Повернутися на сторінку

Коментарів: 11

  1. 2016-09-18 в 19:19:30 | Олександр

    Ще одна дуже гарна казка.

  2. Так.

    Не погано...

  3. 2016-09-19 в 22:42:24 | Володимир

    Гарно. Проникливо. Розчулюче.

    Але ж фантастика чомусь заслабо помітна і пояснена...

  4. 2016-09-20 в 13:26:48 | Старліт

    Непогана казка а ля "Цвєтік-сєміцвєтік", хоча хотілося б більше "Шагреневої шкіри"smile. Занадто неправдоподібно. Хоча, мабуть, невмотивовані хепі-енди теж потрібні.

  5. Не осилив. Мало не заснувgulp

  6. Дякую всім за коментарі та зауваження.

    До Нойзі - кожен має свої смаки. Мені от не подобаються твори з технічними описами та пластиковими героями. Хоча визнаю - різати треба. Переробити дещо - також.

    До Старліт: спочатку не розуміла закиди щодо "Шагреневої шкіри" та "невмотивованості" хепі-енду. Хіба загроза життю близької людини - недостатня плата за бажання, замалий поштовх до прозріння і очищення? Читючи конкурсні твори, зрозуміла: у більшості - атрофія людяності.

    автор

  7. Мабуть, краще б тут була казочка Гауфа - про корабель-примару wink, але симпатична.

    Успіхів, авторе! Дякую за казкову феєрію.

  8. 2016-09-24 в 10:52:55 | Володимир
    автор
    Читючи конкурсні твори, зрозуміла: у більшості - атрофія людяності.

    Лише зараз зрозуміли?

    Дивно. Бо людяність можлива десь у малих поселеннях чи на на стартреківських міжзоряних кораблях.

    На Землі купа-купезна "зайвих" людей. Читайте зокрема статтю "В Україні налічується 13-15 млн зайвих людей" (є в інеті). На всій планеті мабуть млдр таких "зайвих". І хто власне робить їх зайвими, якщо не інші люди? А може навіть і Ви якось до цього доклали руку... (це зовсім не складно: досить лише забагато працювати, за двох-трьох, щоби іншим людям праці не залишалось, напр., так як Ваша ГГ!). То про яку "людяність" може йти мова?

    Мені от не подобаються твори з технічними описами

    Але ж без хоч якогось техн.опису Ваша намистина непереконлива! Та хоч би якесь казкове обґрунтування дали... А так майже нема фантастики, а більше схоже на фантазії і сни.

  9. 2016-09-24 в 17:00:18 | Конструктор

    Вперше бачу на ЗФ стільки казок :( і все таке сопливе... Також сон накривав.

  10. До Конструктора - у жорстокий час хочеться добрих казок.

    До Володимира - ви мене дивуєте. Хто зайвий? Ваші батьки? Друзі? Колеги? Кого ви могли би без жалю позбутися? Кожна людина НЕПОВТОРНА. Коли вона вмирає - то згасає Всесвіт. І мої слова - не пафос, а результат гіркого досвіду та спостережень.

    До речі, моя ГГ нікого не обкрадала і не позбавляла роботи. Вона замінила колегу, яка обрала кращу долю, ніж викладання у якомусь коледжі. Взагалі-то придатність чи "зайвість" людини вимірюється зовсім не її ефективністю на ринку праці, а іншими критеріями. Ми ж не роботи.

    автор

  11. 2016-09-26 в 19:54:35 | Володимир
    До речі, моя ГГ нікого не обкрадала і не позбавляла роботи. Вона замінила колегу, яка обрала кращу долю, ніж викладання у якомусь коледжі.

    А давайте поглянемо у Ваш(!) текст:


    1)
    Нічого! Тут вона відпочиває від хронічно невдоволеного батька. Було б кому скаржитися! Лежить цілими днями перед телевізором. Страждає. Його, цінного працівника, звільнили... рік тому. За цей час можна б і іншу роботу знайти. Якщо шукати.
    ...
    2)
    Там приголомшили звісткою – звільняється колега. Виходить заміж, від’їжджає за кордон. Отже, залишаються години. Хто їх візьме? До кінця семестру – ще три місяці.
    ...
    3)
    Мряка та темінь листопадового вечора. Ірина брела від метро з єдиним бажанням – заснути. Впасти просто тут, на вогку землю. Поринути в сон. Без пробудження.
    Перечепилась за щось. Мало не впала. Схаменулася.
    „Може, намистинка щось почула. Бажати ТАКЕ, навіть подумки... Бійтесь бажань, бо вони можуть справдитися”.
    Все бажане збулось, та чи принесло щастя?
    Спочатку літала на крилах: цікавий предмет, побачення з Сергієм... Поступово накопичувалась втома. Працювати довелося на дві ставки, розробляти „з нуля” новий курс – попередниця забрала всі наробки. Сиділа ночами та у вихідні, розривалась між „особистим життям” і роботою. Останньою краплею стала ідея керівництва підвищити їй категорію, щоб узаконити право викладати не загальні, а фахові курси. Для того слід було пройти стажування – звичайно, без відриву від занять.

    Цікаво.

    1) Є безробітний, якому чомусь не пропонують вакансії... Тобто, я так зрозумів, мало вивісити резюме, а треба ще й посилено шукати?

    2) Вільне місце (так, в іншій сфері діяльності, але!) чомусь не пропонують новому працівнику, а звалють на вже працюючу людину. Чому так? Невже не вистачає вчителів у країні? Невже вакансій більше аніж резюме?

    3) Чи може надто багато охочих працювати за двох-трьох... одразу? Але чи має хоч якийсь сенс таке, описане вище, моторошне життя не для життя, а задля роботи? Яке, при цьому ще й позбавляє інших права на працю (див п.1, бо автоматизація шириться планетою, а люди ще чомусь не знайшли собі інших справ; більше інфо є у дискваліфікованому оповіданні "Залізний Поступ" і в його коментарях http://starfort.in.ua/page/zaliznij-postup ) І, відповідно, похідних прав.

    Тому, коли вимагаєте людяності від інших, то є сенс зусебіч перевірити себе. Бо в оці може виявитись "колода"... Неявна. Сором’язиво замовчувана майже всім світом. Але від того не набагато менша. А, власне, саме десь біля неї і починаються витоки тої омріяної людяності.

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)