". Текст варто від цього підчистити.

    Дякую за зауваження, подивлюся. Та за добру оцінку теж дяка grin

    незрозуміло, що ж його "викинуло" в інші варіанти реальності.

    Знаю цього персонажа вже давно, і мені спадало на думку, що можу ненавмисне замовчати необхідні поясення, або навпаки - набовкати зайвих дрібниць. Хоча... чи так вже важливо, що його викинуло, в межах цього оповідання? Тут в центрі уваги саме дорога без початку та кінця, шлях як процес.

    Лія. Я так розумію, що спілкування і сповідь їй повертають ГГ...додому? І хоч про це не сказано напряму - все свідчить саме про те. Тому, спроба лишити фінал відкритим не грає.

    То він і не зовсім відкритий. Так, все свідомо ведеться до того, що цього разу все "не так, як завжди", і підводить до цілком конкретної думки. Тому пряме уточнення того, що сталося далі, здається мені зайвим. До того ж, сцена щасливого возз'єднання цілком вбила б містично-дорожню атмосферу.

    Проте, з цим невгамовним може статися все, що завгодно, у будь-який момент... але ж про це відомо лише мені smile

  12. Coren, дякую за похвалу, дуже приємно!

    Сновидо, якщо вірно розумію, то Вам хочеться якогось екшену, активних подій, гострих відчуттів. Та це оповідання сконцентроване на тому, що відбувається всередині героя, на його волю "To strive, to seek, to find, and not to yield" - боротися і шукати, знайти і не здаватися, як порядний нащадок Улісса cool smirk Вибачте, коли Вам не вистачило дієвості, та у внутрішньому світі зазвичай замало екшену. Дякую за відгук та успіхів Вам!

  13. якщо вірно розумію, то Вам хочеться якогось екшену, активних подій, гострих відчуттів

    Ні, авторе, не зовсім. Сновида не є великим поціновувачем екшенів, радше, любитель психологічних акварелей. Хотілося би змін емоційного плану. Все воно надто рівненьке, як на мене: таке відчуття, що герою до всього байдуже - та й до того, зрештою, байдуже smile

  14. Вкажіть, будь ласка, що саме, на Вашу думку, мало б викликати емоційний відгук, але не викликало його.

  15. Як я писала вище, зустріч з дівчиною - і далі, коли ГГ починає щось розуміти, ні почуття, ні відношення його до усього, що відбувається, практично не змінюються - принаймні, я того не побачила. То суб'єктивне, так що не зважайте. Були ж і інші думки коментаторів, я не претендую на істину в останній інстанції.

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)